Загальна характеристика фінансів Скандинавських країн

Передусім для усіх країн характерною є значна перерозподільна роль держави — 55—65 % ВВП. Саме за цим показником Швеція, Норвегія і Фінляндія займають перші три місця серед усіх країн

Швеція.

У країні досить низький, як для європейської держави, рівень оподаткування податком на прибуток корпорацій і одночасно чи не найвищі ставки оподаткування особистих доходів громадян. Однак ці платежі повертаються громадянам через розгалужену систему програм соціальної підтримки, що не викликає у платників відчуття надмірного податкового тягаря.

Податки на доходи стягуються за трьома категоріями. Перша — податок на доходи від трудової діяльності (у першу чергу, зарплати і пенсії). Друга — податок на доходи від капіталу. Третя категорія — податки з бізнесу, або податки на прибуток корпорацій.

Державний сектор економіки зараз порівняно невеликий, більше 9:10 продукції промисловості Швеції проводиться приватними компаніями. Дещо інша ситуація у сфері послуг: держава зосередилася на соціальних питаннях — сфері освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення. На відміну від більшості європейських країн, 95 % установ, що надають медичні послуги у Швеції, — державні.

Норвегія

Особливістю фінансів держави є те, що зовнішнього боргу у країни немає. Норвегія є чистим зовнішнім кредитором, надаючи значні фінансові ресурси у борг іншим країнам. Проблеми бюджетного дефіциту сьогодні в країні немає навіть попри традиційно високий рівень державних витрат та соціальних зобов'язань уряду. При цьому бюджет вдається виконувати з профіцитом навіть без урахування надприбутків від експорту нафти.

Основні прямі податки у Норвегії — податок на прибуток корпорацій і податок на доходи фізичних осіб.

Нафта становить майже третину від усього норвезького експорту і саме завдяки цьому в Норвегії створено особливий державний фінансовий інститут, який консолідує нафтові доходи з метою їх використання у далекому майбутньому.

Найважливіші сфери діяльності норвезьких державних підприємств такі: телевізійні послуги, пошта, залізничний транспорт, авіація, виробництво і розподіл електроенергії, металургія, добувна промисловість, перш за все нафтова.

Фінляндія

Із середини 1990-х років одним із пріоритетів державних витрат є розвиток науки. Рівень видатків на науково-дослідні роботи у відсотках відносно ВВП є одним з найвищих у світі.

Встановлені у Фінляндії податки є дещо меншими, ніж у сусідніх країнах — Швеції, Данії і Норвегії. Корпоративний податок справляється за ставкою 29 %, причому ним обкладаються не всі підприємства, а тільки юридичні особи, що мають статус окремого платника податків. Податок на доходи індивідів — прогресивний податок, який підлягає сплаті державі й обчислюється із сукупних трудових доходів фізичних осіб.

Найважливіший із непрямих податків — податок на додану вартість, базова ставка якого — 22%. Деякі види діяльності, такі як експортні операції, продаж періодичних друкованих видань і банківські послуги, ПДВ не обкладаються.

 

Етапи економічної інтеграції в Європі. Фінансова політика у контексті поглиблення європейської інтеграції

Фінанси Європейського Союзу є багаторівневою, проте ще не повною мірою ієрархічно впорядкованою, системою, яка водночас характеризується певною органічною цілісністю, взаємопов'язаністю її складових та структурною єдністю її функціональних елементів. За своєю організацією та функціональним призначенням фінанси ЄС значною мірою подібні до державних фінансів. Головним суб'єктом фінансових відносин у цьому випадку є не держава, а багатонаціональне інтеграційне об'єднання, що відповідає якісно іншому рівню організації фінансової системи.