Головні напрямки використання надр в Україні.
1.Визначення ресурсного потенціалу.
2.Розробка методів раціонального надрокористування.
3.Економічна оцінка ресурсів надр.
4.Визначення екологічних ризиків і економічних збитків.
5.Економічний механізм державного регулювання.
6.Рентна оцінка ресурсів надр.
Особливості територіальної та виробничої структури геологічних підприємств.
Геологічна галузь України включає всі державні і не державні структури підприємства пов’язані галузеві і наукові дослідні інститути і геологічні служби добувних підприємств.
1.Державні геологічні надра.
2.Приватні геологічні підприємства.
3.Галузеві інститути.
4. Геологічні служби.
Наприклад: ДРГП Пн – геологія, Сх.ДРГП, Донецьк ДРГП, Причорномор ДРГП, ДП Полтава Нафта – Газ геологія, Нак надра Ураіна., Полтава РГП, Укр Геофізика.
Перелічені ДРГП характеризуються розгалуженою виробничою структурою великою кількістю виробників, забезпечують майже новий комплекс геологічних розвідувальних робіт. Виробнича і організаційна структури геологічних підприємств розглянуто на прикладі ДРГП.
Підприємства – самостійний геологічний об’єкт який має певні права.
Особливості територіальної і виробничої структури гірничодобувних підприємств
1.Територіальна структура залежить від розповсюдження родовищ корисних копалин
2.Залежність виробничого процесу від геолог., гірничотехнічних та кліматичних умов
3.Термін роботи підприємств
4.Безперервне переміщення робочих місць
5.Особливі умови промислової безпеки
6.Значна трудоємність
7.Значна фондоємність
8.Техніко-економічні характеристики
9.Необхідність значних витрат на гірничо-підготовчі роботи, обладнання робочих місць і транспортних комунікацій, які повинні реалізовувати паралельно з основним виробництвом
10.Підвищені витрати собівартості з охорони праці і створення необхідних санітарних умов
Гірнича промисловість в залежності від специфіки продукції:
1.Паливно-енергетична (нафта,газ,вугілля, торф, сланці, уран)
2.Гірничі підприємства рудовидобувної галузі
3.Гірничо-хімічна
4.Нерудні корисні копалини(будів.матеріали)
У структурі добувних підприємств виділяють добувні і основні цехи; до основних належать п-ства, предметом праці яких є кор..копалина і мін.сировина; допоміжні – забезпечують безпосередньо протікання основного виробничого процесу.
Характеристика основних та оборотних фондів геологогічних підприємств(ГП).
Фонди геологічних підприємств – це всі ресурси, що обліковуються на підприємстві і прямо або опосередковано забезпечують його діяльність.
Основні та оборотні фонди ГП входять до складу виробничих фондів.
Найбільші групи основних фондів:
1) Будівлі та споруди;
2) Машини та обладнання;
3) Передавальне устаткування;
4) Транспортні засоби та інше.
Особливості основних фондів:
1) Комплекс геологорозвідувальних робіт потребує різноманіття і значних фондів;
2) Непостійність робочих місць, що зумовлює великі відстані транспортування і значення основних фондів;
3) Вплив сезонності робіт та природних умов експлуатації.
Основними показниками фондів підприємства:
1. В натуральному вимірі є:
- Його кількість;
- Ступінь зносу;
- Виробничі потужності.
2. В грошовому виразі:
- Початкова вартість (на момент придбання);
- Відновна вартість (на момент переоцінки);
- Залишкова вартість (різниця між балансованою вартістю і вартістю зносу).
Оборотні фонди та їх основні види геологічних підприємств:
1. Основні та допоміжні матеріали (промивні рідини, емульсії, вибухові речовини).
2. Паливно-мастильні матеріали.
3. Малоцінні предмети (спец одяг, спец взуття, молоток, кувалда).
4. Змінне устаткування (труби, пристрої).
Характеристика основних та оборотних фондів гірничодобувних підприємств.
Особливості відтворення основних фондів:
1. Обмеження у виборі місця будівництва.
2. Постійних характер будівельно-монтажних робіт.
3. Високий рівень витрат для підтримання виробничих потужностей.
Головними факторами, які випливають на фондовіддачу і фондоємність:
1. Гірничо-геологічні
2. Технічні і технологічні
3. Організаційні фактори
4. Структурні (структура фондів, капіталу, виробництва)
5. Соціально-економічні.
Оборотні фонди - це частина виробничих фондів, яка споживається у кожному виробничому циклі і одразу переносить свою вартість на готову продукцію.
Поділяються на три основні групи:
1. Предмети праці ( сировина, основні допоміжні матеріали, паливо, електроенергія, запчастини, малоцінні предмети, господарський інвентар).
2. Незавершене виробництво або напівфабрикати.
3. Витрати майбутніх періодів або інші предмети праці.
Оборотні фонди поступово переходять із сфери виробництва у сферу обігу:
1. Витрати на придбання виробничих запасів.
2. Витрати запасів на виробництво продуктів.
3. Реалізація продукту
75% - сфера виробництва
25% - сфера обігу.
