Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


A* —ировину, що м≥стить отруйн≥ речовини




B —ировину, що м≥стить еф≥рн≥ ол≥њ

C —ировину, що м≥стить пол≥сахариди

D —ировину, що м≥стить г≥рк≥ гл≥козиди

E —ировину, що м≥стить в≥там≥ни

 

3. ќдн≥Їю з органолептичних характеристик справжност≥ Ћ–— Ї визначенн€ смаку. ƒл€ €коњ Ћ–— смак не визначаЇтьс€?

A * наперст€нки пурпуровоњ

B алтењ л≥карськоњ

C подорожника великого

D г≥ркокаштана звичайного

E валер≥ани л≥карськоњ

 

4. ќдн≥Їю з органолептичних характеристик справжност≥ Ћ–— Ї визначенн€ смаку. ƒл€ €коњ Ћ–— смак не визначаЇтьс€?

A * дурману звичайного

B собачоњ кропиви пТ€тилопатевоњ

C розторопш≥ пл€мистоњ

D чебрецю звичайного

E пастернаку пос≥вного

3193. ¬изначенн€ ступен€ ураженост≥ сировини амбарними шк≥дниками в лаборатор≥€х обов'€зково провод€ть при прийманн≥ рослинноњ сировини, а також щор≥чно при њњ збер≥ганн≥, дл€ цього перев≥р€ють:

A * Ќа€вн≥сть живих ≥ мертвих шк≥дник≥в

B Ќа€вн≥сть допустимих шк≥дник≥в

C Ќа€вн≥сть недопустимих шк≥дник≥в

D Ќа€вн≥сть п≥ску

E Ќа€вн≥сть скла

2717. ѕри збер≥ганн≥ на аптечному склад≥ Ћ–— трави мТ€ти перцевоњ було ви€влено ураженн€ амбарними шк≥дниками II ступен€. як≥ заходи необх≥дно зд≥йснити?

A * ƒез≥нсекц≥€, заводська переробка

B ¬ибракуванн€

C ќчищенн€ ≥ використанн€ в аптец≥

D “ривала терм≥чна обробка

E ¬икористанн€ без обмеженн€

1164. як сл≥д вчинити з парт≥Їю плод≥в чорниц≥, €кщо в ход≥ товарознавчого анал≥зу встановлена I ступ≥нь зараженост≥ сировини амбарними шк≥дниками?

A * —ировина може бути допущена до медичного використанн€

B —ировина не може бути допущена до медичного використанн€

C Ќеобх≥дно досушити сировину

D Ќеобх≥дно пров≥трити сировину

E ѕровести сортуванн€ сировину

3552. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу визначенн€ ступен€ ураженост≥ амбарними шк≥дниками провод€ть в:

A * ќкрем≥й наважц≥ Ћ–—, вз€тоњ з обТЇднаноњ проби

B —ередн≥й проб≥

C ѕерш≥й анал≥тичн≥й проб≥

D Ѕудь-€к≥й одиниц≥ парт≥њ

E “рет≥й анал≥тичн≥й проб≥

1168. як≥сть Ћ–— характеризуЇтьс€ волог≥стю сировини (або втратою у мас≥ при висушуванн≥), визначенн€ €коњ проводили в:

A* ¬ анал≥тичн≥й проб≥

B ¬ точков≥й проб≥

C ¬ обТЇднаноњ проб≥

D ¬ середн≥й проб≥

E ¬ загальн≥й проб≥

2941. “оварознавчий анал≥з регламентуЇ вм≥ст золи та д≥ючих речовин в Ћ–— визначати:

A* ¬ анал≥тичн≥й проб≥

B ” виб≥рц≥

C ¬ вињмц≥

D ¬ середн≥й проб≥

E ќдразу п≥сл€ загального анал≥зу вс≥х одиниць продукц≥њ парт≥њ Ћ–—

3194. ѕри встановленн≥ вологост≥ сировини на фармацевтичних п≥дприЇмствах визначають фармакопейн≥ граничн≥ цифри допустимоњ вологост≥, тому що:

