Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озд≥л 9. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить флавоноњди




“естов≥ завданн€ з банку даних Ђ –ќ  2.2008ї.

“естов≥ завданн€ з банку даних Ђ –ќ  2. 2006 Ц 2007ї.

1. ƒл€ встановленн€ справжност≥ сировини вид≥ленн€ з корен≥в вовчуга польового нанесли на смужку ф≥льтрувального паперу ≥ продивились в ”‘-св≥тл≥. √олуба флюоресценц≥€ св≥дчить про на€вн≥сть в сировин≥:

*ј. ≤зофлавоноњд≥в

¬. ≈уфлавоноњд≥в

—. Ќеофлавоноњд≥в

ƒ. Ѕ≥флавоноњд≥в

≈. ‘лавол≥гнан≥в.

 

2. “рави, в основному, заготовл€ють у пер≥од цв≥т≥нн€ рослин. ¬ин€ток становить трава череди.  оли заготовл€ють траву череди?

*ј. ” фаз≥ бутон≥зац≥њ

¬. ” пер≥од цв≥т≥нн€ рослини

—. ѕеред початком цв≥т≥нн€ рослини

ƒ. ” пер≥од по€ви плод≥в

≈. ” пер≥од зр≥лих плод≥в.

 

3. « кв≥ток та плод≥в глоду отримують наст≥й та р≥дкий екстракт, €к≥ використовуютьс€ €к кард≥отон≥чн≥ засоби. ƒобро€к≥сн≥сть ц≥Їњ л≥карськоњ рослинноњ сировини визначають по складу флавоноњд≥в за допомогою:

*ј. —пектрофотометричного методу

¬. ћетоду б≥олог≥чноњ стандартизац≥њ

—. ћетоду перегонки з водою

ƒ. √рав≥метричного методу

≈. ѕерманганатометричного методу.

 

4. ƒл€ визначенн€ добро€к≥сност≥ трави г≥рчаку перцевого дл€ вид≥ленн€ додали спиртовий розчин алюм≥н≥ю хлориду. —постер≥гали жовто-зелене забарвленн€, €ке св≥дчить про на€вн≥сть:

*ј. ‘лавоноњд≥в

¬. —апон≥н≥в

—.  умарин≥в

ƒ. јнтраценпох≥дних

≈. ƒубильних речовин.

 

5. ƒл€ ≥дентиф≥кац≥њ сировини до настою кв≥ток глоду додали порошок метал≥чного магн≥ю ≥ концентровану хлористоводневу кислоту. ”творилось рожеве забарвленн€, €ке св≥дчить про на€вн≥сть в сировин≥:

*ј. ‘лавоноњд≥в

¬.  умарин≥в

—. ƒубильних речовин

ƒ. —лизу

≈. јлкалоњд≥в.

 

6. ¬ ÷–ј над≥йшов план по загот≥вл≥ трави череди. «агот≥вл€ верх≥вок довжиною до 15 см повинна проводитис€ у фазу:

*ј. Ѕутон≥зац≥њ

¬. ÷в≥т≥нн€

—. ѕлодоношенн€

ƒ. Ќа початку цв≥т≥нн€

≈. ¬ к≥нц≥ цв≥т≥нн€.

 

7. ѕри х≥м≥чному анал≥з≥ кв≥ток цмину отримали позитивний результат ц≥ан≥диновоњ проби. ѕро на€вн≥сть €кого класу сполук св≥дчить проведена реакц≥€:

*ј. ‘лавоноњд≥в

¬. јнтоц≥ан≥в

—.  умарин≥в

ƒ. —апон≥н≥в

≈. јлкалоњд≥в.

 

8. « кв≥ток ≥ плод≥в глоду отримують наст≥й ≥ р≥дкий екстракт, €к≥ використовують €к кард≥отон≥чний зас≥б. —пектрофотометричним методом визначають склад в сировин≥ глоду наступн≥ д≥юч≥ речовини:

*ј. ‘лавоноњд≥в

¬.  ард≥огл≥козид≥в

—. јтроп≥ну

ƒ. ѕапаверину

≈. ÷итизину.

 

9. “рава зв≥робою звичайного надходить до аптечноњ мереж≥ ≥ переробл€Їтьс€ дл€ отриманн€ антибактер≥альних засоб≥в. ƒобро€к≥сн≥сть ц≥Їњ рослинноњ сировини визначають за вм≥стом суми флавоноњд≥в, що визначаютьс€ за допомогою:

*ј. —пектрофотометричного методу

¬. ’роматограф≥чного методу

—. ћетоду кислотно-основного титруванн€

ƒ. ѕерманганатометричного методу.

 

10. ƒл€ визначенн€ справжност≥ трави г≥рчаку почечуйного до вит€гу додали спиртовий розчин алюм≥н≥ю хлориду. —постер≥гали жовто-зелене забарвленн€, €ке св≥дчить про на€вн≥сть:

*ј. ‘лавоноњд≥в

¬. ƒубильних речовин

—.  умарин≥в

ƒ. јнтраценпох≥дних

≈. —апон≥н≥в.

