Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕол≥тика ≥ мораль в умовах реформуванн€ украњнського сусп≥льства




Ќа сучасному етап≥ ≥ в ”крањн≥ за€вила про себе тенденц≥€ перекладати всю в≥дпов≥дальн≥сть за долю нац≥њ на владу, що Ї св≥дченн€м недостатньоњ пол≥тичноњ, ≥сторичноњ об≥знаност≥ њњ активних нос≥њв. ’ибн≥сть такоњ точки зору по€снюЇтьс€ тим, що державна влада на сьогодн≥ роз'њдена корумпован≥стю, кланов≥стю бюрократ≥њ, њњ зрощенн€м з т≥ньовим кап≥талом ≥ крим≥нал≥тетом. ≤деал громад€нського сусп≥льства став значно в≥ддален≥шим. ”с≥ ц≥ проблеми нос€ть етичний характер, породжують знев≥ру в ≥снуючу владу, ускладнюють реформи.

”крањнська пол≥тична культура теж демонструЇ свою нездатн≥сть до гармон≥зац≥њ соц≥ального пор€дку, упор€дкованих ≥нституц≥ональних в≥дносин в умовах ослабленн€ традиц≥йних ≥Їрарх≥чних владно-правових в≥дносин. «а ≥деолог≥чними параметрами вона ще перебуваЇ п≥д впливом соц≥ал≥стичного ≥деалу (зр≥вн€л≥вка, колектив≥зм, тотал≥таризм), демонструючи водночас ≥ тенденц≥ю до певноњ де≥деолог≥зац≥њ. ѕол≥тична культура сучасноњ ”крањни Ї культурою марг≥нального сусп≥льства, (над≥леного взаЇмовиключними рисами), що ви€вл€Їтьс€ ≥ в ор≥Їнтац≥њ громад€н на взаЇмозаперечуюч≥ ц≥нност≥: 33% вважають, що кап≥тал≥стична система найб≥льш спри€тлива дл€ республ≥ки, 25% Ч не мають визначеноњ позиц≥њ, ≥ лише 42% переконан≥, що зах≥дний тип розвитку њх не влаштовуЇ. ÷ей феномен пов'€заний з амб≥валентною (роздвоЇною) сусп≥льною св≥дом≥стю. ќтже, зам≥сть внутр≥шньоњ моб≥л≥зац≥њ украњнського сусп≥льства спостер≥гаЇтьс€ своЇр≥дний його розлад.

ќсобливост≥ пол≥тичноњ етики украњнського сусп≥льства зумовлен≥ географ≥чним положенн€м нашоњ крањни на так званому розлом≥ культур, соц≥ально-пол≥тичних ор≥Їнтац≥й: €кщо центральн≥, зах≥дн≥ рег≥они ор≥Їнтуютьс€ на Ївропейськ≥ стандарти, то на сход≥ б≥льшою попул€рн≥стю користуютьс€ Ївроаз≥атськ≥. ƒо того ж €кщо ц≥л≥ й ≥деали украњнськоњ громадськост≥ близьк≥ до зах≥дних, то спос≥б житт€ ближче до сх≥дного. ”крањна завжди прагнула брати участь у Ївропейськ≥й пол≥тичн≥й гр≥, але при цьому часто користувалас€ методами сх≥дного походженн€.

ѕол≥тична етика сучасного украњнського сусп≥льства багато в чому зумовлена неп≥дконтрольн≥стю влади, пр≥оритетн≥стю державних ц≥лей перед правами особистост≥, перевагою прагматичних м≥ркувань перед системними гарант≥€ми, переважанн€м традиц≥онал≥зму над динам≥змом. Ќаприклад, на вимогу Ївропейськоњ громадськост≥ в ”крањн≥ нещодавно було скасовано смертну кару. ÷е справд≥ серйозний крок не т≥льки з погл€ду пол≥тичноњ етики, але й загальнолюдськоњ. јле кошти дл€ дов≥чного утриманн€ засуджених повинен вишукувати начальник колон≥њ.

Ѕезл≥ч приклад≥в ≥стор≥њ переконують, що сх≥дна пол≥тика ор≥Їнтована на могутн≥сть, силу, а не на право чи пол≥тичну етику. ”крањн≥ част≥ше випадало мати справу саме з такою пол≥тикою, ≥, зрозум≥ло, в њњ пол≥тичн≥й етиц≥ можна знайти чимало Ђаз≥атськихї сл≥д≥в Ч авторикратизм, геронтократ≥ю, патр≥арх≥зм, таЇмну дипломат≥ю, схильн≥сть до силових метод≥в тощо.

