Абстрагування – метод наукового дослідження, що полягає в мисленнєвому виокремленні з усіх ознак суттєвих, найістотніших, найзагальніших (властивостей, зв'язків) конкретного об'єкта пізнання.
Агностицизм – заперечення можливості пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності.
Аксіологія – вчення про цінності.
Акумулятивна функція мови – здійснюється завдяки здатності мови накопичувати і зберігати знання.
Антиномія – суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одного, але однаково переконливо доводяться логічно.
Антропоцентризм – розуміння людини як центру і найвищої мети Всесвіту.
Алейрон – у Анаксімандра – загальне в речах, першооснова розмаїтого світу, матеріальна безкінечна, невизначена, незнищувана частка.
Апорія – суперечність у міркуванні, яка здається непереборною.
Апріорний – той, що передує досвіду, не ґрунтується на ньому.
Субстанція – філософська категорія для позначення внутрішньої єдності всіх форм саморуху матерії, всієї різноманітності явищ природи та історії.
Схоластика – середньовічна ідеалістична філософія, представники якої намагалися теоретично обґрунтувати релігійний світогляд. їй властива умоглядність, догматизм, звернення до Біблії, як до найвищого критерію істини.
Телеологія – вчення, за яким розвиток є здійсненням напередвизначеної мети і все в розвитку природи й суспільства доцільне. Доцільність є наслідком діяння нематеріальних сил, Бога. Заперечує причинне пояснення явищ.
Теологія – богослов'я, сукупність релігійних доктрин про сутність і діяльність Бога, побудованих на основі текстів, що приймаються як Божественне одкровення.
Теоцентризм – світоглядний принцип, відповідно до якого Бог визнається джерелом і основою всього сущого ("Все, що є, – все від Бога").
Теософія – містичне богопізнання.
Трансцендентний – (від лат. – той, що виходить за межі). У філософії І. Канта – той, що лежить поза межами свідомості і пізнання, непізнаванний.
Трансцендентальна логіка – у Канта – вчення, яке досліджує можливості всезагального і необхідного знання як позадосвідного, потойбічного.
ПІДРУЧНИКИ І НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ
Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. – К.: Генеза, 1996.
Барулин B.C. Социальная философия. – М.: Изд-во МГУ, 2001.
Бичко I.B., Бойченко I.B., Табачковсъкий В.Т. та ін. Філософія: Підручник. – К., 2001.
Бойченко І.В. Філософія історії: Підручник. – К., 2000.
Буслинський В А., Скрипка П.І. та ін. Філософія: Навч. посіб. – К., 2002.
Введение в философию: Учеб. пособие / Рук. авт. кол. И.Т. Фролов. – 2-е изд. перераб. и доп. – М., 2001.
Вступ до філософії: історико-філософська пропедевтика: Підручник / Г.І. Волинка, В.І. Гусев, І.В. Огородник, Ю.О. Федів. – К.: Вища шк., 1999.
Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія: Підручник: У 2 ч. – К.: Альтпрес, 2002.
Історія філософії: Підручник / За ред. В.І. Ярошовця. – К.,2002.
Кремень В.Г., Ільїн ВЛ. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник. – К.: Книга, 2005. – 528 с.
Новая философская энциклопедия: В 4 т. – Т. 2. - М., 2001.
Огородник І.В., Русин М.Ю. Українська філософія в іменах. –К., 1997.
Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики, 2001.
Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Курс лекцій. – К., 2001.
Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Ред. колегія: Л.B. Губерський, В.П. Андрущенко, М.І. Бойченко та ін. – К., 2002.
Філософія: Навч. посіб. / Л.B. Губерський, І.Ф. Надольний, В.Б. Андрущенко та ін.; За ред. І.Ф. Надольного. – 5-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2005. – 455 с. – (Вища освіта XXI століття).
Філософія: Підручник / За заг. ред. М.І. Горлача, В.Г. Кременя, В.К. Рибачка. – X.: Консум, 2001.
Філософія: Посіб. для студентів ВНЗ / Є.М. Причепій, А.М. Черній, В.Д. Гвоздецький, А.А. Чекаль. – К.: Вид. центр "Академія", 2001.
ОСНОВНІ ПЕРШОДЖЕРЕЛА
Арістотель. Метафізика. – К.: Основи, 2000.
Бекон Ф. Новый Органон // Сочинения: В 2 т. – М.: Мысль, 1972. – Т. 2.
