Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«м≥ст ≥ основн≥ характеристики пол≥тичноњ модерн≥зац≥њ




“еор≥€ пол≥тичноњ модерн≥зац≥њ в њњ сучасному розум≥нн≥ викристал≥зувалас€ з багатьох концепц≥й, що м≥ст€ть ≥нш≥ висновки й рекомендац≥њ, мають р≥зну соц≥ально-пол≥тичну спр€мован≥сть ≥ Ї нер≥вноц≥нними за науковою значущ≥стю. —еред њњ представник≥в Ч зах≥дн≥ пол≥тологи й соц≥ологи —. Ћ≥псет, √. јлмонд, –. ”арт, ƒ. јптер, ‘. –≥ггз, Ћ. Ѕ≥ндер, —. ¬ерба, ƒ.  оуелман, Ћ. ѕай, ƒ. Ћапаламбара, —. ’ант≥нгтон, ¬. ÷апф, —. ≈йзенштадт, ƒ. Ћернер, ”. ћур, ј. ≈тц≥он≥, ”. –остоу, ѕ. Ѕергер та ≥нш≥.

ѕол≥тична модерн≥зац≥€ Ч 1) комплекс науково-методолог≥чних засоб≥в, спр€мованих на по€сненн€ джерел, характеру ≥ напр€м≥в пол≥тичних зм≥н на ≥сторичн≥й, сучасн≥й ≥ постсучасн≥й стад≥€х загальноцив≥л≥зац≥йного розвитку з розкритт€м на р≥вн≥ окремо вз€тих соц≥ум≥в ус≥Їњ сукупност≥ в≥дносин: держава Ч м≥жнародна система, держгвз Ч громад€нське сусп≥льство, держава Ч особист≥сть, ≥ндив≥дуум Ч ≥ндив≥дуум та ≥н.; 2) практичне вт≥ленн€ елемент≥в рац≥онал≥зац≥њ влади ≥ пол≥тичноњ бюрократ≥њ через орган≥чне поЇднанн€ пол≥тичних, економ≥чних ≥ духовних чинник≥в соц≥ального розвитку; зростанн€ здатност≥ пол≥тичноњ системи адаптуватись до нових соц≥альних зразк≥в; ослабленн€ ≥ зам≥ну традиц≥йних ел≥т модерн≥заторськими; подоланн€ в≥дчуженн€ населенн€ в≥д пол≥тичного житт€ й забезпеченн€ його груповоњ та ≥ндив≥дуальноњ участ≥ в ньому; пост≥йне вдосконаленн€ нормативноњ та ц≥нн≥сноњ систем сусп≥льства.

ѕол≥тична модерн≥зац≥€ не обмежуЇтьс€ пол≥тичною сферою, а охоплюЇ економ≥чну, соц≥альну, правову, культурну та ≥нш≥ сфери сусп≥льного житт€. ¬она розвиваЇтьс€ у двох основних вим≥рах:

Ч спонтанно (стих≥йно) через поступове нагромадженн€ передумов у певних сферах сусп≥льного житт€, вдале поЇднанн€ €ких даЇ €к≥сно новий поштовх;

Ч св≥домо (ц≥леспр€мовано) завд€ки вольовим зусилл€м впливових сусп≥льних груп або правл€чих ел≥т.

”сп≥х модерн≥зац≥њ в обох випадках залежить в≥д того, наск≥льки реально ≥снуюч≥ нац≥ональн≥ ≥нститути та ментально-психолог≥чн≥ ор≥Їнтац≥њ населенн€ сп≥вв≥днос€тьс€ з њњ метою.

ѕроцес модерн≥зац≥њ, на думку зах≥дного пол≥толога —. Ѕлека, под≥л€Їтьс€ на к≥лька стад≥й:

а) усв≥домленн€ мети;

б) консол≥дац≥€ зор≥Їнтованоњ на модерн≥зац≥ю ел≥ти;

в) пер≥од трансформац≥њ;

г) ≥нтеграц≥€ сусп≥льства на нов≥й основ≥.

