Виконати практичні завдання. 1.Доберіть синоніми до поданих слів

1.Доберіть синоніми до поданих слів.

Абсолютний, амбіція, виганяти, вигода, випадок, вираз, гідність, догана, експерт, злагода, конфлікт, покоління, фізичний, спостерігати, цензура, чесний, властивий, доводити, дисциплінований,процент, шкодити, хитрий, фах.

2.З’ясуйте різницю між поняттями.

Абонемент-абонент, автобіографія-біографія, адрес-адреса, аркуш-лист, адресат-адресант, вичитувати-відчитувати, відносини-стосунки, військовий-воєнний, віра-вира, воля-свобода, враження-ураження, головний-основний, грамотний-освічений, декваліфікація-дисквіліфікація, дискусія-диспут, ділянка-

дільниця, довід-доказ, етика-етикет, завдання-задача.

3. Вкажіть на порушення чистоти мовлення у таких словосполученнях.

Писати справку про хід справи, давати указанія, ядовита речовина, обща довіреність, заплатити налічними, взяти взайми,, охрана об’єкта.

4. У наведених реченнях виправте допущені помилки.

1. Першою на місце пригоди прибула пожарна команда. 2. На участку Нагорного Л.А. було скоєно сім крадіжок приватного майна. 3. З моїх слів записано вірно. 4. Решта цінностей досталася сім’ї у спадок. 5. За бухгалтерськими документами розстрочку оформили у 1994 році. 6. Розбійний напад здійснили випивші підлітки. 7. Громадянинові К. довелося скриватися від вимагачів майже місяць. 8. Група одержала орієнтировку близько 3 годин. 9. На перший погляд, банківські документи вкушали довіру. 10. Дальше перебування на свободі було не виправдане. 11. Автомобіль затримано на контрольно-пропускному пункті заводу. 12. Група задержання приступила до операції в 14.35 год. 13. Розроблений план передбачав також захоплення заложників, які працювали як обслужуючий персонал. 14. При обшуку вилучено ювелірних виробів на суму 173 тис. гривень: 17 (сімнадцять) золотих кілець обручальних; 31 (тридцять одну) цепочку; 3 (три) пари сережок.

5.Прочитайте уривки з текстів документів. Відредагуйте, якщо є в тому потреба, та запишіть правильно.

а) Щоб покращити учбовий процес на факультеті, вважаю потрібним…

б) На протязі довгого часу мені відмовляли в розгляді моєї справи.

в) Прошу Вас розглянути мою просьбу й прийняти міри.

г) На Ваше ім’я поступило нарікання.

д) Пропоную прийняти участь в конкурсі на кращий вуз.

ПЛАН 10-11

Тема: Іменник у професійному мовленні

Мета: поглибити знання про нормативність уживання форм роду, числа, відмінкові форми іменників та особливості їх функціонування у професійному мовленні; вивчити функціонування абревіатур та графічних скорочень у документах.

1. Іменник як самостійна частина мови.

2. Нормативність уживання форм роду іменників.

3. Нормативність форм уживання числа іменників.

4. Відмінкові форми іменників.

5. Абревіатури і графічні скорочення у документах.

6. Оголошення. Запрошення.

Реферат на тему: Порівняльний аналіз категорії роду іменників в українській, російській, англійській, французькій, німецькій мовах.

Основна література: 1-8.

Додаткова література: 12, 17, 19, 20, 21.

 

Методичні поради

Розкриваючи перше питання, потрібно пригадати визначення іменника, а також проаналізувати лексико-семантичні розряди (конкретні/абстрактні, речовинні, власні/загальні, істоти/неістоти тощо), поділ на відміни та групи.

Висвітлюючи друге питання, потрібно наголосити, що кожний іменник в однині належить до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого, середнього. Окрему групу складають іменники,,спільного” роду (нікчема, каліка, суддя).

Багато іменників, що позначають назви посад, професій і звань, мають лише форму чоловічого роду: інспектор, декан, кандидат, пілот, генерал.

Деякі назви осіб за професією або місцем проживання мають паралельні форми: полтавчанин – полтавець, харківець і харків’янин. Також потрібно пам’ятати про рід деяких іменників в українській мові: ступінь, біль, степінь, Сибір, дріб – чоловічого роду, а путь, розкіш, вуаль – жіночого роду.

У третьому питанні необхідно зазначити, що іменники мають однину і множину: офіцер-офіцери, злочин-злочини, кодекс-кодекси тощо. Однак деякі іменники мають лише однину або множину.

У четвертому питанні потрібно розглянути варіантні форми закінчень іменників другої відміни у давальному та місцевому відмінках однини. Особливу увагу звернути на паралельні закінчення родового відмінка однини (акта/-у, папера/-у). Проаналізувати відмінкові закінчення кличного відмінка для власних назв, вказати на особливості закінчень іменників при звертанні, що складаються з скількох слів.

При характеристиці п’ятого питання, треба сказати, що абревіатура – слово, утворене складанням повного словосполучення; скорочене слово, утворене з початкових звуків, назв початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких вони складаються.

За вимовою розрізняють такі види абревіатур:

а) ініціальні (буквенні) – утворені від початкових букв кількох слів у словосполученні. На письмі вони пишуться великими літерами: ОРД, ДАІ, КПК, КРУ, ЄС тощо;

б) звукові – утворені від початкових звуків слів у словосполученні: вуз, облвно, рагс, неп, районо;

в) складові (частинкові) – утворені за допомогою певних частин слова чи словосполучення: Інтерпол, Мінфін, Мін’юст, юрфак, міськком;

г) комбіновані (змішані) – утворені за допомогою поєднання частин слова зі словом: спецполк, опергрупа, райвідділ, меддопомога, державтоінспекція.

Абревіатура має граматичне значення, функціонує як в усному, так і в писемному мовленні, вимовляється як звичайне слово – за звуками.

У різноманітних документах застосовуються певні типи скорочень, Правила скорочення у текстах ділових паперів закріплені державним стандартом. Графічні скорочення – це економне позначення слів у документах. Особливість їх полягає у тому, що вимовляються вони в усному мовленні повністю і скорочуються лише на письмі, Після такого скорочення ставиться крапка (якщо це не кілограмова чи метрична міра: кг, т, мм, дм, г).

Основним критерієм скорочуваності є доступність. Розрізняють два види скорочень: а) для зорового сприйняття; б) для вживання на письмі.

Готуючись до шостого питання, потрібно пам’ятати, що оголошення – це інформаційний документ, у якому подається інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб. Мета – інформувати про різні події життя особи: навчання, роботу, обмін чи продаж квартири, різні культурно-громадські та наукові заходи.

Запрошення – це документ, який адресується конкретній особі, закладу чи установі і містить пропозиції взяти участь у події чи заході. Не зайве звернути увагу на грамотність і бездоганну акуратність. Запрошення – особливо вимогливі. Основою змісту кожного запрошення є: хто, кого, куди, коли, з якої нагоди запрошує. Ці факти мають бути викладені чітко, щоб в адресата не виникло ніяких сумнівів чи вагань. Зміст – характер запланованого заходу, термін проведення, умови участі. Запрошення має свій набір усталених зворотів і фраз: шановний, шановні, глибокоповажний(і), запрошую(ємо), ласкаво просимо, дозвольте запросити Вас тощо.