Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕредмет соц≥олог≥њ громадськоњ думки




—ќ÷≤ќЋќ√≤я √–ќћјƒ—№ ќѓ ƒ”ћ »

√ромадська думка Ї одним ≥з найц≥кав≥ших феномен≥в сусп≥льного житт€. ќсобливо важливе значенн€ громадськоњ думки у сучасному сусп≥льств≥. „исленн≥ факти св≥дчать, що у демократичних крањнах неможливо ≥гнорувати думку громадськост≥, а в≥дтак Ч вона ≥стотно впливаЇ на переб≥г ус≥х соц≥альних процес≥в. ¬она не обов'€зково узгоджуЇтьс€ з правилами лог≥ки, ≥нод≥ швидкоплинна, аморфна, суперечлива, але ≥гнорувати њњ у наш час Ч неможливо. √ромадську думку ≥нод≥ пор≥внюють до атмосферного тиску Ч €кщо спец≥ально не звертати на нього уваги Ч його не бачиш ≥ не в≥дчуваЇш, але в≥н все одно тисне на тебе нав≥ть тод≥, коли ти не задумуЇшс€ про його ≥снуванн€.

јнал≥зом проблем, пов'€заних ≥з виникненн€м, формуванн€м ≥ функц≥онуванн€м громадськоњ думки займаЇтьс€ галузева соц≥олог≥чна теор≥€, €ка називаЇтьс€ соц≥олог≥Їю громадськоњ думки.

ѕодальше уточненн€ сутност≥ соц≥олог≥њ громадськоњ думки вимагаЇ визначенн€ об'Їкта ≥ суб'Їкта, а також предмета ц≥Їњ науковоњ дисципл≥ни.

ќб'Їктом соц≥олог≥њ громадськоњ думки Ї громадська думка Ч €к стан масовоњ св≥домост≥ ≥ €к соц≥альний ≥нститут. ’арактерними особливост€ми об'Їкта Ї:

по-перше, це €вище, под≥€ чи факт соц≥ального житт€, €к≥ т≥сно пов'€зан≥ з ≥нтересами сп≥льноти ≥ мають високий ступ≥нь актуальност≥ (наприклад, можемо говорити про на€вн≥сть громадськоњ думки з приводу того, чи можна дов≥р€ти певному пол≥тиков≥, чи варто скасовувати смертну кару або стосовно €кост≥ води у м≥ському водогон≥ але не з приводу того, €кою Ї х≥м≥чна формула води чи певних положень ф≥лософ≥њ ѕлатона);

по-друге, об'Їктом громадськоњ думки може бути т≥льки под≥€, €вище чи факт, €к≥ допускають р≥зноман≥тне витлумаченн€ (скаж≥мо, комусь музика ѕетра „айковського подобаЇтьс€, а комусь Ч н≥, хтось Ї прихильником ≥деолог≥њ л≥берал≥зму, а хтось Ї њњ противником);

по-третЇ, об'Їктом соц≥олог≥њ громадськоњ думки можуть бути т≥льки т≥ под≥њ, €вища ≥ факти соц≥ального житт€, що Ї ≥нформац≥йно доступними сп≥льнот≥, €ка Ї суб'Їктом громадськоњ думки. ’арактер отримуваноњ ≥нформац≥њ ви€вл€Ї вир≥шальний вплив на зм≥ст ≥ поширенн€ громадськоњ думки.

—уб'Їктом громадськоњ думки Ї сп≥льноти р≥зного р≥вн€ Ч в≥д населенн€ вс≥Їњ планети або окремоњ держави ≥ аж до окремих сп≥льнот певного м≥ста чи села. —оц≥альну сп≥льноту об'ЇднуЇ сп≥льн≥сть ≥нтерес≥в. ¬ид≥л€ють сп≥льноти р≥зного типу: територ≥альн≥, демограф≥чн≥, профес≥йн≥, етнонац≥ональн≥, державн≥ та ≥н.

