Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


A * ¬ранц≥, в хмарну погоду




B ”день

C ”вечер≥

D ”ноч≥

E ¬ранц≥

3454. ƒе€к≥ види сировини при загот≥вл≥ можуть визивати утворенн€ оп≥к≥в, що обумовлюЇ на€вн≥сть в них:

A * ‘урокумарин≥в

B Ћ≥гнан≥в

C ‘лавоноњд≥в

D ѕол≥сахарид≥в

E ≤ридоњд≥в

1182. ѕри загот≥вл≥ де€к≥ види Ћ–— можуть викликати утворенн€ оп≥к≥в, до них в≥днос€тьс€:

A * Pastinaca sativa

B Adonis vernalis

C Convallaria majalis

D Panax ginseng

E Polygonum bistorta

3453. ѕил де€ких вид≥в рослинноњ сировини при переробц≥, суш≥нн≥ ≥ подр≥бненн≥ викликаЇ подразненн€ слизових оболонок, тому сл≥д додержуватись застережних заход≥в при робот≥ з:

A * Rhizoma et radices Polemonii

B Rhizomata Tormentillae

C Radices Araliae

D Rhizomata Bistortae

E Rhizomata et radices Rubiae

2796. ¬каж≥ть, що робл€ть з Ћ–— п≥сл€ њњ загот≥вл≥:

A * ѕровод€ть первинну обробку сировини

B —ушать

C ѕакують

D ƒовод€ть до стандартного стану

E ћарк≥рують

3198. ѕ≥сл€ загот≥вл≥ пров≥зор в≥дкидаЇ сторонн≥ рослини або непотр≥бн≥ частини т≥Їњ ж самоњ рослини (стебла в листковому товар≥, листки у кв≥тковому, деревТ€нист≥ стебла тощо), а також пошкоджену комахами та грибками сировину. ÷ей вид анал≥зу в≥дноситьс€ до:

A * ѕервинноњ обробки сировини

B ѕ≥дготовки сировини до реал≥зац≥њ

C ѕроведенн€ досл≥дженн€ сировини

D як≥сного визначенн€ сировини

E  ≥льк≥сного визначенн€ сировини

ƒќћ≤Ў »

3443. ѕрепарати валер≥ани л≥карськоњ використовують у медицин≥ €к седативний зас≥б. ќсновною ознакою, що дозвол€Ї в≥др≥знити валер≥ану в≥д дом≥шок Ї:

A * —пециф≥чний запах

B в≥дсутн≥сть специф≥чного запаху

C —пециф≥чний смак

D —пециф≥чне забарвленн€ сировини

E залишки стебел

1163. ѕри загот≥вл≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини можливо попаданн€ дом≥шок. ¬каж≥ть, до €кого виду Ћ–— дом≥шкою Ї трава полину звичайного.

A * Herba Artemisia absinthi≥

B Herba Polygonii aviculare

C Herba Artemisia annuae

D Herba Millefoli≥

E Herba Leonuri cardiacae

3446. ¬ сировин≥ бузини чорноњ неприпустимою дом≥шкою Ї плоди:

A * Ѕузини травС€нистоњ Ц Sambucus ebulus

B „орниц≥ Ц Vaccinium myrtillus

C „еремхи Ц Padus racemosa

D —мородини чорноњ Ц Ribes nigrum

E ∆остеру Ц Rhamnus catharica

2641. ѕри загот≥вл≥ листк≥в кропиви дводомноњ можливе попаданн€ дом≥шок:

A * √лухоњ кропиви б≥лоњ

B ѕервоцв≥ту весн€ного

C  онвал≥њ травневоњ

D Ѕарбарису звичайного

E —униц≥ л≥совоњ

1517. ¬ аптеку поступив план загот≥вл≥ л≥карськоњ рослинноњ сировини Ц трави хвоща. який вид хвоща п≥дл€гаЇ загот≥вл≥, Ї фармакопейним ≥ використовуЇтьс€ в медицин≥

A Herba Equiseti arvensis

B Herba Equiseti hyemalis

C Herba Equiseti sylvatici

D Herba Equiseti pratensis

E Herba Equiseti рalustris

3041.  в≥ти глоду використовуютьс€ дл€ виробництва кард≥отон≥чних засоб≥в ѕри загот≥вл≥ ц≥Їњ сировини можливо попаданн€ дом≥шок:

A * в≥т≥в терну

B  в≥т≥в крушини

C  в≥т≥в черемхи

D  в≥т≥в шипшини

E  в≥т≥в бузини

1749. ѕрепарати корен≥в алтењ л≥карськоњ використовують дл€ л≥куванн€ захворювань верхн≥х дихальних шл€х≥в. ѕри загот≥вл≥ ц≥Їњ сировини дом≥шкою може ви€витись:

