В'ялені і сушені рибні товари — це продукти, отримані через зневоднення риби або її частин у природних чи штучних умовах.
Під час в'ялення і висушування припиняється життєдіяльність мікроорганізмів. Однак за сприятливих умов (зволоження, підвищена температура зберігання) життєдіяльність мікрофлори, особливо пліснявих грибків, активізується. В'ялені рибні товари використовують в їжу безпосередньо, а сушені є напівфабрикатом для приготування різних страв після їх відмочування і теплової обробки.
В'ялені рибні товари.
Для в'ялення використовують жирні і напівжирні риби: воблу, тарань, плотву, скумбрію, оселедці, кефаль, ставриду, вусача, ляща, дріб'язок (тюльку, мойву) та ін. У природних умовах рибу в'ялять на вішалах за доброго омивання її поверхні повітрям. Особливо сприятливі умови для цього є напровесні за температури 15-25°С і чистого повітря. Тривалість в'ялення залежить від виду і розміру риби, виду розбирання і становить від 2 до 30 діб і більше (дріб'язок 2-7, оселедці 3-5, вобла і тарань 10-17, лящ 12-17, плотва 1-20, спинка осетрових 25-30).
В'ялення у штучних умовах здійснюють у спеціальних добре вентильованих приміщеннях або установках тунельного типу за температури від 20 до 28°С. Споживні властивості готового продукту нижчі, ніж за в'ялення у природних умовах. Для в'ялення велике значення мають протеолітичні і ліполітичні ферменти, які сприяють дозріванню риби. Внаслідок дозрівання продукт втрачає смак і запах сирої риби, набуває приємного смаку й аромату. Консистенція риби й ікри стає щільною або ніжною. Під час в'ялення м'язова тканина ущільнюється, внаслідок чого жир з місць накопичення переміщується (проникає) у м'язову тканину і просочує її. М'язова тканина набуває янтарного кольору і м'ясо стає напівпрозорим. У деяких рибах жир виходить на поверхню та утворює жирову плівку. Цей жир швидко окислюється під час зберігання риби.
В'ялені рибні товари поділяються на "В'ялену рибу" і "В'ялені баликові вироби".
В'ялену рибу, за винятком в'яленого дріб'язку, поділяють на розмірні групи. Вона може бути нерозібраною, потрошеною з головою, потрошеною без голови, обезголовленою, у вигляді пласта з головою і пласта без голови, напівпласта, спинки, поздовжніх половинок, черевної частини, шматків черевної частини. У нерозбираному вигляді випускають воблу, тарань, плотву, мойву, кефаль. Залежно від якості в'ялену рибу, крім вобли та дрібної азово-чорноморської тарані, поділяють на два товарні сорти - 1-й і 2-й.
В'ялені баликові вироби – отримують з добре вгодованих цінних видів риб: осетрових, лососевих, товстолобика, вусача, нототенії мармурової, оселедців атлантичних і тихоокеанських, пеламіди, скумбрії, палтуса, умбріни, меч-риби та ін. За видами розбирання вироби бувають у вигляді спинки (балика), нижньої частини черевця, поздовжніх половинок, пласта, напівпласта, скибочок. Баликові вироби з осетрових риб поділяють на три товарні сорти (вищий, 1-й і 2-й), з оселедця-чорноспинки, білорибиці і нельми - на два сорти (1-й і 2-й). Крім в'ялених баликових виробів, випускають також підв'ялені баликові вироби. Їх виготовляють з риб, які здатні дозрівати впродовж короткого терміну - від 3 до 5 діб. До таких риб належать нототенія мармурова, скумбрія та ставрида океанічні, оселедці атлантичні і тихоокеанські.
Сушені рибні товари.
Для виготовлення сушених рибних товарів використовують рибу з низьким вмістом жиру, і передусім тріскові (тріску, пікшу, минтай). Сушать рибу холодним, гарячим і сублімаційним способами.
Холодне висушування риби – здійснюють за температури не вище 40°С у природних і штучних умовах. Цим способом виготовляють прісно-сушену і солено-сушену рибу.
Гаряче висушування риби – здійснюють штучним способом - у печах різних конструкцій. Цим способом також отримують прісно-сушену і солено-сушену рибу.
Сублімаційне висушування риби – грунтується на перетворенні кристалів льоду попередньо замороженої риби у пароподібний стан без утворення води. Це дає змогу добре зберегти початкові властивості риби (хімічний склад, засвоюваність, об'єм, колір, запах, смак та ін.).
