Національна система сертифікації України 3 страница

Звіти з технічного нагляду та інформація щодо виконання коригувальних заходів зберігаються в органі з сертифікації. Цей орган мас право за результатами технічного нагляду призупинити дію сертифіката та ліцензійної угоди, а також анулювати сертифікат та скасувати ліцензійну угоду.

Наводимо перелік умов або обставин, за яких орган з сертифікації може призупинити дію сертифіката.

Підстави для тимчасового припинення або зупинки дії сертифіката відповідності:

• виявлення невідповідності продукції вимогам, що встановлені під час сертифікації;

• порушення вимог правил приймання; методів контролю та випробувань; маркування продукції та ін.;

• внесення виробником-власником сертифікату змін до нормативних документів, методів випробувань, складу, які можуть вплинути на відповідність сертифікованої продукції встановленим вимогам, без попереднього узгодження з органом із сертифікації;

• підприємство-власник сертифіката не повідомило орган з сертифікації про істотні зміни у сертифікованій системі якості;

• неправильне використання логотипа органа з сертифікації;

• не впроваджені коригувальні дії щодо невідповідностей, виявлених аудиторами органа з сертифікації.

• порушення умов договору заявником.

Коригувальні заходи визначає орган з сертифікації, який зупиняє дію сертифіката, про то інформує відповідні органи Держспоживстандарту і Державну митну службу та інші зацікавлені організації. Далі орган встановлює термін виконання коригувальних заходів та контролює їх виконання заявником. Заявник за такої ситуації зобов'язаний повідомити споживачів про небезпеку (або небажаність) використання продукції іа порядок усунення виявлених невідповідностей. Заявником також вживаються заходи щодо усунення причин невідповідності продукції. Якщо коригувальні заходи зумовили позитивні результати, заявник визначає нове маркування продукції.

9. Інформація про результати сертифікації продукції. Орган з сертифікації продукції веде облік виданих ним сертифікатів і направляє їх копії до Держспоживстандарту України, який на підставі реєстру системи сертифікації УкрСЕПРО видає довідники, що містять інформацію щодо сертифікованої продукції.

Інформація про відповідність стандартам необхідна покупцям, кінцевим споживачам, страховим компаніям, інспектуючим і контролюючим органам, урядовим органам для різноманітних ситуацій, пов'язаних з продуктом. Способи інформування про відповідність представлені на рис. 2.5.1 1.

Системою УкрСЕПРО передбачається також сертифікація продукції, що імпортується.

Добровільна сертифікація в системі УкрСЕПРО здійснюється на відповідність вимогам, шо не віднесені до обов'язкових. Добровільна сертифікація на відповідність усім обов'язковим вимогам, якщо вони встановлені для цієї продукції, виконується беззаперечно. Добровільну сертифікацію систем якості в Україні може також здійснювати Українська Асоціація якості, яка отримала відповідну ліцензію на право роботи в системі сертифікації Міжнародної Асоціації якості, діє в межах СНД.

До об'єктів добровільної сертифікації належать:

• науково-технічна, сільсько-господарська, промислова продукція, продукція соціально-побутового призначення, об'єкти будівництва;

• роботи (процеси), послуги, системи якості і виробництва, інші організаційні та інформаційні системи;

• інші об'єкти сертифікації, на які є документально установлені вимоги і методи перевірки дотримання цих вимог.

Добровільна сертифікація являє собою вид сертифікації, що не має твердих законодавчих обмежень у правилах і процедурах проведення. Сфера поширення за об'єктами та вимогами ширше сфери дії обов'язкової сертифікації, але перетинання між ними не допускаються.

Найбільше застосування добровільна сертифікація вітчизняної продукції в даний час знаходить на зовнішньому ринку. На внутрішньому ринку попит на неї нижче, однак у ряді напрямків зацікавленість у ній значна.

Державні і місцеві органи влади вдаються до допомоги добровільної сертифікації продукції і послуг, результати якої використовуються, наприклад, для видачі ліцензії на визначену діяльність, одержання державних замовлень на постачання товарів. Банки і страхові компанії зацікавлені в наявності сертифікатів на відповідні об'єкти при визначенні розмірів і умов їхнього кредитування і страхування. Постачальникам матеріалів і комплектуючих виробів замовники найчастіше пред'являють умову про наявність сертифіката відповідності навіть у випадках, коли не передбачена обов'язкова сертифікація.

