Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јпаратне ≥ програмне забезпеченн€ ѕ 




ќсновн≥ положенн€

јлгоритм≥зац≥€ обчислювальних процес≥в

 

3.1. ћатематичне описанн€ обчислювального алгоритму.

 

ƒл€ математичного описанн€ алгоритму необх≥дно записати вс≥ формули, €к≥ використовуютьс€ дл€ отриманн€ пром≥жних ≥ к≥н-цевих результат≥в.

 

3.2. –озпод≥л памТ€т≥ ѕ≈ќћ.

 

” цьому розд≥л≥ виконуЇтьс€ описанн€ сп≥вв≥дношень м≥ж ≥ден-тиф≥каторами та обТЇктами памТ€т≥ ѕ≈ќћ, у €ких будуть збер≥га-тис€ дан≥.

 

«алежно в≥д конкретного програмного середовища розр≥зн€ють обТЇкти памТ€т≥ ѕ≈ќћ:

 

Ц у системах програмуванн€ Ц зм≥нн≥, константи;

 

Ц у табличних процесорах Ц кл≥тинки, блоки кл≥тинок;

 

Ц у середовищ≥ —”Ѕƒ Ц пол€.

 

ќсоблив≥стю описанн€ цього розд≥лу дл€ —”Ѕƒ Ї факт сп≥впадан-н€ назв ≥дентиф≥катор≥в ≥ назв основних њњ обТЇкт≥в пол≥в.

 

3.3. “ехнолог≥€ р≥шенн€ задач≥1.

 

1. ƒл€ розробки програм:

 

Ц ормуЇтьс€ блок-схема обчислювального алгоритму.

 

2. ƒл€ розвТ€занн€ задач у середовищ≥ табличного процесора

 

описуЇтьс€:

 

Ц посл≥довн≥сть формуванн€ таблиць;

 

Ц формули чи функц≥њ дл€ обчисленн€ вих≥дних даних;

 

Ц д≥апазони даних дл€ формуванн€ д≥аграм.

 

3. ƒл€ розвТ€занн€ задач у середовищ≥ —”Ѕƒ описуЇтьс€:

 

Ц структура таблиць, типи њх пол≥в та властивост≥ даних;

 

Ц схеми звТ€зк≥в м≥ж таблиц€ми;

 

Ц типи запит≥в;

 

Ц пол€ форм та зв≥т≥в.

 

1 ÷ей розд≥л формуЇтьс€ в залежност≥ в≥д типу задач≥ та засоб≥в дл€ њњ розвТ€занн€

 

Ќ. я. Ќаливайко

 

3.  лючов≥ пон€тт€ алгоритм≥зац≥њ обчислювальних процес≥в

 

¬ загальному розум≥нн≥ процес (в≥д лат. Processes Цпросуванн€) Ї сукупн≥сть посл≥довних д≥й дл€ дос€гненн€ де€кого результату. ” цьому ключ≥ п≥д обчислювальним процесом необх≥дно розум≥ти сукупн≥сть д≥й над вх≥дними даними з метою отриманн€ необх≥д-ного результату (вих≥дних даних), €к≥ виконуютьс€ за допомогою обчислювальних машин.

 

ќбчислювальний процес, €к процес обробки ≥нформац≥њ, можна представити €к процес р≥шенн€ де€коњ задач≥. ” цьому ключ≥ п≥д задачею сл≥д розум≥ти процес отриманн€ оч≥куваного результату шл€хом обробки вх≥дних даних.

 

ѕроцес р≥шенн€ задач≥ на ≈ќћ, €к обчислювальний процес, нев≥дТЇмно повТ€заний з пон€тт€м алгоритм. ¬изначенн€ цього пон€тт€ представлено √ќ—“омЦ19.004-80, зг≥дно з €ким Ђалгоритм Ц это точное предписание, определ€ющее вычислительный процесс от варьируемых начальных данных к искомому результатуї.

