Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів

Позабюджетні фонди — важлива складова державних фінансів і самостійна ланка фінансової системи країни. їх виникнення та функціонування пов'язане з наявністю товарно-грошових відносин. Позабюджетні фонди мають певні переваги. Зміни, які відбуваються в економіці та соціальному житті суспільства, потребують прийняття оперативних управлінських рішень. Формування і використання бюджетних коштів регламентується нормативно-правовими актами на рік, а в позабюджетних фондах, що регулюються органами виконавчої влади, можливі зміни впродовж звітного періоду. Так, за наявності додаткових надходжень коштів можуть бути збільшені розміри соціальних виплат. Кошти, інвестовані в цінні папери, приносять додатковий дохід. Позабюджетні фонди підлягають управлінню та контролю на засадах трипартизму.

Позабюджетні фонди різняться один від одного за правовим статусом, строком дії, цілями використання тощо (рис. 10.1).

Соціальні позабюджетні фонди відіграють важливу роль, яка виявляється у тому, що:

55. Ознаки класифікації та загальна характеристика позабюджетних фондів.
Позабюджетні фонди можуть бути класифіковані за різними ознаками: за рівнем управління, цільовим призначенням, періоду функціонування, охопленням проблем і галузевої приналежності. За рівнем управління відрізняються позабюджетні фонди:
- федеральні;
- галузеві;
- регіональні;
- місцеві;
- інституційні (на рівні об'єднань, корпорацій, науково? технічних центрів).
Залежно від цільового призначення позабюджетні фонди поділяються на економічні, соціальні та екологічні. До економічних позабюджетних фондів поряд з іншими відносяться галузеві та міжгалузеві фонди НДДКР. Економічні позабюджетні фонди можуть бути поділені за напрямами використання: для розвитку науково? Технічної, інноваційної, зовнішньоекономічної діяльності та ін До екологічних позабюджетних фондів слід віднести:
- федеральний екологічний фонд;
- федеральний фонд реконструкції та охорони водних ресурсів;
- федеральний фонд управління, вивчення, збереження та відтворення водних біологічних ресурсів.
По періоду функціонування позабюджетні фонди поділяються на фонди безстрокового, довгострокового і короткострокового дії. Функціонують також галузеві та міжгалузеві позабюджетні фонди. Міжгалузевим слід вважати фонд науково? Дослідних і дослідно? Конструкторських робіт.

За охопленням проблем позабюджетні фонди можуть бути загального характеру (міжгалузевий фонд науково? Дослідних і дослідно? Конструкторських робіт) і більш конкретного характеру (позабюджетний фонд об'єднань). В останні десятиліття галузеві позабюджетні фонди були утворені у ВАТ «Газпром», Мінпроменерго Росії, Мінтрансі Росії тощо (всього більш ніж в 15 міністерствах і відомствах).
Склад позабюджетних фондів динамічний: одні фонди, виконавши свою роль або дискредитуючи себе, припиняють функціонування, інші - діють кілька років, треті - розпадаються на кілька позабюджетних фондів. Відзначимо, що позабюджетні фонди можуть виникати і ліквідуватися лише за певних умов. Виникнення позабюджетних фондів не отримало однозначної оцінки. У Законі «Про державний бюджет Російської Федерації на 1995» ряд позабюджетних фондів був консолідований у бюджет у вигляді «цільових бюджетних фондів». Підсумки функціонування даних фондів по? Різному сприймаються фахівцями. Настільки ж суперечливо виглядають і рекомендації щодо подальшого їх розвитку та управління.
Майже всі позабюджетні фонди певну частину коштів направляють на проведення науково? Дослідницьких робіт. Однак вони значно відрізняються за часткою коштів, що спрямовуються на дослідницьку роботу, пошук інноваційних рішень. За цим показником позабюджетні фонди можуть підрозділятися на три групи.
У позабюджетних фондів, що відносяться до першої групи (міжгалузеві та галузеві фонди НДДКР), всі кошти прямують на інноваційні розробки, до другої групи (наприклад, екологічні фонди) - значна частина цих коштів (30-40 %), до третьої групи (наприклад, фонд відтворення мінерально? сировинної бази та ін) - їх невелика частка (5-10%).
Серед фондів, спрямованих на фінансування інноваційної діяльності, особливе місце належить Фонду сприяння розвитку малих форм підприємств у науково? Технічній сфері (створений відповідно до постанови Уряду РФ від 3 лютого 1994 р.). Цей фонд утворений для розвитку малого підприємництва в науково? Технічній сфері, наприклад для створення малих наукомістких фірм, «інкубаторів» бізнесу, інноваційних центрів та ін Крім того, він сприяє заохоченню конкуренції в науково? Технічній сфері шляхом надання фінансової підтримки наукомістким проектам, які розроблені малими підприємствами. Фонд є юридичною особою, діє відповідно до законодавства про некомерційні організації. Він має право виступати заставодавцем, поручителем і гарантом за зобов'язаннями юридичних і фізичних осіб, надавати фінансову допомогу (в тому числі безоплатну) для реалізації федеральних, галузевих і регіональних програм і ефективних проектів малого інноваційного підприємництва.

Фінансова допомога у реалізації інноваційних проектів надається фондом тільки на конкурсній основі, фінансова допомога малим інноваційним підприємствам - як на оплатній (поворотної), так і безоплатній основі. Фонд є співвиконавцем Федеральної програми державної підтримки малого підприємництва.
Позабюджетні фонди поряд з іншими фондами формують систему фінансування інноваційної діяльності.