Програма навчальної дисципліни. Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник Вищого навчального закладу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

 

ВИТЯГ З ОСВІТНЬО–КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ

 

Виробничі функції, типові задачі діяльності та уміння, якими повинен володіти випускник вищого навчального закладу освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», що формуються засвоєнням змісту навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право»

 

№ з/п	Зміст виробничої функції	Зміст уміння
1.	Інформаційна	Знати норми права, які регулюють приватні відносини, ускладнені іноземним елементом; юридичні поняття з міжнародного приватного права
2.	Виховна	Дотримуватись положень законодавства у сфері приватних відносин, ускладнених іноземним елементом, та знати правові наслідки їх невиконання

 

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ ТА УМІНЬ

Знати:

- принципові положення щодо місця та ролі міжнародного права у загаль­ній структурі міжнародного права та в окремих національних правопорядках;

- поняття, предмет, систему та джерела даної галузі права;

- методи регулювання правовідносин у міжнародному приватному праві;

- найбільш важливі підгалузі, інститути та норми міжнародного приватного права;

- теоретичні засади та складнощі практичного застосування інститутів між­народного приватного права, які розглядаються в даному курсі;

- тенденції подальшого розвитку цих інститутів у світлі теорії міжнарод­ного приватного права та відомої в Україні світової практики їх застосування;

- орієнтовні перспективи шляхів можливого удосконалення відповідних норм національного законодавства.

 

Вміти:

- піддавати аналізу тексти міжнародних договорів з питань, пов'язаних з міжнародним приватним правом;

- встановлювати колізійні принципи та норми, що підлягають застосуванню, вірно користуватися ними;

- пов'язувати існуючі національні засоби вирішення колізійних питань з загальними вимогами міжнародного приватного права;

- знаходити відповіді (та документи) з питань регламентації порядку та процедур розгляду спорів, які виникають або можуть виникнути у правовідносинах з іноземним елементом;

- знаходити місце конкретних приватних норм у загальній системі міжна­родного приватного права;

- пов'язувати їх аналіз з тенденціями розвитку відповідних підгалузей міжнародного приватного права;

- передбачати можливі наслідки застосування національного законодавства у його існуючому вигляді;

- аргументувати свої пропозиції щодо можливого удосконалення правового регулювання відповідних відносин у нашому національному законодав­стві.

 

Методичне забезпечення: опорні конспекти лекцій, інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД), нормативні міжнародно-правові документи, нормативні акти МОН і МВС України, інтернет-ресурси.

Основні терміни

приватноправові відносини - відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи;

іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:

хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;

юридичний факт, який мав чи має місце на території іноземної держави;

колізійна норма - норма, що визначає право якої держави до правовідносин з іноземним елементом;

вибір права - право учасників правовідносин визначити право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом;

автономія волі - принцип, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосовуванню до відповідних правовідносин;

правова кваліфікація - визначення права, що підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом;

зворотне відсилання - повторне відсилання колізійної норми права іноземної держави до правопорядку держави, колізійна норма якого відіслала до даного іноземного правопорядку;

відсилання до права третьої держави - відсилання колізійної норми права іноземної держави, визначеної відповідно до цього Закону, до права третьої держави;

обхід закону - застосування до правовідносин з іноземним елементом права іншого, ніж право, передбачене відповідним законодавством;

визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом;

міжнародний договір України - чинний міжнародний договір України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