 

“ерм≥н алгоритм у б≥льш розгорнутому визначенн≥ €вл€Ї со-бою к≥нцевий наб≥р правил, €к≥ однозначно розкривають вм≥ст ≥ посл≥довн≥сть виконанн€ операц≥й дл€ систематичного р≥шенн€ визначеного класу задач за к≥нцеве число крок≥в, а у спрощеному вар≥ант≥ визначенн€ р≥шенн€ це необх≥дна посл≥довн≥сть елемен-тарних д≥й, виконанн€ €ких над вх≥дними даними приводить до отриманн€ к≥нцевого результату (вих≥дних даних).

 

“аким чином, кожний обчислювальний процес €вл€Ї собою алго-ритм≥чний процес, або процес, €ким реал≥зуЇтьс€ де€кий алгоритм.

 

 

јпаратне ≥ програмне забезпеченн€ ѕ 

ќсновн≥ блоки персонального комп'ютера

¬ основному персональний комп'ютер складаЇтьс€ з трьох частин:

- системного блоку;

- клав≥атури

-мон≥тора (диспле€).

—истемний блок комп'ютера м≥стить вс≥ основн≥ пристроњ:

- електронн≥ схеми, €к≥ управл€ють роботою комп'ютера (м≥кропроцесор, оперативна пам'€ть, контролери зовн≥шн≥х пристроњв та ≥н.)

- блок живленн€;

- накопичувач≥ (дисководи) дл€ гнучких магн≥тних диск≥в;

- накопичувач на жорсткому магн≥тному диску (в≥нчестер≥).

 

ѕроцесор - основна частина комп'ютера. ¬≥н призначений дл€ опрацюванн€ ≥нформац≥њ за програмою, €ка занесена в оперативну пам'€ть та керуванн€ пристро€ми введенн€-виведенн€. ќсновна характеристика процесора - його швидкод≥€.

ќперативна пам'€ть - (пам'€ть з дов≥льним доступом, Random Access Memory, RAM ) -змонтований, €к правило, на одн≥й монтажн≥й плат≥ наб≥р м≥кросхем. ¬она працюЇ досить швидко, що дозвол€Ї процесору не простоювати при зверненн≥ до пост≥йноњ пам'€т≥.

≤нш≥ види пам'€т≥:

- надоперативна (надшвидка, Cache Memory);

- пост≥йна (Basic Input-Output System, BIOS);

- нап≥впост≥йна (Complementary Metal-Oxide Semiconductor, CMOS);

- в≥деопам'€ть.

 лав≥атура - пристр≥й дл€ введенн€ алфав≥тноњ ≥ цифровоњ ≥нформац≥њ. —тандартн≥ клав≥атури ≤¬ћ –— под≥л€ютьс€ на 84 - ≥ 101- клав≥шн≥. ≤снуЇ розширена 104 - клав≥шна клав≥атура, створена спец≥ально дл€ Windows.

ћиша - пристр≥й, виготовлений у вигл€д≥ пластмасовоњ коробочки з вмонтованою кулькою ≥, €к правило, двома клав≥шами. ѕри перем≥щенн≥ миш≥ по робочому стол≥ вказ≥вник миш≥ перем≥щуЇтьс€ по екрану мон≥тора. јналог≥чн≥ пристроњ - трекбол ≥ трекпойнт.

ƒисководи - дл€ гнучких диск≥в - пристроњ дл€ введенн€ ≥нформац≥њ на гнучких дисках. в≥дпов≥дно до розм≥ру дискет розр≥зн€ють дл€ 3,5" ≥ 5,25" (89 ≥ 133 мм в≥дпов≥дно).

∆орсткий диск (в≥нчестер) - €к правило вмонтований в системний блок, служить дл€ запису та збер≥ганн€ великоњ к≥лькост≥ ≥нформац≥њ.