A* ѕ≥двищена волог≥сть викликаЇ пл≥сн€в≥нн€ сировини ≥ стимулюЇ ферментн≥процеси

B «ниженн€ вологост≥ спри€Ї кращому збер≥ганню сировини

C ѕ≥двищена волог≥сть потр≥бна при виготовленн≥ екстракт≥в

D ѕ≥двищена волог≥сть спри€Ї к≥льк≥сному визначенню д≥ючих речовин

E «ниженн€ вологост≥ спри€Ї визначенню тотожност≥ сировини

3191. ѕ≥д час пакуванн€ ≥ транспортуванн€ сировина частково подр≥бнюЇтьс€, перетираЇтьс€. Ќадто велика подр≥бнен≥сть псуЇ зовн≥шн≥й вигл€д ≥ знижуЇ €к≥сть сировини. ¬каж≥ть за допомогою чого зд≥йснюють в≥докремленн€ подр≥бнених часток:

A * —ита

B ‘≥льтр≥в

C  олб

D —тупок

E —кальпелю

1166. ƒом≥шки в Ћ–— попадають при загот≥вл≥, суш≥нн≥ ≥ первинн≥й переробц≥. ƒо орган≥чних дом≥шок в≥днос€ть:

A * „астини т≥Їњ ж рослини, що не Ї сировиною

B „астки скла

C ћетал≥чн≥ предмети

D ≤нш≥ схож≥ рослини

E „астки ірунту

3192. ѕри визначенн≥ добро€к≥сност≥ рослинноњ сировини в лаборатор≥€х встановлюють м≥неральн≥ дом≥шки, до €ких належать:

A * земл€, п≥сок, кам≥нц≥

B “рави ≥ кв≥ти

C  в≥ти ≥ корен≥

D  ора ≥ корен≥

E —уцв≥тт€ ≥ кора

1167. ƒом≥шки в Ћ–— попадають при загот≥вл≥, суш≥нн≥ ≥ первинн≥й переробц≥. ƒо м≥неральних дом≥шок в≥днос€ть:

A * ѕ≥сок, землю, кам≥нц≥

B ћеталев≥ предмети

C ≤нш≥ схож≥ рослини

D дом≥шки тваринного походженн€

E ≤нш≥ органи т≥Їњ ж рослини

1165. ќдним з числових показник≥в, що характер≥зують €к≥сть Ћ–—, Ї вм≥ст екстрактивних речовин, €кий визначаЇтьс€ методом:

A * √рав≥метричним

B “итрометричним

C —пектрофотометричним

D ћетодом б≥олог≥чноњ стандартизац≥њ

E ’роматограф≥чним

 

2333. “оварознавчий анал≥з рослинноњ сировини потребуЇ проведенн€ визначенн€ е кстрактивних речовин. ƒл€ цього анал≥зу готують екстракт у сп≥вв≥дношенн≥:

A* 1:50B 1:10 C 1:25 D 1:100 E 1:20

3196. ѕ≥сл€ встановленн€ в≥дпов≥дност≥ €кост≥ сировини вимогам нормативно-анал≥тичноњ документац≥њ в≥дд≥л контролю €кост≥ видаЇ документ. Ќазв≥ть його:

A* сертиф≥кат анал≥зу

B фармакопейна статт€

C дорученн€

D вимога

E стандарт

3187. ѕров≥зор вказуЇтеназву сировини, масу, назву п≥дприЇмства -виробника, район загот≥вл≥, дату загот≥вл≥, номер парт≥њ, зг≥дно нормативно-анал≥тичноњ документац≥њ, за допомогою:

A* ћаркуванн€ Ћ–—

B —ортуванн€ Ћ–—

C —тандартизац≥њ Ћ–—

D «агот≥вл≥ Ћ–—

E ”паковки Ћ–—

 

ћј –ќ— ќѕ≤я

¬арто звернути увагу на ≥дентиф≥кац≥ю рослин ≥ Ћ–— родини айстрових, що мають суцв≥тт€ кошик. ѕо-перше, зверн≥ть увагу, що кошики календули й мати-й-мачухи мають однаков≥ розм≥ри до 5 см; кол≥р €зичкових ≥ трубчастих кв≥ток у наг≥док однаковий (червонувато-жовтогар€чий, а в мати-й-мачухи ≥ цм≥ну кв≥тки р≥зного кольору; сировина наг≥док маЇ солонувато-г≥ркий смак; кв≥тки цмину п≥скового з≥бран≥ в щиток; кол≥р кв≥ток волошки Ц син≥й ≥ ф≥олетовий, бурувато-ф≥олетовий в≥ночок мають кв≥тки беладони.

