ВАРІАНТ 10. Політичні партії, громадсько-політичні об’єднання та рухи

 

План

1. Сутність, функції та типологія політичних партій.

2. Партійні системи: сутність, типи.

3. Громадсько-політичні об’єднання та рухи, їх сутність та роль у політичному житті суспільства.

 

Основні поняття: політична партія, партійна система, опозиція, групи інтересів, групи тиску, лобі, артикулювання інтересів, агрегування інтересів.

 

Методичні рекомендації

Розкриваючи перше питання, з’ясуйте, що зумовило виникнення партій, коли саме вони виникли. Прослідкуйте еволюцію становлення та розвитку політичних партій, звернувши особливу увагу на трактування цієї проблеми М.Вебера, Р.Міхельса, М.Дюверже. Проаналізуйте критерії класифікації політичних партій. На основі отриманих знань розкрийте сучасне тлумачення політичних партій, покажіть їх роль у політичному житті суспільства. Розкрийте основні функції політичних партій: внутрішні (формування партійного бюджету; вибори керівництва; залучення нових членів до організації та ін.), зовнішні (боротьба за засвоювання і використання політичної влади; забезпечення інституціаналізації політичної участі громадян; вибір і рекрутування політичних лідерів та еліт; політична соціалізація та ін.). Покажіть це на прикладі програми і статуту будь-якої впливової сучасної української політичної партії.

Друге питання необхідно розпочати із з’ясування сутності партійної системи, яка залежить від політичного режиму кожної країни. Розкрийте типологію партійних систем за М.Дюверже та Дж.Сарторі, з’ясуйте їх переваги та недоліки. Прослідкуйте еволюцію сучасної української партійної системи від однопартійної до багатопартійної та дайте її характеристику.

Розглядаючи третє питання, слід виходити з того, що на політичній арені, крім політичних партій, діють і інші політичні інститути, які відрізняються між собою цілями і методами діяльності, ресурсами впливу на владу та іншими характеристиками. Значна роль серед них належить групам інтересів. Найчастіше в політичній науці поняття «групи інтересів» використовується для позначення добровільних об’єднань людей у їх стосунки із владою і співвідноситься з поняттям «громадська організація». Дайте визначення поняття «групи інтересів» та вкажіть їх відмінності від політичних партій. Враховуючи, що поняття «групи інтересів» корелюється з такими однопорядковими з ним поняттями, як «групи тиску», «лобі», «громадські організації», «суспільні рухи», «латентні політичні сили», розкрийте зміст кожного з них. Визначте і розкрийте функції груп інтересів у політичній системі суспільства. Вкажіть, які впливові громадські організації і рухи діють в Україні.

 

Література: 1[191-201], 9[163-186]; 13[269-298]; 14[337-352]; 16[204-238]; 18[207-230]; 19[559-586]; 21[213-232]; 24[325-376].

 

ВАРІАНТ 11. Правова держава і громадянське суспільство

 

План

1. Основні ознаки та принципи правової держави.

2. Ідея громадянського суспільства та її вплив на концептуальні засади правової держави.

3. Проблеми становлення правової держави і громадянського суспільства в Україні.

 

 

Основні поняття: держава, правова держава, громадянське суспільство, імпічмент, етатизм, соціальна держава, соціальний захист, соціальне страхування, соціальна етика.

 

Методичні рекомендації

Виклад першого питання розпочніть із розгляду становлення концепції правової держави, оскільки ідея панування закону в житті народу, суспільства, держави має давні традиції. Ще Платон писав, що він бачить близьку загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під владою. Розкрийте сутність та історію становлення концепції правової держави, виходячи з того, що в найбільш загальному вигляді її можна трактувати як державу, у якій панує закон, право. Назвіть основні ознаки та розкрийте принципи правової держави, зокрема, верховенство права; реальність прав і свобод громадян і взаємна відповідальність держави і громадянина; рівність закону для всіх і всіх перед законом; поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову; наявність ефективної системи захисту прав і свобод громадян; наявність форм контролю за дотриманням законів тощо.