ћон≥тор - пристр≥й дл€ в≥дображенн€ текстовоњ та граф≥чноњ ≥нформац≥њ на екран≥. ¬икористовуютьс€ чорно-б≥л≥ та кольоров≥ мон≥тори. основн≥ характеристики мон≥тор≥в - розм≥р екрана по д≥агонал≥ та ч≥тк≥сть зображенн€ (к≥льк≥сть точок на 1 см2)

ѕринтер - пристр≥й дл€ роздруковуванн€ текстовоњ, а часто ≥ граф≥чноњ ≥нформац≥њ - матричн≥, струменев≥, лазерн≥.

 

ѕрограмне забезпеченн€

ѕрограми дл€ персональних комп'ютер≥в можна прозд≥лити на три категор≥њ:

- прикладн≥ програми, €к≥ забезпечують виконанн€ необх≥дних користувачев≥ д≥й: редагуванн€ текст≥в, створенн€ малюнк≥в ≥ т.д.

- системн≥ програми - виконують допом≥жн≥ функц≥њ, наприклад, коп≥юванн€ ≥нформац≥њ, видача дов≥дкових даних про комп'ютер ≥ т.д.

- ≥нструментальн≥ системи (системи програмуванн€) - забезпечують створенн€ нових програм дл€ комп'ютера.

 

ќперац≥йна система - це програма, €ка завантажуЇтьс€ при вмиканн≥ комп'ютера. ¬она зд≥йснюЇ д≥алог з користувачем, управл€Ї комп'ютером, його ресурсами, запускаЇ ≥нш≥ (прикладн≥) програми на виконанн€. ќ— надаЇ користувачев≥ зручний зас≥б (≥нтерфейс) сп≥лкуванн€ з пристро€ми комп'ютера.

¬ажливим класом системних програм Ї програми - драйвери. ¬они розширюють можливост≥ операц≥йноњ системиз керуванн€ пристро€ми введенн€-виведенн€. «а допомогою драйвер≥в можна зд≥йснювати п≥дключенн€ до комп'ютера нових пристроњв або нестандартне використанн€ вже в≥домих пристроњв.

ѕрограми - оболонки - забезпечують б≥льш зручний спос≥б сп≥лкуванн€ користувача з комп'ютером, н≥ж за допомогою командного р€дка DOS. ѕопул€рними програмами-оболонками Ї Norton Commander, XTree Pro Gold, PC Shell з комплекту PC Tools.

ќперац≥йн≥ оболонкиспрощують створенн€ граф≥чних програм, пропонуючи дл€ цього велику к≥льк≥сть зручних засоб≥в ≥ розширюючи можливост≥ персонального комп'ютера. ѕопул€рною програмою Ї Microsoft Windows.

ƒо системних програм можна в≥днести також допом≥жн≥ програми (утил≥ти). –≥зновиди утил≥т: програми -пакувальники, програми дл€ створенн€ резервних коп≥й ≥нформац≥њ на дисках, антив≥русн≥ програми, комун≥кац≥йн≥ програми, програми дл€ д≥агностики комп'ютера, програми дл€ оптим≥зац≥њ диск≥в, дл€ динам≥чного стисканн€ диск≥в та ≥нш≥.

« прикладних програм найб≥льш широко використовують:

- програми п≥дготовки текст≥в (документ≥в) на комп'ютер≥ - текстов≥ редактори;

- програми п≥дготовки документ≥в типографськоњ €кост≥ - видавнич≥ системи;

- програми обробки табличних даних - електронн≥ таблиц≥ або табличн≥ процесори;

- програми обробки масив≥в ≥нформац≥њ - системи управл≥нн€ базами даних (—”Ѕƒ), €к≥ дозвол€ють керувати великими ≥нформац≥йними програмами - базами даних. ¬они забезпечують введенн€, пошук, сортуванн€ даних ≥ т.д.

