Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


÷≥л≥, особливост≥ виступ≥в та оратор≥в




ћенеджер в готельному та ресторанному господарств≥ повинен волод≥ти техн≥кою безпосереднього контакту з людьми не т≥льки на ≥ндив≥дуальному, але ≥ на масовому р≥вн≥.

¬иступ ‒ це своЇр≥дна взаЇмод≥€ з аудитор≥Їю. “ому при вступ≥ з нею в контакт необх≥дно враховувати р€д чинник≥в (рис. 6).

–ис. 6 Ц ‘актори впливу на контакт ≥з аудитор≥Їю

 

„им менший ступ≥нь ≥нформованост≥ аудитор≥њ, тим ретельн≥ше повинна в≥дбиратис€ ≥нформац≥€, що пов≥домл€Їтьс€. —л≥д також враховувати, що наприк≥нц≥ робочого дн€ важко сприймаЇтьс€ ≥нформац≥€, що вимагаЇ серйозного осмисленн€ та анал≥зу.

ћета публ≥чного виступу пол€гаЇ в тому, щоб визначити, €коњ реакц≥њ оратор хоче отримати в≥д аудитор≥њ. ¬ар≥анти ц≥лей:

- ≥нформуванн€;

- формуванн€ ставленн€;

- однозначне розум≥нн€ проблем;

- заклик до д≥њ;

- отриманн€ дов≥ри;

- розвага аудитор≥њ.

ќсобливост≥ манери мови виступ≥в:

Ø встановленн€ ≥ в≥дчутт€ контакту з аудитор≥Їю.

Ø простота ≥ €сн≥сть мови;

Ø усуненн€ скутост≥ в сп≥лкуванн≥ з аудитор≥Їю, здатн≥сть в≥дчувати себе в≥льно, висловлюватис€ природно;

Ø акцент на важливих словах, п≥дпор€дкуванн€ ним неважливих;

Ø зм≥на тону голосу ‒ то п≥двищенн€, то пониженн€, зм≥на тембру;

Ø зм≥на темпу мови ‒ то прискоренн€, то упов≥льненн€;

Ø ум≥нн€ робити паузу до ≥ п≥сл€ важливих думок;

Ø ум≥нн€ уникати вживанн€ Ђсл≥в-паразит≥вї.

ƒл€ кращого сприйн€тт€ матер≥алу його необх≥дно впор€дкувати. —пособи впор€дковуванн€ матер≥алу виступу:

1) тематичний пор€док ‒ в≥н орган≥зовуЇ основн≥ положенн€ мови по категор≥€х або розд≥л€Ї њх за зм≥стом. ÷е поширений спос≥б.  атегоризац≥€ може бути субТЇктивною ≥ зд≥йснюватис€ р≥зними шл€хами: в≥д загального до приватного, в≥д менш значущого до б≥льш значущому;

2) часовий або хронолог≥чний пор€док ‒ перерахуванн€ основних положень в≥дпов≥дно до посл≥довност≥ ≥дей або под≥й, з концентрац≥Їю уваги на тому, що йде першим, що другим, трет≥м;

3) лог≥чний пор€док ‒ розм≥щенн€ основних положень мови в так≥й посл≥довност≥, €ка дозвол€Ї переконати аудитор≥ю пов≥рити в що-небудь або поступити певним чином. Ћог≥чний пор€док допомагаЇ ви€вл€ти причинно-насл≥дков≥ звТ€зки, визначати причину ≥ результат д≥й або безд≥€льност≥.

ћожна вид≥лити три головн≥ компоненти ораторського мистецтва:

1) ≥нформуванн€ ‒ передача новоњ, ц≥кавоњ ≥нформац≥њ;

2) комун≥кац≥€ ‒ специф≥ка сп≥лкуванн€ з аудитор≥Їю, створенн€ власного ≥м≥джу, виконанн€ особливоњ рол≥;

3) сила особи ‒ здатн≥сть справл€ти враженн€ ≥ впливати на людей.

“ипи оратор≥в можна класиф≥кувати таким чином:

Ø Х ≈моц≥йний оратор захоплюЇ аудитор≥ю своњми емоц≥€ми, тримаЇ увагу аудитор≥њ на емоц≥йному напруженн≥.

Ø Х Ђѕолуничнийї оратор починаЇ мову з ц≥кавих, ≥нтригуючих ≥стор≥й, говорить про нов≥, прихован≥ або приховуван≥ в≥д публ≥ки факти.

Ø Х ƒ≥ловий оратор в≥дразу починаЇ говорити про потреби ≥ ≥нтереси аудитор≥њ ≥ цим утримуЇ њњ увагу.

«овн≥шн≥й вигл€д ≥ повед≥нка оратора:

Х од€г ‒ хороший охайний од€г всел€Ї упевнен≥сть у власн≥ сили ≥ п≥двищуЇ повагу до самого себе. —оц≥ально-психолог≥чн≥ досл≥дженн€ встановили: люди говор€ть, що коли вони чудово вигл€дають ≥ добре од€гнен≥, то њм легко усп≥шно вир≥шувати проблеми ≥ добиватис€ усп≥ху;

Х приваблива усм≥шка ‒ настр≥й оратора Ї заразним;

Х в≥дкрит≥ пози ≥ природна жестикул€ц≥€. ƒл€ того, щоб аудитор≥€ вважала оратора знаючою ≥ досв≥дченою людиною, можна застосувати наступн≥ способи:

Х зТ€витис€ перед аудитор≥Їю добре п≥дготовленим до виступу;

Х показати аудитор≥њ, що у оратора Ї безл≥ч хороших приклад≥в, ≥люстрац≥й ≥ в≥дпов≥дних випадк≥в з особистого досв≥ду;

Х показати безпосередню причетн≥сть до предмету. ќкр≥м визнанн€ глибини знань, це принесе також визнанн€ практичного розум≥нн€ предмету мови ≥ особистоњ зац≥кавленост≥.

 

 

2. ¬иди виступ≥в (≥нформац≥йний, переконливий, спонукальний)

¬ комун≥кативному менеджмент≥ вид≥л€ють пʼ€ть вид≥в виступ≥в залежно в≥д мети: ≥нформац≥йний, переконувальний, надихаючий, спонукальний, розважальний.

≤нформац≥йний Ц в основному точне, €к правило правдиве пов≥домленн€ факт≥в, ≥нформац≥њ про под≥њ ≥ €вища. ’арактер мови Ц опов≥дальний.

ѕереконувальний Ц це процес, в ход≥ €кого оратор передаЇ пов≥домленн€, призначене дл€ створенн€ певноњ установки аудитор≥њ, њњ зм≥ни або спонуканн€ слухач≥в до д≥њ. ћета Ц довести чи спростувати певний пункт. ”сп≥х залежить в≥д аргументац≥њ.

Ќадихаючий Ц на р≥зних з≥бранн€х, пол≥тик≥в в переддень вибор≥в. —уть зводитьс€ до увиразненн€ певноњ сусп≥льноњ под≥њ, ≥ вказ≥вку на значущ≥сть. јкцент на почутт€ слухач≥в, створенн€ певного настрою. “емп мовленн€ Ц розм≥рений.

—понукальний Ц спонуканн€ може бути пр€ме або опосередковане (у п≥дтекст≥). ”сп≥х залежить в≥д того, на ск≥льки слухач≥ в≥дкрит≥ до спонуканн€.

–озважальний Ц п≥д час урочистостей, св€ткувань (тост, ц≥нуЇтьс€ новизна, тактовн≥сть).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 750 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1408 - | 1258 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.