‘ункц≥онуванн€ р≥зних моделей пол≥тичноњ модерн≥зац≥њ в р≥зних ≥сторичних умовах даЇ змогу визначити њњ загальн≥ характеристики. ќдна з найважлив≥ших Ч рац≥онал≥зац≥€ та забезпеченн€ ефективност≥ влади €к вир≥шальних чинник≥в дов≥ри до нењ й п≥дтримки њњ громад€нами, оск≥льки з цими пон€тт€ми пов'€зан≥ њњ результативн≥сть, ступ≥нь реал≥зац≥њ нею тих функц≥й ≥ спод≥вань, що њх покладаЇ на владу б≥льш≥сть населенн€. «азначен≥ чинники владно-пол≥тичного розвитку становл€ть основу прагнень впливових пол≥тичних, економ≥чних ≥ культурних прошарк≥в населенн€ (ел≥т), здатних виступати руш≥€ми соц≥ально-пол≥тичних зм≥н у сусп≥льств≥. ƒо того ж будь-€ка влада поступово втрачаЇ силу, €кщо вона не рац≥онал≥зуЇтьс€ й не стаЇ ефективною в повс€кденному функц≥онуванн≥.

’арактерною особлив≥стю пол≥тичноњ модерн≥зац≥њ Ї диференц≥ац≥€ пол≥тичноњ структури (≥нституц≥онал≥зац≥€), €ка передбачаЇ формуванн€ розгалуженоњ мереж≥ соц≥ально-економ≥чних, пол≥тичних та ≥нших ≥нститут≥в сусп≥льства, спр€мованих на забезпеченн€ стаб≥льност≥ й соц≥ального пор€дку. –озвиваЇтьс€ вона через удосконаленн€ (осучасненн€) традиц≥йних ≥нститут≥в, €к≥ в процес≥ модерн≥зац≥њ суттЇво зм≥нюють своњ функц≥њ та характер д≥€льност≥, а також через формуванн€ нових.

≤нститущонал≥зац≥€ не може мати к≥льк≥сно-формального вим≥ру. —усп≥льств з ≥нституц≥йним пор€дком, €кий охоплював би все соц≥ально-пол≥тичне житт€, в ≥стор≥њ не заф≥ксовано. –≥вень ≥нституц≥онал≥зац≥њ визначаЇтьс€ €к≥сними показниками: здатн≥стю структур сусп≥льства до адаптац≥њ за нових умов, ступенем њхньоњ складност≥, р≥внем автономност≥ (самост≥йност≥) щодо соц≥альних груп або ≥нших ≥нститут≥в, взаЇмною узгоджен≥стю сусп≥льно-пол≥тичноњ д≥€льност≥.

Ќовоутворен≥, вдосконален≥ ≥нститути мають тенденц≥ю до збереженн€, однак ≥нституц≥онал≥зац≥€ не Ї незворотним процесом, њњ меж≥ можуть не лише розширюватис€, а й зменшуватис€ п≥д час модерн≥зац≥њ сусп≥льства. “акий процес одержав назву де≥нституц≥онал≥зац≥њ. Ќайхарактерн≥шим його ви€вом Ї розвиток приватноњ сфери, €ка, пор≥вн€но з державною, маЇ ст≥йку тенденц≥ю до саморозвитку й саморегул€ц≥њ.

’арактерним дл€ процесу модерн≥зац≥њ Ї й структурно-зм≥стове перетворенн€ пол≥тичноњ системи, спр€моване на розкритт€ вс≥х њњ потенц≥йних можливостей, формуванн€ пол≥тичноњ структури соц≥альноњ д≥њ. ƒо найважлив≥ших складових цього процесу належить пол≥тична стратег≥€, що передбачаЇ реал≥зац≥ю довгострокових програм, а також пол≥тична тактика €к ≥нструмент перетворень за конкретно-≥сторичних умов. ¬м≥ле поЇднанн€ стратег≥њ й тактики у процес≥ модерн≥зац≥њ пол≥тичноњ системи спри€Ї њњ адаптац≥њ до нових проблем, п≥двищенню готовност≥ до непередбачуваних ситуац≥й.