Крім продукції, робіт і послуг у рамках добровільних систем проводиться і сертифікація систем якості і виробництв на відповідність міжнародним стандартам.

Організація і порядок проведення добровільної сертифікації. Добровільна сертифікація здійснюється органами з сертифікації, шо входять у систему добровільної сертифікації, утворену будь-якою юридичною особою, яка розробила і зареєструвала дану систему і її знак відповідності в спеціально уповноваженому органі виконавчої влади в галузі сертифікації.

Учасниками добровільної сертифікації можуть бути будь-які юридичні особи незалежно від форми власності, що виконують правила відповідної системи добровільної сертифікації. Структурою системи передбачаються керівний орган системи добровільної

сертифікації, орган з добровільної сертифікації, випробувальні лабораторії, експерти І заявники.

Керівний орган системи добровільної сертифікації забезпечує реєстрацію системи добровільної сертифікації на своє ім'я (як юридичної особи) і очолює систему добровільної сертифікації, забезпечуючи її функціонування. До завдань керівного органу входить про ведення єдиної технічної полі гики в системі, керівництво органами з добровільної серпі фікації і координація їхньої діяльності. Крім того, керівний орган веде реєстр учасників і об'єктів добровільної сертифікації в системі, розглядає апеляції у випадках незгоди учасників сертифікації з прийнятими щодо них рішеннями.

Як керівний орган, так і орган з добровільної сертифікації (їхні обов'язки можуть бути об'єднані) виконують наступні основні функції:

• сертифікують об'єкти добровільної сертифікації, видають сертифікати відповідності, надають право застосування знака відповідності системи на умовах договору з заявником;

• реєструють сертифікати відповідності:

• здійснюють інспекційний контроль за сер інфікованими об'єктами;

• припиняють або скасовують дію виданих ними сертифікатів.

Випробувальні лабораторії в системі добровільної сертифікації виконують наступні основні функції:

• проводять випробування і видають протоколи випробувань;

• забезпечують свою відповідність вимогам акредитації;

• забезпечують вірогідність, об'єктивність і необхідну (задану) точність результатів випробувань, а також їхню відтворюванність.

Учасники системи добровільної сертифікації несуть наступну відповідальність за свої дії:

• орган з добровільної сертифікації несе відповідальність за вірогідність і об'єктивність підтверджуваних ним вимог, правильність видачі сертифіката відповідності або підтвердження його дії;

• випробувальна лабораторія несе відповідальність за вірогідність, об'єктивність і відтворюванність результатів випробувань;

• заявник (власник сертифіката) несе відповідальність за забезпечення відповідності при реалізації чи використанні сертифікованого об'єкта, а також за правильність застосування знака відповідності.

Спеціальні міри відповідальності, установлені законодавством для обов'язкової сертифікації, не поширюються на добровільну сертифікацію.

Добровільна сертифікація може проводитися також у системі обов'язкової сертифікації, якщо це передбачено правилами системи обов'язкової сертифікації і мри наявності в даній системі зареєстрованого у встановленому порядку знака відповідності добровільної сертифікації.

Добровільна сертифікація продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, не може замінити обов'язкову сертифікацію цієї продукції.

У кожній системі добровільної сертифікації повинні застосовуватися відповідні їй схеми сертифікації, які установлюються виходячи зі специфічних особливостей функціонування даної системи (продукція, послуга, партія чи одиничний екземпляр і т.д.)

Сертифікати відповідності в системах добровільної сертифікації повинні містити наступні відомості:

• найменування і реєстраційний номер системи добровільної сертифікації;

• найменування та адреса органу з добровільної сертифікації;

• найменування та адреса заявника;

• найменування і кодове позначення сертифікованого об'єкта, а також інші додаткові відомості про нього;

• посилання на відповідний документ і пункти в ньому, що установлюють вимоги, на відповідність яким проведена сертифікація;

• дату видачі сертифіката відповідності, підпис і посада уповноваженої особи.

Знак відповідності застосовується при підтвердженні вимог конкретного нормативного документа (державний стандарт, міжнародний стандарт, технічні умови і т.д.) у випадках, коли засвідчується відповідність:

• усім вимогам нормативного документа;

• групі вимог нормативною документа (наприклад, вимогам надійності, фізико-хімічним показникам);

• частини вимог, установлених нормативним документом (наприклад, тільки міцність, тільки перекисне число).