 

344. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу сировини встановлено, що вона складаЇтьс€ з п≥хвових листк≥в, продовгувато-ел≥птичних, з дуговим жилкуванн€м.  в≥ти б≥л≥, кулестодзвоникуват≥, на довгих кв≥тконосах. ¬казати рослину:

A *  онвал≥€ звичайна

B √орицв≥т весн€ний

C јстрагал шерстистокв≥тковий

D „абрець плазкий

E «в≥роб≥й звичайний

2011. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу сировини, ви€влено, що вона складаЇтьс€ з ц≥лих суцв≥ть, €к≥ мають форму кошик≥в д≥аметром до 5 см, з кв≥тконосами довжиною до 3 см, €зичковими ≥ трубчастими кв≥тками, червонувато-жовтогар€чого кольору, слабо ароматного запаху, солонувато-г≥ркогосмаку. «роблений висновок, що сировина Ї кв≥тами:

A * Ќаг≥док

B –омашки

C √лоду

D  онвал≥њ

E Ћипи

2648. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу рослинноњ сировини, ви€влено, що вона складаЇтьс€ з кв≥т≥в з≥браних в кошики, що утворюють густий щиток.  райов≥ серединн≥ кв≥ти Ц трубчаст≥, €скраво-жовт≥. ќбгортки кошик≥в черепичаст≥, листочки Ц лимонно-жовт≥. «роблений висновок, що сировина Ї кв≥тами:

A * ÷мину п≥скового

B –омашки аптекарськоњ

C √лоду кроваво-червоного

D  онвал≥њ звичайноњ

E Ћипи серцелистоњ

197. ƒл€ л≥куванн€ захворювань нирок л≥кар порадив вживати наст≥й з кв≥токволошки синьоњ. ¬каж≥ть €ку частину л≥карськоњ рослинноњ сировини заготовл€ють:

A *  райов≥ кв≥тки (частково захоплюючи й внутр≥шн≥ - до 40 %

B  в≥тколоже та обгортка

C  в≥тков≥ кошики без кв≥тконосу

D  в≥тков≥ кошики з залишками кв≥тконос≥в (не довших н≥ж 3 см)

E  в≥тки з залишком стебла (не б≥льше 1 см)

209. Ќа анал≥з одержана л≥карська рослинна сировина: кв≥ти в кошиках д≥аметром до 4см.  райов≥ кв≥ти безстатев≥, син≥, л≥йкопод≥бн≥; внутр≥шн≥ Ц двостатев≥, ф≥олетов≥, трубчаст≥. яка рослина маЇ дан≥ ознаки?

A * Centaurea cyanus

B Solidago virgaurea

C Polygonum persicaria

D Scutellaria baicalensis

E Viola tricolor

3188. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу сировини, ви€влено, що вона складаЇтьс€ з стебла простого або мало галузистого, злегка ребристого, покритого листками, кв≥тками, пупТ€нками. Ћистки чергов≥, майже сид€чи, пальчаторозс≥чен≥ на 5 часток, з них 2 нижн≥ коротш≥, перисторозс≥чен≥.  в≥ткивелик≥, золотаво-жовт≥, одиночн≥. „ашечка зелена, опушена. «апах слабкий. —мак не визначаЇтьс€! —ировина отруйна. “ому ц€ сировина:

A√орицв≥ту весн€ного

B  ропиви дводомноњ

C “рави золототис€чнику

D  ропиви собачоњ

E √≥рчака перцевого

3189. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу сировини, ви€влено, що вона складаЇтьс€ з сум≥ш≥ стебел, лист€, кв≥ток ≥ плод≥в. —тебла цил≥ндричн≥, довжиною до 4см, товщиною до 1,5см, св≥тло-зелен≥ з пухкою серцевиною.  в≥тки поодинок≥, чашечка зубчаста, в≥ночок трубчато-дзвоникуватий, буро-ф≥олетовий. —ировина отруйна. «роблений висновок, що ц€ сировина:

