Найбільш прийнятною для розрахунку основних макроекономічних показників за сучасних ринкових умов є система національних рахунків (СНР).
СНР – це комплекс взаємопов’язаних статистичних показників, поданих у вигляді певних рахунків і таблиць. СНР розглядає економіку країни як єдине ціле. Вона не відокремлює сферу матеріального виробництва і невиробничу сферу одну від одної. Тим самим забезпечується узагальнююча характеристика діяльності всього народного господарства для різноманітних господарських одиниць, що функціонують в усіх секторах і на всіх рівнях економіки.
Головним макроекономічним показником у СНР є валовий національний продукт (ВНП), який характеризує, по-перше, сукупний доход усіх громадян країни, а, по-друге, загальний обсяг витрат на придбання вироблених товарів і послуг. Він виступає кінцевим підсумком діяльності національної економіки.
ВНП визначається як сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за один рік незалежно від того, продані вони чи витрачені на збільшення запасів. У зв’язку з тим, що більшість продуктів перш ніж потрапити на ринок проходить кілька виробничих стадій, тому окремі частини й компоненти цих продуктів купуються і продаються кілька разів. Щоб уникнути багаторазового обліку (або подвійного рахунку) окремих частин продукту при визначенні ВНП, враховується тільки ринкова вартість кінцевих продуктів.
Кінцеві продукти - це товари і послуги, що купуються для кінцевого використання, а не для перепродажу чи обробки й переробки.
Додана вартість – це ринкова ціна обсягу продукції, виробленої фірмами, за винятком вартості спожитої сировини і матеріалів, куплених ними у постачальників:
ДВ=В– МВ,
де ДВ – додана вартість (грн.);
В – виручка від реалізації продукції (грн.); МВ – матеріальні витрати на виробництво та реалізацію продукції (грн.).
В економічній практиці використовують три методи розрахунку ВНП:
1) виробничий метод Згідно цього ВНП обчислюється як сума доданих вартостей всіх галузей економіки, тобто за місцем їх створення;
2) розрахунок ВНП за витратами. В даному випадку ВНП вимірюється як сума всіх витрат, пов’язаних зі створенням кінцевого продукту:
ВНП=СВ+ ВІ + ДВ + ЧЕ,
де СВ – споживчі витрати;
ВІ – валові інвестиції;
ДВ – державні витрати;
ЧЕ – чистий експорт.
Споживчі витрати (СВ) –це витрати домашніх господарств, які пов’язані із закупівлею предметів споживання довгострокового використання, товарів поточного споживання і сплатою послуг.
Валові інвестиції (ВІ) складаються з:
- інвестиції на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року (амортизація);
- чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу). За натуральною формою це: будівництво, машини і устаткування, зміни в запасах, житлове будівництво та ін.
Державні витрати (ДВ) об’єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг (причому державні трансферти не включаються у ВНП, тому що вони не відображають зростання поточного виробництва).
Чистий експорт ( ЧЕ) – це різниця між обсягами експорту та імпорту.
3) розрахунок ВНП за доходами:
ВНП=ЗП+ Р + Пр + П + А + НП,
де ЗП – заробітна плата(це грошова винагорода за працю робітників і службовців, яка включає додаткові виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування, виплати приватних пенсійних фондів);
Р – рентні платежі (рентні доходи, які отримують домашні господарства за здані в оренду землі, приміщення, житло та ін.);
Пр – проценти (дохід від грошового капіталу);
П – прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств та корпорацій (він включає податок на прибуток, дивіденди, нерозподілений прибуток корпорацій);
А – амортизація;
НП – непрямі податки (акцизи, мито, ПДВ).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) – характеризує кінцеві підсумки діяльності, так званої, внутрішньої економіки країни.
ВВП = ВНП – ЧЕ;
ВНП = ВВП + чисті доходи із-за кордону.
Питання друге.
