Національна система сертифікації України 1 страница

Національний орган з сертифікації — Держспоживстандарт України розробляє стратегію розвитку сертифікації в Україні; організує, здійснює та координує роботи щодо забезпечення функціонування системи сертифікації УкрСЕПРО; організує розробку та удосконалення організаційно-методичних документів; встановлю* основні принципи, пра­вила та структуру системи сертифікації УкрСЕПРО. проводить державну реєстрацію сис­тем сертифікації, знаків відповідності, веде їх Державний реєстр; затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації..

ДСТУ 3410-2004 «Система сертифікації УкрСЬ'ЛІРО. Основні положення» визна­чні основні функції, які здійснює Держспоживстандарт України зі створення і робіт систем сертифікації однорідної продукції: організує роботи з сертифікації продукції в разі відсутності органу з сертифікації певного виду продукції; акредитуй органи з сертифікації і.і випробувальні лабораторії (центру), атестує аудиторів, здійснює інспекційний контроль за діяльністю цих органів та осіб.

Держспоживстандарт України виконує також функції щодо міжнародних зв'язків у галузі сертифікації: приймає рішення щодо приєднання до міжнародних систем та угод з сертифікації; взаємодіє з національними органами з сертифікації інших держав та міжна­родними організаціями, що здійснюють діяльність з сертифікації.

Науково-технічна комісія з питань сертифікації створюється та затверджується Національним органом з сертифікації для розгляду перспективних напрямків розвитку і розробки пропозицій Держспоживстандарту з проблем сертифікації продукції з мстою реа­лізації Законів України «Про захист прав споживачів» та «Про охорону праці».

Науково-технічна комісія розглядає пропозиції щодо:

• принципів єдиної політики в галузі сертифікації;

• проектів основоположних організаційно-методичних документів з сертифікації продук­ції, атестації виробництв, сертифікації систем якості, акредитації органів з сертифікації і випробувальних лабораторій та ін.;

• основних напрямків досліджень у галузі сертифікації продукції, а також акредитації ви­пробувальних лабораторій, органів з сертифікації продукції (послуг) і систем якості:

• напрямків міжнародного співробітництва в галузі сертифікації, у тому числі в рамках ISO. I EC та інших міжнародних організацій;

• приєднання до міжнародних систем та угод з сертифікації;

• питань взаємодії з національними органами з сертифікації інших

• держав, що здійснюють діяльність з сертифікації, визнання результатів випробувань, сертифікатів та знаків відповідності;

• переліку продукції, що буде підлягати обов'язковій сертифікації. Орган з сертифікації продукції (рис. 2.5.3) виконує такі основні функції:

• здійснює сертифікацію закріпленої за ним номенклатури продукції та несе відповіда­льність за дотримання правил Системи;

• розробляє організаційно-методичні документи з сертифікації закріпленої продукції;

• визначає схему та порядок здійснення сертифікації закріпленої продукції;

• організує та проводить обстеження та атестацію виробництв:

• здійснює технічний нагляд за сертифікованою продукцією та атестованим вироб­ництвом;

• видає сертифікати відповідності на продукцію та атестати виробництв;

• забезпечує розподіл функцій, відповідальності, взаємодію персоналу при реалізації всіх функцій органу;

• розробляє пропозиції щодо розширення галузі акредитації органу з сертифікації;

• формує та актуалізує фонд нормативних документів, які використовуються під час сертифікації продукції в галузі акредитації;

• реєструє сертифікати відповідності;

здійснює аналіз та облік закордонних сертифікатів, протоколів випробувань та інших сві­доцтв відповідності продукції встановленим вимогам;

проводить інспекційний контроль за сертифікованою продукцією (за схемою сертифікації): взаємодіє з випробувальними лабораторіями, іншими органами з сертифікації (також в інших країнах). Національним органом з сертифікації;

взаємодіє з виробниками (продавцями) продукції, організаціями, які здійснюють держав ний контроль та нагляд за продукцією, споживачами та громадськими організаціями; здійснює внутрішню перевірку та забезпечення своєї відповідності вимогам даною документа та вимогам, встановленим у системах сертифікації однорідної продукції; веде документацію за всіма питаннями своєї діяльності та забезпечує доступність до цієї документації органів, які проводять інспекційний контроль його діяльності: забезпечує інформацією про результати сертифікації, в тому числі про продукцію, яка не пройшла сертифікацію або про виявленні порушення та невідповідності про­дукції встановленим вимогам, усі зацікавлені сторони.

