Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќб'Їктивн≥ та суб'Їктивн≥ чинники правового конфл≥кту




—оц≥олог≥чний п≥дх≥д вимагаЇ анал≥зувати феномени у комплекс≠ному зв'€зку об'Їктивних ≥ суб'Їктивних фактор≥в, що њх спри≠чин€ють.  ожному конфл≥кту, зокрема, правовому, передуЇ конф≠л≥ктна ситуац≥€. ¬она складаЇтьс€ з р≥зних життЇвих обставин ≥ характеризуЇтьс€ р≥зними параметрами: соц≥альними, територ≥аль≠ними, часовими, психолог≥чно-емоц≥йними тощо. ѕ≥д конфл≥ктною ситуац≥Їю, що породжуЇ правовий конфл≥кт, сл≥д розум≥ти такий зб≥г обставин у з≥ткненн≥ людських ≥нтерес≥в, €кий утворюЇ п≥два≠лини дл€ д≥йсного протиборства м≥ж суб'Їктами правов≥дносин.

 онфл≥ктна ситуац≥€ в змоз≥ €к реально викривати ≥ посилювати протисто€нн€ стор≥н, так ≥ розвиватис€ приховано, пов≥льно, зб≥га≠ючис€ з так званою латентною фазою конфл≥кту (наприклад, таЇмна

1ƒив.: “ац≥й ¬., “одика ё. ‘ункц≥онуванн€ державноњ влади в аспект≥ конфл≥ктолог≥њ // ѕраво ”крањни. Ч 1997. -ћ8.-— 29, 30.

2 ÷в≥к ћ. ¬. ¬заЇмод≥€ законодавчоњ, виконавчоњ г≥лок влади та референ≠думу в систем≥ народовладд€ // ¬≥сник јѕрЌ ”крањни. Ч ’арк≥в, 1995. Ч є 3. Ч —. 28.


п≥дготовка до злочину, приховане зростанн€ м≥жособист≥сноњ непри≠€зн≥); в будь-€кому випадку вона виводить конфл≥ктн≥ стосунки у юридичну площину.

Ўл€хи формуванн€ конфл≥ктноњ ситуац≥њ можуть бути об'Їктив≠ними, тобто незалежними в≥д вол≥ й бажанн€ майбутн≥х суперник≥в (наприклад, скороченн€ штат≥в в установ≥, д≥€ стих≥йних ринкових закон≥в), а можуть бути суб'Їктивно утворен≥ (спровокован≥) одн≥Їю з≥ стор≥н майбутнього конфл≥кту. —аме тому кожна конфл≥ктна си≠туац≥€ маЇ д≥йсний об'Їктивний зм≥ст, але може суб'Їктивно ≥нтер≠претуватис€ кожною з≥ стор≥н у в≥дпов≥дност≥ до њх бажань, ц≥лей ≥ прагнень.

ќтже, в контекст≥ конфл≥ктноњ ситуац≥њ кожному правовому конфл≥кту передують об'Їктивн≥ чинники, джерела, суб'Їктивн≥ мотиви й п≥дстави, €к≥ доц≥льно розгл€нути.

«начним об'Їктивним чинником конфл≥кт≥в, передумовою њх по≠€ви чи загостренн€ Ї соц≥альна напруга. ÷е Ч особливий стан гро≠мадськоњ св≥домост≥ та повед≥нки, специф≥чна ситуац≥€ сприйн€тт€ й оц≥нки д≥йсност≥. ћасштаби соц≥альноњ напруги значною м≥рою сп≥впадають з масштабами конфл≥кт≥в або переб≥льшують њх; так, ф≥ксують напругу м≥жособист≥сиу, м≥жгрупову, м≥жнац≥ональну або глобальну соц≥альну напругу в сусп≥льств≥ в ц≥лому. «агальн≥ передумови соц≥альноњ напруги, €к≥ св≥дчать про њњ об'Їктивно-супе≠речний характер, пол€гають в устален≥й нерозв'€зан≥й ситуац≥њ не≠узгодженост≥ м≥ж потребами, ≥нтересами, соц≥альними оч≥куванн€≠ми мас, верств, конкретних груп населенн€ ≥ м≥рою њх фактичного задоволенн€, що призводить до посиленн€ агресивност≥, незадово≠ленн€ чи в≥дчаю, роздратованост≥ й псих≥чноњ втомленост≥ людей.

