Диференціація процентних ставок

Пояснення до схеми:

Кредитор завжди ризикує, що позичальник не зможе заплатити борг. Чим більшим є такий ризик, тим вищу ставку процента правитиме кредитор.

Довгострокові позички даються під вищий процент, ніж короткотермінові, оскільки кредитори втрачають більше тоді, коли відмовляються від користування своїми грошима на довгий термін.

Кредитор надасть перевагу такому розміщенню грошей, навіть і за менший процент, де дохід оподатковується за меншою ставкою.

Якщо банк не має конкурента, він може призначити будь-яку високу ставку процента. Розвиток конкуренції (К8) в банківській справі, усунення монополізму (М23) сприяють гнучкості процентних ставок.

Прибуток. Прибуток — це дохід (винагорода), що його одержує підприємець. У наступному розділі йтиметься про підприємство (П9) як унікальне явище ринкової економіки, про те, як підприємець обчислює свої доходи. В даній темі розглянемо прибуток як одну з форм ринкової винагороди.

Власник землі одержує ренту, працівник — заробітну плату, власник грошового капіталу — процент, а підприємець винагороджується прибутком. Це є плата за те, що він організовує виробництво, управляє ним, упроваджує інновації (нововведення), ризикує. Виконуючи свої функції, підприємець забезпечує перевищення виручки (доходу) від реалізації продукції над витратами на виробництво.

Джерелом такого перевищення, по-перше, може бути досконалість організації виробництва та кваліфікованість управління. Завдяки цьому підприємець може навіть без додаткових інвестицій скоротити витрати на виробництво. Частка прибутку в ціні продукції збільшиться.

По-друге, реалізація нових ідей у процесі виробництва сприяє зниженню витрат, поліпшенню якості товарів і послуг, появі на ринку нової продукції, збільшенню обсягів продажу, що забезпечує додатковий дохід фірмі.

По-третє, прибуток є платою за ризик, який бере на себе підприємець. Економічним або підприємницьким ризиком називається загроза того, що підприємець матиме збитки, втратить ресурси чи одержить доходи менші, ніж ті, на які він розраховував. Але прибуток підприємець отримує, звичайно, не просто за те, що ризикує, а за те, що вміє своєчасно запобігти можливим втратам, реально оцінити варіанти виробничо-торговельних операцій, обрати кращі. Ризик, на який свідомо йде підприємець, упереджуючи всі негативні наслідки, є розумним. Це — гідна підстава для винагороди.

По-четверте, прибуток може включати відшкодування за виняткове становище виробника в певній галузі.

Прибуток — це дохід, який має кілька елементів. Його частиною є заробітна плата підприємця за управління певною справою. Вона подібна до плати, яку одержує звичайний службовець.

Другою частиною прибутку є так званий нормальний прибуток. Його визначають як прийнятне відшкодування капіталовкладень. Кожний підприємець, вклавши у справу капітал, сподівається на розумне відшкодування інвестицій у певній галузі. Якщо це відшкодування виявиться замалим, то власник капіталу шукатиме іншого способу його застосування. У теоретичній моделі ідеальної ринкової економіки, де ніщо не перешкоджає переміщенню капіталу із галузі в галузь, має існувати загальна, усереднена норма прибутку для всіх. У реальному житті цей процес відбувається не зовсім так. Зокрема, деякі дослідники стверджують, що певні галузі є традиційно більш прибутковими і нормальний прибуток у них вищий, ніж в інших галузях.

Третя частина прибутку — це так звана квазі-рента. Вона є прибутком, що тимчасово виникає у підприємців певної галузі через ускладнення із входженням у неї конкурентів. Такі ускладнення можуть бути спричинені дефіцитом кваліфікованих працівників або необхідністю реконструкції підприємств протягом певного часу.

Четвертим елементом прибутку може бути монопольна рента. Вона виникає тоді, коли комусь із підприємців удається подолати своїх конкурентів і мати монополію (М23) у галузі. Це досягається патентуванням певних прав на виробництво, привласненням джерел натуральних ресурсів або надзвичайно майстерним виготовленням певних речей тощо.

Прибутки, які одержують окремі підприємці, розрізняються за своєю величиною, їхня диференціація зумовлюється різними факторами, що відображено у наведеній схемі.

 

Схема 22

Диференціація прибутку

Пояснення до схеми:

Чим більші обсяги вкладених у виробництво коштів, тим значніші обсяги виробництва, а отже, і виручка від реалізації. Відповідно, збільшується величина отриманого прибутку. Величина прибутку залежить від прибутковості, тобто від співвідношення прибутку і витрат. Існують галузі з різною прибутковістю, що залежить від технологічних особливостей, рівня технічного розвитку. Капітал (К1), вкладений у більш прибуткове виробництво, забезпечує більший прибуток.

Скорочення витрат на виробництво підносить частку прибутку в ціні продукції. Засобами скорочення витрат можуть бути: підвищення технічної озброєності праці, поліпшення її організації, економія сировини, палива тощо.

Прискорення обороту капіталу навіть при незмінній сумі коштів, що обертається, збільшує обсяги виробництва та реалізації продукції, а отже, й величину прибутку.

Коливання ринкової ціни спричиняє коливання величини прибутку. Якщо ціна формується на рівні витрат, підприємство взагалі не отримує прибутку. Ціна на рівні, що перевищує витрати, дає можливість отримувати прибутки. Своїми зусиллями у сфері реалізації підприємець може стимулювати попит на продукцію і в такий спосіб підвищити прибуток.

