Під час аналізу витрат на робочу силу інформацію беруть з наступних звітних форм:
— Форма №2-ПВ «Звіт про працю»;
— Форма №1-П «Звіт промислового підприємства по продукції»;
— Форма №3-ПВ «Звіт про використання робочого часу»;
— Форма №6-ПВ «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад і професійне навчання»;
— Форма №3-ПН Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках»;
— Форма №1-ПВ (умови праці) «Звіт про стан умов праці, пільги й компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці»;
— Форма №1-ПВ (заборгованість) «Звіт про стан заборгованості по виплаті заробітної плати»;
— дані табельного обліку й відділу кадрів;
— дані планово-нормативної, облікової й оперативної інформації зі звітів підрозділів підприємства;
— матеріали спостережень: хронометражі, фотографії робочого дня, матеріали спеціальних соціологічних досліджень.
Використання трудових ресурсів необхідно розглядати в тісному зв'язку з оплатою праці.
Фонд заробітної плати за діючою інструкцією органів статистики містить у собі не тільки фонд оплати праці, але й виплати за рахунок коштів соціального захисту й чистого прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
Найбільша питома вага в складі коштів, використаних на споживання, займає фонд оплати праці, що включає в собівартість продукції.
Приступаючи до аналізу використання фонду заробітної плати, що включає в собівартість продукції, у першу чергу розраховуємо абсолютне й відносне відхилення фактичної його величини від планової.
У цьому зв'язку розрізняють абсолютну й відносну зміну фонду заробітної плати.
Абсолютна зміна фонду заробітної плати (ΔФЗПабс) визначається порівнянням фактично використаних коштів на оплату праці (ФЗПф) із плановим фондом заробітної плати (ФЗПШ1) у цілому по підприємству, Виробничим підрозділам і категоріям працівників:
(11.3)
Оскільки абсолютне відхилення визначається без обліку ступеня виконання плану по виробництву продукції, то по ньому не можна судити про економію або перевитрату фонду заробітної плати.
Відносна зміна фонду заробітної плати (ΔФЗПвідн) розраховується, як різниця між фактично нарахованою сумою зарплати й плановим фондом, скорегованим на коефіцієнт виконання плану з виробництва продукції. При цьому варто мати на увазі, що коректується тільки змінна частина фонду заробітної плати. Змінна частина фонду заробітної плати (ФЗПпер) — це та частина ФЗП, що змінюється пропорційно обсягу виробництва продукції.
До ФЗПпер належать:
— зарплата робітників за відрядними розцінками;
— премії робітником й управлінським персоналом за виробничі результати;
— сума відпускних, що відповідають частці змінної зарплати. Постійна частина фонду заробітної плати (ФЗПпост) не змінюється при збільшенні або спаді обсягу виробництва.
До ФЗПпост належать:
— зарплата робітників по тарифних ставках;
— зарплата керівників, фахівців, технічних службовців по ставках;
— всі види доплат;
— оплата праці працівників непромислових виробництв;
— сума відпускних, що відповідає частці постійної зарплати. Відносна зміна фонду заробітної плати з урахуванням виконання плану з виробництва продукції, можна визначити за формулою:
(11.4)
де ФЗПск — фонд зарплати плановий, скорегований на коефіцієнт виконання плану з випуску продукції; ФЗПпл.зм та ФЗПпл.пост — відповідно змінна й постійна сума планового фонду зарплати; Квп — коефіцієнт виконання плану з виробництва продукції.
Факторна модель, використовувана для аналізу змінної частини фонду заробітної плати, має вигляд:
(11.5)
де VВПзаг — загальний обсяг випуску продукції, шт.; УДі — питома вага і-го виду продукції в обсязі виробництва (структура продукції); УТЕі — питома трудомісткість і-го виду продукції, нормо-години; OTі — рівень годинної оплати праці, грн.
Факторна модель, використовувана для аналізу постійної частини фонду заробітної плати робочих-погодинників, має вигляд:
(11.6)
де Ч — средньоспискова чисельність робітників, чол.; Д — середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним робітником за рік (кількість робочих днів у році), день; Т — середнє число годин, відпрацьованих за день одним робітником (тривалість робочого дня), год.; 4377— середньогодинна заробітна плата, грн./год.
