Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—уперечност≥ сучасного розвитку в≥тчизн€них «ћ≤




ƒемократичн≥ перетворенн€ у сусп≥льств≥, зокрема роздержавленн€ та демонопол≥зац≥€ у сфер≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ, створюють передумови дл€ того, щоб вони реально в≥д≥гравали роль Ђчетвертоњ владиї. ¬одночас в оц≥нках д≥€льност≥ «ћ≤ ≥нод≥ ф≥гурують не ц≥лком коректн≥ дл€ них аналог≥њ: журнал≥стику Ч важливу складову «ћ≤, ≥менують Ђдругою найдавн≥шою профес≥Їюї. …детьс€ про продажн≥сть, безпринципн≥сть, легковажн≥сть та ≥нш≥ од≥озн≥ риси.

ѕричини такого становища в суперечност€х, притаманних ≥ самим «ћ≤, ≥ реальним умовам њх функц≥онуванн€ в сусп≥льств≥. ѕередус≥м за природою ≥ сусп≥льним призначенн€м вони Ї сусп≥льним ≥нститутом, але функц≥онують в ≥нш≥й систем≥ в≥дносин власност≥. «а тотал≥тарного

режиму «ћ≤ перебувають п≥д тотальним державним (державно-парт≥йним) контролем. —или, що зд≥йснюють цей контроль, прокламують свою в≥ддан≥сть сусп≥льним ≥деалам, фактично пересл≥дуючи власн≥ корпоративн≥ або парт≥йн≥ ≥нтереси. ¬ласн≥сть на «ћ≤ Ї скор≥ше супер-приват-ною, н≥ж сусп≥льною, що визначаЇ умови њх д≥€льност≥.

«давалось, роздержавленн€, демонопол≥зац≥€, приватизац≥€ повинн≥ докор≥нно зм≥нити становище. Ќасправд≥ приватизац≥€ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ обернулас€ повним контролем власник≥в над ними, а також тенденц≥Їю до монопол≥зац≥њ. ¬иникненн€ величезних ≥нформац≥йних ≥мпер≥й –. ћердока в јнгл≥њ, Ћ. ≈рсана у ‘ранц≥њ, ј. Ўпр≥нгера в Ќ≥меччин≥, ƒ. “ернера у —“ј п≥дтверджують цю тенденц≥ю. Ќа пострад€нському простор≥ под≥бн≥ процеси ще не дос€гли аналог≥чних масштаб≥в, але вплив доморощених мед≥амагнат≥в, наприклад, в украњнському, рос≥йському ≥нформац≥йному простор≥, Ї, так би мовити, Ђсекретом ѕол≥ш≥нел€ї. «алежн≥сть засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ в≥д власника, ос≥б, що оф≥ц≥йно чи неоф≥ц≥йно контролюють виданн€, теле- або рад≥опрограми, ц≥лком очевидна.

√оловне призначенн€ «ћ≤ Ч продукуванн€ ≥ трансл€ц≥€ ≥нформац≥њ, що забезпечуЇ реал≥зац≥ю њх функц≥й. јле практика св≥дчить, що «ћ≤ широко використовують к дл€ збагаченн€ њх власник≥в, так ≥ дл€ того, щоб Ђробити владуї. —аме власникам «ћ≤ часто належить вир≥шальне слово у визначенн≥ пр≥оритет≥в: ≥нформац≥€ Ч грош≥ Ч влада. “радиц≥йно перевагою користуютьс€ здеб≥льшого ≥нтереси, пов'€зан≥ з ф≥нансами або владою, значно р≥дше Ч м≥ркуванн€ ≥нформац≥йного пор€дку.

” багатьох «ћ≤ набув поширенн€ напр€м, що д≥став назву Ђжовта пресаї. ÷ьому напр€му властив≥ концентрац≥€ уваги на пл≥тках, ≥нтимних стосунках, скандалах з житт€, передус≥м широко в≥домих людей, цин≥зм, балансуванн€ на меж≥ ***граф≥њ. ѕрихильники такоњ практики, пересл≥дуючи комерц≥йн≥ ≥нтереси, посилаютьс€ на ст. 34  онституц≥њ про право кожного на свободу слова ≥ думки, на в≥льне вираженн€ своњх погл€д≥в ≥ переконань. јле таке тлумаченн€ ц≥Їњ статт≥ ≥гноруЇ ≥ншу Ч ст. 23 Ч  онституц≥њ про обов'€зки кожноњ людини перед сусп≥льством ≥ неприпустим≥сть порушенн€ прав ≥ свободи ≥нших людей. ѕ≥д вплив такого ≥нформац≥йного потоку потрапл€Ї значна частина молод≥, не завжди здатна в≥др≥знити реальн≥ та сумн≥вн≥ ц≥нност≥. «а даними правоохоронних орган≥в, чимало злочин≥в Ї в≥дтворенн€м побаченого на екран≥ тощо.