як чинник макрор≥вн€ (глобального чи загальносусп≥льного) соц≥альна напруга спричин€Ї значну к≥льк≥сть правових конф≠л≥кт≥в, в≥дбиваючись у таких моментах на соц≥ально-психолог≥чно≠му ≥ повед≥нковому р≥вн≥:

1) розповсюдженн€ настроњв незадоволенн€ життЇвою ситуац≥Їю Ч
стр≥мким зростанн€м ц≥н, ≥нфл€ц≥Їю, нестаб≥льн≥стю споживчого
ринку, в≥дсутн≥стю особистоњ безпеки, забрудненн€м навколиш≠
нього середовища тощо;

2) п≥д цим впливом втрачаЇтьс€ дов≥ра до влади, руйнуЇтьс€ њњ
авторитет ≥ в≥дчутт€ над≥йност≥; з'€вл€ютьс€ почутт€ небезпеки,
песим≥стичн≥ настроњ; виникають ознаки масовоњ занепокоЇност≥,
психоз≥в, розповсюджуютьс€ захопленн€ м≥стикою ≥ так званими


 



иоз



–озд≥л 10


—оц≥олог≥€ правового конфл≥кту


 


Ђнетрадиц≥йнимиї ц≥нност€ми; устален≥ норми житт€, на жаль ≥ правов≥, втрачають своЇ традиц≥йне соц≥альне п≥дірунт€;

3) на повед≤иковому р≥вн≥ соц≥альна напруга може ви€вл€тис€ €к у стих≥йних масових д≥€х (наприклад, аж≥отажний попит ≥ куп≥в≠л€), так ≥ у м≥тингах, страйках, демонстрац≥€х, погромах та ≥нших формах громадськоњ непокори, а також у добров≥льн≥й м≥грац≥њ в ≥н≠ш≥ рег≥они ≥ за кордон.

—оц≥альну напругу нер≥дко супроводжуЇ зростанн€ активност≥ р≥зних громадсько-пол≥тичних формувань у боротьб≥ за владу ≥ вплив на маси, актив≥зац≥€ злочинних елемент≥в ≥ крим≥нал≥зац≥€ сусп≥льного житт€ в ц≥лому.

ќтже, показники соц≥альноњ напруги в найб≥льш наочний спос≥б в≥дбивають загостренн€ соц≥альних протир≥ч, що спричин€ють кон≠фл≥кти. ѕроте правовий конфл≥кт може виникнути ≥ на фон≥ в≥д≠носно стаб≥льноњ соц≥альноњ системи й спок≥йного соц≥уму. —л≥д вра≠ховувати, що у п≥двалинах конфл≥ктноњ взаЇмод≥њ приховано м≥ст€≠тьс€ добре в≥дом≥ досл≥дникам загальн≥ джерела: ¬лада, Ѕагатство, √≥дн≥сть ≥ ѕрестиж. ÷≥ вих≥дн≥ джерела глибинно по€снюють не-формал≥зовану мотивац≥ю будь-€ких соц≥альних (у тому числ≥ пра≠вових) конфл≥кт≥в, де об'Їктивн≥ чинники перепл≥таютьс€ з суб'Їк≠тивними настановами ≥ мотивами, за €кими д≥ють руш≥йн≥ сили конфл≥кту.

јнал≥зуючи сиричинен≥сть конфл≥ктноњ повед≥нки людей, завж≠ди можна пом≥тити, що вона обумовлена прагненн€м задовольнити своњ ≥нтереси, певн≥ потреби, захистити власн≥ ц≥нност≥ й норма≠тивн≥ системи, що Ї прийн€тими.  ористь, помста, ненависть, об≠раза чи незадоволен≥сть, заздр≥сть, прагненн€ збагатити себе за рахунок ≥нших тощо Ч це лише невелика частина мотив≥в м≥жосо-бист≥сних ≥ побутових конфл≥кт≥в, €к≥ зустр≥чаютьс€ у судов≥й прак≠тиц≥. ѕсихолог≥чн≥ фактори конфл≤ктогенност≥ впливають ≥ на роз≠виток економ≥чних та пол≥тичних процес≥в; громадська св≥дом≥сть реал≥зуЇтьс€ через розум, почутт€ та под≥њ, а зв≥дси Ч позиц≥њ, дум≠ки, вчинки, д≥њ конкретних людей, €ким можна надавати правовоњ оц≥нки.