Найбільш значимим фактором у факторній моделі фонду заробітної плати є рівень годинної оплати праці (за 1 людино-годину) або середньогодинна заробітна плата, яка залежать від:
— рівня кваліфікації працівників;
— інтенсивності праці (у процесі аналізу розглядається можливість зниження трудомісткості продукції);
— перегляду норм продуктивності;
— перегляду розцінок;
— зміна розрядів робіт;
— перегляду тарифних ставок;
— обсягів різних доплат і премій (доплати за стаж роботи, наднормативні годинники, час простоїв з вини підприємства).
У процесі аналізу докладно розглянемо склад фонду оплати праці в розрізі категорій працівників і видів оплати праці.
Ці дані дозволяють судити про структуру фонду оплати праці по категоріях працівників і видам виплат. У табл. 11.5 наведені вихідні дані для такого виду аналізу.
Таблиця 11.5
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ФОНДУ ОПЛАТИ ПРАЦІ
| Вид оплати | Сума зарплати, тис. грн. | ||
| План | Факт | Відхилення | |
| 1. Змінна частина оплати праці робітників 1.1. За відрядними розцінками 1.2. Премії за виробничі результати | 126588 112025 14563 | 139349 122236 17113 | +12761 +10211 +2250 |
| 2. Постійна частина оплати праці робітників 2.1. Погодинна оплата праці по тарифних ставках 2.2. Доплати | +6295 + 1679 +4616 | ||
| 3. Усього оплата робітників без відпускних (п.1 + п.2) | +19056 | ||
| 4. Оплата відпусток робітників 4.1. Стосовно до змінної частини 4.2. Стосовно до постійної частини | 14242 11140 3102 | 15699 11842 3857 | + 1457 +702 +755 |
| 5. Оплата праці технічних службовців | -213 | ||
| 6. Загальний фонд заробітної плати (п.3+п.4+п.5) У тому числі: 6.1. — змінна частина (п.1+п.4.1) 6.2. — постійна частина (п.2+п.4.2+п.5) | 151191 84309 | +20300 +13463 +6837 | |
| 7. Питома вага в загальному фонді зарплати, %: — змінної частини — постійної частини | 64,2 35,8 | +0,2 -0,2 |
Визначимо абсолютне відхилення фонду заробітної плати:
грн.
З розрахунків видно, що відбулося збільшення загального фонду заробітної плати.
Відносне відхилення фонду заробітної плати розраховується з урахуванням зростання обсягу виробництва на 4,5%. На підставі даних таблиці визначимо відносне відхилення по фонду заробітної плати з урахуванням виконання плану з виробництва продукції:
Отже, на підприємстві є відносна перевитрата фонду заробітної плати в розмірі 14 103 грн.
Розглянемо приклад аналізу погодинного фонду оплати праці за два суміжних роки (табл. 11.6):
Таблиця 11.6
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ПОГОДИННОГО ФОНДУ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
| Показники | База | Звіт | Відхилення |
| 1. Середньоспискова чисельність робочих-погодинників (Ч), чол. | -2 | ||
| 2. Кількість відпрацьованих днів одним робітником у середньому за рік (Д), день | +1 | ||
| 3. Середня тривалість робочої зміни (Т), год. | 7,6 | 7,85 | +0,25 |
| 4. Фонд погодинної оплати праці, грн. | +73190 | ||
| 5. Середньорічна заробітна плата робочого-погодинника (РЗП), грн. (п. 4: п. 1) | +631 | ||
| 6. Середньоденна заробітна плата робочого — погодинника (ДЗП), грн. (п. 4: (п. 1 • п.2)) | 17,1 | 20,1 | +3,0 |
| 7. Середньогодинна заробітна плата робочого-погодинника (ГЗП), грн. (п. 4: (п. 1 • п.2 • п.3)) | 2,25 | 2,56 | +0,31 |
Розрахунок впливу цих факторів можна зробити способом абсолютних різниць:
Δ ФЗПч = (Чб – Ч0) * Дб * Тб * ЧЗЛб = (105 – 103) * 205 * 7,6 * 2,25 =
= 7011 грн.