” цьому зв'€зку важливо визначити де€к≥ протир≥чч€ м≥ж пол≥тикою ≥ мораллю, що розриваЇ ц≥л≥сн≥сть пол≥тичноњ етики в сусп≥льн≥й св≥домост≥. ÷≥ протир≥чч€ Ї тлом, на €кому формуютьс€ пол≥тичн≥ в≥дносини у сусп≥льств≥.

ѕершим з них Ї морально-психолог≥чне протир≥чч€ м≥ж Ђбажаним ≥ д≥йснимї. ¬ельми тривалий розрив м≥ж ними майже завжди знаменуЇ розкол, внутр≥шню кризу особистост≥, а нер≥дко лукавство й облудн≥сть душ≥. “е ж в≥дбуваЇтьс€, €кщо народов≥ не вдаЇтьс€ орган≥зувати своЇ житт€ за власними принципами, узгодити своЇ бажанн€ ≥з соц≥альним пор€дком. явища такоњ незгоди спостер≥галис€ в минулому, наприклад, коли сусп≥льство так ≥ не дочекалос€ зд≥йсненн€ об≥ц€нки ћ. ’рущова Ђпро остаточну побудову комун≥змуї. ѕростежуютьс€ вони ≥ в тепер≥шн≥й украњнськ≥й ≥стор≥њ. “ак, прийн€тт€ новоњ  онституц≥њ ”крањни дало п≥дставу дл€ твердженн€ про завершенн€ початкового етапу становленн€ демократичноњ, соц≥альноњ, правовоњ держави ≥ про початок переходу до наступного пер≥оду Ч Ђвт≥ленн€ принцип≥в та норм  онституц≥њ у реальне житт€ сусп≥льства ≥ держави, в житт€ кожноњ конкретноњ людини, що живе в ”крањн≥ї. “а через де€кий час з новою гостротою постала суперечн≥сть м≥ж продекларованими нормами, реальною можлив≥стю ≥ бажанн€м њхнього вт≥ленн€. …детьс€ насамперед про тричленну вербальну конструкц≥ю: Ђдемократична, соц≥альна, правова державаї, €ка й дос≥ Ї недос€жною.

Ќав≥ть реальн≥ зрушенн€ щодо ≥деал≥в демократ≥њ не викликають адекватноњ реакц≥њ у зв'€зку ≥з нев≥рою в пол≥тичн≥ ≥деали, що њх висуваЇ влада, ≥ в можлив≥сть њх зд≥йсненн€. Ѕ≥льш≥сть под≥й останн≥х рок≥в XX ст., початку XXI ст., схоже, в≥дбуваютьс€ Ђпоза народною душеюї.

≤нша етична кол≥з≥€, пов'€зана з пон€тт€ми Ђмиї ≥ Ђвониї, утворюЇ основний нерв етичноњ проблематики в ≥ндив≥дуальн≥й ≥ пол≥тичн≥й морал≥. Ђћиї Ч це т≥, хто не маЇ влади, вважаЇ себе Ђпростим народомї, ≥ Ђвониї Ч т≥, €к≥ цю владу мають ≥ розпор€джаютьс€ нею. «м≥ст пол≥тичноњ морал≥ Ђмиї в≥дпов≥даЇ €вному, оф≥ц≥йному, що п≥дл€гаЇ правовому контролю; Ђвониї Ч таЇмному, неоф≥ц≥йному, що випадаЇ з≥ сфери правов≥дносин. јле €кщо велика частина соц≥альних в≥дносин випадаЇ з≥ сфери сусп≥льного ≥ правового контролю, це св≥дчить про неадекватн≥сть соц≥альноњ системи сусп≥льн≥й практиц≥. ” пом≥рних розм≥рах ц€ неадекватн≥сть може компенсуватис€ пол≥тичною мораллю, у непом≥рних Ч призводить до розкладу пол≥тичноњ морал≥, руйнац≥њ соц≥альноњ системи. ‘акти аморальност≥ представник≥в вищоњ влади сприймаютьс€ €к моральна ≥ндульгенц≥€ дл€ широких верств населенн€, що виражаЇтьс€ у в≥дхиленн≥ в≥д оподаткуванн€, в≥д л≥цензуванн€ профес≥йноњ д≥€льност≥, у д≥€льност≥ в обх≥д закон≥в, подв≥йн≥й бухгалтер≥њ, сп≥вроб≥тництв≥ правоохоронних орган≥в ≥з т≥ньовими структурами тощо. ƒоки така практика визнаватиметьс€ населенн€м морально припустимою, про реал≥зац≥ю ≥деалу соц≥ально-правовоњ держави й мови не може бути.