Відповідно до перерахованих вище функцій орган з сертифікації повинен мати орга­нізаційну структуру, кваліфікований персонал, систему управління документацією та сист­ ему забезпечення якості робіт з сертифікації.

Основні правила організації, напрями діяльності вимоги до органу сертифікації продукції та порядок його акредитації визначені у ДСТУ 3411:2004.

Акредитація органів з оцінки відповідності проводиться національним органом з ак­редитації відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» І 05.2001 р. № 2407-111 з урахуванням вимог міжнародних та європейських стандартів з акредитації.

Організація може бути акредитована як орган сертифікації (орган і оцінки відповідн­ої ті), якщо вона є не залежною від розробника, виробника, постачальника, споживача і -має компетентність, яка дозволяє їй проводити сертифікацію у заявленій галузі сертифікації (рис. 2.5.4).

До обов'язків органу з сертифікації систем якості належать: розробка організацій-но-методичних документів з сертифікації систем якості; сертифікація систем якості; орга­нізація та здійснення за пропозицією органу сертифікації продукції та атестації вироб­ництв; здійснення технічного нагляду за сертифікованими системами якості та атестовани­ми виробництвами, видача сертифікатів на системи якості.

Органи з сертифікації продукції та систем якості акредитуються Держспоживстандартом України (органом З акредитації). Вимоги до органу сертифікації систем якості та по­рядок його акредитації встановлені в ДСТУ 3420-96.

До складу Ради органу з сертифікації, як правило, входять представник Національного органу з сертифікації, представники виконавчих груп, та випробувальної лабораторії (центру), можуть залучатися органу з сертифікації систем якості, державних органів, що здійснюють наглядові функції (Держнаглядохоронпраці. Держкоматомнагляд та ін.) та взаємодіють з органом з сертифікації, а також представники товариств (спілок) споживачці та інших зацікавлених організацій

До функцій Виконавчої групи належить:

• розробка та ведення організаційно-методичних документів органу з сертифікації;

• приймання та розгляд заявок на сертифікацію продукції, підготовка рішень за ними та взаємодія із заявниками під час проведення сертифікації;

• відбір та ідентифікація зразків продукції для випробувань, здійснення нагляду за про­веденням випробувань продукції, що сертифікується, проведення аналізу наданих до­кументів та протоколів випробувань;

• проведення обстеження та атестації виробити в. організація проведення технічного нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції;

• оформлення та видання сертифікатів відповідності, атестатів виробництва, ведення обліку сертифікованої продукції та сертифікатів відповідності;

• підготовка рішення шодо визнання зарубіжних сертифікатів та доведення прийнятих рішень до заявників;

• підготовка рішення про скасування або припинення дії виданих сертифікатів відпові­дності та інформування Національного органу з сертифікації, територіальних центрів стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України і заявників щодо прийнятих органом рішень;

• погодження коригувальних заходів з усунення причин невідповідностей та порушень встановлених вимог, що виявлені під час проведення технічного нагляду за виробни­цтвом сертифікованої продукції;

• проведення експертизи нормативних документів на продукцію, що сертифі­кується, та змін до них; інформування виробників та постачальників сертифі­кованої продукції щодо запланованих змін нормативних документів на цю продукцію:

• участь у роботі технічного комітету з стандартизації продукції в галузі акредитації;

• прийняття до розгляду апеляції з питань сертифікації продукції в галузі акредитації органу;

• підготовка звітів про результати діяльності органу з сертифікації для Національного органу з сертифікації та «Настанову з якості».

Акредитовані випробувальні лабораторії (рис. 2.5.5) проводять випробування про­дукції, що сертифікується, відповідно до галузі акредитації та видають протоколи випро­бувань. За дорученням органу з сертифікації випробувальні лабораторії беруть участь у здійсненні технічного нагляду за виробництвом та в атестації виробництва продукції, шо сертифікується, а за дорученням Держспоживстандарту України у проведенні інспек­ційного контролю.

Рис. 2.5.5.

Функціонування органів сертифікації продукції:

а) випробувальна лабораторія у структурі органу сертифікації;

б) випробувальна лабораторія як самостійна структура

Важливими кроками на цьому шляху стало впровадження у практику міжнародних нормативно-правових документів (Правила С'ЕК ООН та Директиви ЄС), які регламенту­ють методики проведення випробувань, вимоги до випробувального обладнання, вимоги до оціночних показників тощо. Розмежування функцій акредитації та сертифікації забезпе­чило прийняття Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від

17.05.2001 р. № 2407-111 та створення Національного агентства а акредитації України (НА-АУ). У сфері випробувань на основі міжнародного документу прийнято національний ста­ндарт ДСТУ І80/ІЕС 17025:2001 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій», який встановлює вимоги до компетентності лабораторій (центрів) у провадженні випробування та порядок їх акредитації.

