Відповідальність за порушення цивільно-правових зобов’язань

1. Поняття та особливості цивільно-правової відповідальності.

2. Функції цивільно-правової відповідальності.

3. Форми та види цивільно-правової відповідальності.

4. Особливості цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов’язань.

5. Загальні та спеціальні умови цивільно-правової відповідальності.

6. Поняття та форми вини і цивільному праві.

7. Підстави звільнення особи від цивільно-правової відповідальності.

Задача №1

Відповідно до договору поставки пивний завод відправив в магазин партію пива, яка була доставлена покупцю ВАТ “Автотранс”. При прийняття товару було з’ясовано, що три ящики з пляшками пива в кузові перекинуті, а пляшки розбиті.

Магазин склав акт про недостачу, в якому зазначив, що машина прибула в справному стані, двері кузова зачинені. Ящики були поставлені в кузові нерівно та погано закріплені, а отже під час руху машини три верхні ящики впали на пол. Магазин вимагає від пивзаводу та від ВАТ “Автотранс” відшкодування вартості пляшок, що розбилися, а також сплати неустойки за невиконання зобов’язання по поставці пива.

Вирішить справу.

 

Задача №2.

Грищенко звернувся до Іванова з позовом про відшкодування вартості речей, які були передані йому на зберігання.

На суді відповідач, не заперечуючи факту залишення у нього позивачем речей на зберігання, зазначив, що речі Грищенка були вкрадені у Іванова разом з речами Іванова, хоча він і застосовував всі необхідні мірі для забезпечення їх збереження.

Суд задовольнив позов Грищенка, зазначивши, що Грищенку була заподіяна позадоговірна шкода, оскільки Іванов прийняв речі на зберігання не на підставі договору, а в порядку добросусідських відносин.

Чи вірне рішення прийняв суд?

 

Задача №3.

Одеське виробниче об'єднання "Електронмаш" звернулося з позовом до ЗАТ "Соляріс-Дніпро" про стягнення боргу на сумму 353 000 гривень, який не сплачений у відповідності до договору купівлі-продажу.

В результаті перевірки матеріалів встановлено: позивач передав із свого складу перевізнику - АТП №1701 м.Одеса товар. Останній вивантажив товар в склад покупця і оформив відповідні перевізні документи. Але, покупець, перевіривши через 15 днів товар, відмовився сплатити за нього встановлену ціну, оскільки продані йому електричні двигуни в основному були непрацюючими. Позивач пояснив, що продав якісний товар; непрацюючими двигуни могли стати в результаті доступу води до них під час перевезення або на складі у покупця.

Яке рішення повинен прийняти суд? Обґрунтуйте його.

Задача №4

Позивач найняв Адвоката для ведення справи в господарському суді. Після кількох судових засідань Адвокат уклав з Відповідачем мирову угоду, яка була затверджена ухвалою суду, а провадження у справі припинене. Умови мирової угоди Позивача не задовольнили. Позивач подав інший позов про стягнення збитків з Адвоката, Відповідача і господарського суду солідарно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що не надавав Адвокатові повноважень на підписання мирової угоди, чого суд не перевірив.

Чи правомірні вимоги Позивача? Чи зобов’язує Позивача мирова угода, укладена Адвокатом? Як слід Позивачеві захищати свої інтереси? Вирішіть справу.

Задача №5

За договором, укладеним між Ященко та будівельной організацієй “Квадрат”, на земельній ділянці Ященка було збудовано будинок, який був прийнятий Ященком в день закінчення будівництва – 14 липня 2002р. Побачивши, що деякі роботи, які передбачалися проектом, будівельниками не виконані, Ященко 3 березня 2003р. звернувся до будівельної організації з вимогою про усунення недоліків. В цьому йому було відмовлено на тій підставі, що Ященко пропустив строк для пред’явлення такої вимоги. Тоді замовник звернувся до суду. Суд відмовив Ященку у задоволенні його вимог, тому що ним було пропущено строк для пред’явлення таких вимог.

Чи правильне рішення суду?

Література.

1. Притыка Д.Н., Карабань В.Я., Ротань В.Г. Договірне право: Загальна частина. Коментар цивільного законодавства. – Київ-Севастополь: Інститут юридичних досліджень., 2002.

2. Цивільне право України. Науково-практичний коментар. – Х.: Одіссей., 1999.

3. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договірне право. Загальні положення. – М.: Статут., 1997.

4. Брагинский М.И. Витрянский В.В. Договірне право. Книга друга. – М.: Статут., 2000.

5. Зобов,язальне право. – К.: Юрінком., 1998.

6. Хейфец Ф.С. Недійсність правочинів по російському цивільному праву. – М.: Пропаганда., 1999.

7. Иоффе О.С. Зобов'язальне право. – М.: Юрід. літ., 1975.