ўе одна кол≥з≥€, €ка набуваЇ в≥дчутного значенн€ дл€ формуванн€ пол≥тичноњ етики, пов'€зана ≥з зростанн€м претенз≥й громад€н до апарату щодо участ≥ њх в управл≥нн≥ державою. јпарат, всупереч претенз≥€м громад€н, прагне в≥дтиснути в≥д пол≥тики маси людей, намагаючись водночас створити ≥люз≥ю њхньоњ участ≥ в н≥й. ƒл€ цього культивуютьс€ загальн≥ форми участ≥ громад€н у пол≥тиц≥: вибори, референдуми, ≥нш≥ пол≥тичн≥ акц≥њ, за допомогою €ких людей залучають до пол≥тичноњ сфери.  ваз≥пол≥тика охоплюЇ всю сферу зв'€зк≥в держави з сусп≥льством, вс≥ типи пол≥тичного мисленн€. јле €кщо пол≥тичн≥ функц≥њ ≥снують у межах певних форм, то ≥ндив≥ди змушен≥ керуватис€ абстрактними критер≥€ми. Ћюди не анал≥зують того, що пол≥тичн≥ форми соц≥ального бутт€ витворен≥ ще до њхнього народженн€, ≥снують поза волею ≥ св≥дом≥стю ≥ндив≥д≥в. ≤ндив≥д може лише вибирати, керуючись щодо них своњм пол≥тичним ≥деалом (€кщо в≥н Ї). —при€ючи пол≥тиц≥ правл€чих сил, в≥н може одержати свою частку влади: стати парт≥йним або державним д≥€чем, членом державного апарату тощо. ” свою чергу, влада розпод≥л€Їтьс€ серед ≥ндив≥д≥в. «вичайно, свою частку влади в≥н може одержати ≥ не под≥л€ючи пол≥тики правл€чих сил, а просто прагнучи певного статусу в сусп≥льств≥. ј це ≥ Ї питанн€м етичного пор€дку. ƒо влади приходить багато випадкових людей, а пол≥тична етика передбачаЇ на€вн≥сть моральних переконань ≥ в≥дпов≥дальност≥ за своњ вчинки. ÷е насамперед стосуЇтьс€ профес≥йних пол≥тик≥в, €к≥ повинн≥ виходити не з кон'юнктурних м≥ркувань, а мислити державними категор≥€ми, з≥ставл€ти своњ д≥њ з моральними ц≥нност€ми та нормами, оц≥нювати насл≥дки своњх д≥€нь. “ому моральна культура пол≥тичного д≥€ча передбачаЇ не просто профес≥онал≥зм у робот≥, а й вин€ткову повагу до ≥нтерес≥в крањни та њњ громад€н, ум≥нн€ рац≥онально користуватис€ владою, демократично поводитис€ з опонентами, опозиц≥Їю, бути здатним до компром≥с≥в, принципово в≥дстоюючи державну ≥ громад€нську позиц≥њ. —в≥дченн€м моральноњ ц≥л≥сност≥ державних ≥ громадсько-пол≥тичних д≥€ч≥в Ї њх висок≥ вольов≥ €кост≥, ум≥нн€ дотримуватись Їдност≥ слова ≥ д≥ла, ви€вл€ти реал≥зм в оц≥нц≥ власних результат≥в ≥ державноњ пол≥тики, нетерпим≥сть до некомпетентност≥, догматизму, застою.

—оц≥ально-пол≥тична мораль Ч дещо ≥нший культурний феномен, н≥ж ≥ндив≥дуальна: вона належить до ≥ншоњ сфери, маЇ ≥нш≥ критер≥њ, норми. јле не можна ≥гнорувати њх взаЇмозв'€зку ≥ взаЇмозумовленост≥. якщо члени сусп≥льства Ї аморальними, таким буде ≥ сусп≥льство. ”крањнському моральному кл≥мату вад€ть лихосл≥в'€, злод≥йство, хул≥ганство, пи€цтво, неохайн≥сть, непунктуальн≥сть тощо.

