Нервова система і мозок – матеріальні.
В них відбуваються різноманітні фізичні та хімічні процеси: здійснюється обмін речовин, розповсюджуються біоелектричні імпульси тощо.
Результат взаємодії мозку із зовнішнім матеріальним світом називається психікою (від грець. Рsuchikos – душевний, а сам процес функціонування психіки – психічною діяльністю.
Мислення і свідомість виступають вищим рівнем психіки і психічної діяльності. Вони властиві лише людині.
Тварини володіють лише зачатками, простими елементами або, точніше, здібностями, з яких в процесі тривалого розвитку виникло людське мислення.
Психіка вторинна по відношенню до матеріального фізичного світу, тоді, як він від неї не залежить і виступає первинним.
Психіка – це результат розвитку властивості відображення, що належить всій матерії, але сама психіка виробляється не всією матерією, а лише найбільш складною формою живої матерії – мозком.
Мозок кита приблизно в 500 разів легше його тіла. Мозок лева – приблизно в 150 разів, а мозок людини легше її тіла лише в 50-60 разів.
Це показує, що в житті вищих ссавців „питома вага” психічної діяльності, або психічних функцій, в порівнянні з іншими функціями організму, абсолютно різна.
Між психічною, розумовою або духовною діяльністю людини і вищих тварин існує принципова відмінність.
Людина здатна створювати речі, яких немає в природі, доводити математичні теореми, займатися мистецтвом і винахідництвом, літати в космос.
На все це не здатні тварини.
Праця – основа свідомості.
Мислення і свідомість людини якісно відрізняються від психічної діяльності тварин завдяки праці.
Справжній процес праці, завдяки якому наші далекі предки перетворилися в людину, був зав’язаний з виготовленням спеціальних знарядь, призначених саме для праці, а не з використанням предметів, які знаходили в природі в готовому вигляді.
Праця не тільки дозволяє перетворювати оточуючі людину речі, але й приводить до перетворення самої людини.
Мільярди разів повторюючи певні операції на протязі сотень тисяч років, люди удосконалювали свої органи, і передусім руки, а разом з ними розвивався і мозок людини.
Це відбувалось тому, що ті ж самі ділянки мозку, які керують роботою рук, регулюють і мову людини, являючись центрами її розумової діяльності.
Виділившись з природи, людина не тільки усвідомила свою протилежність дикій природі, але й усвідомила саму себе як особливу істоту, що володіє свідомістю і відрізняється завдяки цьому від інших живих істот.
Таким чином, виникнення свідомості і самосвідомості означало перехід до вищої форми відображення дійсності.
Цей перехід полягав у тому, що замість пасивного і навіть активного пристосування до природи людина навчилась на основі відображення і пізнання дійсності пристосовувати її до своїх потреб, перетворювати у відповідності до своїх намірів, створювати речі, яких немає в природі.
Мова і мислення.
Другим після праці чинником розвитку свідомості людини є мова.
Мова, за словами К.Маркса, є безпосередня дійсність думки.
Інакше кажучи, думка завжди висловлена мовою. І навпаки: мова – це форма вираження думки.
Мова – це особлива знакова система.
Будь-яка мова складається з різних слів, тобто умовних звукових знаків, що визначають різні речі та процеси, а також з правил граматики, яка дозволяє складати з слів речення. Саме речення є засобами вираження думки.
Хоча мислення і свідомість ідеальні, мова, яка висловлює їх, – матеріальна.
Усна чи письмова мова може бути сприйнята органами чуттів людини.
Виникнувши і розвинувшись в процесі колективної трудової діяльності, мова стала важливим засобом розвитку мислення.
З її допомогою здійснюється збереження, переробка і передача знань від людини до людини, від покоління до покоління.
Мова виникає в суспільстві, є суспільним явищем і виконує дві важливі функції: вираження свідомості і передачі інформації.
У вищих тварин є зачатки звукової сигналізації.
Кури видають кілька десятків звуків, що означають відчуття небезпеки, скликання курчат, сигнали про наявність чи відсутність їжі.
У таких високорозвинутих ссавців як дельфіни є вже сотні звукових сигналів. І все ж це не мова в повному розумінні слова.
Сигналізація тварин основана на відчуттях і елементарних уявленнях.
Академік І.П.Павлов назвав їх першою сигнальною системою. Така сигналізація не має правил комбінування.
Сигналізація тварин здатна виразити стільки одиниць інформації, скільки має окремих сигналів, тоді як будь-яка людська мова може передати і висловити необмежену кількість різноманітних знань.
Мова людини – це друга сигнальна система.
Вона виникла історично в процесі трудової та суспільної діяльності людей і стала важливим інструментом пізнання і перетворення оточуючого світу і самої людини.
Мовна діяльність є відмінною і характерною рисою людини.
Саме в процесі праці виникла потреба взаємного розуміння, обміну виробничим досвідом, потреба узгоджено виконувати команди, накопичувати і передавати життєво необхідну інформацію.
Праця та мова стали основними чинниками, що сприяли появі свідомості людини як вищої форми відображення дійсності.
Таким чином, можна сформулювати філософське поняття „свідомості”.
Свідомість – це вища, властива лише людині, форма відображення дійсності; вона являє собою сукупність психічних процесів, що відбуваються в мозку людини і беруть активну участь в осмисленні людиною об’єктивного світу і свого особистого буття; вона виникла в процесі трудової, суспільно-виробничої діяльності і нерозривно зв’язана з мовою, яка так само давня, як і свідомість.
