Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕринципи проведенн€ та головн≥ процедури виборчоњ кампан≥њ




¬ибори Ч це передбачена  онституц≥Їю та законами форма пр€мого народовладд€, €ка Ї безпосередн≥м волеви€вленн€м народу шл€хом таЇмного голосуванн€ щодо формуванн€ конституц≥йного, €к≥сного та к≥льк≥сного складу орган≥в держав ноњ влади та орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ чи обранн€ та над≥ленн€ повноваженн€ми посадовоњ особи.

ќсновн≥ принципи проведенн€ вибор≥в:

¬≥льн≥ вибори. ÷е означаЇ, що н≥хто не може бути примушений до зд≥йсненн€ волеви€вленн€.

«агальне виборче право. ѕринцип загальност≥ виборчого права дозвол€Ї вс≥м громад€нам держави брати участь у виборах, окр≥м тих, €ким це не дозвол€Їтьс€ законом. ¬иборче право може бути активним (право обирати) ≥ пасивним (право бути обраним). ¬ б≥льшост≥ крањн дл€ участ≥ у голосуванн≥ (активне виборче право) встановлюЇтьс€ в≥к Ч 18 рок≥в, але може бути ≥ менше (16 рок≥в, Ѕразил≥€), або б≥льше (20 рок≥в, ћарокко). ƒл€ пасивного виборчого права в≥к маЇ бути дещо вищим; 21 р≥к, 26 рок≥в, 35 рок≥в. ≤снують ≥ так≥ обмеженн€ пасивного виборчого права, €к невиборн≥сть (певн≥ посадов≥ особи не мають права брати участь у виборах) та несум≥сн≥сть (заборона об≥ймати виборчу та державну посаду).

 р≥м в≥кового цензу ≥снуЇ ≥ р€д ≥нших виборчих ценз≥в: ос≥лост≥, стат≥, майновий, моральний. ÷енз ос≥лост≥ Ч це вимога, за €коњ виборче право надаЇтьс€ т≥льки тим громад€нам, €к≥ проживають у виборчому окруз≥: —Ўј Ч 1 м≥с, Ќ≥меччини Ч 3 м≥с, ‘ранц≥њ Ч 6 м≥с,  анади Ч 12 м≥с. ≥ т.д. ÷енз стат≥ заборон€в брати участь у виборах ж≥нкам. —початку ценз стат≥ було скасовано у Ќов≥й «еланд≥њ (1893), јвстрал≥њ (1902), ‘≥нл€нд≥њ (1906). ” крањнах-п≥онерах загального виборчого права ж≥нки д≥стали право голосу лише п≥сл€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни (‘ранц≥€ Ч 1944 p., Ўвейцар≥€ Ч 1971 p., а в де€ких крањнах ≥ще п≥зн≥ше: ≤спан≥€ Ч 1977 p., ѕортугал≥€ Ч 1975 р.).

–≥вн≥сть виборчих прав. ÷е означаЇ, що: а) кожний виборець маЇ р≥вне число голос≥в; б) в крањн≥ ≥снуЇ Їдиний виборчий корпус, тобто виборц≥ не розд≥лен≥ на соц≥альн≥ чи €к≥сь ≥нш≥ групи; в) закон встановлюЇ однаков≥ вимоги дл€ висуненн€ кандидат≥в ≥ проведенн€ аг≥тац≥њ.

ѕринцип р≥вност≥ може бути порушений внасл≥док кур≥альних вибор≥в, коли певна соц≥альна група маЇ у парламент≥ ф≥ксоване представництво (наприклад, нац≥ональн≥ меншини). јле, з ≥ншого боку, кур≥альн≥ вибори дозвол€ють репрезентувати ≥нтереси малих соц≥альних сп≥льнот у парламент≥. ≤нколи принцип р≥вност≥ порушуЇтьс€ внасл≥док утворенн€ виборчих округ≥в Ч виборча географ≥€ чи геометр≥€. ¬ —Ўј њњ називають "джер≥мендер≥нг" Ч в≥д власного ≥мен≥ одного американського губернатора, котрий використав нар≥зку виборчих округ≥в в ≥нтересах своЇњ парт≥њ (округ, €кий в≥н штучно створив, на карт≥ нагадував саламандру), та англ≥йського слова, що перекладаЇтьс€ €к "майструвати".

ѕр€ме виборче право. ¬оно означаЇ, що громад€нин голосуЇ безпосередньо за парт≥ю чи кандидата. јле ≥нколи вибори бувають ≥ непр€мими. Ќепр€м≥ вибори бувають 2 вид≥в:

а) виборц≥ обирають виборчу колег≥ю, €ка пот≥м робить виб≥р (наприклад" президента —Ўј);

б) багатоступенев≥ вибори. ¬ даному раз≥ низов≥ представницьк≥ органи обираютьс€ громад€нами, а пот≥м вони обирають депутат≥в вищих р≥вн≥в (—–—–,  уба, јнгола).