A * хатьма тюрингська

B подорожник великий

C пижмо звичайне

D цикор≥й звичайний

E кульбаба л≥карська

1750. ѕрепарати мати-й-мачухи (укр. ћоже бути п≥дб≥л звичайний) використовують дл€ л≥куванн€ захворювань верхн≥х дихальних шл€х≥в. ѕри загот≥вл≥ ц≥Їњ сировини дом≥шкою може бути:

ј* лопух справжн≥й

B подорожник великий

C горицв≥т весн€ний

D алте€ л≥карська

E материнка звичайна

Ћист€ €коњ рослини Ї дом≥шками до з≥браних листк≥в мати-й-мачухи

A * Ћопуха павутинистого

B Ћист€ скумп≥њ

C Ћист€ мТ€ти

D Ћист€ берези

E Ћист€ наперст€нки

 

3034. Ћист€ мати-й-мачухи використовують €к в≥дхаркувальний та обвол≥каючий зас≥б. ѕри загот≥вл≥ ц≥Їњ сировини можливо попаданн€ дом≥шок:

A *Ћист€ лопуха

B Ћист€ мучниц≥

C Ћист€ брусниц≥

D Ћист€ подорожника

E Ћист€ чорниц≥

2338. ѕри загот≥вл≥ кореневищ ањру можливо переплутати його ≥ заготовити дом≥шку. ¬каж≥ть можливу дом≥шку до ц≥Їњ сировини:

A * ореневище п≥вника жовтого

B  ореневище валер≥ани

C  орен≥ оману

D  орен≥ алтењ

E  орен≥ здутоплодника

1387. який вид дикорослоњ ф≥алки визнаЇтьс€ фармакопейним разом ≥з ф≥алкою трикол≥рною?

A * ‘≥алка польова

B ‘≥алка багнова

C ‘≥алка дивна

D ‘≥алка запашна

E ‘≥алка приЇмна

3460. ¬≥домо, що траву ф≥алки польовоњ використовують €к в≥дхаркувальний, потог≥нний ≥ д≥уретичний зас≥б. ѕри загот≥вл≥ њњ можливо переплутати з под≥бною рослиною:

A * ѕерстач гайовий

B ѕервоцв≥т весн€ний

C √орицв≥т весн€ний

D √рицики звичайн≥

E  уп≥на л≥карська

3029. ѕри загот≥вл≥ лист€ мучниц≥ (рос. толокн€нка) можливо попаданн€ дом≥шок, до €ких в≥днос€тьс€:

A *Ћист€ чорниц≥

B Ћист€ барв≥нку

C Ћист€ черемхи

D Ћист€ скумп≥њ

E Ћист€ сумаху

2442. Ћист€ мучниц≥ (рос. толокн€нка) Ї уросептичним засобом. ƒопустима дом≥шка до ц≥Їњ сировини Ї:

A * лист€ брусниц≥

B лист€ наперст€нки

C лист€ скумп≥њ

D лист€ кропиви

E лист€ грицик≥в звичайних

855. Ћист€ мучниц≥ Ї уросептичним засобом. ƒопустима дом≥шка до ц≥Їњ сировини:

A * лист€ брусниц≥

B лист€ наперст€нки

C лист€ скумп≥њ

D лист€ кропиви

E лист€ грицик≥в звичайних

1745. ѕрепарати конвал≥њ звичайноњ призначають €к кард≥отон≥чний ≥ седативний зас≥б. ѕри загот≥вл≥ лист€ конвал≥њ можливо попаданн€ дом≥шок:

A * куп≥ни л≥карськоњ

B наперст€нки пурпурноњ

C наперст€нки шерстистоњ

D горицв≥ту весн€ного

E жовтушника розлогого

3456. ѕри загот≥вл≥ сировини конвал≥њ звичайноњ њњ лист€ можна переплутати з лист€ми рослини:

A *  уп≥ни л≥карськоњ

B Ќаперст€нки великокв≥тковоњ

C √орицв≥ту весн€ного

D ∆овтушника розлогого

E  ендир конопл€ний

1172. ѕрепарати конвал≥њ звичайноњ використовують €к кард≥отон≥чний ≥ седативний зас≥б. ѕри загот≥вл≥ сировини можливо попаданн€ схожого лист€ в≥д ≥нших рослин:

A *  уп≥ни л≥карськоњ

B √орицв≥ту весн€ного

C —обачоњ кропиви пТ€тилопатевоњ

D —обачоњ кропиви звичайноњ

E Ќаперст€нки пурпурноњ

2647. Ћ≥карська рослинна сировина Rhamnus cathartica використовуЇтьс€ €к проносний зас≥б. ¬каж≥ть, що Ї неприпустимими дом≥шками ц≥Їњ рослини?