Ќе менш р≥зноплановими, але дещо ≥ншими вигл€дають причи≠ни конфл≥кт≥в, у €ких зад≥€н≥ соц≥альн≥ групи, верстви, колективи (пол≥тичн≥, трудов≥, громадськ≥) Ч це економ≥чн≥ проблеми, управ≠л≥нська неспроможн≥сть, пол≥тичн≥ симпат≥њ чи антипат≥њ, прагнен≠н€ до влади, нац≥ональна г≥дн≥сть та багато ≥нших. «рештою, моти-


¬ац≥€ конфл≥кт≥в м≥ж державами, що стосуЇтьс€ ≥нтерес≥в ц≥лих на≠род≥в чи нац≥й, Ї б≥льш масштабною, але також виходить з ≥нтерес≥в (територ≥альних, пол≥тичних), потреб (ресурсних, громадських), пднностей (духовно-рел≥г≥йних, ≥деолог≥чних) тощо.

ќтже, по€сненн€ природи соц≥альних конфл≥кт≥в маЇ усталену традиц≥ю через анал≥з протиборства ≥нтерес≥в; кр≥м того, потреби у безпец≥, визнанн≥ ≥дентичност≥, соц≥альн≥й належност≥ також моти≠вують конфл≥ктну боротьбу; ц≥нн≥сн≥ системи (в тому числ≥ правов≥) стають об'Їктом захисту чи руш≥йною силою в конфл≥кт≥ будь-€кого масштабу ≥ надають йому, €к правило, гострого та ≥ррац≥онального характеру.

ƒл€ по€сненн€ причин значних соц≥альних конфл≥кт≥в, €к≥ набу≠вають юридичного характеру пов≥льно, можна продуктивно викори≠стовувати так звану концепц≥ю депривац≥њ, що в≥дпов≥даЇ вимогам соц≥ально-правового п≥дходу. ¬перше њњ започаткував польський вчений ™. ¬€тр у Ђ—оц≥олог≥њ пол≥тичних в≥дносинї. ћова йде про передконфл≥ктний стан, дл€ €кого характерна €вна розб≥жн≥сть м≥ж оч≥куванн€ми, спод≥ванн€ми людей ≥ можлив≥стю њх задоволь≠нити.  онфл≥ктологи з'€сували, що з часом депривац≥€ може скоро≠чуватис€, лишатис€ незм≥нною, або посилюватис€; це залежить в≥д сп≥вв≥дношенн€ об'Їктивних умов ≥ суб'Їктивних заз≥хань. јле по≠силенн€ депривац≥њ безпосередньо впливаЇ на ймов≥рн≥сть по€ви конфл≥кт≥в соц≥ально-правового характеру. јдже, по-перше, це тра≠пл€Їтьс€, коли зменшуютьс€ можливост≥ реал≥зувати вже сформо≠ван≥ потреби; по-друге Ч €кщо соц≥альн≥ потреби зростають ско≠р≥ше, н≥ж реальн≥ можливост≥ њх вдовольнити.

” державах ≥ сусп≥льствах, що перебувають у стан≥ переходу в≥д тотал≥таризму (чи авторитаризму) до демократ≥њ, пол≥тико-правова сфера Ї досить конфл≥ктною. ÷е по€снюЇтьс€ специф≥чними умова≠ми пол≥тичноњ ≥ соц≥ально-економ≥чноњ транзиц≥њ Ч за допомогою правових засоб≥в, норм закр≥плюютьс€ нов≥ економ≥чн≥ в≥дносини,утверджуЇтьс€ економ≥чний ≥ пол≥тичний плюрал≥зм, зм≥нюЇтьс€ правовий статус р≥зних форм власност≥, реформуванн€ пол≥тико-правовоњ системи в≥дбуваЇтьс€ на концептуально нових засадах, а соц≥ально-економ≥чно диференц≥йоване сусп≥льство життЇво потре≠буЇ правовоњ мотивац≥њ свого поновленого стану.