Знаком відповідності маркірується кожна одиниця сертифікованого об'єкта (тара, упакування, супровідна технічна документація і т.д.).

Фінансування робіт з добровільної сертифікації в системі здійснюється за рахунок замовника.

Слід зазначити, що з кінця 1990-х рр. в Україні встановлено порядок впровадження модульного підходу оцінки відповідності. Мета цього заходу — розвиток добровільної сертифікації продукції (процесів, робіт, послуг), подальша гармонізація правил сертифікації з європейськими правилами і процедурами оцінення відповідності продукції (процесів, робіт, послуг) вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на них. Підставою стала Постанова Кабінету Міністрів України від 07.12.1998 р. № 1931 «Про заходи щодо реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України» щодо поетапного впровадження модульного підходу оцінки відповідності з урахуванням вимог Директиви Європейського Співтовариства від 22.07.1993 р. № 93/465/ЕЕС щодо модулів для різних фаз процедур оцінювання відповідності і правил надання і використання маркування знаком відповідності «СЕ», призначених для використання в директивах з технічної гармонізації.

Порядок впровадження модульного підходу оцінки відповідності з урахуванням вимог Директив Європейського Союзу було затверджено Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 10.01.99 р. № 2 (див. табл. 2.5.4).

Загальні положення застосування модулів оцінки відповідності передбачають, що Декларація про відповідність та сертифікат відповідності є альтернативними документами, кожен з яких може підтверджувати відповідність продукції вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї. Застосування того чи іншого документа до певної продукції визначається модулем підтвердження відповідності продукції вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї.

Таблиця 2.5.4

Порядок впровадження модульного підходу оцінки, відповідності з урахуванням вимог директив Європейського Союзу

Модулі	Зміст модулів
МодульА Внутрішній контроль виробництва продукції	Встановлює процедуру, за якою виробник, який виконує вимоги Порядку, декларує, що продукція відповідає вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї. Виробник повинен скласти письмову декларацію про відповідність і нанести знак відповідності на кожну одиницю продукції. Виробник повинен вжити всіх необхідних заходів для того, шоб процес виробництва забезпечував відповідність продукції, що виробляється, технічній документації та вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на цю продукцію Технічна документація має забезпечувати можливість оцінки відповідності продукції вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї, на стадіях розроблення, виробництва та експлуатації (споживання) продукції. Склад технічної документації визначається нормативним документом, шо встановлює правила оцінки відповідності. Технічна документація включає: • технічний опис продукції; • технічні умови або технічне завдання, конструкторську документацію (складальні креслення, схеми, відомість специфікацій), технічні описи складових частин та інше; • протоколи випробувань. Виробник повинен зберігати копію декларації про відповідність разом з технічною документацією
МодульА Внутрішній контроль виробництва продукції	Складається з модуля А з такими додатковими вимогами: • виробник повинен провести одне або більшу кількість випробувань за одним або декількома показниками (характеристиками) продукції; • випробування провадяться під контролем органу сертифікації, обраного виробником
Модуль В Схвалення типу	Встановлює процедуру, за якою орган сертифікації засвідчує, шо зразок продукції, який впроваджується у виробництво, відповідає вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на дану продукцію. Заява на схвалення типового зразка має бути подана виробником в обраний ним орган сертифікації
Модуль С Відповідність типу	Встановлює процедуру, за якою виробник декларує, що продукція відповідає типовому зразку, зазначеному в сертифікаті відповідності, і відповідає вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї. Виробник повинен скласти письмову декларацію про відповідність та промаркувати знаком відповідності кожну одиницю продукції
Модуль 0 Забезпечення якості виробництва	Встановлює процедуру, за якою виробник, який виконує вимоги Порядку, декларує, шо продукція відповідає типовому зразку, зазначеному в сертифікаті відповідності, і відповідає вимогам нормативних документів, дія яких поширюється на неї. Виробник повинен скласти письмову декларацію про відповідність і промаркувати знаком відповідності кожну одиницю продукції.