Зазначений стандарт є ідентичним міжнародному І50ЇЕС 17025:1999 і це дає можли­вість визнання результатів випробувань продукції, отриманих у вітчизняних випробувальних лабораторіях, різними країнами, органи з акредитації яких уклали угоди про взаємне визнання.

Вимоги щодо представлення результатів випробувань регламентує національний до­кумент у сфері метрології — Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 1 1.02.98 р. № 1 13/98-ВР (в редакції від 15.06.2004 р. № 1765-1V). Закон, зокрема, ви­значає правові основи забезпечення єдності вимірювань в Україні, регулює відносини у сфері метрологічної діяльності та спрямований на захист громадян і національної економі­ки від наслідків недостовірних результатів вимірювань.

Випробувальні лабораторії мають бути акредитовані на технічну компетентність та незалежність у Системі. Сертифікаційні виробування можна проводити також у випробу­вальних лабораторіях, що акредитовані тільки на технічну компетентність, але обов'язко­во разом з представниками органу сертифікації продукції (послуг). Відповідальність за необ'сктивність таких випробувань несе орган сертифікації або організація, що виконує його функції, за дорученням яких випробувальна лабораторія проводить випробування.

Інспекційний контроль за діяльністю акредитованих лабораторій здійснюють Держ-споживстандарт України або за його дорученням — територіальні центри з сертифікації шляхом періодичних перевірок їх діяльності, участі в їх роботі представників Держспожи-встандарту України, надання лабораторією регулярної інформації щодо проведених нею випробувань, збору та аналізу інформації від організацій, що здійснюють громадський та державний контроль за якістю продукції, послуг.

Аудитори, які атестовані в системі та занесені до Реєстру Системи, за дорученням Націона­льного органу сертифікації або органу сертифікації, виконують роботи, що пов'язані із сертифі­кацією продукції, процесів, послуг. Атестація аудиторів здійснюється згідно з ДСТУ 3418-96.

Організація, яка претендує на акредитацію як органу з сертифікації продукції (послуг, систем якості, персоналу) повинна:

• організаційну структуру, адміністративні та юридичні права для управління робота­ми з сертифікації в заявленій галузі акредитації;

• компетентний персонал, кваліфікація якого підтверджена документально за результа­тами атестації;

• актуалізований фонд нормативних документів на продукцію та методи її випробувань;

• систему двосторонніх зв'язків з виробниками або постачальниками сертифікованої продукції, яка забезпечує своєчасне їх інформування про заплановані зміни вимог нормативних документів на продукцію, зміни вимог нормативних документів на про­дукцію, що повинно бути документально підтверджено;

• договірні зобов'язання з акредитованими в системі випробувальними лабораторіями (центрами) для проведення випробувань продукції з метою сертифікації, а в разі не­обхідності — з органами сертифікації систем якості;

• штатний персонал, який веде технічний нагляд за виробництвом сертифікованої продукції;

• статут, шо визначає її діяльність;

• настанову 5 якості;

• комплект організаційно-методичних та нормативних документів системи сертифіка­ції продукції в заявленій галузі акредитації;

• документи, шо встановлюють правила та порядок проведення технічного нагляду за виробництвом та випробуваннями сертифікованої продукції;

• досвід роботи з сертифікації, що підтверджується документально за результатами виконаних робіт.

Виробники (продавці) продукції як учасники сертифікації також повинні знати і виконувати свої функції:

• подання заявки на здійснення сертифікації;

• надання продукції та необхідної документації до неї відповідно до правил тієї систе­ми, за якою здійснюватиметься сертифікація.

Основна вимога до виробників — забезпечення відповідності продукції, шо реалізу­ється вимогам нормативних документів, на відповідність яким вона сертифікована. При закінченні терміну дії сертифіката та знака відповідності виробник (продавець) зупинж реалізацію продукції, а якщо вона не відповідає вимогам стандарту, на відповідність яко­му вона сертифікована, припиняє її виробництво.

Якщо виробник вносить зміни до технології виробництва, які впливають на парамет­ри якості сертифікованого товару, які підлягають обов'язковій сертифікації, він зобов'яза­ний повідомити про це орган з сертифікації.

Територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держспоживстандарту України виконують такі функції:

• здійснюють за дорученням органу з сертифікації продукції технічний нагляд за стабі­льністю показників сертифікованої продукції під час її виробництва;