¬ажливим чинником модерн≥зац≥њ Ї забезпеченн€ широкоњ участ≥ громад€н у пол≥тичному житт≥. «абезпечувати њњ покликан≥ пол≥тичн≥ парт≥њ та групи за ≥нтересами, модерн≥зац≥йний потенц≥ал €ких обумовлений њх функц≥€ми. Ќайважлив≥шою серед них Ї функц≥€ структуризац≥њ пол≥тичного житт€, завд€ки к≥й сусп≥льство постаЇ €к певна система орган≥зованих ≥нтерес≥в. ¬ажливе значенн€ маЇ також функц≥€ соц≥альноњ ≥нтеграц≥њ, що даЇ змогу парт≥€м та групам ≥нтерес≥в виконувати, з одного боку, роль посередник≥в, Їднальноњ ланки м≥ж громад€нами ≥ владою, а з ≥ншого Ч спри€ти сп≥лкуванню представник≥в р≥зних верств населенн€.

÷≥нн≥сною основою пол≥тичноњ участ≥ Ї процес кристал≥зац≥њ модерн≥заторських ≥деолог≥й, €к≥ можуть виконувати €к стаб≥л≥зац≥йн≥ (скерован≥ на традиц≥йн≥ прошарки сусп≥льства), так ≥ моб≥л≥зац≥йн≥ (зор≥Їнтован≥ на осучаснен≥ групи населенн€) функц≥њ. —таб≥л≥зац≥йн≥ забезпечують поЇднанн€ централ≥зац≥њ та децентрал≥зац≥њ, створенн€ системи державного й м≥сцевого управл≥нн€, ор≥Їнтованоњ на гнучк≥ й р≥зноман≥тн≥ форми пол≥тичноњ участ≥ населенн€, а також створенн€ нових р≥зновид≥в ≥нститут≥в, €к≥ забезпечували б канали дл€ ефективного д≥алогу м≥ж владою та населенн€м. Ќе менш важливим Ї в≥дносно р≥вном≥рний розпод≥л серед р≥зних верств сусп≥льства таких ресурс≥в участ≥, €к грош≥, осв≥та, знанн€ механ≥зм≥в винесенн€ пол≥тичних р≥шень, в≥льний час, доступ до засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ тощо. ћоб≥л≥зац≥йна функц≥€ покликана забезпечити ц≥нн≥сне наповненн€ ≥ виправданн€ головних напр€м≥в модерн≥зац≥њ певного сусп≥льства.

ўе одн≥Їю складовою модерн≥зац≥њ пол≥тичноњ системи Ї створенн€ ц≥л≥сноњ, взаЇмопогодженоњ на р≥зних њњ етапах ≥ р≥вн€х системи пол≥тичноњ соц≥ал≥зац≥њ. ¬она маЇ бути спр€мована на забезпеченн€ зворотного зв'€зку особи з пол≥тичною системою, створенн€ €комога б≥льшоњ к≥лькост≥ самост≥йних в≥дпов≥дальних соц≥ально-пол≥тичних суб'Їкт≥в, здатних до самост≥йноњ обробки одержуваноњ ≥нформац≥њ, до творчого, рац≥онального використанн€ власного й сукупного досв≥ду в ≥ндив≥дуальн≥й повед≥нц≥.

