Пропедевтичний курс “Вступ до історії України” 5 клас

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

з курсу «Шкільний курс історії України та методика його викладання»

Заняття 1

Проблема визначення мети і завдань шкільної історичної освіти

Мета: дослідити найбільш актуальні питання методики навчання та змісту історичної освіти, спрямованість шкільного навчання за нових умов, проблеми впровадження інноваційних технологій навчання.

План

1.Сучасні педагогічні парадигми та їх вплив на навчання історії в школі.

2.Компетентнісний підхід до складання програм з історії.

3.Інновації в навчанні історії в школі.

4.Традиційне та інноваційне навчання історії в школі.

5.Пріоритети інноваційного навчання.

 

Методичні рекомендації:

В ході підготовки першого питання необхідно проаналізувати сучасні освітні парадигми, треба усвідомити, що різноманітність концептуальних напрямів кінця ХХ ст. знайшла своє відображення і в освіті, що в свою чергу, дало можливість альтернативного підходу щодо розуміння методології навчання. Педагогічна парадигма – це основоположні ідеї, принципи, які згодом будуть теоретично аргументовані та експериментально підтверджені вченими і практиками.

Готуючись до другого питання, варто звернути увагу, шо сутність компетентісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певні види діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню та є показником успішності останнього.

Підготовка третього, четвертого і п’ятого питань потребує порівняльного аналізу традиційної та інноваційної систем навчання за такими ознаками: мета, завдання, зміст, форми організації навчання, роль вчителя, роль учнів, характер пізнавальної діяльності, мотивація навчання, підходи до оцінювання навчальних досягнень учнів.

Практичне завдання: проаналізувати програму для загальноосвітньої школи з історії (Історія України. 9 клас) та підручник з історії України (Ф.Г.Турченко, В.М.Мороко. Історія України), обґрунтувати компетентнісний підхід щодо побудови нових програм з історії (особливу увагу звернути на державні вимоги щодо навчальних досягнень учнів відповідно до теми: знання, уміння та навички, ціннісні орієнтації, психологічна готовність учнів до конкретних дій).

 

Контрольні запитання:

1.Суттєві ознаки педагогічної парадигми.

2.Характерні ознаки педагогічних інновацій. Класифікація інновацій.

3.Охарактеризуйте теоретико-методологічні підходи щодо навчання історії в школі.

 

Література

1.Власов В. та ін. Методика викладання курсу «Вступ до історії України. 5 клас»: Посібник для вчителя / В.Власов. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 192 с.

2.Баханов К.О. Навчання історії в школі: інноваційні аспекти / К.О.Баханов. – Х.: Основа, 2003. – С. 22 – 34; 57 – 67.

3.Волкова Н.П. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Волкова Н.П. – К.: Академія, 2002. – 576 с.

4.Приходько А. Нові освітні технології та аспекти їх реалізації / А. Приходько // Історія в школі. – К., 2005. – № 2. – С. 23 – 29.

5.Сучасні шкільні технології. Ч.І. / Упоряд. І.Рожнятовська, – К., 2004. – С. 4 – 12.

6.Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі / О.Пометун, Г.Фрейман. – К.: Генеза, 2006. – С. 26 – 52.

7.Концепція історичної освіти середньої загальноосвітньої 12-річної школи // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства. – Харків, 2005. – С. 68 – 72.

8.Комаров Ю. Використання історичних джерел у викладанні історії / Ю.Комаров. // Історія України. – 2004. – № 36. – С. 10 - 16.

9. Кулик І.О. Практикум з шкільного курсу історії України та методики його викладання. – Чернігів, 2012.

10.Навчальна програма з історії для 5 – 11 класів ЗОНЗ. Рівень стандарту. – К., 2010.

11.Михайлів Т.В. Нетрадиційні уроки з історії / Т.В. Михайлів // Історія та правознавство. – 2006. – № 5. – С. 2 – 9.

12.Терно С. Як обрати підручник? / С.Терно // Історія в школах України. – 2004. – № 5. – С.17 – 20.