Белл, Даніел. Прихід постіндустріального суспільства. Сучасна зарубіжна соціальна філософія. – К., 1996.
Бердяев НА. О назначении человека. – М.: Республика, 1993.
Вебер М. Протестанська етика і дух капіталізму. – К.: Основи, 1994.
Габермас, Юрген. Філософський дискурс модерну. – К., 2001.
Гадамер, Ганс-Георг. Істина і метод. Основи філософської герменевтики: В 2 т. – Т. 1. – К., 2000.
Гегель, Георг В.Ф. Философия истории. – СПб.: Наука, 2000.
Гегель, Георг В.Ф. Основи філософії права. – К.: Юніверс, 2000.
Гельвецій, Клод Андріан. Про людину, її розумові здібності та виховання. – К., 1994.
Гоббс, Томас. Левіафан, або Суть, будова і повноваження держави церковної та цивільної. – К., 2000.
Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991.
Гуссерль Э. Феноменология внутреннего сознания времени // Собрание сочинений. – Т. 1. – М., 1994.
Деркарт, Рене. Міркування про метод, щоб правильно спрямувати свій розум і відшукати істину в науках. – К., 2001.
Енгельс Ф. Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії // Маркс К„ Енгельс Ф. Твори. – 2-ге вид. – К., 1964. – Т. 21.
Енгельс Ф. Діалектика природи // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. – 2-ге вид. – Т. 20.
Камю Ф. Бунтующий человек. – М.: Политиздат, 1990.
Копнін П.В. Проблемы диалектики как логики и теории познания. – К., 1982.
Кьеркегор С. Страх и трепет. – М., 1993.
Ленін В.І. Матеріалізм і емпіріокритицизм // Повн. зібр. тв. – Т. 18.
Локк. Джон. Досвід про людське розуміння. – К., 2001.
Макіавеллі Н. Державець. – К., 2001.
Маркс К. До критики політичної економії // Маркс К„ Енгельс Ф. Твори. – 2-ге вид. – К.: Політвидав, 1963. – Т. 13.
Маркс К. Економіко-філософські рукописи 1844 року // Маркс К„ Енгельс Ф. Твори. – К.: Політвидав України, 1980. – Т. 42.
Ніцше, Фрідріх. Так казав Заратустра. Жадання влади. – К.: Основи, 1993.
Ортега-і-Гассет, Хосе. Що таке філософія? // Ортега-і-Гассет X. Вибрані твори. – К., 1994.
Платон. Держава. – К.: Основи, 2000.
Поппер, Карл. Відкрите суспільство та його вороги: В 2 т. – К.: Основи, 1994.
Рассел, Бертран. Історія західної філософії. – К., 1995. –Кн. 1.
Руссо, Жан-Жак. Про суспільну угоду, або Принципи політичного права. – К.: Port-Royal, 2001.
Сартр, Жан-Поль. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М., 1989.
Сковорода Григорій. Кольцо. Дружеский разговор о душевном мире // Зібр. творів: У 2 т. – Т. 1. – К.: Наук, думка, 1973.
Соловьёв B.C. Оправдание добра // Сочинения: В 2 т. – М.: Мысль, 1988.
Тейяр де Шарден, П. Феномен человека. – М., 1987.
Тойнбі А Дослідження історії. – К.: Основи, 1995.
Тоффлер А. Третя хвиля. – К.: Видав, дім “Всесвіт”, 2000.
Фейєрбах Л. Сутність християнства. – М.: Мысль, 1965.
Франко І.Я. Поза межами можливого 11 Зібр. творів: У 50 т. – К.: Наук, думка, 1986. – Т. 45.
Українка Леся. Contra spem spero. Сім струн // Вибрані твори. – К., 1974.
Франк С.Л. Духовные основы общества. – М., 1992.
Фрейд, Зігмунд. Вступ до психоаналізу. – К.: Основи, 1998.
Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. – М., 2003.
Шевченко Т.Г. I мертвим і живим...// Кобзар. – К., 1972.
Шинкарук BJ. Розум, свобода та долі діалектики. – К., 2001.
Шопенгауэр, Артур. Мир как воля и представление. – М., 1991.
Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993. – Т. 1.
Юркевич А. Серце та його значення у духовному житті людини згідно з ученням слова Божого. – К.: Абрис, 1993.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.