Ќе на належному р≥вн≥ повага до особистост≥ моральноњ та ф≥зичноњ г≥дност≥, недоторканност≥ майна, прав. «умовлено це тим, що етика ≥ндив≥дуал≥зму, трактована у нас €к егоњзм, зазнала в украњнському етнос≥ осуду. ѕричина цього Ч в слабк≥й сформованост≥ рац≥онал≥зованоњ ≥ндив≥дуальноњ моральноњ св≥домост≥, зумовленоњ пр≥оритетн≥стю родових зв'€зк≥в в≥тчизн€ноњ культури з њњ традиц≥Їю перенесенн€ центру ваги з ≥ндив≥дуальноњ в≥дпов≥дальност≥ на колективну; в ослаблен≥й здатност≥ до моральноњ само≥дентиф≥кац≥њ, що спричин€Ї нерозвинен≥сть усв≥домленн€ категор≥њ ≥ндив≥дуальноњ сов≥ст≥ та самоц≥нност≥ погл€д≥в людини.

—пираючись на моральний плюрал≥зм (погл€д, що визнаЇ множинн≥сть ц≥нн≥сних в≥дносин, зобов'€зань ≥ план≥в житт€, €к≥ часто несум≥сн≥), ц€ теор≥€ передбачаЇ необх≥дн≥сть людини робити виб≥р м≥ж тим, що вона вважаЇ морально правильним ≥ морально хибним. ћоральний плюрал≥зм не вимагаЇ толерантност≥ до морально хибного, примиренност≥ добра й зла. ƒержава непримусовими д≥€ми може заохотити людей дотримуватись г≥дних форм житт€ на основ≥ вироблених нею етичних норм ≥ водночас може в≥дбити охоту дотримуватись морально неприйн€тного способу житт€, викор≥нюючи умови, €к≥ робл€ть його принадним. “ому вона не повинна вдаватис€ до примусу, щоб зупинити Ђсамоц≥ннихї ос≥б в≥д неприйн€тноњ д≥€льност≥, поки вони не шкод€ть ≥ншим.

¬изнанн€ державою самоц≥нност≥ особистост≥ однак надаЇ њй право використовувати примус, щоб не було завдано шкоди ≥ншим люд€м, оск≥льки њњ завданн€ Ч забезпечити люд€м реальн≥ можливост≥ дл€ особистого житт€ ≥ реал≥зац≥њ самоц≥нноњ позиц≥њ. ¬она може примусово втручатис€ в автоном≥ю одних, щоб захистити автоном≥ю ≥нших. ¬одночас держава не може втручатис€ в њхню автоном≥ю з будь-€ких ≥нших причин. ‘ундаментальне моральне обірунтуванн€ самоц≥нност≥ особистост≥ та принципу морального плюрал≥зму повинно стати важливим аспектом пол≥тичноњ етики, в основ≥ €кого толерантн≥сть, а не нейтрал≥тет.

—учасне тло формуванн€ пол≥тичноњ етики характеризують розлад зовн≥шнього ≥ внутр≥шнього житт€ нац≥њ, висока питома вага таЇмного, перевага права сили над етикою, кваз≥пол≥тика тощо, €к≥ спричин€ють глибок≥ структурн≥ диспропорц≥њ, перешкоджають формуванню громад€нського сусп≥льства.

Ќев≥дпов≥дност≥ м≥ж ≥деалами ≥ реал≥€ми нашого сусп≥льства зумовлен≥ нерозвинен≥стю пол≥тичноњ та соц≥альноњ етики. Ќевиконанн€ посадових обов'€зк≥в, нереал≥зован≥сть угод, несвоЇчасно виплачен≥ зарплати, несплачен≥ податки, про≥гнорован≥ закони й сусп≥льн≥ ≥нтереси Ч усе це Ї розходженн€м м≥ж ≥деалом ≥ соц≥альною д≥йсн≥стю. ”сунути його Ч означаЇ в≥дновити моральне здоров'€ сусп≥льства.

