Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озд≥л 8. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить антраценпох≥дн≥




“естов≥ завданн€ з банку даних Ђ –ќ  2.2008ї.

“естов≥ завданн€ з банку даних Ђ –ќ  2. 2006 Ц 2007ї.

1. Ћ≥карська рослинна сировина Rhamnus cathartica використовуЇтьс€ €к проносний зас≥б. ¬каж≥ть, що Ї неприпустимими дом≥шками ц≥Їњ рослини?

*ј. ѕлоди крушини в≥льховидноњ

¬.Ћистки жостеру проносного

—. ора крушини

ƒ. в≥ти жостеру

≈. ора жостеру.

 

2. ѕри макроскоп≥чному анал≥з≥ Ћ–— встановлено наступн≥ д≥агностичн≥ ознаки: куски кори трубчаст≥ або жолобкуват≥, зовн≥шн€ поверхн€ кори гладка, темно-бура, часто з б≥луватими поперечно вит€гнутими сочевичками; при з≥шкр€буванн≥ зовн≥шньоњ частини корку видно червоний шар; внутр≥шн€ поверхн€ гладка, червонувато-бурого кольору. ѕров≥зор зробив висновок, що дана Ћ–— це:

ј. ора калини

*¬. ора крушини

—. ора дуба

ƒ. ора верби

≈. ора л≥щини.

 

3. ѕох≥дн≥ антрах≥нону (ал≥зарин) здатн≥ розчин€ти оксалатн≥ ≥ фосфатн≥ камен≥, що утворилис€ в нирках. ƒжерелом дл€ одержанн€ препарат≥в з нефрол≥тичною, спазмол≥тичною ≥ сечог≥нною д≥Їю Ї:

*ј.Rhizomata et radices Rubiae

¬.Rhizomata et radices Sanguisorbae

—.Rhizomata cum radicibus Valerianae

ƒ.Radix Rhodiolae

≈.Radix Belladonnae.

 

4.  орен≥ щавлю к≥нського збирають у певний пер≥од вегетац≥њ рослини. ¬каж≥ть його:

ј.÷в≥т≥нн€

*¬.ѕ≥сл€ в≥дмиранн€ надземноњ частини

—.«еленого плодоношенн€

ƒ.—теблюванн€

≈.Ѕутон≥зац≥њ.

 

5. як≥ б≥олог≥чно активн≥ речовини рослинного походженн€ дають позитивну реакц≥ю з розчином зал≥зоамон≥йних галун≥в:

ј.—апон≥ни

*¬.ƒубильн≥ речовини

—.ѕол≥сахариди

ƒ.√≥ркоти

≈.∆ирн≥ ол≥њ.

 

6. яка група б≥олог≥чно активних речовин в сировин≥ про€вл€Ї послаблюючу д≥ю:

ј.‘лавоноњди

¬. умарини

*—.јнтраценпох≥дн≥

ƒ.јлкалоњди

≈.ƒубильн≥ речовини.

 

7. ѕри ≥дентиф≥кац≥њ листк≥в сенни гостролистоњ пров≥зором-анал≥тиком проведена €к≥сна реакц≥€ на наст≥й ≥з рослини з 10 % розчином г≥дроксиду натр≥ю (червоне забарвленн€). яка група б≥олог≥чно активних речовин присутн€ в рослин≥?

ј.јлкалоњди

*¬.јнтраценпох≥дн≥

—.∆ирн≥ ол≥њ

ƒ.ƒубильн≥ речовини

≈.‘лавоноњди.

 

8. Ќа аптечний склад поступила парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини листк≥в сенни гостролистоњ. ѕо €кому показнику в в≥дпов≥дност≥ до вимог ‘армакопењ провод€ть анал≥з на вм≥ст д≥ючих речовин:

*ј.јнтраценпох≥дних

¬.ƒубильних речовин

—.‘лавоноњд≥в

ƒ. умарин≥в

≈.—тероњдних сапон≥н≥в.

 

9. ƒотриманн€ умов загот≥вл≥ сировини впливаЇ на €к≥сний та к≥льк≥сний склад д≥ючих речовин крушини ламкоњ, тому оптимальним терм≥ном загот≥вл≥ кори крушини €вл€Їтьс€:

ј.ѕ≥д час плодоношенн€

*¬.ѕ≥д час сокоруху

—.ѕ≥д час цв≥т≥нн€

ƒ.ѕ≥д час спокою

≈.ѕ≥д час листопаду.

