Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Роль жирів у харчуванні та норми їх споживання




 

Жирові та жиромісткі продукти – є постійним складником раціону людини. Жири надходять в організм з олією, вершковим маслом, маргарином, кулінарними жирами - так звані видимі жири, а також з рибою, м'ясом, молоком, яйцями та ін. - сховані жири. Доросла людина повинна споживати в середньому близько 32 кг жиру на рік, половина з якого припадає на "видимі" жирові продукти.

Порівняно з іншими продуктами жири мають найвищу калорійність і є передусім основним джерелом енергії. Енергетичні витрати людини забезпечуються за рахунок жирів приблизно на 33%. Водночас жири виконують інші функції: беруть участь у пластичних процесах організму людини, захищають його від впливу зовнішніх чинників, а також є біологічно цінними харчовими продуктами.

Жири є незамінними харчовими продуктами тому, що забезпечують різноманітні функції організму. Вони є джерелом енергії, пластичним матеріалом для побудови мембран клітин, субклітинних утворень. Особлива роль належить підкірковій жировій тканині у тепловому обміні організму та жировій внутрішній тканині, яка захищає організм від механічних струсів і травм, мікробів. Жир є джерелом вітамінів A, D, Е, К, матеріалом для синтезу гормонів в організмі людини. Із стеринів, що є складниками жиру, в залозах внутрішньої секреції утворюються статеві чоловічі і жіночі гормони і гормони кори наднирок.

Чоловічі і жіночі статеві гормони визначають тип скелета, розвиток м'язової системи, ступінь відкладання жиру та його розподіл в організмі, тембр голосу, тип оволосіння та ін. Гормони кори наднирок регулюють жировий, білковий, водосоляний обмін, кров'яний тиск, діяльність центральної нервової системи, нирок та інші фізіологічні функції.

Поліненасичені жирні кислоти – беруть участь у синтезі активних біологічних речовин - простагландинів. На думку деяких вчених, відкриття простагландинів знаменує нову еру в медицині. Доведено, що вони утворюються не тільки в залозі простати, а й в усіх тканинах організму. Їх знайдено у мозку, селезінці, нирках, легенях, шлунку, кишківнику, м'язах.

Простагландини – сприяють розширенню судин, дихальних шляхів, поліпшують роботу імунної системи, збільшують приплив кисню, запобігають концентрації тромбоцитів, запаленням та ін.

Поліненасичені жирні кислоти жирів, особливо так звані омега-3 жирні кислоти (альфа ліноленова, ейкозапентаєнова і докозагексаєнова), знижують ризик таких захворювань, як атеросклероз, діабет, рак, гіпертонія, виразкові коліти, аритмія, ожиріння, запальні процеси, сприяють виділенню з організму людини холестерину, підвищують еластичність стінок кровоносних судин, фізіологічну функцію шкіри та ін.

Омега-6 жирні кислоти (лінолева, гамма ліноленова, дигомо-гамма ліноленова, арахідонова) також виконують значні фізіологічні функції. У цьому зв'язку в добовому споживанні жирів і жировмісних продуктів повинно бути певне співвідношення омега-6 і омега-3 жирних кислот. У традиційній дієті це співвідношення – 1-4:1, у сучасній дієті західних країн - 10-30:1, за рекомендаціями ВООЗ – 5-10:1, у Швеції - 5:1, Японії - 2:1. У деяких країнах рекомендується споживання омега-3 кислот (ейкозапентаєнової і докозагексаєнової), г/на добу, наприклад, у США і Канаді - 1,2-1,6, у Великій Британії - 0,2. В Україні не розроблено рекомендацій щодо співвідношення омега-6 і омега-3 жирних кислот у добовому раціоні харчування, але встановлено співвідношення жирних кислот: 30% насичених, 40-60% мононенасичених, 20-30% поліненасичених. Встановлено також норми добового споживання жирів у г на добу для груп населення за інтенсивністю праці, віком, статтю.

За даними Інституту харчування Академії медичних наук Російської Федерації, повноцінний жир, призначений для харчування, повинен містити приблизно 10% поліненасичених, 30% насичених і 60% мононенасичених жирних кислот (олеїнової). Оптимальне співвідношення тваринних і рослинних жирів - 70:30; для осіб похилого віку і хворих на серцево-судинні захворювання: близько 40% лінолевої кислоти, а співвідношення поліненасичених і насичених жирних кислот наближається до 2:1.

За нормою рекомендованої середньої потреби дорослої людини в жирах 90 г на добу пропонується споживати олії 25-30 г, вершкового масла – 20-25, маргарину, кулінарних жирів – 40-50 г.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-10-21; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 677 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Два самых важных дня в твоей жизни: день, когда ты появился на свет, и день, когда понял, зачем. © Марк Твен
==> читать все изречения...

2216 - | 2044 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.007 с.