Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсновн≥ типи обчислювальних процес≥в




 

ѕон€тт€ про обчислювальний процес. ќбчислювальним називаЇтьс€ процес розв`€занн€ р≥зноман≥тних задач на ≈ќћ. ” свою чергу, безпосередньому розв`€занню задач на комп`ютер≥ передуЇ досить складна та трудом≥стка посл≥довн≥сть д≥й, необх≥дних дл€ п≥дготовки обчислювального процесу. ƒуже часто процес п≥дготовки задач≥ до розв`€занн€ становить 90 Ц 95%, а безпосереднЇ розв`€занн€ лише 5 Ц 10% в≥д загального часу.

 

–озвТ€занн€ будь-€коњ задач≥ на ≈ќћ складаЇтьс€ з к≥лькох етап≥в, а саме:

 

Ц постановка завданн€ (зТ€суванн€ к≥нцевоњ мети ≥ розробленн€ загального п≥дходу до досл≥джуваноњ проблеми);

 

Ц формал≥зац≥€ (побудова математичноњ модел≥ розгл€дуваного €вища);

 

Ц виб≥р (або розробленн€) методу розвТ€зуванн€;

 

Ц розробленн€ алгоритму(побудова розвТ€занн€ у форм≥ алгоритму, що складаЇтьс€ з≥ ск≥нченноњ посл≥довност≥ ≥нструкц≥й, кожна з €ких маЇ ч≥ткий зм≥ст ≥ може бути виконана з певними обчислювальними затратами за ск≥нченний час);

 

Ц складанн€ програми (поданн€ алгоритму у форм≥, зрозум≥л≥й ≈ќћ);

 

Ц в≥дладка програми (перев≥рка њњ в≥зуально та ви€вленн€ помилок у процес≥ комп≥л€ц≥њ;

 

Ц обчисленн€ та обробка результат≥в (отриманн€ розвТ€зку задач≥ шл€хом виконанн€ завершеноњ програми).

 

ѕор€д з цими етапами користувач у процес≥ розвТ€зуванн€ задач≥ може виконувати також наступн≥:

 

Ц виб≥р мови програмуванн€;

 

Ц опис структури даних;

 

Ц оптим≥зац≥€ програми;

 

Ц тестуванн€;

 

Ц документуванн€ та ≥н.

 

2. ¬иди обчислювального процесу.

 

1) Ћ≥н≥йний обчислювальний процес

 

Ћ≥н≥йним називають такий обчислювальний процес, в алгоритм≥ €кого використовуЇтьс€ лише базова конструкц≥€ типу сл≥дуванн€. ÷е означаЇ, що у процес≥ реал≥зац≥њ алгоритму л≥н≥йноњ структури д≥њ виконуютьс€ один раз, а њх посл≥довн≥сть визначаЇтьс€ номером блочного символу(блок ≥з номером N завжди виконуЇтьс€ п≥сл€ блоку з номером NЦ1, де N Ц натуральне число). ѕрикладом л≥н≥йного обчислювального процесу Ї обчисленн€ площ≥ S трикутника, €кщо в≥дом≥ значенн€х його стор≥н а, b та с..

 

Ѕлок-схема алгоритму обчисленн€ площ≥ трикутника.

 

 

2) –озгалужений обчислювальний процес

 

–озгалуженим називають такий обчислювальний процес, в алгоритм≥ €кого передбачене розгалуженн€ де€коњ посл≥довност≥ д≥й на два (≥нод≥ три) напр€мки залежно в≥д результату перев≥рки заданоњ умови. ¬ алгоритмах розгалуженоњ структури завжди присутн≥й блочний символ "¬иб≥р", п≥сл€ €кого д≥њ виконуютьс€ по одн≥й ≥з двох (трьох) г≥лок.

