Виконати практичні завдання. 1. Провідміняйте числівникові сполучення

1. Провідміняйте числівникові сполучення.

П’ять програм, шість тьюторів, вісім файлів.

2. Поставте подані словосполучення у формі родового та давального відмінків однини.

Двадцять дев’ять справ, сто шістдесят два учасники, сімсот одинадцять посилань.

3. У поданих числівниках поставте наголос.

Одного, одинадцять, одинадцятеро, п’ятнадцятьох, шістнадцяти, сімнадцятьом, шістдесяти, сімдесятьма, вісімдесятьома.

4. Запишіть числівники словами.

3/4 склянки, 4/9 метра, з 467 в’язнями, на 285 ділянках, у 1654 громадян.

5. Утворіть кількісні та порядкові числівники, провідміняйте їх.

2000; 811; 8950; 19,4; 37200.

6. Перекладіть словосполучення українською мовою. Вкажіть на особливості узгодження числівників з іменниками.

Двум прокурорам, тремя переводчиками, четырьма годами, шести акций, пятью банками, двумстам пятидесяти девяти студентам, сорока арендным предприятиям, пятнадцатью ассоциациями, семьюдесятью гривнами.

7. Розкрийте дужки, запишіть числа словами.

72 (відсоток), 573 (гектар), 1654 (долар), 5 (банк), 1000 (гривня), 2,7 (метр), 6 (акція), 40 (підприємство), 19 (замовлення), 11(будинок), 100 (гривня).

8. Перекладіть словосполучення українською мовою, виберіть правильний варіант запису цифрової інформації.

Недостаточно для семьи из (пяти, 5) человек; в течении последних (15, пятнадцати) лет он находился на учёбе; обязуюсь вернуть (3тыс., 3 000, три тысячи) грн. в определённый срок; по возможности направить комиссию в составе (3, трёх) человек; оставить под вопросом (5, 5-й) пункт; продолжить изучение данного курса в (2012-2013, 2012/13) учебном году; испытания должны продолжаться (3-5; три-пять) месяцев.

ПЛАН 14

Тема: Прикметник у професійному мовленні

Мета: поглибити знання про відмінювання та правопис прикметників; визначити особливості вживання прикметників у професійному мовленні.

1. Прикметник як частина мови.

2. Ступені порівняння прикметників.

3. Особливості використання прикметників у ділових паперах.

4. Правопис складних прикметників.

5. Рапорт.

Реферат на тему: порівняльний аналіз творення ступенів порівняння в українській та російській мовах.

Основна література: 1-8.

Додаткова література: 17-21.

 

Методичні поради

У першому питанні необхідно зазначити, що прикметники – це слова, які вказують на ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? чий? чия? чиє?

Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками; виражають різноманітні ознаки й властивості предметів. Наприклад: державна, поважна, захисне, родинне.

За лексичним значенням та граматичними властивостями прикметники поділяються три розряди: якісні, відносні, присвійні.

У офіційно-діловому та науковому стилях переважає вживання відносних прикметників.

Готуючись до другого питання, потрібно звернути увагу на ступені порівняння якісних прикметників: вищий і найвищий. Вони можуть утворюватися синтетичними та аналітичним способом.

У третьому питанні потрібно звернути увагу на те, що перевага надається прикметникам книжного походження: ідеальний, гарантійний, організаційний. Потрібно уникати прикметників із розмовної, емоційної лексики, стягнених та усічених форм, суфіксів збільшеності: безвихідне становище – безпорадне становище, згоден – згодний. У використанні якісних прикметників перевага надається аналітичним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін.: працьовитіший – дуже працьовитий.

Не використовуються у документах присвійні прикметники, вони замінюються іменниками: директорів підпис – підпис директора, президентський указ – указ президента. Також необхідно уникати вживання прикметників, що походять від географічних назв: запорізькі жителі – жителі м. Запоріжжя. Прикметники узгоджуються з іменниками на означення певних професій, посад та звань жінок лише у чоловічому роді: досвідчена юрист – досвідчений юрист.

Аналізуючи четверте питання, необхідно зупинитись на найголовніших правилах правопису складних прикметників.

У п’ятому питанні потрібно сказати, що у роботі правоохоронних органів інформацію доповідного характеру виконують рапортом, у якому доповідають про ситуацію, що має місце, чи факт виконання будь-якої роботи. Виконується як з ініціативи працівника, так і за вказівкою керівника. Рапортом як і доповідною запискою інформують керівника про виконання роботи.