Політичні відносини - стійкі взаємозв’язки й взаємодії суб’єктів політики з приводу влади. Політичні відносини входять до структури політики, тож їх суб’єктами є суб’єкти політики.
Суб'єкти політики (в т.ч. – і політичних відносин) - це люди, їхні організації, рухи, інститути, окремі особистості, що беруть участь у політичному житті суспільства і держави і чия активна практична діяльність спрямована на перетворення політичної й інших сфер життєдіяльності людей як відповідних об'єктів політики.
Суб'єкти: - є головним регулятором взаємодії з об'єктом, керування їм; - спроможні сформулювати і реалізувати власні цілі; - мають усвідомлені інтереси і потреби, цілеспрямовану активність.
Об’єкт, на який суб’єкт впливає, як правило, становить сферу його зацікавлень. На об’єкт суб'єкт політики спрямовує свою перетворюючу або руйнуючу пол діяльність.
Людина не народжується суб'єктом, а стає їм у процесі тривалої політичної соціалізації, постійних зв'язків, певних соціальних відношень з іншими суб'єктами політики.
Основні характеристики суб'єкта політики:
1 .«Політична суб’єктність» - спроможність суб'єкта творити політику, тобто впевнено і дещо самостійно брати участь у політичному житті у відповідності до своїх інтересів і взаємодіяти з іншими суб'єктами політики.
2. Їх діяльність може мати різноманітні цілі і різний ступінь активності (може мати як соціально-конструктивний характер, так і деструктивний, антисоціальний).
3. Багатоманіття форм активності: переговорні процеси; діяльність політичних лідерів, еліт, партій, державного апарату; масові політичні дії (мітинги, демонстрації, бунти). Як крайня форма - соціальні революції.
4. Суб'єкти активні за природою. Рушійна сила активності, цілеспрямованої політичної діяльності - наявність політичного (у сукупності й у залежності з іншими) інтересу.
5. особливі функції. Основна функція таких політичних суб'єктів як держава і її органи - організація і підтримка політичної влади. Суб'єкти політики також визначають, головних, другорядних, масу, юрбу, пасивні об'єкти маніпулювання.
Класифікація суб'єктів політики:
1. індивідуальні ( окремі особистості (головні суб'єкти політики, адже всі інші групові суб'єкти особистісні)) і групові (колективні -соціальні спільності людей (народ, етнос, соціальні групи та ін.), політичні інститути (держава, політичні партії, суспільно-політичні організації та ін.) ).
2. Первинні (* є вихідними у формуванні політики; *є носіями політичних інтересів, потреб, на яких засновується політична діяльність, бо інтереси і потреби спонукають до політичних дій різні соціально-політичні спільності; * це індивіди і значні суспільні групи як організоване ціле, об’єднане спільністю інтересів і прагнень, у тому числі: світова співдружність, цивільне товариство, народи, етнічні і соціальні групи, територіальні і релігійні об'єднання ) і вторинні (*похідні стосовно первинних, як із генетичної точки зору (утворилися у відповідь на запити певних груп), так і функціональної (виконують службову і виконавчу роль стосовно значних суспільних груп); * головні функції - розробка цінностей і цілей цивільно-політичної діяльності; * це різноманітні сили, що відбивають політичну структуру цивільного товариства, реалізують волю й інтереси різноманітних груп; це політичні інститути і політичні організації - держава, партії, суспільно-політичні об'єднання, ініціативні комітети).
Між суб'єктами політики існує динамічна система взаємовідносин - залежності, підпорядкування, відносної автономності та ін. Місце і роль того або іншого суб'єкта політики в цій системі визначаються його готовністю впливати на політичні процеси, тобто наявністю необхідних політичних якостей, політичної культури.
Ідентифікація члена спільності із суб'єктом політики - найважливіший механізм прилучення до політичних процесів. Тому вихідною ознакою суб'єкта політики є його положення як представника спільності, від імені якої він виступає.