A * “рава беладони

B “рава зв≥робою

C “рава м'€ти

D “рава кропиви

E “рава грицик≥в

2004. ѕри проведенн≥ товарознавчого анал≥зу л≥карськоњ рослинноњ сировини ви€влено, що вона м≥стить траву з плоскими плодами у форм≥ трикутних серцепод≥бних стручечк≥в з двома стулками, €к≥ за формою нагадують Уторбу Ф або Убалалайку Ф. «роблений висновок, що досл≥джена сировина належить до:

A * “рави грицик≥в

B “рави горицв≥ту весн€ного

C “рави конвал≥њ

D “рави мачку жовтого

E ѕлод≥в шипшини

1032. Ќа анал≥з одержали Ћ–—, €ка €вл€Ї собою сум≥ш €йцепод≥бно загострених листк≥в до 25 см довжиною ≥ до 20 см шириною; основа листка клинопод≥бна, край крупновињмчастий; черешок довгий цил≥ндричний. ∆илкуванн€ листка перистос≥тчасте; головна жилка ≥ жилки першого пор€дку сильно виступають на нижн≥й поверхн≥ листка. «верху листки темно-зелен≥, з≥споду Ц св≥тл≥ш≥. «апах слабкий, наркотичний. —мак не визначаЇтьс€. –ослина отруйна! як≥й рослин≥ належить описана Ћ–—?

A * Datura stramonium

B Passiflora incarnata

C Chelidonium majus

D Hyoscyamus niger

E Vinca minor

341. ќтримана аптечним складом Ћ–— €вл€Ї собою нас≥нн€ овальноњ форми, в д≥аметр≥ 3-5 см, вкрите блискучою, брунатною шк≥ркою з великою с≥руватою пл€мою б≥л€ основи. —мак г≥рко-вТ€жучий, трохи масл€нистий, без запаху. ¬изначить Ћ–—:

A * Ќас≥нн€ г≥ркокаштану

B Ќас≥нн€ чил≥бухи

C Ќас≥нн€ розторопш≥

D Ќас≥нн€ лимоннику

E Ќас≥нн€ льону

2010. ѕри надходженн≥ сировини на в≥там≥нний завод ви€влено, що вона вм≥щуЇ округл≥, зморшкуват≥ плоди оранжево-червоного кольору ≥ кислувато-солодкого, злегка вТ€жучого смаку, довжиною до 3 см, д≥аметром до 1,5 см. ”середин≥ плод≥в м≥ститьс€ багато гор≥шк≥в, €к≥ за формою Ї др≥бними, твердими, вуглуватими, жовтого кольору. √ор≥шки ≥ внутр≥шн€поверхн€ плод≥в густо устелен≥ довгими, дуже жорсткими, щетинистими волосками. Ѕув зроблений висновок, що сировина належить до:

A *ѕлод≥в шипшини

B ѕлод≥в горобини

C ѕлод≥в калини

D ѕлод≥в обл≥пихи

E ѕлод≥в смородини чорноњ

2214. Ќа анал≥з одержано Ћ–—, що €вл€Ї собою куски корен≥в цил≥ндричноњ форми, р≥зноњ довжини, покрит≥ бурим поздовжньо зморшкуватим корком. ќчищена сировина зовн≥ в≥д св≥тло-жовтого до бурувато-жовтого кольору, злам св≥тло-жовтий, дуже волокнистий. «апах слабий. —мак дуже солодкий, злегка подразнюючий. ¬изначить анал≥зовану Ћ–—.

A * Radices Glycyrrhizae

B Radices Taraxaci

C Radices Berberidis

D Radices Araliae mandshuricae

E Radices Ginseng

2758. ѕри макроскоп≥чному анал≥з≥ Ћ–— встановлено наступн≥ д≥агностичн≥ ознаки: куски кори трубчаст≥ або жолобкуват≥, зовн≥шн€ поверхн€ кори гладка, темно-бура, часто з б≥луватими поперечно вит€гнутими сочевичками; при з≥шкр€буванн≥ зовн≥шньоњ частини корку видно червоний шар; внутр≥шн€поверхн€ гладка, червонувато-бурого кольору. ѕров≥зор зробив висновок, що дана Ћ–— це:

