Наведення - складова частина бойового управління. Основні визначення

СБІРНИК ЛЕКЦІЙ

"ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА НАВЕДЕННЯ"

ТЕМА №1. “ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇ НАВЕДЕННЯ”

НАВЧАЛЬНІ ПИТАННЯ

-

1. Наведення - складова частина бойового управління.

Основні визначення.

2. Закономірності відносного руху цілі і винищувача.

 

НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

1. В.Н.КАМЕНСКИЙ "Наведение самолетов на воздушные и наземные цели". часть1, стр. 6-20.

2. В.Г.ЧЕРНОВ, В.А.ВОЛОБУЄВ, О.К.ЖЕЛЕМ „Наведення літаків на повітряні та наземні цілі”. Навчальний посібник. Харків. 2004 р. с. 9-28.

 

НАВЕДЕННЯ - СКЛАДОВА ЧАСТИНА БОЙОВОГО УПРАВЛІННЯ. ОСНОВНІ ВИЗНАЧЕННЯ

Наведення винищувачів на повітряні цілі є головною складовою частиною управління винищувачами і має мету забезпечити вивід винищувачів у тактично вигідне положення відносно повітряної цілі на дальність її видимості бортовими засобами або виявлення візуально.

Наведенню винищувачів на повітряні цілі передує виявлення повітряних цілей і оповіщення про їх, прийняття рішення командиром на перехоплення цих цілей і доведення його до підлеглих.

Наведення на повітряні і наземні цілі здійснюється обслугами командних пунктів (КП) і пунктів наведення (ПН) за допомогою технічних засобів шляхом подачі команд наведення, вказівки льотчикам режимів польоту на перехоплення і передачі інформації про положення повітряної цілі.

До технічних засобів управління і наведення відносяться:

– наземні (корабельні, літакові, вертолітні) радіолокаційні станції (РЛС) виявлення і наведення;

– наземні радіорелейні, тропосферні, ультракороткохвильові та короткохвильові радіостанції, а також літакові ультракоротко-хвильові та короткохвильові радіостанції;

– засоби телефонного та гучномовного зв'язку;

– апаратура автоматизованих систем оповіщення, керування і наведення;

– технічне обладнання командних пунктів та пунктів наведення.

Теорія наведення винищувачів базується на фундаментальних визначеннях, таких як радіолокаційне наведення, радіолокаційний контроль, перехоплення, повітряний бій і інші.

Під радіолокаційним наведенням розуміється забезпечення повітряних суден навігаційними даними у вигляді визначених курсів і висот на основі використання радіолокаційних станцій.

Під радіолокаційним контролем розуміється використання радіолокатора з метою забезпечення повітряного судна інформацією про відхилення від траєкторії польоту.

Наведення літаків (вертольотів) на повітряні та наземні цілі, є комплексом дій розрахунків командних пунктів, ПН і ОБУ (ШН), спрямованих на забезпечення виводу літаків (вертольотів) окомірно (візуально) або з використанням комплексів засобів автоматизації в тактично вигідне положення відносно повітряних (наземних) цілей (об'єктів удару).

Під перехопленням розуміється етап польоту винищувачів назустріч повітряному супротивнику, що виконується за командами з пункту управління (ПУ) до моменту виявлення супротивника бортовими технічними засобами або візуально.

Задача перехоплення в загальному випадку полягає у визначенні параметрів руху винищувача, що забезпечують його зустріч з повітряною ціллю при обмеженому значенні якої-небудь характеристики його руху. В якості такої характеристики можна прийняти, наприклад, витрату палива, яке було затрачене на перехоплення, час перехоплення, місце розташування рубежу перехоплення.

Вирішування задачі перехоплення закінчується виконанням першої атаки в далекому (ракетному) бою. Однак основною формою ведення бойових дій винищувальною авіацією, є повітряний бій, тому поняття перехоплення нами буде використовуватися лише на одному з етапів повітряного бою.

Під повітряним боєм розуміється, - озброєне протиборство в повітрі одиночних літаків (вертольотів), підрозділів та частин авіації з метою знищення повітряного супротивника, відбиття його атак, примушення до відмови від виконання поставленої задачі.

Умова або закон зближення винищувача з ціллю називається методом наведення.

Наведення винищувачів може здійснюватися різними методами, головними з яких є:

- паралельне зближення;

- пряме зближення;

- погоня;

- трьохточечний метод;

- маневр.

Методи наведення розрізняються між собою закономірностями, покладеними в характер руху винищувача на перехоплення, і способи визначення курсу польоту винищувача. Іншими словами, метод наведення визначає порядок зміни напрямку польоту винищувача для забезпечення його зустрічі з повітряною ціллю.

Вибір того чи іншого методу наведення залежить від тактичної обстановки і характеристик системи озброєння винищувачів, що наводяться.

Метод наведення може бути реалізований окомірно чи обчислювальними пристроями, які за відповідними алгоритмами здійснюють розрахунок команд керування винищувачами за курсом, висотою і швидкістю польоту. Ці команди передаються або голосом по радіотелефонних каналах зв'язку на борт літака, або по спеціальній радіокомандній лінії управління (з використанням АПД) і відображаються на навігаційно-пілотажних приладах і системі єдиної індикації (СЕІ) кабіни літака.

Існує ряд критеріїв, за якими можуть бути класифіковані повітряні цілі та наведення винищувачів на повітряні цілі (рис.).

 

за кількістю винищувачів, що приймають участь у наведенні

наведення на повітряні цілі

автоматизовані

не автоматизовані (окомірні)

візуальні

в ЗПС

в ППС

під великим ракурсом

в активних завадах

в пасивних завадах

в завадах р/зв¢язку

при комплексному РЕП

паралельне зближення

пряме зближення

погоня

трьохточковий

маневр

ТВ

самостійно

з інструктором

у якості інструктора

при перевірці практичних навичок

в ПМУ

в СМУ

при ВМП

на цілі, які маневрують

на цілі, які не маневрують

за комбінованою програмою

за крейсерською програмою

за форсажною програмою

в залежності від задачі, яка поставлена

при виконанні бойових задач

при виконанні польотів за планом бойовоїпідготовки

при тренуванні на тренажерах

один винищувач (група) на одну повітряну ціль (групу)

одночасно два чи більше винищувачів (групи) на одну і більше повітряних цілей (груп)

на гранично малих

на малих

на середніх та великих

у стратосфері

по висотам польоту винищувачів

у залежності від напрямку атаки

за метеорологічними умовами

у залежності від маневру цілі

в залежності від РЕП

у залежності від методу наведення

СБ СБ

ВТЛ

КР

БПЛА

ПАП

легкомоторні літаки і вертольоти

у залежності від типу цілі

АДА

у залежності від програми польоту

з польотом на заданій висоті

з польотом по стелях

у залежності від режиму польоту

у залежності від самостійності виконання

по способам

Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.     Рис. 1.1. Схема класифікації наведень на повітряні цілі.