Продовження табл. 2.5.4

Закінчення табл. 2.5.4

Модулі А, С та II можуть використовуватися з додатковими процедурами, про що слід визначити у відповідних документах. Модуль С використовується в комбінації з модулем В.

Модулі О. Е та Р, як правило, використовуються в комбінації з модулем В, проте в окремих випадках (наприклад, для продукції досить простої конструкції) вони можуть використовуватись окремо.

Слід зазначити, що Система УкрСЕПРО є відкритою для вступу до неї органів з сертифікації та випробувальних лабораторій інших держав (за наявності двосторонніх угод про взаємне визнання результатів робіт з сертифікації і доступу до неї будь-яких підприємств та організацій. Обов'язковою умовою при цьому є визнання та виконання правил системи УкрСЕПРО.

Принципами системи сертифікації УкрСЕПРО також с

• право заявника вибирати орган з сертифікації та випробувальну лабораторію;

• визнання акредитації зарубіжних органів з сертифікації та випробувальних лабораторій, сертифікатів відповідності, а також знаків та двосторонніх угод, в яких бере участь Україна;

• використання в діяльності з сертифікації правил чинних міжнародних систем сертифікації;

• конфіденційність інформації про результати робіт з сертифікації, що становлять комерційну таємницю;

• інформація Держспоживстандарту про діяльність з сертифікації в інформаційних виданнях.

Система УкрСЕПРО встановлює такий розподіл відповідальності:

• виробник (виконавець, постачальник) несе відповідальність за невідповідність сертифікованої продукції вимогам нормативних документів та застосування сертифікатів і знаків відповідності з порушенням правил системи сертифікації;

• продавець несе відповідальність за відсутність сертифіката або знака відповідності на продукцію, шо реалізується, якщо вона підлягає обов'язковій сертифікації;

• випробувальна лабораторія (центр) несе відповідальність за недостовірність та необ'єктивність результатів випробувань сертифікованої продукції;

• орган з сертифікації несе відповідальність за необгрунтовану чи неправомірну видачу сертифікатів відповідності, атестатів виробництва та підтвердження їх дії, а також за порушення правил системи сертифікації.

Правила щодо здійснення сертифікації встановлюють загальні рекомендації, які використовуються при організації та проведенні робіт з обов'язкової та добровільної сертифікації.

З метою визнання українських сертифікатів та знаків відповідності за кордоном система УкрСЕПРО побудована з урахуванням вимог міжнародних систем і взаємодіє на підставі угод з міжнародними, регіональними та національними організаціями інших держав, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Система УкрСЕПРО взаємодіє на підставі угод з системами перевірки безпеки, охорони навколишнього природного середовища та ін., що функціонують в Україні під керівництвом уповноважених Урядом органів. Національний орган з сертифікації може передавати цим органам окремі функції у проведенні сертифікації продукції.

Провідною організацією в Україні з питань науково-методичного керування розроб ленням, впровадженням і забезпеченням функціонування систем стандартизації, оцінки відповідності, кодифікації продукції та їх інформаційного забезпечення є Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДІССІ). Інститут акредитований у системі УкрСЕПРО як орган з сертифікації продукції та систем управління якістю і здійснює роботи з сертифікації товарів і послуг та систем управління якістю. УкрНДІССІ спеціалізується на проведенні науково-дослідних робіт щодо створення і функціонування національних систем стандартизації, оцінки відповідності та кодифікації з урахуванням світових досягнень та прогресивних вимог.

При Інституті функціонують:

• Головний фонд нормативних документів, який складається з 130 тис. національних, міжнародних та регіональних стандартів (табл. 2.5.5);

• Державний центр кодифікації продукції, який здійснює роботи з кодифікації, у тому числі надання національних номенклатурних номерів зразкам продукції за діючою в Україні міжнародною класифікацією предметів постачання, гармонізованою з відповідною системою НАТО.

Таблиця 2.5.5

Міжнародні та національні стандарти Головного фонду нормативних документів УкрНДІССІ

Стандарти	Кількість
ISO
ІЕС
CEN, CENELEC	повнотекстова БД-6249
ДСТУ, РСТ, КНД	понад 3066
ГОСТ	понад 18500
ГОСТ Р Росія
NF Франція
ANSI США	понад 4500
ASTM США	повнотекстова БД-1 1 100
JIS Японія
BS Великобританія
DIN Німеччина
Канада
Україна

УкрІІДК (І меле єдиним Реєстр системи сертифікації УкрСЕПРО, державний реєстр уповноважених органів із сертифікації, державний реєстр сертифікатів відповідності та свідоцтв про визнання, банк результатів робіт з державного нагляду за додержанням стандартів, норм і Правил. Він також виконує обов'язки Генерального агента з інформаційного забезпечення користувачів в галузі стандартизації, кодифікації, метрології та оцінки відповідності.