Ќин≥ значне м≥сце в≥дводитьс€ вдосконаленню нормативноњ й ц≥нн≥сноњ систем сусп≥льства, зор≥Їнтованих на формуванн€ принципово нового (модерн≥зованого) пол€ (тла) пол≥тичноњ культури актив≥стського типу, що передбачаЇ: активну роль особи в пол≥тичн≥й систем≥; утвердженн€ тенденц≥њ щодо забезпеченн€ соц≥ально-справедливоњ р≥вност≥ в сусп≥льств≥; ун≥версальн≥сть закон≥в ≥ примат права перед системою владно-управл≥нськоњ бюрократичноњ ≥Їрарх≥њ; дом≥нуванн€ соц≥ально-державного замовленн€ на всеб≥чний розвиток ≥ вдосконаленн€ профес≥йних та особистих €костей суб'Їкт≥в пол≥тики. ƒл€ формуванн€ нового тла пол≥тичноњ культури надзвичайно важливе значенн€ маЇ розкритт€ соц≥ального потенц≥алу ≥нституту громад€нства Ч забезпеченн€ громад€нськост≥.

—учасна наука розр≥зн€Ї два основн≥ типи пол≥тичноњ модерн≥зац≥њ:

1. ќриг≥нальна (спонтанна), або орган≥чна, модерн≥зац≥€. ¬ластива розвинутим крањнам «ах≥дноњ ™вропи й ѕ≥вн≥чноњ јмерики (—Ўј,  анада), соц≥ально-пол≥тичний розвиток €ких в≥дбувавс€ у форм≥ неперервного еволюц≥йного та революц≥йно-реформаторського процесу. ¬важають, що, розпочавшись в епоху ¬≥дродженн€, модерн≥зац≥€ в розвинутих крањнах триваЇ й дос≥, њ≥ розвиток не був р≥вним, знав не лише стаб≥льно-поступальн≥ етапи, а й тривал≥ в≥дступи в≥д цив≥л≥зац≥йного шл€ху у вигл€д≥ тотал≥тарних режим≥в та злети у вигл€д≥ широкомасштабних сусп≥льних перетворень.

¬≥дпов≥дно вир≥зн€ють к≥лька ≥сторичних тип≥в модерн≥зац≥њ зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ:

Ч до≥ндустр≥альний (XVI Ч XVII ст.) Ч перех≥д в≥д ≥ндив≥дуального аграрного й рем≥сничого виробництва до сусп≥льного, формуванн€ зам≥сть особистоњ залежност≥ людей ринкових в≥дносин, в≥дчуженн€ виробник≥в в≥д засоб≥в виробництва та ≥снуванн€;

Ч ранньо≥ндустр≥альний (XVIII Ч початок XX ст.) Ч перех≥д в≥д мануфактури до машинного, фабрично-заводського виробництва, розшаруванн€ соц≥ально-класових сил та ≥нтерес≥в у структур≥ громад€нського сусп≥льства, перетворенн€ засоб≥в виробництва з ручних на механ≥чн≥, поглибленн€ в≥дчуженн€ людей у процес≥ виробництва, радикал≥зац≥€ проект≥в сусп≥льних перетворень;

Ч п≥зньо≥ндустр≥альний (до к≥нц€ 60-х рок≥в XX ст.) Ч виникненн€ поточно-конвеЇрного виробництва, наукова орган≥зац≥€ та ≥нтелектуал≥зац≥€ прац≥, ор≥Їнтац≥€ на задоволенн€ соц≥альних потреб людини, поглибленн€ м≥жнародного под≥лу прац≥;

Ч пост≥ндустр≥альний (≥з 70-х рок≥в XX ст.) Ч ≥ндив≥дуал≥зац≥€ виробничого процесу ≥ перетворенн€ його на зас≥б самореал≥зац≥њ особи, примат духовних стимул≥в над матер≥альними, всеб≥чна демократизац≥€ й гуман≥зац≥€ сусп≥льного житт€, ≥нформац≥йна революц≥€.

