Фактори що впливають на прийняття рішень

Рішення – це вибір одного варіанта дій із багатьох. Особисті оцінки керівника – це суб’єктивна оцінка підлеглого керівником стосовно добра, зла, порядності та інше. Середовище прийняття рішень – це обставини, при яких приймається рішення. Це може бути при обставинах визначеності, невизначеності або ризику. Інформаційні обмеження – це недоступність або дорожнеча інформації. Обмеження у поведінці – це перешкоди із-за незгод та конфліктів у процесі прийняття рішень. Негативні наслідки – це компроміси при прийнятті рішень, коли знають наперед про можливість як позитивного, так і негативного результату. Взаємозалежність рішень – це взаємозв’язок головного рішення з другорядним.

Якість управлінських рішень

Якість управлінського рішення - сукупність зазначених властивостей, які має управлінське рішення, відповідальних у тому мірою потребам успішного розв'язання проблеми. Наприклад, своєчасність, адресність, конкретність у цілому, - ефективність.Під якістю управлінські рішення слід розуміти ступінь його відповідності характеру дозволених завдань функціонування та розвитку виробничих систем, сукупність параметрів рішення, які відповідають конкретних споживачів і забезпечувальних реальність його реалізації.

Моделі прийняття управлінських рішень

Класична модель спирається на поняття “раціональності” в прийнятті рішень. Передбачається, що особа, яка приймає рішення повинна бути абсолютно об’єктивною і логічною, мати чітку мету, усі її дії в процесі прийняття рішень спрямовані на вибір найкращої альтернативи. поведінкова модель -напроцес прийняття рішень впливають численні обмежуючі та суб’єктивні фактори. не має повної інформації щодо ситуації прийняття рішення;не здатна (не схильна) передбачити наслідки можливих альтернатив. Ірраціональна модель ґрунтується на передбаченні, що рішення приймаються ще до того, як досліджуються альтернативи.

Поняття та загальна характеристика керівництва

Керівництво - це цілеспрямована діяльність менеджера, який очолює якусь організацію (підприємство). Керівництво здійснюється за допомогою функцій і методів менеджменту, комунікацій тощо шляхом прийняття управлінських рішень.Керівництво полягає в праві особи давати офіційні доручення підлеглим і вимагати їх виконання. Це право випливає з повноважень менеджера, які визначають його компетенцію в межах формальної організації. Діапазон керівництва залежить від статусу керівника, тобто чи він є єдиноначальником, чи особою, яка очолює колективний орган управління.

Лідерство,влада,вплив.

У класичному менеджменті лідерство – це здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягнення цілей організації. Поняття лідерство є невід’ємним від таких понять, як влада та вплив. Отже, влада – це можливість впливати на поведінку інших людей, і, нарешті, вплив – це будь-яка поведінка одного працівника, яка вносить зміни в поведінку, відносини, відчуття іншого працівника.

Види керівництва

Автократичний чи директивний вид керівництва засновується на припущенні, що люди за своєю природою ледащі, не люблять брати на себе відповідальність та управляти ними можна лише за допомогою грошей, погроз та покарання .Демократичний чи колегіальний вид характеризується прагненням керівника до виробітки рішень, розподілом повноважень та відповідальності між керівником та підлеглим. Керівник колегіального виду взаємодіє на рівні “дорослий-дорослий”, який дозволяє вільно спілкуватись, виражати власну думку. Там, де автократ діє наказом, тиском, демократ прагне переконати, довести доцільність рішення проблеми та користі, яку можуть отримати робітники. Ліберальний вид характеризується безініціативністю, невтручанням в процес робіт.