Класифікація транспортних засобів

Основними типами універсальних транспортних засобів на залізничному транспорті є:

Ø криті універсальні вагони, які призначені для перевезень тарно упакованих вантажів, котрі не потребують специфічних умов під час транспортування (для залізничних перевезень можуть використовуватися вагони 4-осьові (ємністю 50—60 т), 6-осьові (94 т), 8-осьові (125 т);

Ø напіввагони, які використовуються для масових перевезень навальних, легких вантажів та вантажів у контейнерах;

Ø вагони-платформи, які застосовуються для перевезень довго вимірних вантажів, вантажів у цистернах (олія) та контейнерах.

Вантажний автомобільний транспорт за видами заведено поділяти на:

а) вантажні автомобілі, б) автомобілі-тягачі для буксирування причепів, в) автомобільні причепи, г) напівпричепи.

З урахуванням прохідності автомобілів розрізняють автомобілі звичайної прохідності та автомобілі підвищеної прохідності (для роботи в умовах бездоріжжя або руху ґрунтовими дорогами).

Поділ автомобілів за вантажопідйомністю передбачає виділення 5 класів автомобілів:

1. особливо малої (0,25—1, т); 2. малої (1—3 т); "середньої (3—5 т); 3. великої (5—8 т); 4. особливо великої (понад 8 т).

За типом кузова виділяють автомобілі з бортовою платформою (бортові автомобілі), автомобілі з кузовом типу "фургон", автомобілі-рефрижератори (автомобілі з кузовом типу "фургон", оснащені рефрижераторним устаткуванням), автомобілі з кузовом типу "цистерна", автомобілі-самоскиди.

Автомобілі, які застосовуються для перевезень вантажів, з урахуванням призначення транспортного засобу поділяють на універсальні ( автомобілі з бортовою платформою та причепи з відкритим кузовом, які застосовуються для перевезень вантажів, котрі не потребують особливих умов під час транспортування) та спеціалізовані (обладнання рухомого складу закритими кузовами (фургони, цистерни), пристосованими для перевезення окремих вантажів, спеціалізованими платформами, а також навантажувально-розвантажувальними механізмами і пристроями, що підвищують прохідність автомобіля).

Спеціалізований автотранспорт охоплює:

Ø автомобілі-фургони

Ø автомобілі-фургони з ізотермічними кузовами та автомобілі-рефрижератори, здатні підтримувати низькі температури — застосовуються для перевезень продуктів з обмеженими термінами зберігання в охолодженому та замороженому вигляді;

Ø автомобілі-цистерни — використовуються для перевезень молока, пива, квасу та інших наливних вантажів.

Завдання складського господарства

Складське господарство є найважливішою частиною будь-якого підприємства, оскільки безпосередньо впливає на хід виробничих процесів. Більшість матеріальних цінностей підприємств проходить через склади, тому вони займають значну частину заводської території.

До основних завдань складського господарства належать:

— організація постійного і безперервного постачання виробництва відповідними матеріальними ресурсами;

— забезпечення їх кількісної та якісної схоронності;

— максимальне скорочення витрат, пов'язаних зі здійсненням складських операцій;

— комплектування деталей та інших матеріальних цінностей, підбір, дозування та інші операції підготовчого або заключного характеру.

Функції

Функції підрозділів складського господарства:

— планування робіт;

— приймання, обробка (у тому числі сортування) вантажів;

— організація належного зберігання (створення умов для виключення ушкоджень псування; підтримка необхідної температури, вологості);

— постійний контроль і облік руху матеріальних цінностей;

— своєчасне забезпечення виробничого процесу матеріалами, комплектуючими виробами тощо; створення умов, що запобігають розкраданню матеріальних цінностей;

— чітке дотримання протипожежних мір безпеки (особливо на складах ПММ, ЛВЖ, фарб і лаків, резино-технічних виробів, хімікатів і т. п.);

— комплектування готової продукції, її консервація,упаковування, підготовка відвантажувальної документації й відвантаження.

 

 

Класифікація складів

Ознака класифікації	Види товарних складів
Характер виконуваних функцій	Сортувально-розподільчі, транзитно-перевалочні, накопичувальні
Товарна спеціалізація	Універсальні, спеціалізовані, вузькоспеціалізовані, комбіновані, неспеціалізовані, змішаного зберігання
Технічна будова, яка визначає режим зберігання товарів	Загальнотоварні, спеціальні
Розмір корисної складської площі (складського об’єму), місткості	Малі — до 5 тис. м2 (30 тис. м3), до 1 тис. т;середні — від 5 до 10 тис. м2 (від 30 до 60 тис. м3), від 1 до 6 тис. т;великі— понад 10 тис. м2 (понад 60 тис. м3), понад 6 тис. т
Рівень механізації вантажопереробки	Немеханізовані, механізовані, комплексно-механізовані, автоматичні
Поверхова висота приміщень	Одноповерхові (низьковисотні,середньовисотні, висотні)
Транспортні умови	Прирейкові, портові, при пристанях, неприрейкові (внутрішньоміські)
Конструктивні особливості	Закриті, напівзакриті, відкриті
Температурний режим	Утеплені, неутеплені, опалювані, неопалювані, склади-холодильники
Форма користування	Індивідуального користування, спільного користування, загального користування
Форма власності	Державні, колективні, приватні, спільні

Вили виробничих запасів.

Виробничі та товарні запаси поділяються на такі види:

· поточні запаси забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома постачаннями, а також організацій торгівлі і споживачів. Ці запаси складають основну частину виробничих і товарних запасів. Їх обсяг постійно змінюється;

· підготовчі (буферні) запаси виділяються з виробничих запасів при необхідності додаткової їх підготовки перед використанням у виробництві (наприклад, сушіння лісу). Такі запаси формуються в разі підготовки матеріальних ресурсів до відпустки споживачам партіями;

· гарантійні (страхові) запаси призначені для безперервного постачання споживача в непередбачених обставин (наприклад, затримки постачань у дорозі). На відміну від поточних гарантійні запаси постійні. При нормальних умовах роботи ці запаси недоторканні;

· перехідні запаси – залишки матеріальних ресурсів на кінець звітного періоду. Вони призначаються для забезпечення безперервності виробництва і споживання в звітному і наступному за звітним періодах до чергової поставки.

 

За часом запаси розбиваються на кількісні рівні:

· максимальний бажаний запас визначає економічно доцільний в даній системі управління запасами рівень запасу і застосовується як орієнтир при розрахунку обсягу замовлення;

· пороговий рівень запасу використовується для визначення моменту часу видачі чергового замовлення;

· поточний запас відповідає рівню запасу в будь-який момент обліку. Він може співпасти з максимальним бажаним, граничним або гарантійним запасом.