Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


¬перше пон€тт€ Ђбутт€ї вв≥в у ф≥лософ≥ю




а)ѕармен≥д, б) ѕлатон, в) јристотель.

4. Ќатурф≥лософ≥€ Ц це:

а)ф≥лософ≥€ природи;

б)ф≥лософ≥€, в центр≥ €коњ Ї людина;

в) ф≥лософ≥€ бутт€.

Ѕатьк≥вщина –енесансу (¬≥дродженн€).

а)√ерман≥€; б)Ўвейцар≥€; в)≤тал≥€.

6. ўо Ї б≥льш характерним дл€ рац≥онал≥зму:

а) передбачуван≥сть; б) розумн≥сть; в) чуттЇв≥сть.

7. Ђ армаї це:

а) стан в≥чного щаст€ ≥ блаженства, €кого можуть дос€гнути т≥ душ≥, €к≥ у своњх життЇвих вт≥ленн€х запоб≥гли злу;

б) закон ун≥версального причинного звТ€зку, зг≥дно з €ким все, що зд≥йснюЇ душа п≥д час њњ актуального ≥снуванн€ у певному т≥л≥, становить њњ життЇвий контекст: н≥чого не губитьс€, н≥чого не зникаЇ, тому все погане ≥ все добре впливаЇ на долю душ≥ в њњ подальших вт≥ленн€х;

в) у€вленн€ про св≥т Їдиний духовно-≥нтелектуальний початок св≥ту;

г) ≥ндив≥дуальн≥, конкретн≥ ви€вленн€ брахмана;

д) у€вленн€ про переселенн€ душ≥ з т≥ла в ≥нше при його смерт≥.

8. який метод був розвинений у ф≥лософ≥њ √.-¬.-‘. √егел€:

а) ≥ндуктивний; б) дедуктивний; в) д≥алектичний

’то Ї представником ном≥нал≥зму?

а)јристотель; б) ќккам; в) ƒекарт.

10. ЂЋ≥н≥ю ƒемокр≥таї у ф≥лософ≥њ ототожнюють з:

а) ≥деал≥змом;

б) матер≥ал≥змом;

в) субТЇктив≥змом.

≤≤ р≥вень.

1. –озкрийте зм≥ст д≥алектичного матер≥ал≥зму  .ћаркса.

2. ѕроанал≥зуйте основн≥ переваги ≥ недол≥ки ≥ндуктивного методу, розробленого ‘.Ѕеконом, та дедуктивного методу, €кого дотримувавс€ –.ƒекарт.

3.ѕрокоментуйте зм≥щенн€ центру досл≥дженн€ в≥д обТЇкта до субТЇкта, зд≥йснене н≥мецькою класичною ф≥лософ≥Їю.

≤≤≤ р≥вень.

1. ƒовед≥ть, чому в епоху Ќового часу саме гносеолог≥чна проблематика стаЇ основною ф≥лософською проблематикою.

2. „им би ви по€снили той факт, що представники давньо≥нд≥йськоњ ф≥лософ≥њ акцентували увагу на окрем≥й особ≥ й не торкались проблем удосконаленн€ соц≥альноњ сфери.

«м≥стовий модуль 1.

¬ар≥ант є 5.

≤ р≥вень

1. ” ф≥лософ≥њ Ќового часу на першому план≥ була проблема:

а) бога;

б) природи;

в) методу.

2. який ≥сторичний тип св≥тогл€ду намагаЇтьс€ по€снити св≥т на основ≥ розуму ≥ знанн€:

а) теолог≥€, б) ф≥лософ≥€, в) рел≥г≥€

3. «г≥дно з  . ћарксом, житт€ сусп≥льства ірунтуЇтьс€ на:

а) ≥де€х та ≥деалах –озуму; б) матер≥альному виробництв≥; в)сфера несв≥домого

4.ўо означаЇ принцип Ђƒаої?:

а) екв≥валент Ѕога;

б) з≥бранн€ закон≥в та норм повед≥нки;

в) закон природи, сусп≥льства та людей, €кий керуЇ св≥том.

якого твердженн€ дотримуЇтьс€ рац≥онал≥зм?

а) Ђ—в≥т Ї комплекс моњх в≥дчутт≥вї,

б) Ђя мислю, отже ≥снуюї,

в) ЂЌемаЇ н≥чого у розум≥, чого б не було у почутт€хї

6. —в≥тогл€д 17-18 ст., €ке по€снюЇ св≥т з точки зору закон≥в механ≥ки €к ун≥версальних закон≥в бутт€.:

а) метаф≥зика;

б) механ≥ка;

в) д≥алектика.

7. ¬ченн€ про воду €к першооснову бутт€ розв≥в:

а)‘алес;

б) ѕлатон;

в) √еракл≥т.

 

8. який напр€мок був розвинений у ф≥лософ≥њ ‘.Ѕекона:

а) емп≥ризм; б) екзистенц≥ал≥зм; в) позитив≥зм.