” демократичному сусп≥льств≥ пол≥тична етика Ї одним ≥з важливих вим≥р≥в пол≥тичного житт€, вона служить нев≥д'Їмним компонентом стаб≥льност≥ пол≥тичноњ системи, суттЇвим показником розвитку сусп≥льства ≥ його пол≥тичноњ св≥домост≥.


«апитанн€. «авданн€


1. яку роль в≥д≥граЇ пол≥тична етика €к елемент пол≥тичноњ культури?


2. ” €ких ≥сторичних умовах формувалас€ пол≥тична етика украњнського сусп≥льства?


3. ѕроанал≥зуйте пол≥тичний розвиток ”крањни в межах колишнього —–—– ≥ визначте ступ≥нь впливу номенклатурноњ етики в умовах сьогоденн€.


4. ¬изначте ≥ обірунтуйте кол≥з≥њ м≥ж пол≥тикою ≥ мораллю, на€вн≥ в украњнськ≥й сусп≥льн≥й св≥домост≥.


“еми реферат≥в


1. ’арактер ≥ особливост≥ пол≥тичноњ етики в умовах перех≥дного сусп≥льства.


2. —уперечност≥ м≥ж пол≥тикою та етикою в сучасн≥й ”крањн≥.


3. ≈тичн≥ принципи зд≥йсненн€ пол≥тики: Ївропейський досв≥д ≥ украњнська перспектива.


Ћ≥тература


Ѕебик ¬. Ќаша пол≥тична культура // ѕол≥толог≥чн≥ читанн€. Ч 1992. Ч є1.


Ѕерд€ев H. —удьба –оссии: ќпыты по психологии войны и национальности. Ч ћ., 1990.


¬ебер M. ѕротестантська етика ≥ дух кап≥тал≥зму. Ч  ., 1994.


√орбатенко ¬. ѕ. —тратег≥€ модерн≥зац≥њ сусп≥льства: ”крањна ≥ св≥т на злам≥ тис€чол≥ть. Ч  ., 1999.


ƒерев€нно ≈. ¬. Ќеизбежность аристократического духа: учение ’осе ќр-теги-и-√ассета об общественном идеале // —оциологические исследовани€. Ч 1992. Ч є6.


 абачинский ќ. ». “оталитаризм и демократи€ как отражение внутреннего конфликта человека // ‘илософска€ и социологическа€ мысль. Ч 1994. Ч є11Ч12.


 ультурне в≥дродженн€ в ”крањн≥. Ч Ћьв≥в, 1993.


ќг≥Їнко ≤. ”крањнська культура. Ч  ., 1993.


–≥кер ѕ. ≈тика ≥ пол≥тика // ‘≥лософська ≥ соц≥олог≥чна думка. Ч 1995. Ч є5Ч6.


—емчишин ћ. “ис€ча рок≥в украњнськоњ культури. Ч  ., 1993.


—утор Ѕ. ѕолитическа€ этика // ѕолитические исследовани€. Ч 1993. Ч є1.

ѕол≥тика ≥ рел≥г≥€


–ел≥г≥€ €к чинник пол≥тичного житт€ сусп≥льства
ƒержава ≥ церква: основн≥ модел≥ взаЇмод≥њ
ƒержавно-церковн≥ в≥дносини в ”крањн≥

ѕроблема взаЇмод≥њ пол≥тики ≥ рел≥г≥њ Ч одна з найдавн≥ших в ≥стор≥њ людства. Ќауковий п≥дх≥д до по€сненн€ особливостей њх сп≥в≥снуванн€ розпочавс€ лише у друг≥й половин≥ XIX ст., коли пол≥толог≥€ ≥ рел≥г≥Їзнавство сформувалис€ €к самост≥йн≥ галуз≥ науки з≥ своњми предметами ≥ методами. Ќин≥шн≥й сусп≥льно-пол≥тичний розвиток людства засв≥дчуЇ зростанн€ впливу рел≥г≥йного чинника на пол≥тичне житт€ держав ≥ людськоњ цив≥л≥зац≥њ. “ому з'€суванн€ законом≥рностей взаЇмовпливу ≥ в≥днайденн€ способ≥в урегулюванн€ можливих конфл≥кт≥в м≥ж пол≥тичними ≥ рел≥г≥йними чинниками Ч одне з найважлив≥ших завдань пол≥тичноњ науки.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 441 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

1678 - | 1549 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.