Невизначеність України стосовно свого інвестиційного клімату
підриває інвестиційний потенціал країни. Поєднання інфляції зі скороченням
ВВП більш ніж на 15% в 2009 році викликало занепокоєння інвесторів з
приводу ділових можливостей в Україні. Ліквідність, хоч і покращується,
втім також викликає занепокоєння інвесторів, оскільки банки почали тільки
умовно відновлювати корпоративне кредитування, обмежуючи таким чином
можливості інвесторів та місцевих партнерів започатковувати бізнес. Щодо
бізнес-клімату – корупція, затримки на митниці та затримки в поверненні
ПДВ набули ще більш загрозливих масштабів. (1)
Що стосується Донецької область, то вона є не тільки одним з найбільших промислових, культурних і наукових центрів України, але є одним з провідних регіонів за залученням прямих іноземних інвестицій.
Незважаючи на скасування податкових і митних пільг, у Донецькій області триває реалізація інвестиційних проектів у спеціальних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку. Виконання 185 проектів дозволило залучити інвестицій на 2235,8 млн. доларів. В 2006 році в процесі реалізації перебувало 120 інвестиційних проектів і надійшло 518,4 млн. доларів.
| Області | Темпи зростання (зменшення)обсягу прямих іноземнихінвестиій, у % до попередньогороку | зміни, % | |
| Київська | 135,7 | 123,8 | -11,9 |
| Дніпропетровська | 135,3 | 123,8 | -11,5 |
| Донецька | 147,5 | 155,3 | 7,8 |
| Харківська | 202,6 | 130,3 | -72,3 |
| Одеська | 119,9 | 124,1 | 4,2 |
| Запорізька | 110,6 | 115,1 | 4,5 |
| Львівська | 120,6 | 163,4 | 42,8 |
Табл. 5. Темпи зростання прямих іноземних інвестицій
Аналізуючи темпи росту (зменшення) прямих іноземних інвестицій у найбільших областях України за 2006-2007 рік слід зазначити, що одне з провідних місць займає Донецька область.
За внутрішніми капітальними інвестиціями найбільша частка інвестицій – це власні кошти підприємств та організацій – близько 95%, лише 3% - кошти населення на індивідуальне житлове будівництво, по 1 % - кошти державного та місцевих бюджетів.
Що стосується структури інвестицій, то 64% - це капіталовкладення у промисловість (32% - переробна, 15% - добувна, 16% - електро-, газо-, водопостачання), по 7% - у будівництво і транспорт, 6% - торгівля та ремонт, 4% - операції з нерухомістю.
У 2011 році інвестиції надійшли зі 125 країн світу. До десятки основних країн-інвесторів, на які припадає понад 82% загального обсягу прямих інвестицій, входять: Кіпр - 9 млрд 914,6 млн дол, Німеччина - 7 млрд 076,9 млн дол, Нідерланди - 4 млрд 707,8 млн дол, Російська Федерація - 3млрд 402,8 млн дол, Австрія - 2 млрд 658,2 млн дол, Франція - 2 млрд 367,1млн дол, Сполучене Королівство - 2 млрд 298,8 млн дол, Швеція - 1 млрд 729,9 млн дол, Британські Віргінські Острови, - 1 млрд 460,8 млн дол та Сполучені Штати Америки - 1 млрд 192,4 млн дол. (9)
До подій АТО в Донецькій області був сформований сприятливий інвестиційний клімат.
Донецький регіон мав розвинутими такі галузі, як енергетика, хімічна та нафтопереробна, машинобудівельна, харчова та переробна промисловості. Область має 110 км Азовського моря з унікальними рекреаційними зонами: національним парком «Святі гори», заповідниками «Хомутовська степ» та «Кам’яні могили», Славянським грязьовим курортом та Красноліманським лісом. Мала розвинуту транспортну інфраструктуру: Донецька залізнична дорога забезпечує 45% загального об’єму загрузки та 15% загального об’єму пасажирських перевозок. Автомобільні дороги мають найвищу оцінку за якістю по всій території України, Донецьк і Маріуполь – мали міжнародні аеропорти, місто Краматорськ – пасажиро-транспортний аеродром. Маріупольський морський порт щорічно оброблював 14 млн.т вантажу, дозволяючи приймати судна довжиною 240 м та з посадкою 8 м. (8)
Значні темпи економічного розвитку Донецького краю стали однією з передумов активізації його зовнішніх зв'язків. В області здійснювалася діяльність консульства і представництва 11-и держав.
Донецька область працювала в межах угод про співпрацю з 15 регіонами іноземних держав (Російська Федерація, Республіка Білорусь, Польща, Чехія, Туркменістан), Європейською Бізнес Асоціацією та Турецько-українською діловою радою.
Також Донецька область є учасником Єврорегіону «Донбас», найбільшого транскордонного об'єднання на українсько-російському кордоні.
Підприємства регіону мали зовнішньоторговельні зв'язки з партнерами з 150 країн світу. Основними партнерами області є країни СНД (38,6%), Європи (23,3%) та Азії (27,3%).
Для створення сприятливого інвестиційного клімату та комфортних умов для інвесторів, Донецькою облдержадміністрацією було підготовлено:
- Каталог інвестиційних пропозицій Донецької області:
109 інвестиційних проектів загальною вартістю - 3,5 млрд. Дол. США;
- База вільних земельних ділянок для реалізації інвестиційних проектів: 179 ділянок загальною площею 1,9 тис. Га;
- База об'єктів незавершеного будівництва: 35 об'єктів загальною площею - 166 тис. М².
У Донецькій області функціонувала Рада вітчизняних та іноземних інвесторів до складу якої входять: представники влади, керівники вітчизняних та іноземних компаній, банків, консалтингових фірм. У лютому 2012 року створено Агентство інвестиційного розвитку Донецької області.
Сформований міжнародний інвестиційна майданчик - традиційний Міжнародний інвестиційний Саміт. В діловій програмі самітів щорічно брали участь понад 1500 осіб з різних країн світу. Найбільш великими іноземними інвесторами в Донецькій області були фірми: «Кнауф» (Німеччина), «Лафарж» (Франція), «Air Liquide» (Франція), «Хайдельберг» (Німеччина) і ряд інших компаній. (6)
Отже, можна зробити наступні висновки: до складу найбільш активної групи України ввійшли Київ і Київська область - обсяг інвестицій тут значно вище за середный за Україною. Причому в Києві обсяг інвестицій перевищує середньоукраънський майже в 4 рази. Друга група (сума інвестицій близька до середнього рівня) представлений АР Крим, Одеською, Луганською, Харківською, Полтавською, Дніпропетровською й Донецькою областями. Інші області ввійшли в третю групу - рівень інвестицій нижче середнього за Україною. Таким чином, більш активними виявилися такі регіони, як Донецька область, що мають більш високу інвестиційну привабливість за рахунок збереженої від СРСР економічної й промислової інфраструктури, ресурсного, сировинного, трудового й експортного потенціалу, а також перспектив розвитку економіки регіону в сучасних умовах. (9)
Однак не дивлячись на стабільний ріст показника прямих іноземних інвестицій існує цілий ряд проблем (не говорячи про військові події). До них належать:
1. Недосконалість ринкового механізму економіки;
2. Нестабільність політичної ситуації;
3. Низький рівень ділової і професійної кваліфікації підприємців;
4. Недостатньо привабливі інвестиційні проекти
5. Недосконале правове регулювання і податкова система;
6. Відсутність діючої системи страхування інвестицій;
7. Надмірна монополізація економіки і високий рівень інфляції. (12)