УкрНДІССІ ЗДІЙСНЮЄ редакційно-видавничу діяльність з використанням власної поліграфічної бази. Видає покажчики стандартів, каталоги, класифікатори, стандарти та інші нормативні документи (офіційні видання).

Інститут також забезпечує діяльність національного секретаріату міжнародних та ре-і шпальних організацій із стандартизації (ISO, ІЕС, CEN. CENELEC, Міждержавна Рада) та координацію роботи національних технічних комітетів стандартизації.

Одним із провідних закладів системи Держспоживстандарту України є Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості (УкрНДНП) який було створено згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2003 р. № 1337 (рис. 2.5.12).

Пріоритетами в його діяльності с здійснення науково-методичного керівництва процесами розроблення, впровадження та забезпечення функціонування систем стандартизації, сертифікації та керування якістю. Досвід сьогодення доводить, шо для майбутнього України треба розвивати усі ці напрямки і розв'язувати науково-практичні завдання на шляху досягнення високого рівня якості життя громадян.

Важливим кроком для розвитку наукової діяльності УкрНДНЦ стали прийняті на спільному засіданні президії Національної академії наук України та колегії Держспоживстандарту України 14 липня 2004 року «Постанови про співпрацю HAH України та Держспоживстандарту України» та «Угоди про співпрацю між HAH України і Держспоживстандартом України», згідно з якими УкрНДНЦ надано статус організації подвійного підпорядкування — Держспоживстандарту України і HAH України. Відтак HAH України здійснюватиме науково-методичне керівництво Центром, а також сприятиме Держспоживстандартові України у підготовці фахівців вищої кваліфікації через аспірантуру УкрНДНЦ.

Науково-дослідний інститут стандартизації УкрНДНЦ є провідною установою України з науково-методичного керування розробленням, впровадженням та забезпеченням функціонування національної системи стандартизації, а також головною організацією в Україні зі стандартизації озброєння та військової техніки.

Основні завдання Інституту:

• розроблення основних та організаційно-методичних нормативних документів національної системи стандартизації з урахуванням вимог міжнародних стандартів та Світової організації торгівлі;

• виконання завдань Програми інтеграції України до Європейського Союзу у сфері стандартизації;

• проведення науково-технічної експертизи проектів нормативних документів та підготовка матеріалів для затвердження національних стандартів, державних класифікаторів та змін до них:

• прогнозування; визначення пріоритетних напрямків розвитку, формування перспективних програм національної стандартизації України;

• координація діяльності технічних комітетів стандартизації;

• надання підприємствам, установам і організаціям науково-методичної допомоги та платних послуг у сфері стандартизації, класифікації, кодифікації, каталогізації;

• науково-технічне і видавниче редагування та видання нормативних документів, покажчиків та каталогів. їхня термінологічна експертиза:

• ведення національного банку стандартизованих українських науково-технічних термінів. Провідною установою, що формує державну політику у сфері управління якістю, а

також сприяє запровадженню дієвих схем управління якістю та приведенню вітчизняної системи технічного регулювання у відповідність до міжнародних стандартів являється Інститут управління якістю УкрНДНЦ. Пріоритетами діяльності є:

• розроблення, впровадження та забезпечення функціонування систем управління якістю відповідно до вимог ISO-9001:2000, систем екологічного управління ISO 14001. систем ХАССП;

• координація робіт з проведення Всеукраїнського конкурсу якості продукції (товарів, робіт, послуг) «100 кращих товарів України»;

• організація і проведення виставок, налагодження міжнародних зв'язків з питань якості;

• проведення експертизи документації сертифікованих систем управління якістю, екологічного управління та безпечністю харчових продуктів, моніторинг з цих низань. Інститут підготовки фахівців у сфері управління якістю, стандартизації, оцінки