ѕредметом соц≥олог≥њ громадськоњ думки Ї њњ соц≥альн≥ аспекти ≥ характеристики: структура, законом≥рност≥, канали, механ≥зми формуванн€, ставленн€ великих соц≥альних груп до актуальних €вищ, под≥й чи факт≥в соц≥ального житт€.

√ромадська думка Ч це сукупн≥сть погл€д≥в ≥ндив≥д≥в стосовно певноњ проблеми, €ка зач≥паЇ ≥нтереси певноњ групи людей. ƒл€ визначенн€ точн≥ших меж феномена громадськоњ думки, належить усв≥домлювати њњ в≥дм≥нн≥сть в≥д наукового знанн€. √ромадська думка Ї думкою, переконанн€м, а не знанн€м, бо вона не Ї обірунтована науково. ¬ њњ зм≥ст≥ завжди ≥снуЇ де€ка частка непевност≥, дискус≥йност≥, вона допускаЇ розб≥жност≥ у погл€дах ≥ точках зору. —аме тому громадська думка найчаст≥ше стосуЇтьс€ питань, пов'€заних з пол≥тикою, економ≥кою, правом, мораллю або мистецтвом, де найб≥льше суперечливого ≥ такого, що зач≥паЇ ≥нтереси людей.  р≥м того, громадська думка не може ≥снувати без свого нос≥€. як т≥льки заходить мова про певну думку, в≥дразу виникаЇ питанн€: а чи€ це думка? ’то њњ в≥дстоюЇ? «ауважте, що нам ≥ в голову не приходить поставити под≥бне питанн€ щодо наукових знань (абсурдно звучить запитанн€ на зразок "’то саме в≥дстоюЇ ≥дею, що сума кут≥в трикутника дор≥внюЇ 180∞?").

Ќ≥мецький ф≥лософ ≤ммануњл  ант проводив ч≥тку р≥зницю м≥ж знанн€м, в≥рою ≥ думкою €к трьома ступен€ми переконанн€ п≥знанн€ особистост≥. "ƒумка - Ї св≥домим визнанн€м чогось ≥стинним, €ке Ї недостатн≥м €к з об'Їктивного, так ≥ з суб'Їктивного боку. якщо ж визнанн€ ≥стинност≥ твердженн€ маЇ достатнЇ обірунтуванн€ з суб'Їктивного боку, але Ї об'Їктивно недостатн≥м Ч то воно називаЇтьс€ в≥рою. Ќарешт≥, ≥ суб'Їктивно, й об'Їктивно достатнЇ визнанн€ ≥стинност≥ твердженн€ Ї знанн€".

“ерм≥н "громадська думка" з'€вивс€ досить давно. ” 1266 р., коли виник англ≥йський парламент, в≥н в≥дразу ж став м≥сцем жорсткого протисто€нн€ англ≥йського двор€нства з корол≥вською владою. —аме у процес≥ цього протисто€нн€, у друг≥й половин≥ XIII ст., ≥ з'€вивс€ терм≥н "громадська думка" на позначенн€ моральноњ п≥дтримки населенн€м крањни д≥й парламенту. ѕоступово цей терм≥н став загальновживаним. ќднак сам феномен громадськоњ думки Ї давн≥шим за терм≥н, €кий його позначаЇ. √ромадська думка ≥снуЇ так давно, €к ≥ людське сусп≥льство. јдже саме громадська думка формувала й утверджувала традиц≥њ, норми, звичањ, форми заохоченн€ ≥ покаранн€ в перших людських сп≥льнотах.