Заняття 2

Пропедевтичний курс “Вступ до історії України” 5 клас

Мета: охарактеризувати й проаналізувати програму з історії України для 5 класу, визначити завдання, місце курсу в системі шкільної історичної освіти, проаналізувати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів та вимоги до оцінювання навчальних досягнень п’ятикласників.

План

1. Мета, завдання та принципи побудови курсу.

2. Змістовні лінії курсу.

3. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 5 класу.

4.Навчально-методичний комплекс з історії.

 

Методичні рекомендації:

При підготовці першого питання необхідно враховувати, що курс “Вступ до історії” у 5 класі є пропедевтичним: початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів.

У ході підготовки другого питання необхідно усвідомити, що головне завдання курсу – формування в учнів початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних умінь з історії, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; виховання почуття захоплення історичним минулим України.

При підготовці третього та четвертого питань необхідно враховувати, що історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язану в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями та адаптованою історичною картою.

Практична робота: після з`ясування питань теоретичного характеру, студенти на прикладі конкретної теми розробляють завдання і запитання для формування в учнів 5 класу інтелектуальних умінь. Необхідно звернути увагу на формулювання запитань та завдань. Продумати доцільність використання різноманітних форм організації навчальної діяльності учнів на уроці історії з конкретної теми, підготувати завдання і запитання по темі в аспекті індивідуалізації й диференціації навчання.

 

Контрольні запитання:

1.Теоретико-методологічні засади курсу.

2.Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів 5 класу.

3.Принципи побудови курсу.

4. Особливості організації навчально-пізнавальної діяльності учнів 5 класу.

 

Література

1.Амелькіна М.О., Амелькін О.В. Програмний засіб «Історія України». 5 клас / http://metodportal.net / Кучерова Г., Ягоднікова В. Інтерактивні вправи та ігри для учнів 5 класу. – К., 2011. – 144 с.

2.Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України: підручник для 5 класу. – К.: Генеза, 2010. – 208 с.

3.Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Історія в школах України. – 2004. – № 2. – С. 3 – 4.

4.Власов В. та ін. Методика викладання курсу «Вступ до історії України. 5 клас»: Посібник для вчителя / В.Власов. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 192 с.

5.Концепція історичної освіти середньої загальноосвітньої 12-річної школи / Упоряд. Р.І.Євтушенко, О.В.Галєгова // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С. 68 – 72.

6.Навчальна програма з історії для 5 – 12 класів ЗОНЗ (Керівник авторського колективу Пометун О.І.) // Історія в школі. – 2004. – №7 – 8.

7.Камлова О.Є Вимоги до розвитку вмінь і навичок учнів на уроках історії та поради молодим вчителям / О.Є.Камлова // Історія. – 2005. – № 2. – С. 41– 43.

8. Кулик І.О. Практикум з шкільного курсу історії України та методики його викладання. – Чернігів, 2012.

9.Терно С. Як обрати підручник? / С.Терно // Історія в школах України. – 2004. – № 5. – С.17 – 20.

10.Комаров Ю. Використання історичних джерел у викладанні історії / Ю.Комаров // Історія України. – 2004. – № 36. – С. 10 – 16.

11.Програма з історії України для 5 класу / Упорядник Р.І.Євтушенко, О.В.Галєгова // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С. 75 – 82.

12.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія 5 – 12 класи. К., 2005. – 141 с.

13.Наволокова Н.П., Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя / Н.П.Наволокова, В.М.Андрєєва. – Харків: Основа, 2009. – 117 с.

14. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія. 5 – 9 класи. Рівень стандарту. – К., 2010.

Заняття 3

Вивчення історії України в основній школі (6 - 9 класи)

Мета: охарактеризувати програми з історії України для 6 – 9 класів, визначити мету, завдання, місце курсів в системі шкільної історичної освіти, проаналізувати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 6 – 9 класів та вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи.

План

1. Мета, завдання та зміст курсу.

2. Особливості організації навчально-виховного процесу на уроках історії України в 6 – 9 класах.

3. Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 6 – 9 класів.

4.Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи.