 

10. ѕри змочуванн≥ внутр≥шньоњ поверхн≥ кори крушини 5 % розчином лугу зТ€вл€Їтьс€ вишнево-червоне забарвленн€, €ке п≥дтверджуЇ на€вн≥сть в сировин≥:

ј.—апон≥н≥в

¬.јлкалоњд≥в

—.‘лавоноњд≥в

*ƒ.јнтраценпох≥дних

≈.ƒубильних речовин.

 

11. як≥ органи зв≥робою звичайного заготовл€ють в €кост≥ л≥карськоњ рослинноњ

сировини?

*ј.“раву

¬.ѕлоди

—. в≥ти

ƒ.Ћистки

≈. орен≥.

 

12.  орен≥ щавлю к≥нського м≥ст€ть антрах≥нони типу емодину. яка фармаколог≥чна д≥€ властива препаратам, отриманим з ц≥Їњ рослинноњ сировини?

*ј.ƒ≥уретична

¬.ѕослаблююча

—. ард≥отон≥чна

ƒ.∆овчог≥нна

≈.ѕротизапальна.

 

13. Ћ≥карська рослинна сировина м≥стить ал≥зарин. ÷€ б≥олог≥чно активна речовина Ї:

*ј.јнтраценпох≥дною сполукою

¬.—апон≥ном

—.‘лавоноњдом

ƒ.јлкалоњдом

≈.¬углеводнем.

 

14. ƒо в≥двару кори крушини додали розчин лугу, в результат≥ чого утворилос€ червоне забарвленн€, що Ї св≥дченн€м на€вност≥ у сировин≥:

ј.ƒубильних речовин

*¬.јнтраценпох≥дних

—.—апон≥н≥в

ƒ.‘лавоноњд≥в

≈.‘енолоспирт≥в.

 

15. Ќа аптечний склад поступила парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини корен≥в ревеню тангутського. ѕо €кому показнику в в≥дпов≥дност≥ з вимогами ‘армакопењ провод€ть анал≥з на вм≥ст д≥ючих речовин:

*ј.јнтраценпох≥дних

¬.‘лавоноњд≥в

—. умарин≥в

ƒ.≤ридоњд≥в

≈.ƒубильних речовин.

 

16. Ќа аптечний склад поступила парт≥€ л≥карськоњ рослинноњ сировини кореневищ та корен≥в марени красильноњ. ѕо €кому показнику в в≥дпов≥дност≥ з вимогами ‘армакопењ провод€ть анал≥з на вм≥ст д≥ючих речовин:

ј.јлкалоњд≥в

*¬.јнтраценпох≥дних

—. умарин≥в

ƒ. сантон≥в

≈.¬≥там≥н≥в.

 

17. « €коњ л≥карськоњ рослинноњ сировини отримують препарат Дћарел≥нФ?

*ј. ореневищ з корен€ми марени красильноњ

¬.ѕлод≥в горобини звичайноњ

—.ѕлод≥в бузини чорноњ

ƒ.Ћистк≥в алоЇ деревовидного

≈ Ћистк≥в сени гостролистоњ.

 

18. ƒо складу л≥карськоњ рослинноњ сировини кори крушини вход€ть глюкофрангул≥ни ј ≥ Ѕ. ÷≥ б≥олог≥чно активн≥ речовини €вл€ютьс€:

*ј.√л≥козидами

¬.јлкалоњдами

—.‘енолоспиртами

ƒ.‘лавоноњдами

≈.¬углеводн€ми.

 

19.  омб≥нований препарат Д÷истеналФвикористовують €к л≥тол≥тичний, спазмол≥тичний ≥ сечог≥нний зас≥б. ƒжерелом дл€ отриманн€ цього засобу Ї:

*ј.ћарена красильна

¬.—ена гостролиста

—.–ев≥нь тангутський

ƒ.ўавель к≥нський

≈.∆ост≥р проносний.

 

20. як≥ органи жостеру проносного заготовл€ють в €кост≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини?

*ј.ѕлоди

¬.“раву

—. в≥тки

ƒ.Ћистки

≈.  ору.

 

21. ƒо €коњ групи б≥олог≥чно активних речовин належить емодин:

*ј.ƒо антраценпох≥дних

¬.ƒо флавоноњд≥в

—.ƒо алкалоњд≥в

ƒ.ƒо сапон≥н≥в

≈.ƒо кумарин≥в.