як справедливо в≥дзначаЇ ё. ћ. “одика, п≥дстави державно-пра≠вових конфл≥кт≥в нер≥дко перебувають за межами права ≥ зумовлен≥ станом економ≥ки, пол≥тики чи конфронтац≥йним стилем владних

 

16 «-ћѓ


–озд≥л 10


—оц≥олог≥€ правового конфл≥кту


 


в≥дносин1. ¬≥н узагальнюЇ комплекс пол≥тичних фактор≥в, €к≥ без≠посередньо чи опосередковано впливають на напружен≥сть держав≠но-правових конфл≥кт≥в: р≥зкий перех≥д в≥д одн≥Їњ пануючоњ маркси≠стсько-лен≥нськоњ ≥деолог≥њ, в≥д керуючоњ рол≥ комун≥стичноњ парт≥њ до пол≥тико-≥деолог≥чного плюрал≥зму; протир≥чч€ м≥ж динам≥змом пол≥тичних зрушень в ”крањн≥ та необх≥дн≥стю збереженн€ стаб≥ль≠ност≥ пол≥тичноњ системи, законност≥ ≥ правопор€дку; гальмуванн€ завдань побудови правовоњ держави, демократичного громад€нсько≠го сусп≥льства через необх≥дн≥сть подоланн€ залишк≥в антидемок≠ратичноњ спадщини; неузгоджен≥сть м≥ж новими демократичними ≥нститутами, широкими соц≥ально-пол≥тичними правами ≥ свобода≠ми громад€н ”крањни ≥ обмеженими формами й можливост€ми њх реал≥зац≥њ за сучасних умов.

–азом з тим, €к св≥дчить практика ”крањни та ≥нших крањн —Ќƒ, державно-правов≥ (у б≥льш широкому контекст≥ Ч пол≥тико-право≠в≥) конфл≥кти мають суто юридичн≥ чинники, до €ких, на.думку хар≠к≥вських вчених, належать:

в≥дсутн≥сть у владних структур вагомого досв≥ду вир≥шенн€ склад≠них питань державотворенн€ в режим≥ консенсусу;

в≥дставанн€ процесуальних конституц≥йно-правових норм в≥д матер≥альних;

в≥дсутн≥сть достатнього комплексу орган≥зац≥йно-правових меха≠н≥зм≥в розв'€занн€ конфл≥кт≥в м≥ж р≥зними суб'Їктами державно-правових в≥дносин;

в≥дносно низький р≥вень пол≥тико-правовоњ культури населенн€ ≥ державного апарату;

суперечки м≥ж законодавчою, виконавчою владою ≥ главою дер≠жави щодо повноважень ≥ компетенц≥њ;

протир≥чч€ у законодавств≥;

в≥дсутн≥сть зваженоњ стратег≥њ державного буд≥вництва;

не€к≥сне правове регулюванн€ сусп≥льних в≥дносин;

порушенн€ суб'Їктами державно-правових в≥дносин, норм  онс≠титуц≥њ ≥ закон≥в, м≥жнародно-правових акт≥в, ратиф≥кованих пар≠ламентом;

1 ƒив.: “одика ё. ћ. ƒержавно-правова ко€фл≥ктолог≥€ €к важливий на≠пр€мок наукових досл≥джень // ¬≥сник јѕрЌ. Ч ’арк≥в, 1996. Ч є4.-—. 14, 15.


р≥зне тлумаченн€ г≥лками влади конституц≥йних норм; спроби окремих територ≥й зм≥нити св≥й правовий статус або ув≥йти до скла≠ду ≥ншоњ держави;

несформован≥сть лег≥тимних владних ≥нститут≥в;

утворенн€ незаконних в≥йськових формувань;

д≥њ по п≥дриву безпеки держави чи розпалюванню нац≥ональноњ та рел≥г≥йноњ ворожнеч≥ тощо1.