Ѕезперечно, ф≥нансов≥, пол≥тичн≥ м≥ркуванн€ мають дл€ д≥€льност≥ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ величезн€ значенн€, оск≥льки ≥ндустр≥€ «ћ≤ потребуЇ значних кошт≥в. ћожливост≥ державного ф≥нансуванн€, субсид≥юванн€ «ћ≤, особливо тих, чињми засновниками не Ї державн≥ структури (а вони становл€ть переважну ≥ дедал≥ зростаючу б≥льш≥сть), вкрай обмежен≥. “≥, €к≥ вид≥л€ють, не можуть задовольнити вс≥х потреб ≥ претендент≥в. —конструювати справедливий критер≥й њх розпод≥лу, €кий би в≥дс≥к фаворитизм, неможливо. ¬се це зумовлюЇ посиленн€ впливу власник≥в на д≥€льн≥сть «ћ≤.

«начним джерелом ф≥нансуванн€ Ї прибутки в≥д рекламноњ д≥€льност≥, €ку американець ƒ. Ѕурст≥н вважаЇ формою ви€ву демократ≥њ. ≤нш≥ автори наголошують, що реклама формуЇ смаки респондент≥в-споживач≥в. ѕоширенн€ в≥домостей про товари та послуги, €кими вс≥ вони, начебто, можуть користуватис€ на однакових засадах (в цьому вбачають њњ демократичне призначенн€), реклама формуЇ в людей однаков≥ чи аналог≥чн≥ потреби, що н≥бито зн≥маЇ соц≥альн≥ в≥дм≥нност≥ тощо.

—правд≥, реклама у «ћ≤ охоплюЇ широке коло громад€н, активно впливаЇ на формуванн€ њхн≥х смак≥в, потреб. ќднак, працюючи на ≥нтереси споживача, вона передус≥м пересл≥дуЇ ≥нтереси рекламодавц€, будучи покликаною не просто ≥нформувати, а спонукати споживач≥в зробити покупки, скористатис€ послугами. –еклама не т≥льки формуЇ, а й нав'€зуЇ смаки, будучи здатною, за словами американського досл≥дника Ѕ. Ѕегдик€на, Ђдолати будь-€кий оп≥р людських почутт≥в, а ≥нод≥ й людського ≥нтелектуї.

 р≥м того, реальн≥ властивост≥ рекламованих товар≥в та послуг не завжди в≥дпов≥дають штучно створеному ≥м≥джу. Ќастирливе втручанн€ реклами, зокрема в канву телепередач≥, перешкоджаЇ нормальному њњ сприйн€ттю. ¬ласники «ћ≤ змушен≥ з цим змиритис€, бо зац≥кавлен≥ в надходженн≥ кошт≥в. ‘актично рекламодавц≥ мають значний вплив на «ћ≤ ≥ певною м≥рою визначають напр€м та зм≥ст њх д≥€льност≥.

«датн≥сть «ћ≤ забезпечувати неаби€к≥ доходи, значний пол≥тичний вплив зумовлюЇ гостру конкурентну боротьбу за прибутки, ринки збуту ≥нформац≥њ, респондент≥в. ÷€ боротьба маЇ своњ особливост≥.

1. «агостренн€ конкурентного суперництва м≥ж р≥зними засобами масовоњ ≥нформац≥њ. —причинене воно неоднаковим р≥внем сприйн€тт€ ≥нформац≥њ, друкованих ≥ ауд≥ов≥зуальних «ћ≤, ор≥Їнтац≥Їю масового респондента на спрощен≥ методи отриманн€ ≥нформац≥њ.

