Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕроблема сенсу житт€ людини




¬ сучасну епоху проблема сенсу житт€ набуваЇ особливоњ гостроти. ¬ умовах, коли в≥дбуваЇтьс€ глобальна переоц≥нка ус≥х ц≥нностей та ломка традиц≥й, дедал≥ б≥льш виразн≥ше ви€вл€Їтьс€ хитк≥сть, нест≥йк≥сть людського бутт€, втрата, в≥дсутн≥сть сенсу народжуЇ у людини стан екзистенц≥йного вакууму ≥ призводить до важких насл≥дк≥в, аж до псих≥чного розладу та самогубства. Ћюдину дедал≥ б≥льш поглинаЇ пот≥к масовоњ культури, масового споживанн€, масових стандарт≥в. ≤ щоб не захлинутис€ у ньому, не втратити ≥дентичност≥, людина потребуЇ виробленн€ певноњ життЇвоњ позиц≥њ, €ка б ірунтувалас€ на особистих у€вленн€х про сенс житт€. ’оча сенс житт€ окремоњ людини Ї ун≥кальний та неповторний, кожний власноруч вир≥шуЇ питанн€ про сенс житт€, але й тут ви€вл€Їтьс€ певна ЂЇдн≥сть всупереч багатоман≥тност≥ї, €к≥сь загальн≥ основи, передумови ставленн€ та вир≥шенн€ питанн€. јдже в≥д того, що житт€ переживаЇтьс€ людиною суб'Їктивно, все ж житт€ не втрачаЇ власних об'Їктивних характеристик. —л≥д розр≥зн€ти ≥ питанн€ про те, Ђщо робитиї, тобто про конкретну мету д≥й певного пер≥оду житт€ та питанн€ про те, Ђнав≥що робитиї, тобто про сенс житт€, про те, €ку мету, ц≥нност≥ зробити вих≥дними, життЇво визначальними. јдже людина може чинити досить ц≥леспр€мовано, в≥рно д≥€ти в≥дпов≥дно до визначеноњ мети, але в ц≥лому њњ житт€ буде безглуздим, €кщо ц€ мета н≥€к не сп≥вв≥дноситьс€ м≥ж собою, не маЇ загальноњ основи, тобто не просв≥тлен≥ у€вленн€м про сенс житт€. ќтже, перша передумова в≥рного вир≥шенн€ питанн€ про сенс житт€ - розум≥нн€ того, що мета ≥ сенс житт€ не сп≥впадають, що повинна ≥снувати ≥Їрарх≥€ мети та ц≥нностей, що ірунтуЇтьс€ на у€вленн≥ про сенс житт€. јле €ку опору можна знайти при вир≥шенн≥ питанн€ про сенс житт€, €к≥ ц≥нност≥ мають смисложиттЇве значенн€? “ут знов може допомогти зверненн€ до ≥стор≥њ ф≥лософськоњ думки, що акумулюЇ духовний досв≥д людства. ÷ентральна ≥де€, що спр€мовуЇ вс≥ пошуки сенсу житт€ в ≥стор≥њ ф≥лософ≥њ - це розум≥нн€ того, що задоволенн€ лише в≥ртуальних потреб не може надати осмисленн€ людського бутт€. ўе —ократ зазначав, що людина живе не дл€ того, щоб њсти, пити, од€гатис€, а навпаки - вона њсть, п'Ї тощо дл€ того, щоб жити. ” буддизм≥ ц€ ≥де€ висловлена з особливою силою. “ут Ї нав≥ть протиставленн€ житт€ та справжнього бутт€. ∆итт€ Ї стражданн€, €к≥ народжуютьс€ пристраст€ми, пот€гом до чуттЇвих насолод. “≥льки в≥дмовившись в≥д них, можна дос€гти повного спокою (н≥рвани) та злитт€ з абсолютом, цим р€д страждань роз≥рветьс€, зруйнуЇтьс€, а бутт€ набуде справжност≥ та сенсу.. ” христи€нськ≥й традиц≥њ, €ка знайшла розвиток у √ригор≥€ —ковороди, Ћюдв≥га ‘ейербаха, ≈р≥ха ‘ромма та ≥н., сенс житт€ вбачавс€ у любов≥, сердечному почутт≥, €ке маЇ ун≥версальний характер, у любовному ставленн≥ до св≥ту. –озкриваючи смисложиттЇву значущ≥сть любов≥, —емен ‘ранк п≥дкреслював, що любов - це не холодна та пуста жадоба насолоди, але й не рабське служ≥нн€, знищенн€ себе заради ≥ншого. Ћюбов - таке подоланн€ людського корисного особистого житт€, €ке саме ≥ даруЇ блаженну повноту справжнього житт€ ≥ тим осмислюЇ його. Ѕлаго любов≥ Ї благом житт€ через подоланн€ суперечност≥ м≥ж моњм та чужим, суб'Їктивним та об'Їктивним. ўе один лейтмотив вир≥шенн€ питанн€ про сенс житт€, €кий утвердивс€ в епоху ѕросв≥тництва ≥ аж до XX ст. став визначальним, - це ≥де€ реал≥зац≥њ сенсу житт€ шл€хом служ≥нн€ загальному благу, внесенн€ особистого внеску в ≥стор≥ю, культуру, прогрес сусп≥льства. јле цю ≥дею не сл≥д розум≥ти €к заклик розчинити себе у загальному благ≥. Ўвидше њњ можна розгл€дати €к вказ≥вку на необх≥дн≥сть знайти ту м≥ру особистого та загального, що дозволила б подолати дв≥ крайн≥ життЇв≥ настанови: самозапереченн€ особи перед ≥сторичними формами житт€, €к≥ прийн€т≥ €к зовн≥шн≥й, та самоутвердженн€ њњ всупереч ус≥х ≥сторичних форм та авторитет≥в. ÷ю ≥дею розвивало багато ф≥лософ≥в, €к≥ належали нав≥ть до протилежних напр€мк≥в (наприклад, матер≥ал≥ст  арл ћаркс та рел≥г≥йний ф≥лософ ¬олодимир —оловйов).. ќтже, ≥де€ загального блага трансформувалас€ у принцип самоц≥нност≥ та самоц≥льност≥ житт€ €к основи вир≥шенн€ питанн€ про њњ сенс.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 422 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1516 - | 1343 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.