 

11. Ѕутони софори €понськоњ Ї промисловим джерелом отриманн€ рутину. яку €к≥сну реакц≥ю необх≥дно провести, щоб п≥дтвердити його флавоноњдну природу:

*ј. « метал≥чним магн≥Їм ≥ концентрованою хлористоводневою кислотою

¬. « зал≥зоамон≥йними галунами

—. « п≥криновою кислотою

ƒ. « розчином фосфорномол≥бденовоњ кислоти.

≈. « розчином йоду в кал≥ю йодид≥.

 

12. Ќа завод над≥йшла парт≥€ трави зв≥робою, €ка використовуЇтьс€ дл€ виготовленн€ антим≥кробних, протизапальних препарат≥в. як≥сний ≥ к≥льк≥сний анал≥з ц≥Їњ сировини провод€ть по складу:

ј. ‘енологл≥козид≥в

¬.  умарин≥в

*—. ƒубильних речовин

ƒ. јнтраценпох≥дних

≈. ≈ф≥рних ол≥й.

 

13. Ќа завод поступила парт≥€ сировини-Radix Ononidis, €ка використовуЇтьс€ дл€ виготовленн€ насто€нки.  ≥льк≥сну стандартизац≥ю ц≥Їњ сировини провод€ть в перерахунку на:

*ј. ќнон≥н

¬. √≥перозид

—.  верцетин

ƒ. –утин

≈. јл≥зарин.

 

14.  в≥тки волошки використовують €к сечог≥нний зас≥б.  ≥льк≥сну оц≥нку ц≥Їњ рослинноњ сировини провод€ть в перерахунку на:

*ј. ÷≥ан≥н

¬. Ћанатозид

—. √алову кислоту

ƒ. ƒ≥осу≥н

≈. ќнон≥н.

 

15. Д Ќово≥ман≥нФ застосовують €к антибактер≥альний зас≥б. яка л≥карська рослинна сировина Ї джерелом його одержанн€?

*ј. Herba Hyperici

B. Herba Leonuri

C. Herba Polygoni hydropiperis

ƒ. Herba Solidaginis Canadensis

E. Herba Eguiseti arvensis.

 

16. —ировиною волошки синьоњ Ї кв≥тки, €к≥ сушать:

*ј. “≥льки у зат≥нку

¬. Ќа сонц≥

—. ¬ сушарках при 50-60∞—

ƒ.  онвективним методом

≈. Ќа пов≥тр≥.

 

17. «г≥дно до ƒ‘ ’≤ волошку синю використовують €к сечог≥нний зас≥б. ¬каж≥ть, €к≥ частини рослини заготовл€ють дл€ л≥кувальних ц≥лей:

*ј.  райов≥ кв≥ти

¬. —уцв≥тт€

—.  в≥тколоже ≥ обгортку

ƒ. Ћист€

≈. “раву.

 

18.  в≥ти цмину п≥скового збирають на початку цв≥т≥нн€. ¬каж≥ть ф≥тоценози загот≥вл≥ Ћ–—:

*ј. —тепов≥

¬. Ћ≥сов≥

—. Ћугов≥

ƒ.ЅурТ€нов≥

≈. ¬одойми.

 

19. ѕри досл≥дженн≥ поверхневого препарату листка ви€влено на€вн≥сть кристал≥чних включень кальц≥ю карбонату у форм≥ цистол≥т≥в, друз кальц≥ю оксалату, а також волоск≥в жалких, ретортовидних та головчастих. ƒосл≥джуваним обТЇктом Ї листок:

ј. √рицик≥в

¬. „ереди

—. ћатеринки

ƒ. „истот≥лу

*≈. ƒерев≥ю.

 

20. « корен≥в солодки голоњ виготовл€ють дек≥лька л≥карських препарат≥в р≥зноман≥тноњ фармаколог≥чноњ д≥њ. «апропонуйте хворому противиразковий препарат на основ≥ флавоноњдних сполук солодки:

*ј. Ћ≥кв≥ритон

¬. –утин

—. јскорутин

ƒ. ’олосас

≈.  онвафлав≥н.

 

21. « метою комплексного використанн€ трави конвал≥њ, окр≥м ф≥тозасоб≥в, що м≥ст€ть кард≥остероњди, одержують ще субстанц≥ю Д онвафлав≥нФ, €ка про€вл€Ї жовчог≥нну д≥ю. ¬каж≥ть групу Ѕј–, що в н≥й м≥ст€тьс€:

*ј. ‘лавоноњди

¬.  умарини

—. “ерпеноњди

ƒ. —тероњдн≥ сполуки

≈. ѕол≥сахариди.