 

ѕрикладом розгалуженого обчислювального процесу може слугувати обчисленн€ значенн€ наступноњ функц≥њ

 

 

Ѕлок-схема алгоритму обчисленн€ значенн€ y

 

 

3) ÷икл≥чний обчислювальний процес

 

÷икл≥чним називають такий обчислювальний процес, в алгоритм≥ €кого де€ка група блочних символ≥в виконуЇтьс€ багаторазово. јлгоритм цикл≥чноњ структури застосовуЇтьс€ €к самост≥йно (наприклад, дл€ обчисленн€ значень функц≥й, дл€ обробки масив≥в даних), так ≥ в склад≥ б≥льш складних алгоритм≥в.

 

ѕрикладом цикл≥чного обчислювального процесу Ї обчисленн€ значень функц≥њ y=a ex +cos bx при зм≥н≥ параметра х в≥д початкового значенн€ х1 до к≥нцевого значенн€ х2 ≥з кроком х3.

 

«астосуванн€ блоку "ћодиф≥кац≥€" дозвол€Ї зменшити к≥льк≥сть геометричних ф≥гур при зображенн≥ алгоритму цикл≥чноњ структури.

 

 

ѕерегл€д файловоњ системи програмами Ђћ≥й компТютерї, Ђѕров≥дникї

 

 

¬≥кно ћ≥й компТютер Ї кореневою папкою ≥Їрарх≥чноњ файловоњ системи ѕ  ≥ м≥стить:

«начки вс≥х гнучких, жорстких та оптичних диск≥в;

ѕапку панель управл≥нн€;

ѕапку ћережеве оточенн€.

 

Ућ≥й компТютерФ Ї кореневою папкою ≥Їрарх≥чноњ файловоњ системи ѕ 

 

вона м≥стить значки вс≥х його локальних ресурс≥в жорстких, гнучких, ≥ компакт-диск≥в, принтера та ≥нш≥.

 

У—етевое окружениеФ Ц м≥стить значки компТютер≥в, до €ких Ї доступ з ѕ  у локальн≥й компТютерн≥й мереж≥.

 

¬ибираючи потр≥бний значок, можна скористатис€ необх≥дною ≥нформац≥Їю, що знаходитьс€ у в≥дпов≥дному ѕ .

 

У орзинаФ (аналог кошика дл€ см≥тт€) збер≥гаЇ вилучен≥ ран≥ше файли завд€ки чому помилкову вилучену ≥нформац≥ю можна в≥дновити знайшовши њњ у кошику. ќск≥льки файли, що знаход€тьс€ у У ошикуФ, остаточно не вилучен≥ з диска, вони займають в ньому колишн≥й обс€г, причому в≥н може бути значний. “ому час в≥д часу треба зв≥льн€ти У ошикФ вручну. ƒл€ цього потр≥бно в≥дкрити папку корзина ≥ в меню = ‘айл = вибрати пункт Уќчистить корзинуФ.

 

ўоб ознайомитись ≥з вм≥стом будь-€коњ папки, необх≥дно њњ в≥дкрити. ƒл€ цього досить встановити покажчик миш≥ на значок папки ≥ дв≥ч≥ клацнути л≥вою клав≥шею миш≥. «акрити папку можна, натиснувши на л≥ву клав≥шу миш≥ на кнопц≥ закритт€ в≥кна ( нопка УхФ у правому верхньому кут≥ в≥кна екрану).

 

” нижн≥й частин≥ екрану дисплею, €к правило, розташовуютьс€ панель задач Ц смуга с≥рого кольору. Ќа правому њњ к≥нц≥ розм≥щуЇтьс€ годинник, ≥ндикатор режиму роботи клав≥атури, а на л≥вому кнопка УѕускФ. ѕри клацанн≥ мишею на ц≥й кнопц≥ зТ€вл€Їтьс€ головне миню, €ке забезпечуЇ доступ до меню запуску додатк≥в, редагуванн€ додатк≥в, редагуванн€ документ≥в, системи допомоги, перех≥д до ќ— MS-DOS та завершенн€ роботи у Windows 98.

 

ƒл€ керуванн€ файловою системою персонального комп'ютера призначаютьс€

програма ѕроводник та система в≥кон ћой компьютер.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 4545 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2280 - | 2090 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.