Виконати практичні завдання. 1. Поясніть відмінність у значенні прислівників

1. Поясніть відмінність у значенні прислівників.

Винятково - виключно, скоро - швидко, тепер — зараз, поруч - поряд.

2. Поясніть, від яких частин мови утворилися прислівники. З трьома на вибір складіть речення.

Зрідка, вчетверо, поодинці, нехотя, зовсім, потім, надворі, кругом, законно, схвильовано, сумлінно, щоденно, напружено, щиро, миттю, згарячу, віддавна, вдало.

3. Утворіть ступені порівняння прислівників.

Погано, гарно, швидко, корисно, впевнено, весело, тихо, низько, глибоко, важко, добре, темно, зосереджено, яскраво, рішуче, енергійно, вузько, охайно, м'яко, багато.

4. Запишіть, розкриваючи дужки, прислівники. Поясніть правопис.

Без(вісти), в(цілому), до(речі), віч(на)віч, кінець(кінцем), рік(у)рік, раз(по)раз, видимо(не)видимо, з(діда)прадіда, тим(часом),що(разу), без(кінця)краю, на(поруки), за(для), по(суті), повік(віків), сам(на)сам, де(не)де, давним(давно), з(ранку), в(друге), в(супереч), ліво(руч), на(весні), по(новому), над(вечір), куди(небудь), на(сам)перед, при(все)людно, день(за)днем, аби(то), по(заду), зо(зла), казна(де), вряди(годи), само(впевнено), за(молоду), у(четверо), ні(на)що, часто(густо), аби(як), час(від)часу.

5. Поясніть значення прислівників.

Н і де - нід е, н і коли - нік о ли, н і куди - нік у ди, н і як - ні я к.

6. Запишіть усі можливі прислівники, які відповідають на питання.

Працювати (як?), заарештувати (коли?), говорити (як?), з'явитися (коли?).

7. Запишіть правильно прислівники: з однією н чи з двома нн.

Щоде(н,нн)о, шале(н,нн)о, невдоволе(н,нн)о, невпізна(н,нн)о, невпи(н,нн)о, зацікавле(н,нн)о, стара(н,нн)о, нежда(н,нн)о, натхне(н,нн)о, сумлі(н,нн)о, зра(н,нн)я.

8. До поданих прислівників доберіть синоніми.

Добре, негайно, тривожно, терміново, скоро, зненацька, споконвіку, сяк-так, повсюди, навколо, поблизу, вдосвіта, бігом.

ПЛАН 18

Тема: Службові частини мови у професійному мовленні

Мета: розширення та поглиблення знань про службові частини мови, зокрема прийменник і сполучник, їхні групи за походженням, будовою; удосконалення умінь і навичок написання прийменників і сполучників та їх використання у діловому спілкуванні.

1. Прийменник в офіційно-діловому стилі.

2. Особливості використання сполучників у документах.

3. Телеграма.

Реферат на тему: Історія вживання прийменників в, на у словосполученнях.

Основна література: 1-8.

Додаткова література: 21, 22.

Методичні поради

Аналізуючи перше питання, потрібно зауважити, що повнозначним частинам мови протиставляються неповнозначні, або службові, частини мови. До них належать прийменник, сполучник і частка, що об’єднуються в один клас на основі спільних ознак: вони позбавлені номінативної функції, тобто не називають ні предметів, ні ознак, ні дій, ні кількості; не мають граматичних категорій; не виконують функцію членів речення.

Прийменник – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв’язки між словами в реченні. Сфера вживання прийменників у діловій мові необмежена. Виражаючи смислові відношення між словами не самостійно, а спільно з відмінковими закінченнями іменника або займенника, прийменник утворює прийменниково-відмінкову конструкцію. У діловому мовленні традиційно закріплені значення прийменників для передачі різних відношень: просторових, часових, причинних, мети, допустовості.

У діловому стилі при виборі прийменникової чи безприйменникової конструкції, перевага надається безприйменниковій, де іменник повинен ставитися в правильному відмінку (наперекір рішень-наперекір рішенням); непотрібно нагромаджувати в одному контексті однакові прийменники тощо.

Особливу увагу вимагає прийменник по при побудові словосполучень із прийменниками при перекладі з російської мови на українську. Тут необхідно показати поєднання його з різними частинами мови. Також як засіб створення милозвучності використовується в українській мові чергування прийменників у-в, з-із-зі. Назвіть ці правила.

Готуючись до другого питання, потрібно дати визначення сполучнику, а також вказати на те, які бувають сполучники за значенням, як у діловому спілкуванні використовується чергування сполучників і-й-та.

Розглядаючи третє питання, треба пам’ятати, що службова телеграма – це вид кореспонденції з досить стислим текстом, викликаний необхідністю негайного втручання в певну справу, термінового інформування будь-кого про будь-що. Телеграми надсилаються у найтерміновіших випадках, коли інші види зв’язку не можуть забезпечити своєчасного доставляння інформації адресатові. Текст телеграми містить лише словесну інформацію. Телеграма пишеться суцільним текстом без переносів, починається дієсловом у множині чи однині: Просимо взяти участь…, надіслати інформацію … тощо.

Службові телеграми пишуться у двох примірниках, 1 – до відділення зв’язку, 2 – до справи.