 

Ѕазов≥ тестов≥ завданн€ кафедри

1. ѕрепарат Д–егулаксФ застосовуЇтьс€ €к послаблюючий зас≥б. ƒжерелом дл€ отриманн€ цього препарату Ї:

*ј.Ћист€ сени

¬.“рава зв≥робою

—.Ћист€ алоЇ

ƒ. в≥тки волошки

≈. орен≥ ревеню.

 

2. Ћ≥карська рослинна сировина м≥стить хризофанол. ÷€ б≥олог≥чно активна речовина Ї:

*ј.јнтраценпох≥дною сполукою

¬.—апон≥ном

—.јлкалоњдом

ƒ.¬углеводнем

≈.‘лавоноњдом.

 

3. як≥ органи алоЇ деревовидного використовують €к л≥карську рослинну сировину?

*ј.—в≥же лист€

¬.ѕлоди

—. орен≥

ƒ.Ќас≥нн€

≈.  в≥ти.

 

4. —ена гостролиста Ї джерелом дл€ отриманн€ л≥карського препарату Д аф≥олФ, €кий маЇ:

ј.ѕротизапальну д≥ю

*¬.ѕослаблюючу д≥ю

—. ард≥отон≥чну д≥ю

ƒ.¬Т€жучу д≥ю

≈.ƒ≥уретичну д≥ю.

 

5.  онденсован≥ пох≥дн≥ антрацену можна розгл€дати €к пох≥дн≥ нафтод≥антрону. ƒо таких сполук належить г≥перицин, що м≥ститьс€:

*ј.” трав≥ зв≥робою

¬.” корен€х арал≥њ

—.” нас≥нн≥ каштану

ƒ.” плодах ан≥су

≈.” корен€х женьшеню.

 

6. ќбер≥ть з наведених нижче ту л≥карську рослину, сировина €коњ використовуЇтьс€ €к послаблюючий зас≥б:

*ј.—ена гостролиста

¬.¬олошка син€

—.ƒерев≥й звичайний

ƒ.Ќаг≥дки л≥карськ≥

≈.ƒурман звичайний.

 

7. јнтраценпох≥дн≥ застосовуютьс€ €к:

*ј.ѕроносний зас≥б

¬.¬≥дхаркувальний зас≥б

—.—пазмол≥тичний зас≥б

ƒ.ƒ≥уретичний зас≥б

≈.«аспок≥йливий зас≥б.

 

8. як≥сною реакц≥Їю на антраценпох≥дн≥ €вл€Їтьс€:

*ј.–еакц≥€ з лугом

¬.–еакц≥€ утворенн€ азобарвник≥в

—.–еакц≥€ ≈рл≥ха-ћюллера

ƒ.–еакц≥€ —абета€

≈.–еакц≥€ з сол€ми алкалоњд≥в.

 

9.  ≥льк≥сне визначенн€ антраценпох≥дних в сировин≥ визначають методом:

*ј. ‘отоелектроколориметричним

¬.√рав≥метричним
—.ѕерманганатометричним

ƒ.¬аговим

≈.’роматометричним.

 

10. ¬Т€жучу д≥ю корен€ ревен€ обумовлюЇ присутн≥сть:

*ј.ƒубильних речовин

¬.≈ф≥рних ол≥й

—.≤ридоњд≥в

ƒ.Ћ≥гнан≥в

≈. сантон≥в.

 

11.  ора крушини входить до складу:

*ј.Ўлункового збору

¬.«аспок≥йливого збору

—.¬≥там≥нного збору

ƒ.—ечог≥нного збору

≈.ѕротид≥абетичного збору.

 

12. ƒл€ встановленн€ тотожност≥ сировини до в≥двару корен€ ревеню додали дек≥лька крапель 5 % розчину кал≥ю г≥дроксиду. —постер≥гали вишнево-червоне забарвленн€, €ке св≥дчить про на€вн≥сть в сировин≥:

ј. умарин≥в

*¬.јнтраценпох≥дних

—.ƒубильних речовин

ƒ.ѕол≥сахарид≥в

≈.Ћ≥гнан≥в.

