Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озд≥л 1.“оварознавчий анал≥з




ѕос≥бник  –ќ  Ц 2. ‘армакогноз≥€

«м≥ст електронного пос≥бника з фармакогноз≥њ дл€ самоп≥дготовки студент≥в фармацевтичного факультету до л≥ценз≥йного ≥спиту

Ђ рок 2. ‘армац≥€ї

–озд≥л 1. “оварознавчий анал≥з.

–озд≥л 2. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить пол≥сахариди.

–озд≥л 3. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить л≥п≥ди.

–озд≥л 4. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить в≥там≥ни.

–озд≥л 5. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить прост≥ феноли.

–озд≥л 6. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить л≥гнани.

–озд≥л 7. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить ксантони.

–озд≥л 8. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить антраценпох≥дн≥.

–озд≥л 9. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить флавоноњди.

–озд≥л 10. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить кумарини.

–озд≥л 11. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить хромони.

–озд≥л 12. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить дубильн≥ речовини.

–озд≥л 13. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить сапон≥ни.

–озд≥л 14. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить кард≥остероњди (серцев≥ гл≥козиди).

–озд≥л 15. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить ≥ридоњди.

–озд≥л 16. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить еф≥рн≥ ол≥њ.

–озд≥л 17. Ћ– та Ћ–—, €ка м≥стить алкалоњди.

–озд≥л 1.“оварознавчий анал≥з

“естов≥ завданн€ з банку даних Ђ –ќ  2.2008ї.

“естов≥ завданн€ з банку даних Ђ –ќ  2. 2006 Ц 2007ї.

1. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу визначенн€ ступен€ ураженност≥ амбарними шк≥дниками провод€ть в:

*ј. ќкрем≥й наважц≥ Ћ–—, вз€тоњ з обТЇднаноњ проби

¬. —ередн≥й проб≥

—. ѕерш≥й анал≥тичн≥й проб≥

ƒ. Ѕудь-€к≥й одиниц≥ парт≥њ

≈. “рет≥й анал≥тичн≥й проб≥.

 

2. «апропонуйте метод визначенн€ врожайност≥ др≥оптер≥су чолов≥чого (Rhizoma Dryopteris filix mas):

*ј. ћетод модельних екземпл€р≥в

¬. ћетод обл≥кових д≥л€нок

—. ћетод ключових д≥л€нок

ƒ. ћетод проективного покритт€

≈. Ѕудь-€ким з запропонованних метод≥в.

 

3. «апаси п≥дземних орган≥в дикорослих Ћ– визначають методом:

*ј. ћодельних екземпл€р≥в

¬. ѕроективного покритт€

—. ќбл≥кових д≥л€нок

ƒ. Ќа око

≈. √еодезичним способом.

 

4. ƒл€ визначенн€ запас≥в дикорослих Ћ– необх≥дно знати дв≥ величини Ц площу зарост≥ та њњ урожайн≥сть. ”рожайн≥сть трави чебрецю плазкого визначають:

*ј. ћетодом проективного покритт€

¬. ћетодом обл≥кових д≥л€нок

—. Ќа око

ƒ. ћетодом модельних екземпл€р≥в

≈. √еодезичним способом.

 

5. як запоб≥гти ураженню Ћ–— амбарними шк≥дниками при збер≥ганн≥:

*ј. «бер≥гати в закрит≥й тар≥ в парах хлороформу

¬. ќбробити ≥нсектицидами

—. ѕрожарити при 200∞—

ƒ. –егул€рно перегл€дати Ћ–— ≥ видал€ти шк≥дник≥в

≈. «бер≥гати при температур≥ нижче 0∞—.

 

6. як сл≥д поступити з Ћ–—, що маЇ ураженн€ ком≥рниковими шк≥дниками ≤≤≤ ступен€:

*ј. «абракувати

¬. ќчистити механ≥чно ≥ використати

—. ¬икористати в галеновому виробництв≥

ƒ. ќбробити ≥нсектицидами ≥ прос≥€ти

≈. «нищити.

 

7. ѕри на€вност≥ €ких дом≥шок сировина не може бути допущена до медичного застосуванн€:

*ј.  ам≥нц≥, частинки грунту

¬. ѕодр≥бнен≥ частинки

—. ƒом≥шки ≥нших рослин

ƒ. ѕочорн≥л≥, побур≥л≥ частинки

≈. Ќев≥дпов≥дн≥ Ћ–—, органи рослини.

 

8. ѕ≥д час пакуванн€ ≥ транспортуванн€ сировина частково подр≥бнюЇтьс€, перетираЇтьс€. Ќадто велика подр≥бнен≥сть псуЇ зовн≥шн≥й вигл€д ≥ знижуЇ €к≥сть сировини. ¬каж≥ть за допомогою чого зд≥йснюють в≥докремленн€ подр≥бнених часток:

*ј. —ита

¬. ‘≥льтр≥в

—.  олб

ƒ. —тупок

≈. —кальпелю.

 

9. ѕри визначенн≥ добро€к≥сност≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини в лаборатор≥€х встановлюють м≥неральн≥ дом≥шки, до €ких належать:

*ј. «емл€, п≥сок, кам≥нц≥

¬. “рави ≥ кв≥ти

—.  в≥ти ≥ корен≥

ƒ.  ора ≥ корен≥

≈. —уцв≥тт€ ≥ кора.