A * ѕлоди крушини в≥льховидноњ

B Ћистки жостеру проносного

C  ора крушини

D  в≥ти жостеру

E  ора жостеру

3553. Ќеприпустимою дом≥шкою до плод≥в жостеру Ї плоди Ћ–, €к≥ мають блювотну д≥ю, а саме

A * ѕлоди крушини в≥льховидноњ

B ѕлоди черемхи

C ѕлоди €л≥вц€

D ѕлоди чорниц≥

E ѕлоди смородини

1828. ѕлоди €коњ отруйноњ рослини здатн≥ викликати блювоту ≥ не допускаютьс€ в €кост≥ дом≥шок при загот≥вл≥ Ћ–— жостеру проносного?

A*  рушини в≥льховидноњ

B √лоду криваво-червоного

C √оробини (арон≥њ) чорнопл≥дноњ

D „орниц≥ звичайноњ

E Ћимоннику китайського

108. ѕлоди чорниц≥ використовуютьс€ у медицин≥ €к вТ€жучий ≥ протизапальний зас≥б. ƒом≥шкою до даноњ сировини Ї:

A *ѕлоди крушини

B ѕлоди шипшини

C ѕлоди глоду

D ѕлоди горобини

E ѕлоди калини

 

—”Ў≤ЌЌя Ћ–—, що м≥стить гл≥козиди й алкалоњди, зд≥йснюЇтьс€ при 50-600, еф≥роол≥йноњ сировини Ц до 400, кв≥тки наг≥док (календули) Ц 40-450—, корен≥ алтењ Ц 45- 60 0—, плоди шипшини Ц 900—. —ировину, що м≥стить гл≥козиди й маЇ забарвленн€, сушать у зат≥нку.

3917.  в≥тки цмину п≥скового сушать:

A * т≥льки у зат≥нку

B на сонц≥

C в сушарках при 50 Ц 60 ∞—

D конвективним методом

E на пов≥тр≥

2435.  ор≥нь алтею м≥стить в≥д 10 до 20 % пол≥сахарид≥в. ќсновною умовою суш≥нн€ Ї температурний режим, €кий повинен бути:

A * 45-60 0

B 10-15 0

C 80-90 0

D 100-120 0

E 85-95 0

3464. Ћист€ наперст€нки пурпуровоњ використовують дл€ отриманн€ кард≥отон≥чних засоб≥в. ѕри €к≥й температур≥ сл≥д сушити цю сировину:

A* 50-60∞B 30-40∞— C 80-90∞— D 20-25∞— E 90-100∞—

2005. ѕлоди шипшини вм≥щують значну к≥льк≥сть аскорб≥новоњ кислоти. ѕри €к≥й температур≥ необх≥дно сушити цю сировину?

A * 80Ц90 0

B ƒо 400

C 40Ц450

D 50Ц600

E —ировину необх≥дно переробл€ти без суш≥нн€ у св≥жому вигл€д≥

3184. Ћист€ шавл≥њ €к еф≥роол≥йну сировину пров≥зор повинен сушити при температур≥:

A* 25-300—

B 50-600

C 1000

D 60-700

E 70-800

1739. як≥сть препарат≥в к в≥тки ромашки л≥карськоњ залежить в≥д виконанн€ умов загот≥вл≥ ≥ суш≥нн€.  в≥тки ромашки л≥карськоњ краще сушити при:

A * 35-400

B 90-1000

C 60-700

D 80-900

E 70-800

3302.  ореневища та корен≥ оману про€вл€ють широкий спектр фармаколог≥чноњ д≥њ. —ушити цю сировину сл≥д при температур≥:

A * Ќе вище 400

B 80-900

C 60-700

D 50-600

E 90-1000

1509. јптека заготовила траву материнки звичайноњ. який режим суш≥нн€ необх≥дно використовувати дл€ отриманн€ сировини, що в≥дпов≥даЇ вимогам ‘армакопењ, XI вид.

A* 35-400—

B 80-90 0

C 20-25 0

D 50-60 0

E 70-80 0

331.  в≥ти наг≥док вм≥щують тритерпеноњди, флавоноњди, еф≥рн≥ ол≥њ, каротиноњди. ќсновною умовою суш≥нн€ Ї температурний режим, €кий повинен бути:

A * 40-450

B ƒо 400

C 50-600

D 80-900

E —ировину необх≥дно переробл€ти без суш≥нн€ у св≥жому вигл€д≥

1240. Ћ≥карську рослинну сировину, €ка м≥стить алкалоњди сушать при температур≥:

A * 50-600

B 30-450

C 70-800

D 80-900

E 90-1000

1510. ƒл€ отриманн€ стандартноњ л≥карськоњ рослинноњ сировини трави конвал≥њ звичайноњ, режим суш≥нн€ зд≥йснюЇтьс€ при температур≥ 50-600, щоб призупинити наступн≥ можлив≥ б≥ох≥м≥чн≥ процеси.