Розглядаючи друге питання, слід мати на увазі, що неодмінною умовою становлення сучасних демократичних держав було становлення і розгортання системи суспільних інститутів, які утворюють громадянське суспільство. Проаналізуйте становлення та розвиток концепції громадянського суспільства, враховуючи, що вона сформувалась у XVII-ХІХ ст. Слід підкреслити, що теорія громадянського суспільства ґрунтується на ідеї автономності та індивідуальної свободи громадян, їх здатності захищати свої інтереси і протистояти сваволі державної влади, обмеженні компетенції останньої політичною сферою. Визначте і охарактеризуйте структуру громадянського суспільства, враховуючи, що воно має таку саму структуру, як і суспільство в цілому. Її утворюють багатоманітні суспільні відносини – економічні, соціальні, політичні, соціокультурні, релігійні тощо та їх суб’єкти, за винятком держави. Вкажіть атрибути громадянського суспільства та визначте його функції. Проаналізуйте відносини і взаємовплив громадянського суспільства і держави, оскільки вони є визначальними у забезпеченні демократичного розвитку країни.

Розглядаючи третє питання, слід мати на увазі, що процеси становлення в Україні правової держави і громадянського суспільства є багатоаспектними, динамічними і багатоманітними за конкретними виявами. На основі відповідних положень Конституції проаналізуйте найважливіші напрями становлення правової держави в Україні відповідно до основних її ознак: забезпечення верховенства права; гарантування прав і свобод людини; здійснення принципу поділу державної влади на правовому рівні та на рівні практичної діяльності. Спробуйте визначити основні проблеми становлення громадянського суспільства в Україні, оскільки саме нерозвиненість, неструктурованість громадянського суспільства становлять одну з головних загроз демократичному розвитку нашої держави.

 

Література: 6[37-96]; 8[195-206]; 11[3-138]; 13[253-256]; 14[319-330]; 16[375-382]; 19[324-334]; 20[277-285]; 21[85-112]; 24[292-323].

ВАРІАНТ 12. Політична еліта та політичне лідерство

 

План

1. Політична еліта в структурі влади.

2. Природа політичного лідерства.

Основні поняття: еліта, елітизм, елітаризм, політична еліта, правляча еліта, “відкриті та закриті політичні еліти”, контреліта, лідер, харизма, політичний імідж, неформальне лідерство, культ особи, номенклатура.

 

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання розпочніть з визначення понять «еліта» та «політична еліта». Розкрийте сутність основних підходів до пояснення феномена політичних еліт – ціннісного (В. Парето) та функціонального (Г. Моска, Р. Міхельс). Охарактеризуйте сучасні концепції політичних еліт та спробуйте визначити в них спільне та відмінне. Оскільки соціальне призначення політичної еліти проявляється передусім у функціях, які вона виконує в суспільстві, розкрийте зміст цих функцій. Ураховуючи те, що політична еліта не є соціально однорідним утворенням, проаналізуйте її типологію за такими ознаками, як місце в політичній системі; обсяг владних повноважень та зміст діяльності і функцій; спосіб формування. Охарактеризуйте дві основні системи відбору політичних еліт: антрепренерську (відриту) та систему гільдій (закриту). Проаналізуйте джерела формування і структуру сучасної політичної еліти в Україні.

Розглядаючи друге питання цієї теми, слід відзначити, що політичний лідер – це особа, інтеграційні, новаторські, критично зорієнтовані здібності якої спрямовані на створення і реалізацію програми розв’язання соціальних проблем і завдань суспільного розвитку. Далі рекомендується проаналізувати концепції витоків політичного лідерства, основними з яких є концепція особистих якостей, ситуативна, послідовників або конституентів, психологічна. Розглядаючи функції політичного лідера, які характеризують його соціальну роль, зверніть увагу на такі: об’єднання громадян навколо спільних цілей і цінностей; знайдення і прийняття оптимальних політичних рішень; захист мас від беззаконня, бюрократії; підтримка порядку і законності; комунікація влади і мас; мобілізація мас на реалізацію політичних цілей; легітимація суспільно-політичного устрою. Розкрийте типологію політичного лідерства М. Вебера (традиційне, харизматичне, раціонально-легальне). З’ясуйте, які критерії застосовуються для більш детального аналізу проблем типології лідерства. Доцільно використати засвоєний матеріал для характеристики політичного лідерства в сучасній Україні. Підкресліть, що світовий досвід, сучасна політична практика, зокрема практика державотворення в суверенній Україні, свідчать, що якісні перетворення життя суспільства можливі лише за наявності зрілої політичної еліти та відданих спільній справі високопрофесійних лідерів.

 

Література: 9[240-260], 10[32-74]; 13[296-307]; 14[174-201]; 17[182-183, 309-311]; 16[146-159, 341-354];18[231-263]; 19[366-416]; 20[168-190]; 24[450-476].