 

10. ¬изначенн€ ступен€ ураженост≥ сировини амбарними шк≥дниками в лаборатор≥€х обовТ€зково провод€ть при прийманн≥ рослинноњ сировини, а також щор≥чно при њњ збер≥ганн≥, дл€ цього перев≥р€ють:

*ј. Ќа€вн≥сть живих ≥ мертвих шк≥дник≥в

¬. Ќа€вн≥сть допустимих шк≥дник≥в

—. Ќа€вн≥сть недопустимих шк≥дник≥в

ƒ. Ќа€вн≥сть п≥ску

≈. Ќа€вн≥сть скла.

 

11. ѕри встановленн≥ вологост≥ сировини на фармацевтичних п≥дприЇмствах визначають фармакопейн≥ граничн≥ цифри допустимоњ вологост≥, тому що:

*ј. ѕ≥двищена волог≥сть викликаЇ пл≥сн€в≥нн€ сировини ≥ стимулюЇ ферментн≥ процеси.

¬. «ниженн€ вологост≥ спри€Ї кращому збер≥ганню сировини

—. ѕ≥двищена волог≥сть потр≥бна при виготовленн≥ екстракт≥в

ƒ. ѕ≥двищена волог≥сть спри€Ї к≥льк≥сному визначенню д≥ючих речовин

≈. «ниженн€ вологост≥ спри€Ї визначенню тотожност≥ сировини.

 

12. ” х≥м≥чних лаборатор≥€х при визначенн≥ вм≥сту золи в л≥карськ≥й рослинн≥й сировин≥ зд≥йснюють спалюванн€ ≥ прожарюванн€ сировини. —торонн≥ м≥неральн≥ дом≥шки складаютьс€:

*ј. «емл€, п≥сок, кам≥нц≥

¬.  орен≥, кореневища, стебла

—. —тебла, стовбури, лист€

ƒ. ƒеревина, кора, корен≥

≈.  амед≥, смоли, стебла.

 

13. “оварознавчий анал≥з регламентуЇ вм≥ст золи та д≥ючих речовин в Ћ–— визначати:

*ј. ¬ анал≥тичн≥й проб≥

¬. ” виб≥рц≥

—. ¬ вињмц≥

ƒ. ¬ середн≥й проб≥

≈. ќдразу п≥сл€ загального зовн≥шнього огл€ду вс≥х одиниць продукц≥њ парт≥њ Ћ–—.

 

14. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу сировини, ви€влено, що вона складаЇтьс€ з кв≥т≥в з≥браних в кул€ст≥ кошики, що утворюють густий щиток.  райов≥ та серединн≥ кв≥ти- трубчаст≥, €скраво-жовт≥. ќбгортки кошик≥в черепитчаст≥, листочки-лимонно-жовт≥, р≥дше-жовтогар€ч≥. «роблено висновок, що сировина Ї кв≥тами:

*ј. ÷мину п≥скового

¬. –омашки

—. √лоду

ƒ.  онвал≥њ

≈. Ћипи.

 

15. ѕ≥сл€ встановленн€ в≥дпов≥дност≥ €кост≥ сировини вимогам нормативно-анал≥тичноњ документац≥њ в≥дд≥л контролю €кост≥ видаЇ документ. Ќазв≥ть його:

*ј. —ертиф≥кат анал≥зу

¬. ‘армакопейна статт€

—. ƒорученн€

ƒ. ¬имога

≈. —тандарт.

 

16. ѕ≥сл€ загот≥вл≥ пров≥зор в≥дкидаЇ сторонн≥ рослини або непотр≥бн≥ частини т≥Їњ ж самоњ рослини (стебла в листковому товар≥, листки у кв≥тковому, деревТ€нист≥ стебла тощо), а також пошкоджену комахами та грибками сировину. ÷ей вид анал≥зу в≥дноситьс€ до:

*ј. ѕервинноњ обробки сировини

¬. ѕ≥дготовки сировини до реал≥зац≥њ

—. ѕроводити досл≥дженн€ сировини

ƒ. як≥сне визначенн€ сировини

≈.  ≥льк≥сне визначенн€ сировини.

 

17. ¬каж≥ть,що робл€ть з Ћ–— п≥сл€ њњ загот≥вл≥:

*ј. ѕровод€ть первинну обробку сировини

¬. —ушать

—. ѕакують

ƒ. ƒовод€ть до стандартного стану

≈. ћарк≥рують.

 

18. яку л≥карську сировину не можна пробувати на смак при проведенн≥ товарознавчого анал≥зу?

*ј. —ировину, що м≥стить отруйн≥ речовини

¬. —ировину, що м≥стить еф≥рн≥ ол≥њ

—. —ировину, що м≥стить пол≥сахариди

ƒ. —ировину, що м≥стить г≥рк≥ гл≥козиди.

≈. —ировину, що м≥стить в≥там≥ни.

 

Ѕазов≥ тестов≥ завданн€ кафедри

1. як називають к≥льк≥сть сировини масою не менше н≥ж 50 кг одного найменуванн€, однор≥дну за вс≥ма показниками й оформлену одним документом:

*ј. ѕарт≥€

¬. ќдиниц≥ продукц≥њ

—. ¬иб≥рка

ƒ. ќбс€г виб≥рки

≈. ¬ињмка.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1681 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2120 - | 1892 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.