Ќасл≥дки такоњ ор≥Їнтац≥њ почали спостер≥гати в багатьох розвинутих крањнах у 80-т≥ роки XX ст. ” —Ўј, япон≥њ, ≥нших крањнах педагог≥чна громадськ≥сть забила тривогу з приводу того, що д≥ти втрачають ≥нтерес до книги, л≥тератури, зам≥нюючи њх перегл€дом спрощених те-леверс≥й твор≥в. ј це призводить до втрати не лише звички читати, але й зниженн€ р≥вн€ грамотност≥. јналог≥чн≥ проблеми ≥снують ≥ в ”крањн≥. «а гостроњ конкуренц≥њ м≥ж р≥зними «ћ≤ Ї важливим формуванн€ культури споживанн€ ≥нформац≥њ, сталих ≥ зр≥лих навичок користуванн€ вс≥ма засобами Ч друкованими, ауд≥ов≥зуальними.

2. «осереджен≥сть на най€скрав≥ш≥й, найприваблив≥-ш≥й друкован≥й або в≥зуальн≥й ≥нформац≥њ. «вичайно, найкраще запам'€товуютьс€ ориг≥нальне Ђсхоплен≥ї, гранично виразн≥ фото-, к≥номатер≥али. ≤нод≥ спроби вразити вдало зробленим кадром не дос€гають мети через непередбачен≥ др≥бниц≥. “ак, п≥д час передвиборчоњ кампан≥њ –. Ќ≥ксона, ку в≥н того разу програв, по телебаченню дл€ створенн€ привабливого ≥м≥джу показали його за фортеп≥ано, розраховуючи на сприйн€тт€ його €к пол≥тика з тонким музичним смаком. јле коли крупним планом гл€дач≥ побачили сп≥тн≥ле чоло, у багатьох промайнула думка, що людина, €ка втомлюЇтьс€ за фортеп≥ано, навр€д чи справитьс€ з президентством. ÷ей прорахунок ≥м≥джмейкер≥в об≥йшовс€ –. Ќ≥ксону в к≥лька в≥дсотк≥в голос≥в. ≤нод≥ зусилл€ здобути вражаючий матер≥ал призвод€ть до траг≥чних насл≥дк≥в. ” будь-€к≥й конкурентн≥й боротьб≥ ≥снують своњ правила ≥ закони.

3. «маганн€ за найшвидшу, найоперативн≥шу подачу ≥нформац≥њ. ÷е менше стосуЇтьс€ анал≥тичноњ, фундаментальноњ ≥нформац≥њ (хоч ≥ вона стар≥шаЇ швидко), б≥льше Ч ≥нформац≥њ оперативноњ. ѕершим пов≥домити про ур€дову, парламентську кризу, п≥дсумки вибор≥в, початок або вдале врегулюванн€ збройного конфл≥кту, сенсац≥йний спортивний рекорд та ≥нш≥ под≥њ, €к≥ викликають всезагальнии ≥нтерес, Ч справа профес≥йноњ чест≥ агентств, редакц≥й ≥ ƒодаткова винагорода за оперативн≥сть. “ому й ≥снуЇ широка мережа кореспондентських пункт≥в ≥з сучасним обладнанн€м дл€ збиранн€, обробки та передач≥ ≥нформац≥њ. ¬се, що допомагаЇ об≥йти конкурент≥в в оперативност≥, кост≥, привабливост≥ ≥нформац≥њ, зб≥льшуЇ витратн≥ статт≥ кошторис≥в засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

ѕроф≥нансувати њх здатн≥ далеко не вс≥ «ћ≤. “ому серед них Ї своњ л≥дери ≥ своњ аутсайдери. ўоб вийти у л≥дери та зберегти позиц≥њ, необх≥дн≥ велетенськ≥ творч≥ зусилл€ ≥ не менш≥ ф≥нансов≥ й техн≥чн≥ можливост≥.  онкуренц≥€ в св≥т≥ ≥нформац≥њ, €к ≥ будь-€к≥й ≥нш≥й сфер≥ д≥€льност≥, породжуЇ тенденц≥ю до поглибленн€, поглинанн€ одних ≥ншими, могутн≥шими, багатшими, спритн≥шими, п≥дступн≥шими. Ќеминуча за таких умов монопол≥зац≥€ у сфер≥ «ћ≤ загрожуЇ обмеженн€м свободи њх д≥€льност≥, посиленн€м залежност≥ в≥д пол≥тичного курсу правл€чих к≥л, пануючих ≥деолог≥чних доктрин, сп≥вв≥дношенн€ сил пров≥дних економ≥чних угруповань тощо.