A * кора крушини

B кора калини

C кора дуба

D кора верби

E кора л≥щини

2759. ѕредставлена на анал≥з Ћ–— €вл€Ї собою чорн≥ блискуч≥ к≥ст€нкид≥аметром 6-8 мм, к≥сточка велика, дуже м≥цна, кул€ста, св≥тло-бура, з одн≥Їю нас≥ниною, смак солодкуватий, злегка в'€жучий. ƒ≥агностувати таку Ћ–— сл≥д €к плоди:

A * черемхи

B чорниц≥

C горобини чорнопл≥дноњ

D жостеру

E глоду

1246. ѕлоди соковит≥, чорн≥, €годопод≥бн≥ к≥ст€нки, д≥аметром 6-8мм, мають 3-4 к≥сточки р≥зноман≥тноњ форми, вход€ть до проносного збору, це:

A * плоди жостеру

B плоди маслини

C плоди черемхи

D плоди лимоннику

E плоди глоду

ћ≤ –ќ— ќѕ≤я

√оловн≥ д≥агностичн≥ ознаки Ћ–—, на €к≥ варто звернути увагу: у рослин родини пасльонових (Solanaceae) р≥зна форма включень оксалату кальц≥ю: лист€ беладони Ц кристал≥чний п≥сок, лист€ блекоти (белены) Ц призматичн≥ кристали, дурману Ц численн≥ друзи. ” листках конвал≥њ (ландыша) в≥дкладаютьс€ голчаст≥ кристали й раф≥ди. Ћистки кропиви характеризуютьс€ кл≥тинами-л≥тоцистами, жалкими й ретортопод≥бними волосками; листкии полину г≥ркого - “-под≥бними волосками; у грицик≥в звичайних (пастушь€ сумка) волоски багаток≥нцев≥ з р≥зною к≥льк≥стю промен≥в.

2008. ѕри визначенн≥ отруйноњ сировини враховують той факт, що л≥карськ≥ рослини Atropa belladonna, Hyoscyamus niger, Datura stramonium, мають сп≥льну м≥кроскоп≥чну д≥агностичну ознаку. ¬каж≥ть, що Ї такою ознакою.

A * ¬ключенн€ оксалату кальц≥ю в кл≥тинах

B  л≥тини еп≥дерми з хвил€стими ст≥нками

C Ћокал≥зац≥€ еф≥рних ол≥й всередин≥ кл≥тин

D –озташуванн€ кл≥тин у два р€ди

E Ќа€вн≥сть простих хвил€стих волоск≥в

1741. Ћист€ беладонни м≥стить тропанов≥ алкалоњди ≥ Ї отруйною дом≥шкою до ≥нших вид≥в сировини. ÷ю дом≥шку при м≥крод≥агностуванн≥ можливо визначити за наступними анатом≥чними ознаками:

A * кл≥тини, заповнен≥ п≥ском оксалату кальц≥ю

B кл≥тини, м≥ст€ть еф≥рну ол≥ю

C кл≥тини, м≥ст€ть жирну ол≥ю

D кл≥тини, заповнен≥ сферокристалами

E кл≥тини, заповнен≥ призмовидними кристалами

1742. Ћист€ блекоти м≥стить тропанов≥ алкалоњди ≥ Ї отруйною дом≥шкою до ≥нших вид≥в сировини. ÷ю дом≥шку при м≥крод≥агностуванн≥ можливо визначити за наступними анатом≥чними ознаками:

A * кл≥тини, заповнен≥ призмовидними кристалами

B кл≥тини, м≥ст€ть еф≥рну ол≥ю

C кл≥тини, м≥ст€ть жирну ол≥ю,

D кл≥тини, заповнен≥ сферокристалами

E кл≥тини, заповнен≥ п≥ском оксалату кальц≥ю

1743. Ћист€ дурману м≥стить тропанов≥ алкалоњди ≥ Ї отруйною дом≥шкою до ≥нших вид≥в сировини. ÷ю дом≥шку при м≥крод≥агностиц≥ можливо визначити за наступними анатом≥чними ознаками:

A* багаточисельн≥ друзи

B кл≥тини з≥ слизом

C кл≥тини з раф≥дами

D кл≥тини з голчатими кристалами

E кл≥тини, заповнен≥ п≥ском оксалату кальц≥ю

1526. ’арактерною м≥крод≥агностичною ознакою л≥карськоњ рослинноњ сировини - лист€ дурману Ї на€вн≥сть багатокл≥тинних бородавчастих волоск≥в, а також включенн€ оксалату кальц≥ю, €к≥ називають:

Aƒрузами

B –аф≥дами

C кл≥тинами-л≥тоцистами

D ћ≥крокристал≥чним п≥ском

E √олчастими кристалами

1529. ’арактерною м≥крод≥агностичною ознакою лист€ блекоти Ї на€вн≥сть багатокл≥тинних простих ≥ головчастих волоск≥в, а також включень оксалату кальц≥ю €к≥ називають:

A* ѕризматичними кристалами;

B ƒрузами;

C ÷истол≥тами;

D √олчастими кристалами;

E –аф≥дами

2088. ѕри м≥кроскоп≥чному досл≥дженн≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини були ви€влен≥ тетрацитний продиховий комплекс, раф≥ди та голчаст≥ кристали оксалату кальц≥ю. ¬каж≥ть л≥карську рослинну сировину.

A * листки конвал≥њ

B трава горицв≥ту

C трава жовтушника

D листки наперст€нки

E плоди строфанту

2215. ѕри м≥кроскоп≥чному анал≥з≥ сировини в препарат≥ ви€влен≥ так≥ д≥агностичн≥ ознаки: корок багатор€дний, велик≥ паренх≥мн≥ кл≥тини, заповнен≥ ≥нул≥ном; виразна л≥н≥€ камб≥ю; велик≥ судини; сх≥зогенн≥ вм≥стилища з еф≥рною ол≥Їю. ƒл€ €коњ з перехованих вид≥в сировини вказан≥ ознаки можуть служити п≥дтвердженн€м справжност≥:

A * Rhizomata et radices Inulaе

B Rhizomata et radices Rubiae

C Rhizomata cum radicibus Valerianae

D Radices Taraxaci

E Radices Ononidis

2528. ѕри м≥кроскоп≥чному досл≥дженн≥ поперечного зр≥зу кори ви€влено на€вн≥сть широкого темно-червоного пробкового шару, пластинчаста коленх≥ма, друзи, лубТ€н≥ волокна з кристалоносною обкладкою, серцевинн≥ промен≥. ƒ≥агностована Ћ–— Ї:

A * кора крушини

B кора берези

C кора жостеру

D кора верби

E кора €сен€

3761. ѕри д≥агностиц≥ сировини знайден≥: слабозвивист≥ кл≥тини еп≥дерм≥су; волоски У“-под≥бн≥ Ф, €к≥ складаютьс€ з 2-4 кл≥тин, розташованих в р€д, до €ких прикр≥плена серединою довга стр≥чкопод≥бна кл≥тина з вузькими к≥нц€ми; еф≥роол≥йн≥ залозки, характерн≥ дл€ родини айстрових, що Ї д≥агностичними ознаками сировини:

A * Folium Absinthii

B Folium Salviae

C Folium Urticae;

D Folium Menthae;

E Folium Vitis idaeae

193. Ћ≥кар порадив вживати п≥дл≥тку з≥ зниженим апетитом апетитний зб≥р наступного складу: Herba Absinthii Herba Millefolii ¬каж≥ть характерн≥ м≥кроскоп≥чн≥ ознаки Artemisia absinthium, що вказують на на€вн≥сть рослини у збор≥:

A * “-под≥бн≥ волоски по краю листка;

B ѕрост≥ ≥ головчаст≥ волоски;

C Ѕагаток≥нцев≥, прост≥ ≥ в≥йчаст≥ волоски;

D ∆алк≥ ≥ ретортопод≥бн≥ волоски;

E Ѕагаток≥нцев≥ ≥ головчаст≥ волоски.

201. Ћ≥кар порадив при матков≥й кровотеч≥ приймати наст≥й з трави грицик≥в звичайних. ¬каж≥ть характерн≥ м≥кроскоп≥чн≥ ознаки листк≥в грицик≥в звичайних:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1973 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тремитесь не к успеху, а к ценност€м, которые он дает © јльберт Ёйнштейн
==> читать все изречени€...

1995 - | 1921 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.13 с.