7011 грн. — перевитрата ФЗП.
Δ ФЗПд = Ч0 *(Д0 - Дб) * Тб * ЧЗПб = 105 * (206 - 205) * 7,6 * 2,25 =
= 1795 грн.
1795 грн. — перевитрата ФЗП.
Δ ФЗПТ = Ч0 * Д0 * (Т0 - Тб) * ЧЗПб = 105 * 206 * (7,85 - 7,6) * 2,25=
= 12167 грн.
12167 грн. — перевитрата ФЗП.
Δ ФЗПчзп = Ч0 * Д0 * Т0 * (ЧЗП0 - ЧЗПб) = 105 * 206 * 7,85 * (2,56 - 2,25) = = 52637 грн.
52637 грн. — перевитрата ФЗП.
Балансова перевірка:
Δ ФЗП = 434850 - 361060 = 73190 грн.
Δ ФЗП = 7011+1795+12167+52637 = 73610 грн.
73190 грн. ≈ 73610 грн. — розрахунок виконаний вірно.
Таким чином, ми бачимо, що перевитрата погодинного фонду заробітної плати відбулася у зв'язку зі зростанням всіх факторів.
При проведенні аналізу фонду заробітної плати одним з найбільш важливих етапів є аналіз співвідношення між темпом зростання середньої заробітної плати і темпами росту продуктивності праці. Для розширеного відтворення, одержання необхідного прибутку й рентабельності необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи зростання його оплати. Якщо цей принцип не дотримується, то відбувається перевитрата фонду зарплати, підвищення собівартості продукції й зменшення суми прибутку.
Складемо табл. 11.7, що відображає дані показники:
Таблиця 11.7
АНАЛІЗ СПІВВІДНОШЕННЯ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ
| Показники | Попередній рік | Звітний рік | Абсолютне відхилення | Темпи росту, % |
| 1.Обсяг виробництва продукції, тис. грн. | +25386,5 | 135,9 | ||
| 2.Чисельність робітників, чол. | +6 | 103,0 | ||
| 3. Фонд заробітної плати робітників, грн. | +782650 | 130,0 | ||
| 4.Середня заробітна плата робітника, грн./міс. | 1077,1 | 1359,6 | +282,5 | 126,2 |
| 5.Середньорічне вироблення робітника, грн./чол. | +109959 | 132,1 |
Згідно наведеним даним темп зростання середньої заробітної плати щодо попереднього року склав:
Темпи росту продуктивності праці:
Коефіцієнти співвідношення зростання продуктивності і зарплати:
пункту.
Аналізуючи отримані показники, бачимо, що щодо попереднього року зростання продуктивності праці випереджає ріст середньої заробітної плати в 1,04 рази, що в цілому задовольняє умові нарощування темпів розширеного виробництва.
На підставі дані таблиці 11.7 також можна провести аналіз абсолютної й відносної перевитрати (економи) фонду заробітної плати.
Абсолютна перевитрата фонду заробітної плати:
грн.
Відносна перевитрата (економія) фонду заробітної плати:
(11.7)
де
(11.8)
де К росту обсягу — коефіцієнт росту обсягу виробництва у звітному періоді в порівнянні з базовим; Квідставання — відставання коефіцієнт відставання росту заробітної плати від росту обсягу виробництва.
У нашому прикладі не заданий відсоток (коефіцієнт) зростання заробітної плати на 1% росту обсягу виробництва. Тому приймемо К відставання = 1,0. Крім того, у прикладі немає розбивки фонду заробітної плати на постійну та змінну частини, тому умовно можна проводити розрахунок А ФЗП без такого розподілу при обчисленнях.
грн.
Таким чином, маємо відносну економію ФЗП у розмірі 154 677 грн. Суму економії (-Е) або перевитрати (+Е) фонду заробітної плати можна було б визначити іншим способом за наступною формулою:
(11.9)
грн.
Отже, маємо економію фонду заробітної плати у сумі 158 654 грн.