8. Победоносцев К.П. Курс цивільного права. Ч.III: Договір і зобов'язання. – СПб., 1896.

9. Тютрюмов И.М. Закони цивільні із роз'ясненнями правітельствующего сенату і коментарями російських юристів, витягнутими із наукових і практичних праць по цивільному праву і судочинству. – СПб.,1911.

10. Лунц Л.А. Гроші і грошові зобов'язання. – М.: Фінансове видавництво НКФ СРСР., 1927.

11. Венедиктов А.В. Договірна дисципліна в промисловості. – Л., 1935.

12. Агарков М.М. Зобов'язання по радянському цивільному праву. – М.: Юріздат., 1940.

13. Граве К.А. Договірна неустойка в радянському праві. – М., 1950.

14. Матвеев Г.К. Вина в радянському цивільному праві. – До., 1681.

15. Халфина Р.О. Значення і єство договору в радянському соціалістичному цивільному праві. – М.: Ізд-во ан СРСР., 1952.

16. Новицкий И.Б., Лунц Л.А. Загальне вчення про зобов'язання. – М.: Госюріздат., 1954.

17. Братусь С.Н., Лунц Л.А. Питання господарського договору. – М.: Госюріздат., 1954.

18. Можейко В.Н. Господарський договір в СРСР. – М.: Госюріздат., 1954.

19. Новицкий И.Б. Операції. Позовна давність. – М., 1954.

20. Иоффе О.С. Відповідальність по радянському цивільному праву. – Л.: Ізд-во БРЕШУ., 1955.

21. Красавчиков О.А. Юридичні факти в радянському цивільному праві. – М.: Госюріздат., 1958.

22. Халфина Р.О. Договір в англійському цивільному праві. – М., 1959.

23. Антимонов Б.С. Підстави договірної відповідальності соціалістичних організацій. – М., 1962.

24. Брагинский М.И. Загальне вчення про господарські договори. – Мінськ., 1967.

25. Малеин Н.С. Майнова відповідальність в господарських відносинах. – М., 1968.

26. Коментар до Цивільного кодексу РРФСР. – М.: Юрід. літ., 1970.

27. Матвеев Г.К. Підстави цивільно-правової відповідальності. – М., 1970.

28. Яковлев В.Ф. Цивільно-правове регулювання майнових відносин. – Свердловськ., 1972.

29. Грибанов В.П. Відповідальність за порушення цивільних прав і обов'язків. – М., 1973.

30. Тархов В.А. Відповідальність по радянському цивільному праву. – Саратов., 1973.

31. Петров И.Н. Відповідальність госпорганів за порушення зобов'язань. – М., 1974.

32. Рабинович Ф.Л. Вина як підстава договірної відповідальності підприємства. – М., 1975.

33. Брагинский М.И., Шапкина Г.С. Господарські договоры в матеріально-технічному постачанні. – М.: Економіка., 1976.

34. Садиков О.Н. Забезпечення виконання зовнішньоторговельного договору: Навчальний посібник. – М., 1979.

35. Зыкин И.С. Звичай і звичаї в міжнародній торгівлі. – М.: Міжнародні відносини., 1983.

36. Ойгензихт В.А. Нетипові договірні відносини в цивільному праві. – Душанбе., 1984.

37. Пугинский Б.И. Цивільно-правові засоби в господарських відносинах. – М.: Юрід. літ., 1984.

38. Договірне право країн-членів СЕВ і СФРЮ. – М., 1986.

39. Договір в народному господарстві. – Алма-Ата., 1987.

40. Мозолин В.П., Фарнсворт Е.А. Договірне право в США і СРСР: Історія і загальні концепції. – М.: Наука., 1988.

41. Брагинский М.И. Господарський договір, яким йому бути?. – М.: Економіка., 1990.

42. Комаров А.С. Відповідальність в комерційному обороті. – М., 1991.

43. Тихомиров Ю.А. Договори в економіці. – М.: Економіка., 1993.

44. Шміттгофф До. Експорт: право і практика міжнародної торгівлі. – М.: Юрід. літ., 1993.

45. Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів: Коментар./ Отв. ред. А.С. Комарів. – М.: Юрід. літ., 1994.

46. Витрянский В.В. Договори: порядок висновку, зміни і розірвання. Нові типи. – М., 1995.

47. Розенберг М.Г. Контракт міжнародної купівлі-продажу: Сучасна практика висновку. Дозвіл суперечок. 2-е изд. – М.: Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку., 1996.

48. Принципи міжнародних договорів. – М.: Міжнародний центр фінансово-економічного розвитку., 1996.

49. Ярема А.Г., Карабань В.Я., Кривенко В.В., Ротань В.Г. Науково-практічній коментар до цивільного законодавства України. Т. 1, 2. – Київ-Севастополь: Інститут юридичних досліджень, 2004.