Забезпечення виконання зобов’язань

1. Поняття та загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань.
2. Поняття, види та значення неустойки.
3. Поняття та характеристика завдатку.
4. Поняття поруки. Особливості відповідальності поручителя.
5. Поняття та загальна характеристика гарантії.
6. Поняття та сфера застосування застави.
7. Утримання, як спосіб забезпечення виконання зобов’язань.

 

Задача №1

До суду звернувся гр-н Петров з позовною заявою до гр-ки Іванової з вимогою стягнути з відповідачки подвійну суму переданого завдатку. Із матеріалів справи виявилося, що 1 липня 1999 р. позивач та відповідачка уклали письмову угоду, у відповідності з якою відповідачка в термін до 1 жовтня 1999 р. зобов’язана була прийняти спадщину (жилий будинок), що залишилася після її батька, оформити всі необхідні документи на будинок та не пізніше вказаного в угоді терміну продати позивачу вказаний будинок. Після підписання угоди позивач видав відповідачці суму у розмірі 10000,00 грн., що було оформлене розпискою у присутності свідків. В розписці було вказано, що гр-ка Іванова отримала вказану суму в якості завдатку за будинок, який згодом буде нею проданий. Загальна вартість будинку встановлювалася у розмірі 20000,00 грн. Проте договір купівлі-продажу будинку так і не був укладений, у зв’язку з чим гр-н Петров звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідачці подвійну суму завдатку.

Вирішити справу.

Задача 2

Між Ощадбанком і ПП “Фарт” був укладений кредитний договір, відповідно до якого Ощадбанк зобов’язувався відкрити підприємству кредитну лінію на 2 млн. доларів США строком на 3 роки. Для забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором було укладено договори поруки та застави нежитлового приміщення, в яких поручителем та заставодавцем виступило ТОВ “Шик”.

Рішенням господарського суду м. Києва за позовом Ощадбанку кредитний договір розірваний у зв’язку з неналежним виконанням ПП “Фарт” договірних зобов’язань щодо сплати відсотків за користування кредитом.

Постановою Київського апеляційного господарського суду рішення залишено без змін, а в мотивувальній частині вказано, що з розірванням кредитного договору у сторін припинились права та обов’язки, які випливають з даного договору, а отже, і права застави та поруки.

Крім того, рішенням господарського суду м. Києва договори застави та поруки визнані такими, що втратили чинність. В мотивувальній частині рішення суд зазначив: “Посилання відповідача на те, що з розірванням кредитної угоди не припинились зобов’язання з відшкодування збитків, не може бути враховано судом, оскільки стягнення збитків не є конкретним видом зобов’язання, яке згідно законодавства може бути забезпечено договором поруки або застави. Відшкодування (стягнення) збитків є одним із видів відповідальності, яка настає в разі порушення виконання зобов’язання, а тому є окремою категорією спорів.”

Ощадбанк звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України.

Вирішити справу.В чому полягає акцесорний характер поруки та застави? Які підстави припинення застави і поруки?

Задача №3

ЗАТ «Ферум» (далі – Замовник) і ТОВ «Будінвест» (далі – підрядчик) уклали договір підряду, відповідно до якого підрядчик зобов’язався побудувати комплекс гаражів і передати їх Замовникові, а останній зобов’язаний оплатити збудовані гаражі у сумі 800 тис. грн. до 10.03.2004 р. На забезпечення своєчасної оплати Замовником будівництва АКБ «Гарант» видав гарантійний лист.

01.03.2004 р. строк оплати гаражів був продовжений сторонами до 01.09.2004 р. шляхом підписання додаткової угоди. Проте у встановлений цією угодою строк Замовник своїх обов’язків по оплаті об’єкту не виконав, надіслану йому претензію визнав в частині суми, а також вказав на відсутність у нього на даний момент коштів. 03.10.2004 р. Підрядчик звернувся до банка як до гаранта з вимогами оплатити вартість будівництва і пеню за прострочення платежу. У відповіді на претензію банк посилався на те, що відповідальність гаранта настає тільки за умови, коли основний боржник не може відповідати за невиконання зобов’язання у зв’язку з відсутністю у нього майна. Як відомо банку, у ЗАТ «Ферум» є будинок і автогосподарство.

Які підстави відповідальності гаранта? Якими документами має підтверджуватись факт неможливості виконання зобов’язання основним боржником (ЗАТ «Ферум»)?

Задача №4

Ш. уклав з банком договір позики під заставу нерухомого майна - житлового будинку, що належить заставодавцеві на праві приватної власності. При цьому банк запропонував Ш. укласти договір купівлі-продажу, враховуючи порівняно просту процедуру його реєстрації порівняно з іпотекою.

Банк запевнив, що інтереси Ш. будуть належним чином дотримані, адже в договорі купівлі-продажу буде зазначена умова, згідно якої банк здійснить продаж житлового будинку лише якщо Ш. не виконає своєчасно свої зобов'язання.

Проаналізуйте правовідносини, що склалися між контр­агентами. Чи можна порадити ПІ. прийняти пропозицію банку?

Задача №5

Між комерційним банком та товариством з обмеженою відпо­відальністю (ТОВ) було укладено договір позики строком на два роки з виплатою процентів. З метою забезпечення виконання зобов'язання сторонами був укладений договір застави майна, що належить третій особі - приватному підприємцеві.

ТОВ не змогло вчасно виконати свої зобов'язання, а відтак банк звернувся до господарського суду із заявою про звернення стягнення на предмет застави. Господарський суд прийняв рішення про примусове стягнення суми боргу за договором позики з товариства та приватного підприємця в рівних частках.

Дайте юридичну оцінку рішенню суду. Яким чином заставо-держатель-кредитор може задовольнити свої вимоги?

Задача №6

Між продавцем і покупцем було укладено договір купівлі-продажу жилого будинку. Договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований. Продавець зобов'язався звільнити помешкання в місячний строк та виписатися з нього, але своє зобов'язання не виконав, посилаючись нате, що у нього немає іншого помешкання, де він міг би жити.

Покупець звернувся за порадою до юридичного консультанта, який роз'яснив йому, що він не має права вимагати виселення продавця, адже внаслідок цього буде порушено конституційне право останнього на житло. Консультант порадив покупцеві примусово взяти з будинку яку-небудь цінну річ і не віддавати її продавцеві до тих пір, поки той не звільнить помешкання.

Дайте правову оцінку консультації. Чи виникло у покупця право на притримання речі? Яким чином покупець може задовольнити свої законні інтереси?

Семінар №7