Ѕоротьба за грош≥ та владу Ч Ђвторинн≥ї функц≥њ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ Ч все б≥льше виход€ть на передн≥й план всупереч њх головн≥й сусп≥льн≥й функц≥њ. „ерез це «ћ≤ можуть бути силою, €ка нехтуЇ сусп≥льними ≥нтересами, а то й д≥Ї проти них.

ѕро цю небезпеку попереджав у середин≥ XX ст. Ђбатько к≥бернетикиї Ќ. ¬≥нер. ¬важаючи одн≥Їю з умов усп≥шного розвитку сусп≥льства дос€гненн€ та збереженн€ стану динам≥чноњ стаб≥льност≥ сусп≥льного середовища, виступав, щоб саме «ћ≤ спри€ли зм≥цненню такого стану.

« того часу становище на краще не зм≥нилос€. ѕануванн€ над «ћ≤ пол≥тичних та ф≥нансових к≥л перетворюЇ багатьох з них на засоби ман≥пул€ц≥њ св≥дом≥стю мас, ≥нструмент њх пол≥тичного та морального розбещенн€. ѕротисто€ти вс≥м негативним впливам на «ћ≤ можливо лише за реальноњ демократизац≥њ управл≥нн€ ними. ѕопри непоодинок≥ спроби в р≥зних крањнах ≥ в р≥зн≥ часи, створити реально д≥ючий ефективний механ≥зм демократичного управл≥нн€ «ћ≤ так ≥ не вдалос€. “ак, у —≤Ћј незалежна Ќац≥ональна рада з питань новин, €ка мала обмежен≥, здеб≥льшого анал≥тичн≥ функц≥њ, про≥снувала дещо б≥льше 10 рок≥в. ≤н≥ц≥атива щодо њњ л≥кв≥дац≥њ надходила в≥д найвпливов≥ших та найпрестижн≥ших газет крањни.

ѕод≥бн≥ проблеми пересл≥дують й украњнськ≥ «ћ≤, хоч роздержавленн€, подоланн€ державно-парт≥йного монопол≥зму створили €к≥сно нову ситуац≥ю. ѕол≥тична та ≥деолог≥чна багатоман≥тн≥сть вт≥люЇтьс€ й у плюрал≥зм≥ «ћ≤, у розмањтт≥ поширюваних ними погл€д≥в. јле ще не подолан≥ адм≥н≥стративне втручанн€ владних структур, невиправдана приск≥плив≥сть судових орган≥в, тиск р≥зних клан≥в на «ћ≤, що суттЇво обмежуЇ реальну свободу слова.

ѕодальший розвиток украњнського сусп≥льства, украњнськоњ державност≥ залежатиме в≥д багатьох чинник≥в, серед €ких одним з найважлив≥ших Ї вдосконаленн€ д≥€льност≥ «ћ≤. ѕродукуванн€ ≥нформац≥њ вимагатиме величезних витрат, а доступ до нењ залежатиме в≥д можливостей користувач≥в, що впливатиме на майнове, ф≥нансове, соц≥альне розшаруванн€ сусп≥льства.

–еальна влада зосереджуватиметьс€ у руках ≥нфократ≥њ Ч соц≥ального прошарку, €кий контролюватиме ≥нформац≥йн≥ ресурси (продукуванн€, розпод≥л, трансл€ц≥ю). ≤нфократ≥€, волод≥ючи ефективними засобами контролю над св≥дом≥стю людей, або становитиме одну впливову групу (≥нформац≥йний тотал≥таризм), або складатиметьс€ з к≥лькох конкуруючих груп.

ћожливе ускладненн€ глобальних аспект≥в ≥нформац≥йного сусп≥льства. јдже ≥ тепер крањни волод≥ють неоднаковими можливост€ми поширенн€ ≥нформац≥њ. Ђ–им, Ч зазначав 3. Ѕжезинський, Ч експортував закони, јнгл≥€ Ч парламентську парт≥йну демократ≥ю, ‘ранц≥€ Ч культуру ≥ республ≥канський нац≥онал≥зм, а сучасн≥ —получен≥ Ўтати Ч науково-техн≥чн≥ новац≥њ та масову культуруї.

ћаючи потужн≥ техн≥чн≥ та електронн≥ засоби трансл€ц≥њ ≥нформац≥њ, найрозвинен≥ш≥ щодо цього крањни значною м≥рою контролюють св≥товий ≥нформац≥йний прост≥р, впливають на св≥дом≥сть, громадську думку далеко за межами власних кордон≥в.