“аЇмне голосуванн€ пол€гаЇ у неможливост≥ контролю за волеви€вленн€м виборц€.

ќбов'€зков≥сть ≥ пер≥одичн≥сть вибор≥в означаЇ, що у крањн≥ вибори в≥дбуваютьс€ через певний терм≥н, визначений  онституц≥Їю ≥ законами про вибори.

√оловн≥ процедури виборчоњ кампан≥њ:

ѕол≥тичн≥ вибори не обмежуютьс€ самим т≥льки голосуванн€м. ÷е масова кампан≥€, широкий комплекс заход≥в та процедур дл€ формуванн€ кер≥вних орган≥в у держав≥.

√оловн≥ з них наступн≥:

ѕризначенн€ дати вибор≥в. ” б≥льшост≥ крањн вибори провод€ть у встановлен≥ законом строки. ” парламентських республ≥ках вибори за звичайних умов провод€тьс€, коли спливаЇ строк повноважень загальнонац≥онального парламенту. “ак≥ вибори називають черговими. ќднак у випадках, визначених законом, парламент може бути розпущений. “од≥ призначаютьс€ позачергов≥ вибори.

”творенн€ виборчих округ≥в та виборчих д≥льниць. ¬ибори провод€тьс€ по виборчих округах, €к≥ визначаютьс€ та встановлюютьс€ центральною владою в держав≥. ¬иборчим округом називають визначену сукупн≥сть виборц≥в певноњ територ≥њ, €к≥ обирають одну або ≥ншу визначену к≥льк≥сть депутат≥в. ќкруг, в≥д €кого обираЇтьс€ один депутат, називаЇтьс€ одномандатним (ун≥ном≥нальним), коли ж одразу обираЇтьс€ дек≥лька депутат≥в Ч багатомандатним (пол≥ном≥нальним).

‘ормуванн€ виборчих ком≥с≥й. ‘ункц≥€ безпосереднього проведенн€ вибор≥в належить виборчим ком≥с≥€м. Ќайчаст≥ше утворюЇтьс€ така система виборчих ком≥с≥й: ÷ентральна виборча ком≥с≥€, окружн≥ та д≥льничн≥ виборч≥ ком≥с≥њ.

—кладанн€ списку виборц≥в.

¬исуванн€ та реЇстрац≥€ кандидат≥в. ¬иборчий процес починаЇтьс€ з процедури висуванн€ й реЇстрац≥њ кандидат≥в. ” св≥т≥ ≥снуЇ к≥лька способ≥в висуванн€ кандидат≥в:

а) реЇстрац≥€ через поданн€ у в≥дпов≥дн≥ органи за€ви, п≥дписаноњ самим кандидатом (≥нколи потр≥бно, щоб така за€ва була скр≥плена п≥дписами певноњ к≥лькост≥ виборц≥в);

б) висуванн€ кандидат≥в в≥д ≥мен≥ парт≥й, збор≥в громад€н;

в) висуванн€ кандидат≥в, зд≥йснюване у тому пор€дку, що й обранн€ (наприклад, первинн≥ вибори, "праймер≥з" в —Ўј).

¬ де€ких крањнах дл€ того, щоб зареЇструватись, потр≥бно внести грошову заставу. ƒана норма була введена дл€ того, щоб не давати можливост≥ брати участь у виборах безв≥дпов≥дальним кандидатам. √рошова застава залишаЇтьс€ на користь держави, €кщо кандидат не набираЇ встановлений законом в≥дсоток голос≥в. ƒл€ висуненн€ до парламенту ‘ранц≥њ грошова застава Ч 1000 франк≥в,  анади Ч 200 канадських долар≥в, ¬еликобритан≥њ Ч 500 фунт≥в стерл≥нг≥в.

¬≥д моменту реЇстрац≥њ претендента на обранн€ на виборну посаду у в≥дпов≥дн≥й окружн≥й ком≥с≥њ дл€ нього формально починаЇтьс€ виборча кампан≥€. ¬≥дтепер в≥н набуваЇ статус кандидата в депутати ≥ д≥стаЇ право на проведенн€ аг≥тац≥йноњ кампан≥њ. —татус кандидата обумовлено законом про вибори.

ѕередвиборна пропаганда ≥ аг≥тац≥€. ѕочинаЇтьс€ передвиборна пропаганда ≥ аг≥тац≥€ з моменту реЇстрац≥њ кандидата ≥ зак≥нчуЇтьс€ напередодн≥ голосуванн€. ” день голосуванн€ заборон€Їтьс€ будь-€ка передвиборна аг≥тац≥€. ¬ р≥зних крањнах р≥зним Ї терм≥н, коли заборон€Їтьс€ оголошувати в «ћ≤ результати соц≥олог≥чних досл≥джень та опитувань громадськоњ думки про рейтинг парт≥й, виборчих блок≥в, окремих кандидат≥в.