 р≥м того, соц≥олог≥€ права прид≥л€Ї увагу такому аспекту виник≠ненн€ правових конфл≥кт≥в, €к соц≥альне п≥дірунт€ процесу створен≠н€ закон≥в. “ут можна виокремити так≥ конфл≥ктн≥ п≥дстави:

1) помилкове в≥дбитт€ у закон≥ проблемноњ ситуац≥њ, що потребуЇ
правового врегулюванн€;

2) неузгоджен≥сть мети ≥ завдань правового акта з нормативно за≠
кр≥пленими засобами його реал≥зац≥њ;

3) кон'юнктурне просуванн€ окремими (часто вузькими) соц≥аль≠
но-пол≥тичними угрупованн€ми бажаних норм до чинного законо≠
давства, що не в≥дпов≥дають (або протир≥чать) ≥нтересам головних
соц≥альних верств.

« ≥деального погл€ду закон повинен адекватно в≥дбивати стан су≠сп≥льних в≥дносин, що регулюютьс€, в ≥ншому випадку виникаЇ п≥дірунт€ дл€ неминучих соц≥ально-правових конфл≥кт≥в. «агроза њх по€ви посилюЇтьс€, €кщо прийн€тт€ закону обумовлене надзви≠чайними обставинами чи терм≥н його п≥дготовки жорстко л≥м≥това≠ний. як насл≥док, з'€вл€ютьс€ не€к≥сн≥ закони, €к≥ у кращому ви≠падку не зможуть працювати ≥ перетворюютьс€ у Ђмертву нормуї, а за неспри€тливих умов Ч породжують конфл≥кти правозастосуван-н€, що можуть призвести ≥ до озброЇного протисто€нн€.

ќск≥льки сучасна конфл≥ктолог≥€ вважаЇ безконфл≥ктну модель сусп≥льного розвитку ≥деолог≥чною догмою час≥в стагнац≥њ, то мова не йде про вилученн€ правових конфл≥кт≥в ≥з житт€, а про забезпеченн€ њх розв'€занн€ таким чином, щоб це в≥дпов≥дало законним ≥нтересам правосуб'Їкт≥в. ќднак основою конфл≥кт≥в правореал≥зац≥њ та право-застосуванн€ досить часто Ї чинники, пов'€зан≥ €к ≥з недол≥ками но-рмотворчост≥, так ≥ загальноправового характеру:

нерозроблен≥сть механ≥зм≥в зн€тт€ протир≥ч (кол≥з≥й) п≥д час ви≠никненн€ закону;

1 “ац≥й ¬., “одика ё. ¬каз. прац€. Ч —. 29.


–озд≥л 10


≤оц≥олог≥€ правового конфл≥кту


 


невизначен≥сть функц≥й та засоб≥в д≥њ в≥дпов≥дних компетентних установ (посадових ос≥б) щодо розв'€занн€ правових конфл≥кт≥в у галуз≥ правозастосуванн€;

≥нколи Ч в≥дсутн≥сть необх≥дних лег≥тимних ≥нститут≥в, €к≥ ма≠ють впроваджувати механ≥зм контролю за реал≥зац≥Їю закону та зд≥йснювати кол≥з≥йне право;

правовий н≥г≥л≥зм, обумовлений низьким престижем закон≥в та знев≥рою у правозахист≥ та режим≥ законност≥ в ц≥лому;

низька правова ≥ загальна культура, прим≥тивний р≥вень право≠св≥домост≥ у значних верств населенн€ ≥ частини посадових ос≥б при влад≥.