—к≥льки ≥снуЇ натур у ф≥лософ≥њ √.—.—ковороди?

а) дв≥; б) три; в) чотири;

10. «г≥дно з √егелем, абсолютний дух представлено:

а) ф≥лософ≥Їю, пол≥тикою, рел≥г≥Їю;

б) рел≥г≥Їю, м≥фолог≥Їю, мистецтвом;

в) мистецтвом, рел≥г≥Їю, ф≥лософ≥Їю.

≤≤ р≥вень

1.ўо сп≥льного та в≥дм≥нного у ф≥лософ≥њ ѕлатона й јристотел€.

2.ѕрокоментуйте тезу ‘.Ќ≥цше ЂЅог померї

3.ќхарактеризуйте основн≥ риси н≥мецькоњ класичноњ ф≥лософ≥њ.

≤≤≤. –≥вень

1. «авд€ки чому людина здатна адекватно п≥знавати оточуючий св≥т?

2. як≥ принципов≥ в≥дм≥нност≥ м≥ж найвпливов≥шими теч≥€ми давньокитайськоњ ф≥лософ≥њ, конфуц≥анством ≥ даосизмом.

«м≥стовий модуль 1.

¬ар≥ант є 6

≤ –≤¬≈Ќ№

1. “еоцентризм Ц це принцип зг≥дно з €ким абсолютним началом ≥ центром ¬сесв≥ту проголошуЇтьс€:

а) Ћюдина;

б) Ѕог;

в) матер≥€.

2. ѕроголошував число першоосновою ≥ сутн≥стю св≥ту:

а) ѕлатон; б) ѕ≥фагор; в) ѕлот≥н.

 

3. ўо Ї б≥льш характерним дл€ емп≥ризму:

а) ≥нтуњц≥€; б) мудр≥сть; в) досв≥д; г) в≥ра.

4.≤де€ надлюдини належить:

а) Ќ≥цше;

б)  анту;

в) ћарксу.

5. який напр€мок був розвинений у ф≥лософ≥њ ќ. онта:

а) анал≥тична ф≥лософ≥€; б) прагматизм; в) позитив≥зм.

6. ўо Ї б≥льш характерним дл€ рац≥онал≥зму:

а) ≥нтуњтивн≥сть; б) розумн≥сть; в) чуттЇв≥сть.

 

7. У оперниканський переворотФ у ф≥лософ≥њ зд≥йснив:

а) –. ƒекарт; б) √.-¬.-‘. √егель; в) ≤.  ант.

 

8.¬ченн€, що по€снюЇ походженн€ ≥ р≥зноман≥тн≥сть св≥ту божественним творчим актом:

а) субТЇктив≥зм;

б) креоц≥он≥зм;

в) конвенц≥ал≥зм.

9.‘≥лософ≥ю волюнтаризму представл€ють вченн€:

а)  анта;

б) Ўопенгауера;

в) ’айдеггера.

10. ’то з украњнських мислител≥в представл€Ї Ђф≥лософ≥ю серц€ї:

а) ѕ. ул≥ш ≥ ѕ.ёркевич;

б) “.Ўевченко ≥ ќ.ѕотебн€;

в) ¬ернадський ≥ ‘ранко.

 

≤≤ –≤¬≈Ќ№

1. ќхарактеризуйте основн≥ ≥дењ пров≥дних ф≥лософських шк≥л —тародавнього  итаю.

2.–озкрийте зм≥ст закон≥в д≥алектики √.-¬.-‘. √егел€.

3. ƒайте характеристику антрополог≥чним школам у ф≥лософ≥њ.

≤≤≤ –≤¬≈Ќ№

1.яку роль в≥д≥грала класична ф≥лософ≥€ в ≥стор≥њ науки та людства?

2.ѕом≥ркуйте, чи можливо й €ким чином у процес≥ п≥знанн€ позбавитис€ в≥д основних ≥дол≥в, €к≥, зг≥дно ‘.Ѕекона, заважають людин≥ адекватно п≥знавати.

«м≥стовий модуль ≤≤

¬ар≥ант є 1

≤ р≥вень:

1. ¬ €кому судженн≥ дано майже повне визначенн€ бутт€:

а) бутт€ Ц це весь матер≥альний св≥т;

б) бутт€ Ц це вс≥ форми псих≥чноњ д≥€льност≥;

в) бутт€ Ц це те що ≥снуЇ.

ўо вивчаЇ гносеолог≥€?

а) питанн€ бутт€;

б) питанн€ сенсу житт€;

в) питанн€ п≥знанн€.

 

3. яким Ї зм≥ст ≥стини:

а) субТЇктивним; б) обТЇктивним;

в) трансцендентним; г) конвенц≥ональним.

 

4. ¬изнанн€ виробничоњ д≥€льност≥ першоосновою сусп≥льного розвитку Ї:

а) субТЇктивний ≥деал≥зм; б) соц≥ально-економ≥чний детерм≥н≥зм; в) пров≥денц≥ал≥зм.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 870 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2152 - | 1899 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.