 

 

13. ¬ аптец≥ в≥дсутн€ кора крушини. „им ¬и порекомендуЇте зам≥нити цю рослинну сировину:

*ј.ѕлоди жостеру

¬.ѕлоди чорниц≥

—.ѕлоди чорноњ смородини

ƒ.Ћистки брусниц≥

≈.Ћистки мучниц≥.

 

14. –еакц≥ю з лугом провод€ть дл€ ви€вленн€ в сировин≥:

ј.ƒубильних речовин

¬.јлкалоњд≥в

*—.јнтраценпох≥дних

ƒ.—тероњдних сапон≥н≥в

≈.“ритерпенових сапон≥н≥в.

 

15. ¬ ревен≥ тангутському антраценпох≥дн≥ локал≥зуютьс€ в:

ј. ореневищах

*¬. орен€х

—. в≥тках

ƒ.ѕлодах

≈.Ћистках.

 

 

16. Ћ–—, що м≥стить пох≥дн≥ ал≥зарину Ї:

ј.Cortex Frangulae

*¬.Rhizomata et radices Rubiae

—.Cortex Quercus

ƒ.Rhizomata et radices Sanguisorbae

≈.Rhizomata Bistortae.

 

 

17. —ировиною дл€ отриманн€ препарату ДЌово≥ман≥нФ Ї:

ј. орен≥ шоломниц≥

¬.Ћист€ сени

*—.“рава зв≥робою

ƒ. ора крушини

≈. в≥тки глоду.

 

18. ¬ €кому стан≥ повинна бути сировина крушини, щоб бути придатною дл€ застосуванн€:

ј.ƒобре висушена, щоб ламалась

¬.¬≥дразу п≥сл€ зн€тт€ з молодих г≥лок

—.Ѕез дом≥шок

*ƒ.ƒобре висушена ≥ витримана 1 р≥к у сухому м≥сц≥

≈.—в≥жоз≥брана.

 

19. який тип б≥олог≥чноњ д≥њ антраценпох≥дних, €к≥ м≥ст€тьс€ в кореневищах ≥ корен€х марени красильноњ:

ј.ѕослаблююча

¬.ƒ≥уретична

*—.Ќефрол≥тична

ƒ.√≥поазотем≥чна

≈.Ћ≥тол≥тична.

 

20. ¬≥домо, що в св≥жозаготовлен≥й кор≥ крушини вм≥щуЇтьс€ отруйний франгуларозид, €кий при певних умовах суш≥нн€ перетворюЇтьс€ в франгулаемодин послаблюючоњ д≥њ. ¬ибер≥ть оптимальний режим суш≥нн€ кори крушини:

*ј.100∞— прот€гом 1 год

¬.25-30∞— прот€гом 1 год

—.40-45∞ — прот€гом 1 год

ƒ.60-70∞ — прот€гом 2 год

≈.25-30∞— прот€гом 2 год.

 

21.  ора крушини (Cortex Frangulae) зовн≥:

ј. —≥ра, без сочевичок

* ¬. „ервонувато-брунатна з≥ св≥тлими сочевичками

—. «еленувато-с≥ра з бурими сочевичками

ƒ. «еленувато-с≥ра з≥ св≥тлими сочевичками

≈. „ервонувато-брунатна без сочевичок.

 

22. –ослинною сировиною, що м≥стить антраценпох≥дн≥, Ї:

ј. ѕлоди софори €понськоњ

¬.  орен≥ род≥оли рожевоњ

*—.  ора крушини ламкоњ

ƒ. “рава чебрецю плазкого

≈.  в≥тки бузини чорноњ.

 

23. –ослинною сировиною, з €коњ одержують препарати послаблюючоњ д≥њ (сенаде, глаксена, сенадексин), Ї:

ј. ѕлоди датиски (Semen Datiscae)

¬.  в≥тки цмину (Flores Helichrysi arenarii)

—.  укурудз€н≥ приймочки (Stigmata Maydis)

*ƒ. Ћист€ сени (Folia Sennae)

≈. “рава череди (Herba Bidentis).

 

24. ‘≥топрепаратами, що м≥ст€ть б≥олог≥чно активн≥ речовини марени красильноњ (Rubia tinctorum L), Ї:

ј. ѕефлав≥т, –амн≥л

¬. Ћ≥кв≥ритон,  ард≥овален

*—. ÷истенал, ћарел≥н

ƒ. ƒарсил, ѕлантаглюцид

≈. ’олосас, ћукалтин.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1766 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2282 - | 2093 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.038 с.