Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблема ≥стини в теор≥њ п≥знанн€




≤стор≥€ цив≥л≥зац≥њ пройн€та духом безкорисливих пошук≥в ≥стини. Ѕагато мислител≥в, учених, митц≥в присв€чували своЇ житт€ цим пошукам. ѕон€тт€ Ђ≥стинаї людство поЇднало з моральними пон€тт€ми Ђправдаї ≥ Ђщир≥стьї, завд€ки чому ≥стина ≥ правда стали метою науки ≥ мистецтва, ≥деалом моральних спонук. ÷≥нн≥сть ≥стини неос€жна.

≤стина Ч адекватна ≥нформац≥€ про об'Їкт (ним може бути ≥ сам суб'Їкт), отримана завд€ки його чуттЇвому чи ≥нтелектуальному ос€гненню або завд€ки св≥дченню (пов≥домленню) про нього.

Ќайхарактерн≥шою ознакою ц≥Їњ ≥нформац≥њ Ї њњ достов≥рн≥сть. ≤стина ≥снуЇ €к певна духовна реальн≥сть в њњ ≥нформац≥йному та ц≥нн≥сному вим≥рах. ÷≥нн≥сть знанн€ вим≥рюЇтьс€ його ≥стинн≥стю. ” н≥й ви€вл€Їтьс€ зустр≥чна тотожн≥сть знанн€ з предметом ≥ предмета з≥ знанн€м.  оли, наприклад, стверджують про людину €к ≥стинного патр≥ота, мають на думц≥ особист≥сть, €ка чинить патр≥отично, на користь власноњ держави, народу.

ѕроблема ≥стини була усв≥домлена й сформульована ще в ƒавн≥й √рец≥њ. ¬же елеати й соф≥сти п≥ддали сумн≥ву достов≥рн≥сть чуттЇвих знань людини. ѕлатон обстоював можлив≥сть знань лише про в≥чн≥ та незм≥нн≥ ≥дењ, вважаючи в≥домост≥ про чуттЇвий св≥т недостов≥рними. «а переконанн€ми јр≥стотел€, ≥стина Ї в≥дпов≥дн≥стю м≥ж певними твердженн€ми, судженн€ми, висловлюванн€ми ≥ тим, про що у них ≥детьс€. «вичайно, пон€тт€ Ђц≥ле числої, Ђквантї, Ђграв≥тац≥€ї не Ї н≥ хибними, н≥ ≥стинними. јле певн≥ твердженн€ з використанн€м њх можуть бути ≥стинними або хибними. Ќаприклад, ≥з суджень Ђквант Ч одиниц€ вим≥ру маси т≥лаї, Ђ±1 Ї ц≥лим числомї, Ђграв≥тац≥€ Ч спос≥б приготуванн€ њж≥ї перше ≥ третЇ Ї хибними.

≤стор≥њ ф≥лософ≥њ в≥дом≥ найр≥зноман≥тн≥ш≥ концепц≥њ ≥стини. ¬≥дм≥нност≥ м≥ж ними зумовлен≥ р≥зним розум≥нн€м д≥йсност≥. ѕлатон розгл€дав њњ €к незм≥нн≥ надлюдськ≥ ≥дењ;

Ѕеркл≥ й ћах Ч €к комб≥нац≥њ (комплекси) в≥дчутт≥в; √егель Ч €к св≥товий розум, що розвиваЇтьс€. ћатер≥ал≥стичн≥ вченн€ тлумачать д≥йсн≥сть €к об'Їктивну реальн≥сть, що ≥снуЇ поза людиною й незалежно в≥д нењ.

ќск≥льки ≥стина не ≥снуЇ окремо в≥д знанн€, тому, згадуючи про нењ, людина маЇ в думц≥ ≥стинне знанн€, виражене в пон€тт€х, судженн€х, теор≥€х та ≥нших його формах.

¬насл≥док одноб≥чного сприйн€тт€ об'Їкта, посп≥шних узагальнень, тлумачень в≥рог≥дн≥сного знанн€ €к достов≥рного або в результат≥ використанн€ недосконалих п≥знавальних засоб≥в виникаЇ помилкове знанн€. ¬оно може бути фактичним (за зм≥стом) ≥ лог≥чним (пов'€заним з некоректним рухом думки, з порушенн€м лог≥чних правил).

ѕомилкове знанн€ Ї неминучим. “ому метою п≥знанн€ Ї ви€вленн€ та вит≥сненн€ його з≥ сфери знанн€.

 р≥м класичноњ концепц≥њ ≥стини, €ка розгл€даЇ п≥знанн€ €к взаЇмод≥ю та взаЇмозалежн≥сть об'Їкта ≥ суб'Їкта, довод€чи, що п≥знанн€ не Ї коп≥юванн€м об'Їкта, ≥снують й ≥нш≥ концепц≥њ.

ѕрихильники кореспондентноњ концепц≥њ ≥стини виход€ть з того, що твердженн€ повинн≥ в≥дпов≥дати зовн≥шн≥й д≥йсност≥. …детьс€ про твердженн€, що м≥ст€ть пон€тт€, €к≥ в≥дображають доступн≥ дл€ сприйманн€ органами в≥дчутт€ (спогл€данн€) €кост≥ та в≥дношенн€ (Ђчервонийї, Ђкулепод≥бнийї, Ђсолодкийї). ќднак наука часто послуговуЇтьс€ абстрактними пон€тт€ми, €к≥ в≥дображають пон€тт€ ≥ в≥дношенн€, недоступн≥ дл€ безпосереднього сприйманн€ органами в≥дчутт≥в (Ђсп≥нї, Ђвалентн≥стьї тощо). ” зв'€зку з цим прихильники кореспондентноњ концепц≥њ ≥стини под≥л€ють мову науки на мову спогл€данн€, мову теор≥њ та кореспондентну мову (мову ≥нтерпретац≥њ).

«авд€ки використанню мови ≥нтерпретац≥њ теоретичн≥ пон€тт€, €к≥ не п≥ддаютьс€ безпосередньому спогл€данню, ≥нтерпретуютьс€ мовою спогл€данн€, зам≥нюютьс€ пон€тт€ми, що описують в≥дчутт€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 432 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќеосмысленна€ жизнь не стоит того, чтобы жить. © —ократ
==> читать все изречени€...

1398 - | 1219 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.