Класифікація господарсько-правових санкцій на теоретичному та законодавчому (ГК України) рівні

Вінник О. М. пропонує класифікувати господарсько-правові санкції за різними ознаками, зокрема:

1. За критерієм змісту впливу: грошові (сплата неустойки/штрафних санкцій, господарсько-адміністративний штраф, відшкодування збитків) та натуральні (заміна неякісної продукції та якісну).

2. За критерієм безпосередньої спрямованості: майнові (сплата неустойки/штрафних санкцій, відшкодування збитків, господарсько-адміністративний штраф) та організаційні (господарсько-організаційні, оперативно-господарські санкції).

3. За характером порушених відносин: а) санкції, що застосовуються у горизонтальних відносинах, тобто між рівноправними суб'єктами господарювання (сплата неустойки/штрафних санкцій, відшкодування збитків, оперативно-господарські санкції); б) санкції, що застосовуються у вертикальних відносинах, тобто між компетентним державним органом і суб'єктом господарювання (господарсько-адміністративний штраф, планово-госпрозрахункові санкції, господарсько-організаційні санкції); в) універсальні санкції, що застосовуються і в горизонтальних, і

у вертикальних відносинах (відшкодування збитків; штрафні санкції та оперативно-господарські санкції).

4. Залежно від виду порушених відносин: санкції, що застосовуються в договірних відносинах (відшкодування збитків, штрафні, оперативно-господарські), і санкції, що застосовуються в позадоговірних відносинах (відшкодування збитків, адміністративно-господарські санкції).

5. Залежно від інституту господарського законодавства, норми якого передбачають застосування господарсько-правової відповідальності, розрізняють:

відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства;

відповідальність у сфері капітального будівництва;

відповідальність в галузі зовнішньоекономічної діяльності;

відповідальність в галузі транспорту;

відповідальність на ринку цінних паперів та ін.

На рівні законодавства:

Стаття 217. 1. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. 2. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. 3.... до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. 4. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відшкодування збитків. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Склад збитків: 1. вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 2.додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; 3. неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; 4. матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування;

зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; ліквідація суб’єкта господарювання; інші.

* Проблема неузгодженості ЦК і ГК. ЦК розглядає штраф і пеню (видові поняття) як види неустойки (родове поняття), при цьому вони можуть застосовуватися паралельно. Неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка). ГК ставить неустойку, штраф і пеню як однопорядкові категорії, види штрафних санкцій. За загальним правилом, збитки відшкодовуються в частині, що не покриті штрафними санкціями (залікова неустойка).

* Чи може розмір штрафних санкцій бути зміненим у договорі? Відповідно до ч.1 ст.231 ГКУ, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не дозволяється. Винокурова Л.Ф.: текст норми не дає підстав розглядати її як імперативну, а заборона на зміну визначеного законом розміру штрафних санкцій є виключенням із загального правила про допустимість такого погодження. Варто у ГКУ закріпити загальне правило про право сторін на збільшення розміру та заборону на зменшення штрафних санкцій, встановлених законом.

* Раніше писали про несистемність господарських санкцій (така проблема мала місце до прийняття ГКУ). Наразі виникають питання про місце адміністративно-господарських санкцій у цій системі. М. М. Войнарівський визначає фактори, що обумовили виокремлення цього виду санкцій: 1) господарсько-правова природа таких санкцій; 2) непоширення КУпАПу на санкції, що застосовуються органами публічної влади до ЮО; 3) необхідність систематизації законодавства щодо санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання за господарські правопорушення. Кочмар О. вбачає проблемним розмежування господарських, адміністративних та адміністративно-господарських санкцій. Господарсько-правова відповідальність є за своєю суттю правовідновлюючою приватноправовою відповідальністю; адміністративна – штрафна публічно правова відповідальність. Адміністративно-господарські санкції варто вважати окремим видом санкцій, що застосовуються до суб’єктів господарювання за господарські правопорушення. Особливий статус цих санкцій обумовлюють: 1. Можливість оскарження рішення про застосування санкції в судовому порядку; 2. Спеціальні строки застосування санкцій; 3. Особливий порядок встановлення – виключно законом; 4. Неможливість встановлення адміністративно-господарських санкцій договором.