«а умов соц≥ально-економ≥чноњ нестаб≥льност≥ юридичн≥ конф≠л≥кти м≥ж центром ≥ м≥сц€ми (рег≥онами) стають дуже актуальними, особливо з питань бюджету, розпод≥лу ресурс≥в, ступен€ взаЇмозале≠жност≥. “ак,  онституц≥€ ”крањни посилила повноваженн€ ѕре≠зидента ≥  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в по формуванню владних структур на м≥сц€х, що надало можливост≥ центральн≥й виконавч≥й влад≥ ефек≠тивно впливати на рег≥ональн≥ процеси. ¬одночас, це посиленн€ практично позбавило громад€н можливост≥ впливати на виб≥р та д≥њ своњх кер≥вник≥в по л≥н≥њ виконавчоњ влади, оск≥льки вони признача≠ютьс€ зверху ≥ п≥дзв≥тн≥ ѕрезиденту та  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. ÷е утво≠рюЇ потенц≥йну конфл≥ктну ситуац≥ю у ланц≥ Ђм≥сцеве населенн€ Ч виконавча владаї, €ка за цих умов Ї соц≥ально недоторканою ≥ май≠же неконтрольованою н≥ парламентом, н≥ сусп≥льством. “ому влад≠ним виконавчим структурам сл≥д зважено ≥ розумно використову≠вати своњ повноваженн€, щоб не порушувати ≥нтереси населенн€ в≥дпов≥дних територ≥й; адже це може призвести не т≥льки до соц≥а≠льно-правових, а й пол≥тично-правових конфл≥кт≥в, бути п≥дставою дл€ антиконституц≥йних д≥й та виступ≥в, сепаратистських настроњв ≥ тенденц≥й порушенн€ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ ”крањни, проти≠сто€нн€ центру ≥ рег≥он≥в, що загрожуЇ руйн≥вно в≥дбитис€ на стан≥ держави ≥ режим≥ законност≥.

—тратег≥€ соц≥ально-пол≥тичних ≥ економ≥чних зрушень та конф≠л≥кти, що њњ супроводжують, сьогодн≥ зосереджен≥ на л≥н≥њ: ≥нди≠в≥д Ч сусп≥льство Ч держава. ƒл€ нас вже перестали бути абстрак≠ц≥Їю Ч ур€дова чи парламентська криза, державно-конституц≥й≠ний конфл≥кт, загроза ≥мп≥чменту президента чи в≥дставки ур€ду. ¬ийшли з латентного стану конфл≥кти м≥ж виробничою ≥ невироб≠ничою галуз€ми, м≥ж сферою наданн€ послуг, пропонуванн€ това-


р≥в ≥ соц≥альними можливост€ми њх споживанн€, м≥ж безроб≥тт€м, що зростаЇ, ≥ невиправдано розгалуженою сферою адм≥н≥стративно≠го управл≥нн€. ¬с≥ конфл≥кти цього р€ду мають перспективи пере≠творитис€ на Ђзм≥шан≥ї правов≥, хоча й обумовлен≥ вони б≥льш зага≠льними чинниками.

Ќа думку рос≥йського конфл≥ктолога ќ. √. «дравомислова, вини≠кли нов≥ конфл≥кти, пов'€зан≥ з боротьбою за владу, вплив, влас≠н≥сть, престиж та ≥нш≥ засоби самоствердженн€ у соц≥ально-пол≥ти-чному простор≥. ¬они, у свою чергу, послабили ситуац≥ю правопо≠р€дку й законност≥, певним чином функц≥онально послабили силов≥ органи, що призвело до некерованост≥ процесу Ђпервинного накопи≠ченн€ї, формуванн€ так званих Ђкрим≥нальних кап≥тал≥вї, зрос≠танн€ немотивованих приватновласницьких заз≥хань. як насл≥док, насильство чи його загроза широко розповсюдились у конфл≥ктних в≥дносинах, посилилас€ крим≥нал≥зац≥€ багатьох стор≥н соц≥ального бутт€, виникли нов≥ форми злочинност≥ (рекет, торг≥вл€ зброЇю, нар-коб≥знес, проституц≥€ ≥ сутенерство, Ђзаказн≥ї вбивства, ≥нформа≠ц≥йне Ђп≥ратствої, експорт нел≥цензованоњ продукц≥њ, ухиленн€ в≥д сплати податк≥в тощо)1.

 рим≥нал≥зац≥€ сусп≥льства т€гне за собою руйнуванн€ дов≥ри до влади, посиленн€ почутт€ соц≥альноњ незахищеност≥, невпевненост≥ у майбутньому, кр≥м того, вона перетворюЇ боротьбу з≥ злочинн≥стю на первинну мету держави, €ка в≥дсуваЇ на задн≥й план болюч≥ со≠ц≥альн≥ проблеми. ¬се це посилюЇ необх≥дн≥сть теоретико-практич-ноњ розробки проблем юридичноњ конфл≥ктолог≥њ.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 708 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1618 - | 1294 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.031 с.