 

22. ѕри х≥м≥чному анал≥з≥ пупТ€нк≥в софори €понськоњ був отриманий результат ц≥ан≥диновоњ проби. ѕро на€вн≥сть €кого класу Ѕј– св≥дчить проведена реакц≥€:

*ј. ‘лавоноњд≥в

¬. јлкалоњд≥в

—. јнтраценпох≥дних

ƒ. —апон≥н≥в

≈.  умарин≥в.

 

Ѕазов≥ тестов≥ завданн€ кафедри

1. ‘лавоноњди Ц це група природних сполку, в основ≥ €ких лежить структура:

ј. јнтрацену

*¬. ƒифен≥лпропану

—. јрбутину

ƒ. ≤ндолу

≈. ÷иклопентаноперг≥дрофенантрену.

 

2. ƒо €коњ родини належить рослина Sambucus nigra:

ј. Polygonaceae

*B. Caprifoliaceae

C. Saxifragaceae

ƒ. Ginkgoaceae

E. Amrantaceae.

 

3. яка рослина м≥стить ≥зофлавонов≥ гл≥козиди онон≥н, оносп≥н:

*ј. ¬овчуг польовий

¬. —ухоцв≥т багновий

—. √≥рчак почечуйний

ƒ. ѕижмо звичайне

≈. ’вощ польовий.

 

4. ‘лавоноњди утворюють жовте або червоне забарвленн€ з:

*ј. Ќатр≥ю н≥тропрусидом

¬. ѕ≥криновою кислотою

—. ћагн≥Їм у присутност≥ концентрованоњ Ќ2SO4

ƒ.«ал≥зоамон≥Ївими галунами

≈. —ол€ми важких метал≥в.

 

5. —ировина шоломниц≥ байкальськоњ (Scutellaria baicalensis Georgi.), що використовуЇтьс€ в медицин≥ Ц це:

ј. ѕлоди

*¬.  орен≥

—. Ћист€

ƒ.  в≥тки

≈. Ќас≥нн€.

 

6.  в≥тки цмину п≥скового (Helichrysum arenarium L.) мають так≥ морфолог≥чн≥ ознаки, €к:

ј.  в≥тки поодинок≥, лимонно-жовт≥

¬.  в≥тки правильн≥, жовт≥, з≥бран≥ у вузьку китицю

*—.  в≥тки жовт≥, трубчаст≥, др≥бн≥, з≥бран≥ у кул€ст≥ кошики з лимонно-жовтою обгорткою

ƒ.  в≥тки поодинок≥, червон≥

≈.  в≥тки поодинок≥ темно-рожев≥.

 

7. –ослиною, що м≥стить флавоноњди ≥ культивуЇтьс€ в ”крањн≥, Ї:

ј. ‘≥алка трикол≥рна (Viola tricolor L.)

¬. —пориш звичайний (Poligonum aviculare L.)

*—. Ўоломниц€ байкальська (Scutellaria baicalensis Georgi)

ƒ. √≥рчак почечуйний (Poligonum persicaria L.)

≈. ќман високий (Inula helenium L.).

 

8. ќсновна фармаколог≥чна д≥€ трави злинки канадськоњ (Erigeron Canadensis L.) Ц це:

ј. ∆овчог≥нна

*¬. јнтид≥арейна

—. —едативна

ƒ. ¬≥дхаркувальна

≈.√≥потензивна.

 

9. ‘≥топрепаратами противиразковоњ д≥њ, що отримують ≥з солодкового корен€ (Radix Glycyrrhizae), Ї:

ј. √л≥церам, ≈кстракт солодкового корен€

*¬. Ћ≥кв≥р≥тон, ‘лакарб≥н

—. “рибуспон≥н, Ћегалон

ƒ. ‘лакум≥н, јлантон

≈.  ел≥н, јв≥сан.

 

10. ѕрепарати, що одержують з г≥нкго дволопатевого (Ginkgo biloba L.):

ј. –отокан, ѕертусин

¬. ћукалтин, –екутан

—. Ѕефунг≥н, Ѕет≥ол

*ƒ. Ѕ≥лоб≥л, “анакан

≈. Ћегалон, —енаде.

 

11. ¬идом глоду, що застосовуЇтьс€ у медицин≥, Ї:

ј. √л≥д колючий

¬. √л≥д  оролькова

—. √л≥д алтайський

ƒ. √л≥д даурський

* ≈. ¬се в≥рно.

 

12. Ћ≥карська рослина, що м≥стить флавоноњди, Ї:

ј. ’вощ польовий (Eguisetum arvense L.)

¬. Ќаперст€нка шерстиста (Digitalis lanata L.)

*—. «в≥роб≥й звичайний (Hypericum perforatum L.)

ƒ. Ѕеладонна звичайна (Atropa belladonna L.)

≈. Ѕарбарис звичайний (Berberis vulgaris L.).

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1336 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

∆изнь - это то, что с тобой происходит, пока ты строишь планы. © ƒжон Ћеннон
==> читать все изречени€...

2069 - | 1875 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.036 с.