 

Прибуток, що обчислюється як різниця між виручкою (ціною реалізації) та витратами фірми (на виробництво і реалізацію продукції), називається балансовим, або бухгалтерським, прибутком. Отримавши його, фірма має зробити певні виплати та відрахування. Головним чином це — податок на прибуток, проценти за кредити, рентні платежі.

Після всіх відрахувань у підприємця залишається чистий прибуток. Хоча він є власністю підприємця, його ніколи не використовують тільки на особисті цілі. В ринковій економіці прибуток є головним джерелом фінансування розвитку підприємства (П9).

У конкурентній економіці прибуток виконує три функції:

1) розвитку виробництва, оскільки частина прибутку знову вкладається в розширення та оновлення підприємства, підготовку та перепідготовку кадрів, преміювання працівників тощо;

2) стимулу виробництва, оскільки прибуток спонукає підприємця до пошуку нових, нетрадиційних рішень у виробництві та реалізації продукту;

3) орієнтиру доцільного розподілу ресурсів, оскільки прибуток показує, яку галузь слід розвивати, а яку, навпаки, скорочувати чи залишати як неконкурентоспроможну.

Підсумки теми

ü Основними формами доходів у ринковій економіці є рента, заробітна плата, процент і прибуток.

ü Рентою називається плата за користування землею або іншими природними благами. Ця плата залежить від якості ресурсу. Власник кращої землі, крім плати за передання права користування (абсолютної, або комерційної ренти), може отримувати і плату за вищу якість, а отже, й більшу продуктивність землі (диференціальну, або економічну ренту).

Земля в умовах ринку може продаватись, її ціна залежить від величини ренти і ставки позичкового процента:

 

ü Рента буває диференціальною та абсолютною.

ü Заробітна плата є платою за використання послуг праці. Ціна ресурсу праці формується на рівні її граничного продукту, тобто корисного ефекту, який приносить підприємцеві участь даного фактора в процесі виробництва. Заробітна плата диференціюється залежно від професіональних та особливих відмінностей працівників, умов їхньої праці у різних областях, галузях та сферах економіки, а також внаслідок різних обмежень мобільності робочої сили на ринку праці. Встановленню конкретної зарплати на окремому підприємстві передують: визначення державою гарантованого мінімуму заробітної плати, укладання загальнонаціональних і галузевих тарифних угод.

ü Позичковий процент — це винагорода, яку одержує власник грошей за надання їх у позику, або плата за користування грошима. Ціна, що сплачується за користування грошима, — процент від суми позичених грошей, або ставка (норма) позичкового процента. Факторами диференціації позичкового процента є ризик, терміновість, оподаткування доходу, конкуренція на грошовому ринку.

ü Прибуток — це винагорода, яку одержує підприємець за виконання організаційних, управлінських функцій, новаторство та ризик. Він може формуватись і під впливом виняткових умов, які підприємець має у галузі. Розмір прибутку залежить від таких факторів: кількість вкладених у виробництво коштів, прибутковість виробництва, рівень витрат на виробництво, швидкість обороту капіталу, коливання ринкових цін.

МОЖЛИВОСТІ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ ІЗ ТЕМИ

Ø Дізнавшись про різні види доходів, ви зможете спрямувати свою діяльність на одержання коштів з різних джерел. Наприклад, із заробітної плати і процентів на гроші, покладені в банк.

Ø Однією із найпрактичніших ідей цієї теми є висновок про те, що в основі ринкової винагороди за будь яких обставин лежить напружена праця, висока обізнаність, компетентність і впевненість у прийнятті необхідного рішення.

Контрольні запитання та завдання

1. Є три ділянки землі однакової площі. На кращій ділянці одержано врожай зерна 25 ц, на середній — 22 ц, на гіршій — 20 ц. Ринкова ціна за 1 ц зерна 50 грошових одиниць. Розрахуйте, яку ренту за якість землі отримають власники кращої та середньої ділянок.

2. Як пояснити те, що за ринкової економіки найпопулярніші актори, співаки отримують набагато вищу плату, ніж шахтарі, металурги?

3. Український комерційний банк бере у вкладників кошти під 30% річних. Який реальний дохід отримує вкладник 1500 грн. у кінці року, якщо рівень інфляції досягне 20%?

4. Ринкова ціна одного виробу — 120 грн. Підприємство через свій фірмовий магазин реалізувало партію виробів у 100 одиниць. Яким буде валовий прибуток, якщо сукупні витрати виробництва і реалізації цієї партії становлять 9600 грн.?

5. За якою ціною буде продано ділянку землі, що забезпечувала її власникові щорічну ренту у 1000 грн., якщо середня процентна ставка за банківськими депозитами становить 8%?

6. Нехай граничний дохід, створюваний першим працівником, становить 20 грн., другим — 18, третім — 15, четвертим — 14, п’ятим — 10 грн. Скільки працівників найме підприємець при ставці заробітної плати 13,8 грн.; 16,5 грн?

7. Ви взяли в банку кредит на 3000 грн. під 17% терміном на 1 рік. Яку суму ви маєте повернути через рік?

8. Витрати на виробництво партії товару становили 1000 грн., а на його реалізацію — 200 грн. Виручка від реалізації — 1400 грн. Сумарна величина всіх податків і внесків підприємства — 45%. Обрахуйте бухгалтерський та чистий прибуток підприємця.

РОЗДІЛ III