јле в традиц≥йному, прим≥тивному сусп≥льств≥ переважаючим типом зв'€зк≥в, що створюють громадську думку, Ї м≥жособист≥сн≥ контакти, характерними рисами €ких Ї дов≥ра ≥ дотриманн€ моральних норм. ≈л≥та такого сусп≥льства приймала р≥шенн€ щодо значимих дл€ цього сусп≥льства проблем на основ≥ традиц≥й ≥ моральних норм практично не враховуючи громадськоњ думки. ¬ажлив≥ проблеми обговорювалис€ т≥льки всередин≥ ел≥ти, €ка не ц≥кавилас€ думкою перес≥чних член≥в сусп≥льства (за вин€тком тих випадк≥в, коли порушувалис€ традиц≥њ ≥ вимагалос€ схваленн€ громадськост≥).

√оворити про феномен "громадськоњ думки" в широкому сенс≥ цього пон€тт€ очевидно можна вже з XVIII ст. ’оча ≥ тод≥ назвати цей феномен "громадською думкою" складно. “≥льки думка "осв≥чених ел≥т" могла вт≥люватис€ в декрети, будучи €кщо й не безсумн≥вною, то хоча б ун≥версальною й надособист≥сною оск≥льки заснованою на розум≥. ѕрот€гом ус≥Їњ першоњ чверт≥ XVIII ст. "громадська думка" становить, таким чином, меншою м≥рою думку публ≥ки (в широкому сенс≥, €кий це слово маЇ сьогодн≥), а б≥льше "перетворену в публ≥чну" думку соц≥альноњ ел≥ти. "√ромадська думка" була не думкою народу (б≥льш≥сть €кого складалас€ ≥з неписьменних сел€н), а тих пол≥тичних угруповань, €к≥ представл€ли ≥нтереси "осв≥ченоњ" буржуаз≥њ, €ка боролас€ тод≥ за владу з аристократ≥Їю. “аким чином, "громадська думка" була чимось на зразок машини ≥деолог≥чноњ в≥йни, €ку в≥дродили у ’VII≤ ст. ≥нтелектуальна ел≥та та буржуаз≥€ дл€ узаконенн€ њхн≥х вимог у галуз≥ пол≥тики й ослабленн€ корол≥вського абсолютизму. ¬ ≥ндустр≥альному сусп≥льств≥ з демократичними формами правл≥нн€ роль громадськоњ думки значно зростаЇ. ÷е обумовлено такими обставинами:

Ч –≥зко зростають можливост≥ громадськост≥ впливати на пол≥тику, €ка проводитьс€ правл€чим колом, завд€ки виборам, референдумам, групам тиску в парламент≥ чи ур€д≥, актам громад€нськоњ непокори тощо.

Ч ƒемократичн≥ сусп≥льства волод≥ють розгалуженою системою засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, багато ≥з €ких дотримуютьс€ альтернативних точок зору. «авд€ки цьому громадськ≥сть практично негайно ≥нформуЇтьс€ буквально про вс≥ под≥њ, €к≥ в≥дбуваютьс€ у сусп≥льств≥. ѕри цьому у б≥льшост≥ член≥в сусп≥льства формуЇтьс€ ст≥йка позиц≥€ щодо цих под≥й ≥ тих р≥шень, €к≥ приймаютьс€ владою.

Ч ” демократичних сусп≥льствах, €к у жодних ≥нших, висуванн€ л≥дер≥в в≥дбуваЇтьс€ на хвил≥ громадськоњ думки. ” тому випадку, €кщо л≥дер сприйн€в сусп≥льн≥ тенденц≥њ щодо зм≥ни громадськоњ думки, його пол≥тику починають п≥дтримувати р≥зн≥ прошарки громадськост≥, а згодом Ч ≥ пол≥тичн≥ д≥€ч≥. ѕопри те, що, €к зазначено вище, громадська думка Ч сукупн≥сть погл€д≥в ≥ндив≥д≥в щодо певноњ проблеми, вона не Ї простою механ≥чною сукупн≥стю ≥ндив≥дуальних точок зору на €кусь проблему, а Ї певною системою, €ка маЇ свою структуру, спос≥б зв'€зк≥в ≥ взаЇмозалежностей м≥ж елементами ц≥Їњ структури, св≥й цикл розвитку.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 414 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

1607 - | 1388 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.