- граф≥чн≥ редактори - дозвол€ють створювати ≥ редагувати малюнки на екран≥ комп'ютера;

- системи д≥ловоњ та науковоњ граф≥ки - дл€ наочного зображенн€ на екран≥ р≥зних даних ≥ залежностей за допомогою граф≥к≥в, д≥аграм;

- системи автоматичного проектуванн€ (—јѕ–) - дл€ кресленн€ та конструюванн€ р≥зних механ≥зм≥в за допомогою комп'ютера.

 

јрх≥ватори

 

¬ житт≥ кожного користувача ѕ  пер≥одично виникають ситуац≥њ, коли, наприклад, потр≥бно перенести один чи к≥лька файл≥в на ≥нший комп'ютер за допомогою обмеженого за обс€гом з'Їмного нос≥€, переслати сол≥дний файл по електронн≥й пошт≥ та ≥н. як правило, виникаЇ проблема розд≥ленн€ великого файлу на к≥лька др≥бн≥ших з можлив≥стю його подальшого в≥дновленн€, групуванн€ великоњ к≥лькост≥ др≥бних файл≥в у крупн≥ш≥, стисканн€ файл≥в дл€ зменшенн€ њх розм≥ру тощо. ƒл€ вир≥шенн€ таких завдань використовують арх≥ватори.

јрх≥ватор Ч програма, що об'ЇднуЇ к≥лька файл≥в в один арх≥в чи у сер≥ю арх≥в≥в, дл€ зручност≥ перенесенн€ чи збер≥ганн€. ѕри цьому зазвичай зд≥йснюЇтьс€ њх стисканн€ дл€ зменшенн€ розм≥ру арх≥ву.

—учасн≥ арх≥ватори не просто об'Їднують файли в один. —творен≥ за њх допомогою арх≥ви м≥ст€ть ≥нформац≥ю про ≥мена файл≥в ≥ розм≥ри ориг≥нал≥в, можуть захищатис€ паролем.

јрх≥ватор≥в ≥снуЇ багато, але, мабуть, найфункц≥ональн≥шими серед них Ї:7 Zip - арх≥ватор, попул€рний завд€ки своњй безкоштовност≥, над≥йност≥ роботи та п≥дтримц≥ формату 7Z, що характеризуЇтьс€ високим р≥внем стисканн€. ѕ≥дтримуЇ формати: 7Z, ZIP, CAB, RAR, ARJ, GZIP, BZIP2, TAR, CPIO, RPM.

 

ExtractNow 4.6.1.1 - невелика безкоштовна програма дл€ швидкого розпаковуванн€ арх≥в≥в.

 

Hamster Free ZIP Archiver 1.2. - безкоштовний арх≥ватор з≥ стильним ≥нтерфейсом, €кий використовуЇ багато€дерн≥сть центрального процесора.

 

HaoZip 2.3 - безкоштовний ≥ зручний арх≥ватор.

 

IZArc 4.1.2 - безкоштовний арх≥ватор. ѕ≥дтримуЇ близько 50 формат≥в. ™ украњнська, рос≥йська та ≥н. мови.

 

PeaZip 3.9. - безкоштовний арх≥ватор, €кий п≥дтримуЇ б≥льш≥сть попул€рних формат≥в арх≥в≥, а також власний формат - Pea.

 

Universal Extractor 1.6.1. - програма дл€ швидкоњ розпаковки вм≥сту арх≥в≥в ус≥х формат≥в, файл≥в-≥нстал€тор≥в ≥ багатьох ≥нших файл≥в, незалежно в≥д джерела, способу упаковки, методу стисненн€ та ≥н.

 

WinRAR - попул€рний потужний арх≥ватор, €кий п≥дтримуЇ формати RAR, ZIP, 7Z, ACE, ARJ, BZ2, CAB, GZ, ISO, JAR, LZH, TAR, UUE, Z. ™диний його недол≥к Ц за нього необх≥дно платити, але прот€гом 40 дн≥в можна користуватис€ демонстрац≥йною верс≥Їю.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 863 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2313 - | 2154 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.