√олосуванн€.  ульм≥нац≥йним пунктом ус≥Їњ виборчоњ кампан≥њ Ї голосуванн€. √олосуванн€ може бути очним, коли сам виборець безпосередньо голосуЇ, ≥ заочним, коли його волю реал≥зують ≥нш≥ особи (за дов≥рен≥стю), можливе голосуванн€ поштою. “акою формою голосуванн€ у ¬еликобритан≥њ, Ќ≥меччин≥, ƒан≥њ користуютьс€ 10% виборц≥в.

√олосуванн€ може бути обов'€зковим ≥ необов'€зковим. ” б≥льшост≥ крањн св≥ту участь у голосуванн≥ вважаЇтьс€ особистим правом виборц€, €кий може в≥льно розпор€джатис€ ним на св≥й розсуд. –азом з тим ≥снуЇ ≥ практика обов'€зкового голосуванн€. «аконодавством р€ду крањн (јвстр≥€, Ѕельг≥€, √рец≥€, ƒан≥€, ≤тал≥€, Ќ≥дерланди та ≥н.) голосуванн€ розгл€даЇтьс€ €к громад€нський обов'€зок виборц€ ≥ за його невиконанн€ накладаютьс€ адм≥н≥стративн≥ санкц≥њ. «а не€вку на вибори суд може позбавити громад€нина прав виборц€. ј в такому випадку в≥н не матиме права працювати в державн≥й та мун≥ципальн≥й службах. ћожливий грошовий штраф: ™гипет

Ч 1 долар —Ўј, “уреччина Ч 14 долар≥в —Ўј, Ћюксембург

Ч за повторну не€вку Ч 240 долар≥в —Ўј, Ѕельг≥€ Ч 25 франк≥в. ћожливе тюремне ув'€зненн€ в≥д одного м≥с€ц€ до року (наприклад, ћексика, ѕакистан, √рец≥€). ¬ ≤тал≥њ неучасть у голосуванн≥ призводить до морального осуду.

ѕ≥драхунок голос≥в та визначенн€ результат≥в. ÷е одна ≥з важливих стад≥й виборчого процесу. јдже недаремно вважають: "Ќе маЇ значенн€, €к голосують, усе залежить в≥д того, €к рахують голоси". ѕ≥драхунок голос≥в виборц≥в залежить в≥д виборчоњ формули ≥ обумовлений законодавством. —л≥д в≥дзначити, що ≥снують виборч≥ системи, за €ких п≥драхунки голос≥в робити дуже важко (наприклад, система альтернативного голосуванн€, €ка д≥Ї в јвстрал≥њ, система обмеженого голосу в япон≥њ).

≤нколи вибори визнають такими, що не в≥дбулис€. ¬ такому випадку проводитьс€ повторне голосуванн€. јле досить часто реальне волеви€вленн€ спотворюЇтьс€ порушенн€ми при п≥драхунку голос≥в.

 ласиф≥кац≥€ таких порушень:

а) куп≥вл€ чистих бюлетен≥в. ¬перше виникаЇ в американськ≥й практиц≥. —утн≥сть пол€гаЇ в тому, щоб на певну плату виборець вн≥с ≥ опустив в урну попередньо в≥дм≥чений бюлетень, а св≥й чистий в≥ддав "покупцю". ј в≥дтак цикл повторюЇтьс€ знову;

б) зам≥на урн дл€ голосуванн€. ћетод, €кий кардинально вир≥шуЇ результати голосуванн€. …ого сутн≥сть пол€гаЇ в тому, що до п≥драхунку голос≥в виборчу урну зам≥нюють на ≥ншу, вже заповнену потр≥бними бюлетен€ми. «ам≥на можлива при перенесенн≥ урни чи вимиканн≥ св≥тла. ¬ основному метод використовуЇтьс€ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥;

в) перепис результат≥в голосуванн€. ѕерепис можливий €к на р≥вн≥ протокол≥в, так ≥ на р≥вн≥ бюлетен≥в. ≤ в≥дбуваЇтьс€, €к правило, там, де спостер≥гач≥ не вимагають коп≥њ протокол≥в результат≥в голосуванн€ на д≥льниц€х;

г) вкиданн€ потр≥бних бюлетен≥в;

д) ман≥пул€ц≥€ при п≥драхунках;

е) л≥кв≥дац≥€ (вийманн€) бюлетен≥в. ¬ийманн€ бюлетен≥в робитьс€ двома способами. ѕо-перше, методом ф≥зичного знищенн€ бюлетен≥в, коли л≥кв≥дуютьс€ непотр≥бн≥ бюлетен≥. ≤, по-друге, методом псуванн€ бюлетен≥в шл€хом проставленн€ в бюлетен≥ додатковоњ пом≥тки. ¬ такому раз≥, €к в≥домо, бюлетень стаЇ нед≥йсним.

¬ електоральн≥й практиц≥ Ї р€д методик ви€вленн€ таких порушень, €к≥ усп≥шно застосовуютьс€ в виборч≥й кампан≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 417 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1368 - | 1207 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.