а) географічного детермінізму;
б) демографічного детермінізму;
в) технологічного детермінізму.
6. Ідеалізм основою буття (базисом) суспільства вважає:
а) право; б) економіку; в) релігію; г) свідомість.
7. Якою є сутність речей:
а) вірогідною; б) прихованою; в) непізнаваною.
8. Матеріалізм під основою буття (базисом) суспільства розуміє:
а) свідомість; б) право; в) мораль г) економіку; д)релігію.|
9. Представники технологічного детермінізму в процесі розвитку суспільства абсолютизують і фетишизують роль:
а) совісті; в) віри;
б) грошей; г) техніки.
10. Скільки існує гносеологічних позицій щодо пізнання світу:
а) 5; б) 4; в) 3.
ІІ рівень:
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для філософії.
2. Назвіть і охарактеризуйте глобальні проблеми людства.
3. Розкрийте основний зміст видів, рівнів та форм пізнання.
ІІІ рівень:
1. Використовуючи, на Ваш погляд, адекватну методологію, проаналізуйте людину як предмет пізнання.
2. Охарактеризуйте матеріалізм та ідеалізм як філософські позиції.
Змістовий модуль ІІ
Варіант № 2.
І рівень:
Гносеологія - це
а) одне із наукових дисциплін, що вивчає пізнання, його роль у людській життєдіяльності, рушійні сили суперечності пізнання, критерії та ознаки істинних знань;
б) позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істині знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх віднесення до істини;
в) висловлення сумніву у позитивних можливостях пізнання, так і в його повній неспроможності.
2. Пізнавальне відношення включає в себе три складових:
а) суб'єкт, об'єкт і зміст пізнання (знання);
б) суб'єкт, об'єктивний дух і зміст пізнання;
в) суб'єктивний дух, об'єкт і зміст пізнання.
3. Яке судження обґрунтовує ідеалістичну філософію:
а) ідеї повинні відповідати речам;
б) речі повинні відповідати ідеям;
в) повинно бути взаємна відповідність між речами та ідеями;
4. Соціальні інститути впорядковують і регламентують:
а) сферу освіти; в) рекреаційну сферу;
б) сферу торгівлі; г) всі сфери суспільства.
5. Який з гносеологічних принципів, полягає в тому, що пізнання не вичерпується новою інформацією про світ, а\ створення „другої реальності” – світу культури:
а) принцип творчої активності суб'єкта пізнання;
б) принцип об'єктності;
в) принцип визначальної ролі практики в процесі пізнання.
6. Грецьке слово історія означає:
а) розповідь; в) гіпотеза;
б) наука; г) принцип.
Основними формами чуттєвого пізнання є
а) відчуття, сприйняття й судження.
б) відчуття, сприйняття й уявлення.
в) уявлення, судження й умовивід.
8. Домінуючими сферами суспільного життя освіта і наука стають у суспільстві:
а) доіндустріальному; б) індустріальному; в) постіндустріальному.
9. «Світ у своїй сутності не можна пізнати» вважали:
а) скептики; б) стоїки; в) агностики.
10. «Людина маси» досліджується в концепції:
а) Поппера; в) Парсонса;
б) Ортеги-і –Гассета; г) Тулміна.
ІІ рівень.
1. Порівняйте між собою наукове та художньо–мистецьке пізнання, доведіть їх переваги та недоліки.
2. Як розумілося буття в античній та середньовічній філософії.
3.Назвіть і охарактеризуйте основні концепції істини.
ІІІ рівень.
1.Назвіть основні характеристики доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства.
2. Які співвідношення суспільного буття і громадської свідомості.
Змістовий модуль ІІ
Варіант № 3.
І рівень:
1. Виберіть правильне твердження, відчуття – це:
а) символи; б) ієрогліфи; в) суб’єктивний образ об’єктивного світу;
г) явище, незалежне від «речі у собі».
2. Який із названих законів відноситься до основних законів діалектики:
а) закон тотожності;
б) закон єдності та боротьби протилежностей;
в) закон суперечності;
г) закон взаємозв’язку змісту та форми.
3.Критерієм істини вважається:
а) думка більшості; в) логіка розумної діяльності;
б) практика; г) те, що веде до успіху.
4. Який філософ висловлював словами, ідеалізм „.... не знає дійсної чуттєвої, діяльності як такої”
а) К.Маркс; б) Л.Фейєрбах; в) Ф. Бекон.
5. Учення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та пізнання є:
а) софістика; б) метафізика; в) діалектика.
6. Засновником психоаналізу є:
а) К.Юнг б) З.Фрейд в) Э.Фромм
7. Якою є сутність речей:
а) очевидною; б) прихованою; в) непізнаваною.