вимушена зупинка - перебування іноземця або особи без громадянства на території України понад установлений законодавством строк для транзитного проїзду через її територію у зв'язку з надзвичайними обставинами (стихійне лихо, хвороба тощо) за наявності документа, що підтверджує причину та тривалість затримки; віза - дозвіл, наданий уповноваженим органом України в установленій законодавством формі, необхідний для в'їзду або для транзитного проїзду через територію України протягом відповідного строку; возз'єднання сім'ї - в'їзд та тимчасове або постійне проживання в Україні членів сім'ї іноземця або особи без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах та можуть підтвердити відповідними документами наявність достатнього фінансового забезпечення для утримання членів сім'ї в Україні, з метою спільного проживання сім'ї незалежно від того, коли виникли сімейні відносини - до чи після прибуття іноземця або особи без громадянства до України; імміграційна картка - документ, що містить інформацію про іноземця або особу без громадянства, які в'їжджають в Україну чи виїжджають за її межі, та заповнюється у випадках і порядку, що визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту державного кордону; дозвіл на використання праці іноземців та осіб без
громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово
використовувати працю іноземця або особи без громадянства у порядку, встановленому законодавством України; іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав; іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом; країна громадянської належності - країна чи країни, громадянином (підданим) якої (яких) особа є; країна попереднього постійного проживання - країна, в якій іноземець або особа без громадянства постійно проживали до прибуття в Україну; країна походження іноземця або особи без громадянства - країна чи країни громадянської належності або країна попереднього постійного проживання; нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України; особа без громадянства - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином; паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в'їзд або виїзд з держави і визнається Україною; посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні; посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні; посвідчення особи на повернення - документ, який видається іноземцю або особі без громадянства у випадках, передбачених міжнародними договорами України про реадмісію (приймання і передачу осіб); приймаюча сторона - зареєстровані в установленому законом порядку українські підприємства, установи та організації, представництва (філії) іноземних підприємств, установ, організацій, представництва міжнародних організацій, а також фізичні особи (громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які постійно проживають або тимчасово перебувають на території України у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою, або на інших законних підставах, та запрошують чи приймають іноземців та осіб без громадянства; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон - документ, що посвідчує особу без громадянства під час перетинання нею державного кордону України і перебування за кордоном; члени сім'ї іноземця або особи без громадянства - чоловік (дружина), неповнолітні діти, в тому числі неповнолітні діти чоловіка (дружини), непрацездатні батьки та інші особи, які вважаються членами сім'ї відповідно до права країни походження.

 

Компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

1. Вміння творчо мислити, самостійно формулювати та вільно висловлювати свої думки стосовно міжнародного приватного права;

2. Знання сучасних підходів до вивчення та застосування норм міжнародного приватного права;

3. Вміння повною мірою використовувати рекомендовані форми та методи навчання з метою досягнення найбільшої ефективності у пізнавальному процесі;

4. Проведення наукового аналізу різних поглядів вчених та висловлювання власного бачення на проблему, що розглядається;

5. Обґрунтовування поглядів щодо застосування іноземного права з позиції чинного законодавства, монографічних та інших літературних джерел;

6. Вміння організовувати самостійну роботу у часи самопідготовки, узагальнювати навчально-методичну інформацію, нормативні положенні.

АНОТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «МІЖНАРОДНЕ ПРИВАТНЕ ПРАВО» ЗІ СТРУКТУРНО–ЛОГІЧНОЮ СХЕМОЮ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНИМИ ЗВ’ЯЗКАМИ)

 

Для формування студента у якості фахівця з права необхідним є засвоєння при його підготовці знань з міжнародного приватного права. Протягом будь–якої суспільно-значимої діяльності особа стає учасником приватних правовідносин, ускладнених іноземним елементом, що свідчить про важливість даної дисципліни для якісної підготовки студента з напрямку «Право».

Перед вивченням даної навчальної дисципліни необхідним є опанування студентом знань з таких навчальних дисциплін як «Теорія держави та права», «Конституційне право», «Цивільне право», «Сімейне право», «Трудове право», «Господарське право». Знання з навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право» є необхідними для опрацювання таких навчальних дисциплін як «Актуальні питання міжнародного приватного права», «Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності», «Міжнародний комерційний арбітраж», які викладаються для студентів магістратури.

Структурно-логічна схема навчальної дисципліни «Міжнародне приватне право»:

 

 

Змістовий модуль І.

 

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА.