Хімічні негативні фактори середовища

 

Шкідливі речовини — це такі речовини, які при потраплянні в організм людини можуть призвести до погіршення самопочуття, зниження або втрати працездатності, професійних захворювань і навіть летальних наслідків. Їх по-діляють на небезпечні хімічні речовини та промисловий пил.

Шляхи надходження шкідливих речовин в організм:

1) через органи дихання (пари, газо- та пилоподібні речовини);

2) через шкіру ти слизові оболонки (рідкі речовини);

3) через кишково-шлунковий тракт (рідкі та тверді речовини);

4) безпосередньо у кров через відкриті рани.

Шкідливі речовини, що потрапили тим, чи іншим шляхом в організм можуть викликати отруєння (гострі чи хронічні). Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ, метан, сірководень). Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих доз шкідливих речовин (свинець, ртуть, марганець, фтор).

Ступінь отруєння людини шкідливими речовинами залежить від: 1) ток-сичності шкідливої речовини; 2) фізико-хімічних властивостей шкідливої речо-вини; 3) вибірковості дії шкідливої речовини; 4) кількості шкідливої речовини; 5) часу дії шкідливої речовини; 6) шляху проникнення шкідливої речовини; 7) метеорологічних умов (температура, вологість і швидкість руху повітря); 8) ін-дивідуальних особливостей організму людини; 9) інтенсивності м’язового нап-руження.

Залежно від практичного використання небезпечні хімічні речовини можна поділити на: 1) промислові отрути — які використовуються у вироб-ництві (розчинники, барвники, ртуть, свинець, ароматичні сполуки); 2) отру-тохімікати, що використовуються в сільському господарстві для боротьби з бур’янами та гризунами (пестициди); 3) лікарські препарати; 4) хімічні речо-вини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, осо-бистої гігієни, косметичні засоби; 5) хімічна зброя.

За характером впливу на організм людини небезпечні хімічні речовини поділяються на:

1) загальнотоксичні, які викликають отруєння всього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (нервову систему, кро-вотворні органи, нирки, печінку, взаємодіють з гемоглобіном) — чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот чи лугів, ртуть та її солі, кадмій, вуглеводи, спирт, анілін, синильна кислота та її солі, толуол;

2) подразнювальні, що викликають подразнення слизових оболонок, очей, шкі-ри, вражають верхні дихальні шляхи і легені (хлор, аміак, двооксид сірки, сірководень, озон, пари кислот, лугів, оксиди азоту, ароматичні вуглеводні);

3) сенсибілізуючі, які діють як алергени (органічні азобарвники, діметиламі-ноазбенол та ін. антибіотики, альдегіди, розчинники, формалін, лаки на ос-нові нітро- та нітрозосполук);

4) канцерогенні (3,4-бензопірен, кам'яновугільна смола, циклічні аміни, аз-бест, нікель, хром, ароматичні вуглеводні), що викликають розвиток всіх видів злоякісних (ракових) пухлин. Цей процес може бути віддалений від часу дії речовини на роки і навіть на десятиріччя;

5) мутагенні (етиленамін, хлоровані вуглеводи, свинець та його сполуки, мар-ганець, нікотин, ртуть та її солі, радіоактивні речовини), які викликають не-гативні зміни генетичної інформації. Вони здійснюють вплив на нестатеві клітини, що входять до складу всіх органів і тканин людини. Під час дії на статеві клітини, мутагенний вплив виявляється у наступних поколінь (іноді навіть в дуже віддалений термін), викликаючи виникнення вад розвитку і відхилень від нормальної структури та впливаючи на розвиток плоду і піс-ляродовий розвиток й здоров’я нащадків;

6) хімічні речовини, що впливають на репродуктивну (відтворення потом-ства) функцію людини (бензол, свинець, марганець, нікотин, борна кисло-та, аміак та інші речовини у великих кількостях);

7) наркотичні речовини впливають на центральну нервову систему (спирти, нікотин, ароматичні вуглеводи, опіоїди та ін.).

За вибірковістю дії шкідливі речовини можна поділити на: 1) серцеві — кардіотоксична дія (ліки, рослинні отрути, солі барію, калію, кобальту, кадмію); 2) нервові — порушення психічної активності (чадний газ, фосфорорганічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снотворні ліки); 3) печінкові — хлоровані вуглеводні, альдегіди, феноли, отруйні гриби; 4) ниркові — спо-луки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота; 5) кров’яні — похідні анілі-ну, анілін, нітрити; 6) легеневі — оксиди азоту, озон, фосген.

За тривалістю дії шкідливі речовини можна поділити на три групи: 1) летальні, що призводять або можуть призвести до смерті (у 5 % випадків) — термін дії до 10 діб; 2) тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, наб-рякання легенів, болю у грудях — термін дії від 2 до 5 діб; 3) короткочасні — тривалість декілька годин, призводять до подразнення у носі, ротовій поро-жнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.

Гранично допустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робо-чої зони (ГДК р.з.) — концентрація речовини, яка за умов регламентованої три-валості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більш ніж 40 годин про-тягом тижня) не повинна викликати в експонованих осіб захворювань або від-хилень у стані здоров'я, які можуть бути діагностовані сучасними методами до-сліджень протягом трудового стажу чи у віддалені періоди їх життя або життя наступних поколінь. ГДК р.з. встановлюються для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працюючих при інгаляційному надходженні. У державних стандартах наведено понад 700 речовин зі значеннями ГДК р.з.

При одночасному знаходженні в повітрі або воді декількох шкідливих ре-човин односпрямованої дії, близьких по хімічному складу і характеру біологічної дії на людину, для визначення можливості перебувати в цьому середовищі кори-стуються такою залежністю: , де С₁, С₂,..., С_n — фактичні концентрації шкідливих речовин у повітрі (мг/м³) або воді (мг/л); ГДК₁, ГДК₂,..., ГДК_n — гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі (мг/м³) або воді (мг/л).

За величиною ГДК в повітрі робочої зони шкідливі речовини поділяють-ся на чотири класи небезпеки:

І клас — речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м³ (свинець, ртуть, озон, нікель та ін.);

ІІ клас — речовини високонебезпечні, ГДК 0,1-1,0 мг/м³ (сірчана і соляна кис-лоти, хлор, їдкі луги, ангідрид сірчаний, фенол, дибутилфтолат);

ІІІ клас — речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1-10,0 мг/м³ (толуол, метило-вий спирт, оцтова кислота, вінілацетат, ксилол, алюміній оксиди азо-ту, масла мінеральні нафтові, азбестовий пил та ін.);

ІV клас — речовини малонебезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м³ (аміак, бензин, ацетон, гас, оксид вуглецю, спирт етиловий, уайтспірит).