“ому утвердженн€ ≥нформац≥йного сусп≥льства не може автоматично подолати протир≥чч€ н≥ в нац≥ональному, н≥ в глобальному масштаб≥ без ефективних механ≥зм≥в демократичного контролю та регулюванн€ вс≥х сфер сусп≥льного житт€.


«апитанн€. «авданн€


1. ѕерел≥ч≥ть в хронолог≥чн≥й посл≥довност≥ «ћ≤, охарактеризуйте переваги кожного з них.


2. як≥ особливост≥ «ћ≤ дають п≥дстави вважати ≥'х одн≥Їю з г≥лок влади (Ђчетвертою владоюї)?


3. „ому аналог≥ю м≥ж засобами масовоњ ≥нформац≥њ та г≥лками влади вважають дещо умовною?


4. Ќаск≥льки незалежними Ї украњнськ≥ «ћ≤ наприк≥нц≥ XX Ч на початку XXI ст.?


5. ” €кий спос≥б можна подолати суперечн≥сть м≥ж необх≥дн≥стю зб≥льшенн€ кап≥таловкладень у розвиток ≥ функц≥онуванн€ «ћ≤ ≥ убезпеченн€м тотальноњ залежност≥ њх в≥д ф≥нансово-пол≥тичних груп?


6. ќхарактеризуйте основн≥ риси ≥нформац≥йного сусп≥льства.


“еми реферат≥в


1. Ќезалежн≥сть « MI Ч м≥ф чи реальн≥сть?


2. ћолод≥жна преса незалежноњ ”крањни.


3. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ та сусп≥льна мораль.


4. ѕерспективи переходу до ≥нформац≥йного сусп≥льства.


Ћ≥тература


Ѕебик ¬., —идоренко ќ. Ч «асоби масовоњ ≥нформац≥њ посткомун≥стичноњ ”крањни. Ч  ., 1996.


¬ласенко Ќ., «орько —., —иротич ћ. ”крањна на шл€ху до ≥нформац≥йного сусп≥льства: проблеми та здобутки. Ч  ., 1995.


ƒоценко ≈. ѕсихологи€ манипул€ции. Ч M., 1996.


«емл€нова Ћ. јмериканска€ коммуникативистика. Ч M., 1995.


ћас-мед≥а ”крањни. ƒов≥дник. Ч  ., 1995.


ћ≥цкевич ≈., ‘айЇрстоун „. “елебаченн€. Ч  ., 1994.


ќльшанский ƒ. ћассовые настроени€ в политике. Ч ћ., 1995.


ѕочепцов √. ѕаблик рилейшнз. Ч ћ., 1998.


ѕочепцов √. “еори€ коммуникации. Ч  ., 1996.


—овременные политические мифологии: содержание и механизмы функционировани€. Ч ћ., 1996.


Ўкл€р ¬. ѕолитика и средства массовой информации. Ч ќдесса, 1990.

ѕол≥тичн≥ конфл≥кти


“еоретичне осмисленн€ ≥ типолог≥€ пол≥тичних конфл≥кт≥в
ќсновн≥ способи врегулюванн€ конфл≥ктних ситуац≥й

¬ивченн€ конфл≥кт≥в Ї одним з головних завдань пол≥толог≥њ, а управл≥нн€ ними належить до найважлив≥ших умов забезпеченн€ соц≥альна-пол≥тичноњ стаб≥льност≥ всередин≥ крањни та на м≥жнародн≥й арен≥. јктуальн≥сть теоретичних ≥ практичних аспект≥в цього пон€тт€ зумовлена загостренн€м р≥знопланових конфл≥кт≥в в ”крањн≥ та в ≥нших посткомун≥стичних крањнах, необх≥дн≥стю фундаментального вивченн€ сусп≥льно-цив≥л≥зац≥йних ≥ ненасильницьких форм њх регулюванн€. ѕоза€к вони Ї природним €вищем сусп≥льного житт€, вивченн€ конфл≥кту в сусп≥льному розвитку, метод≥в соц≥ального управл≥нн€, гармон≥зац≥њ сусп≥льних в≥дносин зумовило виникненн€ конфл≥ктологп €к самост≥йноњ галуз≥ знань на меж≥ соц≥олог≥њ, пол≥толог≥њ, пол≥тичноњ психолог≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 598 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћогика может привести ¬ас от пункта ј к пункту Ѕ, а воображение Ч куда угодно © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1369 - | 1339 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.