відповідності та метрології УкрНДНЦ с єдиним в Україні навчальним закладом з підвищення кваліфікації спеціалістів у галузі метрології, стандартизації, сертифікації та якості продукції, який ліцензований Міністерством освіти і науки України. Серед основних завдань Інституту:

• підготовка менеджерів з якості, кандидатів у експерти-аудитори з сертифікації продукції, систем управління якістю та навколишнім середовищем, у тому числі аудиторів міжнародної кваліфікації в рамках програми «TUV CERT аудитор»;

• навчання спеціалістів випробувальних лабораторій та асесорів(аудиторів з акредитації) випробувальних і калібрувальних лабораторій відповідно до ДСТУ ISO/TEC 17025-2001;

• підвищення кваліфікації спеціалістів метрологічних підрозділів підприємств, установ та організацій України, фахівців з вимірювання чинників виробничою середовища, харчових продуктів, аналізу природних та стічних вод, викидів у атмосферу та грунт, аудиторів у рамках системи НАССР (ДСТУ 4161).

Науково-технічний центр оцінки відповідності УкрНДНЦ є: науково-методичним центром національної системи сертифікації, а також органом сертифікації продукції, послуг та систем управління якістю, призначеним в Українській державній системі сертифікації продукції УкрСЕПРО. До його функцій входить:

• розроблення та вдосконалення організаційно-методичних документів національної системи сертифікації;

• виконання завдань Програми інтеграції України до Європейського Союзу у сфері оцінювання відповідності згідно зі щорічними планами Уряду України;

• проведення науково-дослідних робіт щодо гармонізації УкрСЕПРО з міжнародними та європейськими системами оцінювання відповідності та акредитації;

• сертифікація продукції та послуг згідно з галуззю діяльності органу;

• сертифікація систем управління якістю та систем екологічного управління, атестація виробництв.

В системі УкрНДНЦ функціонує Інститут стратегічних досліджень та міжнародних відносин, який визначає напрямки розвитку Міжнародного співробітництва у сфері стандартизації, сертифікації та управління якістю. Інститут забезпечує:

• науково-координаційну діяльність та методичне забезпечення делегацій на міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах та семінарах:

• аналітичну обробку кореспонденції з міжнародними організаціями з питань управління якістю, стандартизації, сертифікації;

• дослідження проблем розвитку ринку та сучасних технологій;

• ведення Національних секретаріатів у міжнародних та реї зональних організаціях стандартизації, оцінки відповідності та управління якістю.

Заслуговує на увагу також плідна діяльність Держспоживстандарту у сфері метрології, яка регламентується Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11.02.98 р. № 113/98-ВР (в редакції Закону України від 15.06.2004 р. № 1765-1V). а також

«Державною програмою розвитку еталонної бази на 2006 — 201 Ороки». Ця діяльність спрямована на забезпечення функціонування Державної метрологічної системи, яка створює необхідні засади для забезпечення єдності вимірювань у державі і її діяльність спрямована на:

• реалізацію єдиної технічної політики у сфері метрології;

• захист громадян і національної економіки від наслідків недостовірних результатів вимірювань;

• підвищення рівня фундаментальних досліджень і наукових розробок;

• економію всіх видів матеріальних ресурсів;

• забезпечення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

• створення нормативно-правових, нормативних, науково-технічних та організаційних основ забезпечення єдності вимірювань у державі.

Державні наукові метрологічні центри (ННЦ «Інститут метрології» та НДІ «Система») та територіальні органи Держспоживстандарту України свою діяльність у сфері метрології здійснюють за такими напрямками:

• виконання наукових фундаментальних та прикладних досліджень у сфері метрології та науково-дослідних робіт, пов'язаних із створенням, удосконаленням, зберіганням, застосуванням первинних і вторинних еталонів, створенням системи передачі розмірів одиниць вимірювань;

• розроблення нормативних документів з метрології;

• формування державних програм з метрології та концепції розвитку державної метрологічної системи;

• здійснення державного метрологічного контролю і нагляду;

• науково-методичне забезпечення метрологічної діяльності;

• проведення калібрування, метрологічної атестації, ремонту засобів вимірювальної техніки, метрологічної експертизи документації, акредитації у державній метрологічній системі калібрувальних і вимірювальних лабораторій, атестації методик виконання вимірювань;