Переміщення більшості товарів неможливе без упаковки. Упаковка – це технічний засіб з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат у процесі транспортування, зберігання та продажу, а довкілля – від забруднень. Тара як основний елемент упаковки є виробом для розміщення товару. Роль упаковки і перш за все її основної частини – тари, визначається функціями, які вона виконує у процесі товарного обігу: - Захисна – забезпечення умов для збереження кількості та якості товару на усьому шляху товароруху від сфери виробництва до сфери споживання; охорона товару від шкідливого впливу зовн середовища, і навпаки; - Технологічна – створення умов для раціональної організації технологічного процесу на складах, у магазинах, впровадження засобів механізації та автоматизації, ефективн використ площ і обладн складів і магазинів, трансп засобів; - Споживацька – створення зручностей споживачу при використанні придбаного товару.
Упаковка (тара) може: сприяти або стримувати розвиток виробництва окреми видів споживчих товарів; сприяти розширенню тов асортименту на споживч ринку; підвищ конкурентоспроможність товару; продовжувати срок зберігання і реалізації товару; зменшувати ціну товару за рахунок зменш витрат при його транспортуванні, реалізації, зберіганні; економити пакувальні матеріали; сприяти розвитку само обслуг, продажу товарів через автомати, на замовлення покупців; скорочувати можливість розкрадання товарів у процесі транспортування. Новаторство в упаковці може надати товаровиробникові перевагу перед конкурентами. Сьогодні упаковка є важливим маркетинговим інструментом. Виробництво різних видів і типів тари обумовлено її функціями в процесі товарного обігу, різноманітністю товарів, які потребують упакування, їх фізико-хімічними властивостями, а також матеріалами, що використовуються для її виготовлення. На розвиток таропакування впливають: споживач, торгівля, стандарти, маркування, промисловість, екологія. Найголовнішою рушійною силою є споживач. Саме його вимоги до пакування: старіння населення, вимоги до охорони здоров’я, зручність користування, розширене споживання, зменшення родини – визначають розвиток пакувальної галузі. Через маркування здійснюється діалог між виробником, який намагається розказати про основні цінності свого товару на упаковці, та споживачем. Все це сприятиме наступним тенденціям: загальне збільшення упаковки на ринку, що відповідає розвиткові світової торгівлі; урізноманітнення нових конструкцій упаковки; продовження “наступу” картону та полімерів; економічне використання пакувальних матеріалів; збільш частки споживчої та транспортної упаковки багаторазового використання; міжнародна стандартизація та уніфікація розмірів і форм; виключення шкідливих речовин з матеріалу упаковки.
Вітчизняна пакувальна галузь не приділяє уваги випуску упаковки для дрібного фасування товарів. В Україну імпортуються значні обсяги упаковки різних видів. Успішному розвитку вітчизняної пакувальної індустрії сприяють державні програми розвитку виробництва тари і пакувальних матеріалів. У цих програмах визначено основні напрями розвитку: -стимулювання виробництва тари і пакувальних матеріалів; -доведення обсягів фасованої харчов прод до 70%; -створ власн сировинної бази і налагодження випуску необхідних пакувальних матеріалів; -технічне переоснащ діючих виробництв; -буд. нових підпр з виробництва тари і пакувальних матеріалів; -удосконал технологічних процесів; -удосконал збирання склотари від населення, збирання макулатури та інш видів тари; -впровадж комплексу заходів щодо утилізації, переробки використаної тари і охорони навколишнього середовища; -продовж впровадж штрихового кодування; -підготовка кадрів для таропакувальної галузі; -вивч і впрвадж зарубіжного досвіду з питань виробництва, переробки і утилізації використаної упаковки.