A ‘ерментний г≥дрол≥з серцевих гл≥козид≥в

B ќкисненн€ фенольних сполук

C «в≥трюванн€ еф≥рних ол≥й

D ќкисненн€ смолистих речовин

E ќкисненн€ терпеноњд≥в

3186. ѕ≥сл€ анал≥зу плод≥в шипшини встановлено п≥двищена волог≥сть сировини. ¬ цьому випадку пров≥зор повинен:

A * ƒосушити сировину

B «абракувати сировину

C ѕовернути постачальнику

D ¬≥дправити на склад

E ¬≥дправити на завод

 

«Ѕ≈–≤√јЌЌя

ќкремо в≥д ≥нших вид≥в Ћ–— збер≥гаЇтьс€ сировина, що м≥стить а) отрутн≥ й наркотичн≥ речовини, б) сильнод≥юч≥ речовини (алкалоњди або серцев≥ гл≥козиди), в) еф≥роол≥йна сировина, г) плоди ≥ €годи.

2331. Ќа склад поступила парт≥€ рослинноњ сировини Ц лист€ мТ€ти перцевоњ. ¬каж≥ть в €ких умовах необх≥дно збер≥гати цю рослинну сировину.

A * ќкремо в≥д ≥нших вид≥в сировини

B ¬ звичайних умовах

C ¬ металевих контейнерах

D «апоб≥гати д≥њ —ќ2

E ѕри температур≥ -50

2453. ¬ аптеку над≥йшла парт≥€ сировини Ц кв≥тки ромашки. ¬ €кому м≥сц≥ сл≥д збер≥гати цю сировину:

A * окремо в≥д ус≥х вид≥в сировини

B список Ѕ

C список ј

D €к наркотичну сировину

E у св≥тлому м≥сц≥

2936. ¬ аптеках Ћ–— та новогаленов≥ препарати, €к≥ м≥ст€ть серцев≥ гл≥козиди збер≥гають:

A * «а списком Ѕ

B «а списком ј

C «а загальним списком

D ќкремо в≥д Ћ–—, €к≥ вм≥щують поживн≥ речовини

E ¬ щ≥льно закупорен≥й тар≥, залит≥й параф≥ном

2349.  ард≥огл≥козиди трави горицв≥ту весн€ного використовують дл€ л≥куванн€ серцевоњ недостатност≥. ÷€ рослинна сировина повинна збер≥гатис€ в умовах:

A * «а списком Ѕ

B«а списком ј

C за звичайних умов

D «апоб≥гаючи д≥њ —ќ2

E ¬ металевих контейнерах

211. ” звТ€зку з високою токсичн≥стю кард≥отон≥чних речовин, л≥карську рослинну сировину та препарати серцевих гл≥козид≥в сл≥д збер≥гати:

A * «а списком Ѕ

B –азом з ≥ншою Ћ–—

C «а списком ј

D ЌемаЇ значенн€

E ¬ окрем≥й шаф≥

 

2009. «а €ким списком необх≥дно збер≥гати лист€ беладони, блекоти ≥ дурману, €к≥ вм≥щують тропанов≥ алкалоњди.

A * «а списком Ѕ

B «а списком ј

C «а загальним списком

D «а списком У≈ф≥рноол≥йна сировинаФ

E ѕрир≥вн€ноњ до наркотичних

 

12. ѕрепарати трави е федри ви€вл€ють бронхорозширюючу ≥ психостимулюючу д≥ю. ÷ю сировину ≥ препарати сл≥д збер≥гати:

A * за списком Ѕ, €к наркотичн≥ засоби

B за загальним списком

C €к пахучу сировину

D €к забарвлюючу сировину

E €к отруйну сировину

2798. Ћ–— в аптечних установах збер≥гають за р≥зними групами у в≥дпов≥дних умовах. ¬каж≥ть сировину, що в≥дноситьс€ до загальноњ групи збер≥ганн€ Ћ–—:

A *  ора дуба

B  орен≥ беладонни

C “рава адон≥су

D Ќас≥нн€ строфанту

E  ореневище валер≥ани

 

—»–ќ¬»Ќј, Ћј“»Ќ—№ ≤ Ќј«¬»

195. ѕри л≥куванн≥ гострого респ≥раторного захворюванн€ л≥кар порадив хворому вживати потог≥нний зб≥р наступного складу: I Flores Tilii II Fructus Rubi idaei ¬каж≥ть до €ких родин належать л≥карськ≥ рослини, що вход€ть до даного збору:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1188 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2253 - | 1979 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.096 с.