Ремонт машин здійснюється у такій послідовності:
– Підготовка машини до здачі в ремонт.
– Здавання-прийняття машини в ремонт по акту.
– Очищення від бруду і розбирання на вузли, частини і деталі.
– Мийка, дефектація і маркування деталей.
–Відновлення зношених деталей, допущених для повторного використання.
– Складання, вивірка вузлів, настроювання і випробування.
– Загальне складання, вивірка, обкатування і випробування машини.
– Усунення недоліків, фарбування і здача машини в експлуатацію.
Для ремонту машин кожного типу розробляється типовий технологічний процес, що дозволяє заздалегідь провести необхідну конкретну конструкторську, технологічну, матеріальну й організаційну підготовку.
Перш ніж приступити до розбирання машини, проводиться її попередній огляд, під час якого орієнтовно встановлюється технічний стан машини, оформлюваний приймально-здавальним актом. Розбирання машини проводиться на відповідній площадці цеху, обладнаної підйомно-транспортними засобами, стелажами, інструментами, і являє собою частину виробничого процесу, безпосередньо зв’язаного з послідовним роз’єднанням машини на вузли, підвузли і деталі.
Після розбирання машини деталі повинні бути відповідним способом очищені, промиті і знежирені. Промиті в мийній машині деталі проходять нейтралізацію у ванні з гарячою водою, потім ретельно просушуються стисненим повітрям.
Форми організації ремонтно-профілактичних робіт і технічного обслуговування устаткування
Для надійної роботи обладнання вимагається систематичне технічне обслуговування, виконання ремонтних робіт та заходів із технічної діагностики.
Ремонт - це процес відновлення початкової дієспроможності устаткування, яку було втрачено в результаті виробничого використання.
Підрозділи, що входять до складу ремонтного господарства, здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію
нового устаткування, виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання, модернізацію діючих машин та устаткування.
Залежно від масштабів виробництва підприємства застосовують три форми організації ремонтно-профілактичних робіт:
> централізовану - весь ремонтний персонал підприємства підпорядковано головному механіку;
> децентралізовану - всі види ремонтних робіт виконуються персоналом цехових ремонтних баз, що підпорядковані начальникам цехів;
> змішану - поєднує в собі централізацію і децентралізацію: технічне обслуговування та поточний ремонт здійснює ремонтний персонал виробничих цехів, а капітальний ремонт, модернізацію, виготовлення запасних частин і нестандартного устаткування - персонал ремонтно-механічного цеху.
Під технічним обслуговуванням розуміють усунення дрібних несправностей засобів праці, проведення оглядів стану окремих вузлів та агрегатів, здійснення заміни мастила та регулювання певних механізмів.
Планові ремонти залежно від обсягу, складності й терміну проведення робіт поділяються на капітальні та поточні (середні, малі).
Капітальний ремонт - це найбільший за обсягом та складністю вид ремонту. Він передбачає повне розбирання; ремонт відпрацьованих деталей та вузлів (у тому числі базових); заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання й випробування під навантаженням.
У процесі поточного ремонту замінюються або відновлюються окремі деталі (вузли) засобів праці, проводяться регулювальні операції.
Середній ремонт передбачає часткове розбирання обладнання, заміну спрацьованих вузлів, випробування та регулювання.
Малий ремонт полягає в заміні невеликої кількості зношених деталей, а також у регулюванні обладнання. Він забезпечує дієздатність обладнання до наступного планового ремонту.