2. ¬торинна (в≥дображена), або неорган≥чна модерн≥зац≥€. ’арактерна дл€ крањн, €к≥ з певних причин в≥дстали в≥д загальноцив≥л≥зац≥йного розвитку ≥ прагнуть за рахунок широкого застосуванн€ досв≥ду передових крањн наздогнати њх за р≥внем ≥ €к≥стю житт€. Ќеорган≥чна модерн≥зац≥€ здеб≥льшого зумовлена не внутр≥шн≥ми, а зовн≥шн≥ми чинниками розвитку ≥ характеризуЇтьс€ нер≥вном≥рн≥стю зм≥н в економ≥ц≥, пол≥тиц≥, культур≥, соц≥альних в≥дносинах. ÷ей тип модерн≥зац≥њ було вт≥лено у крањнах другого ≥ третього ешелон≥в кап≥тал≥стичного розвитку. ѕерш≥ з них мали певн≥ передумови розвитку кап≥тал≥зму та ≥ндустр≥ального виробництва, але модерн≥зац≥€ в≥дбувалас€ там переважно п≥д впливом ≥ззовн≥. “акий характер модерн≥зац≥њ в цих крањнах було спричинено: дом≥нуванн€м в≥дносин особистоњ залежност≥ у виробництв≥; низьким р≥внем конкурентоспроможност≥ на св≥товому ринку; нер≥вном≥рн≥стю соц≥ального розвитку, зосередженн€м нац≥онального потенц≥алу лише на одному з його напр€м≥в (скаж≥мо, створенн€ в≥йськово-промислового комплексу). Ќезважаючи на такий негативний потенц≥ал, де€к≥ крањни другого ешелону кап≥тал≥зму спромоглис€ дос€гти усп≥ху в процес≥ розвитку неорган≥чноњ модерн≥зац≥њ (япон≥€, ≥ндустр≥альн≥ крањни јз≥њ та ≥н.).

” крањнах третього ешелону внутр≥шн≥х передумов кап≥тал≥зму практично не ≥снувало, а тому й модерн≥зац≥€ в них набула викривленого характеру. ÷е ви€вилос€ в таких основних протир≥чч€х:

Ч з≥ткненн€ м≥сцевих норм ≥ традиц≥й з ц≥нност€ми та елементами модерн≥зац≥њ;

Ч зд≥йсненн€ модерн≥зац≥њ переважно неоколон≥альними методами за принципом Ђцентр Ч перифер≥€ї;

Ч дом≥нуванн€ €к суб'Їкта модерн≥зац≥њ державноњ адм≥н≥страц≥њ, залежноњ в≥д колон≥альноњ адм≥н≥страц≥њ;

Ч нев≥дпов≥дн≥сть форсованоњ вестерн≥зац≥њ (насл≥дуванн€ зах≥дних стандарт≥в) прагненн€м традиц≥йних верств населенн€ (у тому числ≥ м≥сцевих пол≥тичних ≥ культурних ел≥т).

ѕопри це, де€ким крањнам завд€ки модерн≥зац≥њ вдалос€ дос€гти за показниками соц≥ального й техн≥ко-еко-ном≥чного зростанн€ р≥вн€ крањн другого ешелону кап≥тал≥зму (¬енесуела,  олумб≥€, ≤нд≥€, ѕакистан та ≥н.).

”се, що породжувало пол€рн≥сть орган≥чноњ та неорган≥чноњ модерн≥зац≥њ, маЇ зникнути з по€вою ≥сторично нового типу особистост≥, характерними рисами кого стануть: рац≥онально-св≥доме сприйн€тт€ пол≥тичноњ ел≥ти й пол≥тичних л≥дер≥в; ор≥Їнтац≥€ на пол≥тичн≥ процеси та ≥нститути, €к≥ в≥дпов≥дають м≥жнародним нормам сучасного соц≥ального управл≥нн€; ≥нтерес до сусп≥льне значущих проблем, поЇднаний з активною пол≥тичною участю; по≥нформован≥сть про соц≥ально-пол≥тичну ситуац≥ю та њњ зм≥ни, бажанн€ благод≥йно впливати на њњ розвиток через громадську думку та ≥нш≥ соц≥альн≥ ≥нститути; компетентн≥сть у вс≥х напр€мах сусп≥льноњ д≥€льност≥, прагненн€ бути корисним сусп≥льству; культура сп≥в≥снуванн€ в межах малих груп ≥ всього громад€нського сусп≥льства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 407 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

1360 - | 1174 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.