Методичні рекомендації:

При підготовці першого, другого та третього питань необхідно враховувати, що в основній школі формуються такі найважливіші знання, уміння і навички: характеризувати явища і процеси суспільного життя, встановлювати зв’язок між подіями і явищами; знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та оцінювати її; формулювати, висловлювати, доводити власну думку, робити вибір і пояснювати позицію, вести дискусію; розмірковувати, спілкуватись, співпрацювати у навчанні, розв’язувати будь-які проблеми; свідомо дотримуватись правомірної громадянської поведінки, реалізовувати і захищати свої права, виконувати громадянські обов’язки. Школярам важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України в 6 – 9 класах передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про історичні події та суспільні явища, які визначали епоху і є основними, найсуттєвішими для її розуміння; постійно розвивати вміння і навички учнів щодо роботи з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучості руху суспільства по шляху історичного прогресу. Велика увага має бути приділена наскрізним історичним поняттям, таким як історія, історичні джерела, держава, монархія, республіка, демократія, релігія, матеріальна та духовна культура, хронологія, історичний простір.

На уроках доцільно використовувати методичні прийоми роботи з текстами підручників та посібників, історичними документами, наочністю, стрічкою часу. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, уміти самостійно опрацьовувати різноманітні джерела інформації, готувати доповіді та повідомлення про історичні факти, явища та процеси. Бажаним є систематичне залучення учнів до дослідницької діяльності в процесі навчання історії. Доцільним буде звернення до історії рідного краю. Діти повинні розуміти не лише загальні історичні процеси, а й уміти локалізувати їх у часі та просторі.

У ході підготовки четвертого питання необхідно усвідомити, що при оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується: рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій; рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями; рівень оволодіння практичними уміннями та навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня щодо історичної події, явища, діяча. Здійснення перевірки й оцінювання на уроках історії в основній школі визначається принципами: систематичності, всебічності, індивідуалізації, а обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів визнано: тематичне, семестрове, річне, підсумкове.

Практична робота: після з`ясування питань теоретичного характеру, студенти на прикладі конкретної теми розробляють завдання і запитання для формування в учнів 6 – 9 класів просторових та хронологічних компетенцій. Необхідно звернути увагу на формулювання запитань та завдань. Продумати доцільність використання різноманітних форм організації навчальної діяльності учнів на уроці історії з конкретної теми, підготувати завдання і запитання по темі в аспекті індивідуалізації й диференціації навчання.

 

Контрольні запитання

1.Структурні компоненти просторової компетенції.

2.Структурні компоненти хронологічної компетенції.

3.Функції перевірки навчальних досягнень учнів.

 

Література

1.Державний стандарт базової і повної середньої освіти / Упорядник Р.І.Євтушенко, О.В.Галєгова // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С. 51 – 67.

2.Навчальна програма з історії для 5 - 11 класів ЗОНЗ. – К., 2010.

3.Орієнтовне календарно - тематичне планування вивчення курсів історії в 5 – 11 класах ЗОНЗ у 2006/2007 навчальному році // Історія України. – 2006. – № 25 – 28 (липень).

4.Камлова О.Є. Вимоги до розвитку вмінь і навичок учнів на уроках історії та поради молодим вчителям / О.Є.Камлова // Історія.– 2005. – № 2. – С. 41 – 43.

5.Концепція історичної освіти серед середньої загальноосвітньої 12-річної школи / Упоряд. Р.І.Євтушенко, О.В.Галєгова // Книга вчителя історії, етики, основ правознавства. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С. 68 – 72.

6.Баханов К.О. Методичний посібник з історії України. 7 клас. Традиції та інновації у навчанні історії в школі / К.О.Баханов. – К.: Генеза, 2001. – 296 с.

7.Баханов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі / К.О.Баханов. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – С.100 – 160.

8.Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Історія України. Всесвітня історія 5 – 12 класи. К., 2005. – 141 с.

9.Наволокова Н.П., Андрєєва В.М. Практична педагогіка для вчителя / Н.П.Наволокова, В.М.Андрєєва. – Харків: Основа, 2009. – 117 с.

10. Кулик І.О. Практикум з шкільного курсу історії України та методики його викладання. – Чернігів, 2012.

 

Заняття 4