Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


соц≥олог≥чне визначенн€ особистост≥




—оц≥олог≥€ досл≥джуЇ особист≥сть €к суб'Їкт соц≥альних в≥дносин, вид≥л€ючи в н≥й соц≥ально-типов≥ характеристики, €к≥ розвиваютьс€ п≥д впливом соц≥альних ≥нститут≥в, а також шл€хи та канали зворотного впливу особистост≥ на соц≥альний св≥т. ќтже, специф≥ка соц≥олог≥чного п≥дходу до вивченн€ особистост≥ пол€гаЇ в тому, що в≥н анал≥зуЇ њњ суто соц≥альн≥ характеристики. ќсобист≥сть Ч усталений комплекс €костей людини, набутих п≥д впливом в≥дпов≥дноњ культури сусп≥льства, конкретних соц≥альних груп ≥ сп≥льнот, до €ких вона належить ≥ до життЇд≥€льност≥ €ких залучена [30, 24]. ѕон€тт€ Ђособист≥стьї вживаЇтьс€ стосовно кожноњ людини, оск≥льки вона Ї нос≥Їм важливих рис певного сусп≥льства. √оловне в особистост≥ Ч не абстрактна ф≥зична природа, а њњ соц≥альна €к≥сть.

”загальнено сусп≥льна сутн≥сть людини конкретизуЇтьс€ у пон€тт≥ Ђособаї, €ке розкриваЇ предметн≥ ознаки ≥ндив≥дуальност≥ щодо окремих соц≥альних структур Ч груп, колектив≥в, орган≥зац≥й, рух≥в, парт≥й, ≥нститут≥в та ≥нших сп≥льнот. —аме пон€тт€ Ђособаї розкриваЇ соц≥альну роль, €ку в≥д≥грають окрем≥ соц≥альн≥ верстви у життЇд≥€льност≥ сусп≥льства. √оловним вбачаЇтьс€ те, що особист≥сть Ч це суб'Їкт соц≥альних груп, сп≥льнот та соц≥альних процес≥в, €кий може формувати нов≥ соц≥альн≥ утворенн€ в≥дпов≥дно до власних ≥нтерес≥в. як вказуЇ ÷иба ¬. “ Ч особист≥сть Ї не т≥льки насл≥дком, але ≥ причиною соц≥ально етичних д≥й, зд≥йснених у даному соц≥альному середовищ≥ [30, 44]. ≈коном≥чн≥, пол≥тичн≥, ≥деолог≥чн≥ ≥ соц≥альн≥ в≥дносини ≥сторично визначеного типу сусп≥льства переломлюютьс€ ≥ ви€вл€ютьс€ по-р≥зному, визначаючи соц≥альну €к≥сть кожноњ людини, зм≥ст ≥ характер њњ практичноњ д≥€льност≥. —аме в њњ процес≥ людина, з одного боку, ≥нтегруЇ соц≥альн≥ в≥дносини навколишнього середовища, а з ≥ншого боку Ч виробл€Ї своЇ особливе в≥дношенн€ до зовн≥шнього св≥ту. ќсобист≥сть €к соц≥альна €к≥сть людини Ї предметом соц≥альних наук: ф≥лософ≥њ, соц≥олог≥њ, психолог≥њ та ≥н. —оц≥олог≥€ досл≥джуЇ особист≥сть €к суб'Їкт соц≥альних в≥дносин, вид≥л€ючи в н≥й соц≥ально-типов≥ характеристики, €к≥ розвиваютьс€ п≥д впливом соц≥альних ≥нститут≥в, а також шл€хи та канали зворотного впливу особистост≥ на соц≥альний св≥т. ќтже, специф≥ка соц≥олог≥чного п≥дходу до вивченн€ особистост≥ пол€гаЇ в тому, що в≥н анал≥зуЇ њњ суто соц≥альн≥ характеристики. —оц≥альне не протистоњть б≥олог≥чному ≥ не виникаЇ з нього. « народженн€ людина одержуЇ таку т≥лесну орган≥зац≥ю, в €к≥й запрограмована можлив≥сть њњ ун≥версального соц≥ально-д≥€льного розвитку. —оц≥альне житт€ розвиваЇ специф≥чн≥ людськ≥ б≥олог≥чн≥ €кост≥. “ому сусп≥льне становище людини Ї њњ природним станом. Ђќсобист≥стьї служить дл€ характеристики соц≥ального в людин≥. ќсобист≥сть, на в≥дм≥ну в≥д людини, Ї продуктом не т≥льки природи, а й сусп≥льства, суб'Їктом соц≥альних процес≥в. ќсобист≥сть Ч усталений комплекс €костей людини, набутих п≥д впливом в≥дпов≥дноњ культури сусп≥льства, конкретних соц≥альних груп ≥ сп≥льнот, до €ких вона належить ≥ до життЇд≥€льност≥ €ких залучена [23, 47]. ќсобист≥сть, таким чином, безпосередньо ≥ водночас опосередковано бере участь у житт≥ €к окремих кл≥тин сусп≥льства (с≥м'€, навчальн≥, трудов≥, науков≥ колективи, рухи, парт≥њ, орган≥зац≥њ), так ≥ соц≥ального ун≥версуму загалом, бо так чи ≥накше насл≥дки д≥€льност≥ окремоњ особи чи њх сп≥льнот позначаютьс€ на стан≥ соц≥Їтальних (глобальних) процес≥в життЇд≥€льност≥ людства [30, 124]. —проби розкрити механ≥зми формуванн€ особистост≥, специф≥ки њњ д≥й обмежувались останн≥м часом у€вленн€ми про рол≥, €к≥ людина виконуЇ залежно в≥д обставин, в≥ку, осв≥ти ≥ культурного розвитку. “ак званий рольовий п≥дх≥д багато в чому допомагаЇ глибше зрозум≥ти багатогранн≥сть ≥ пол≥-функц≥ональн≥сть особистост≥. ќднак у€влень про р≥зн≥ рол≥, €к≥ виконуЇ особист≥сть, вкрай недостатньо, щоб зрозум≥ти все розмањтт€ соц≥альних засоб≥в, ознак ≥ чинник≥в, €к≥ безпосередньо пов'€зан≥ з принципами ≥ формами њњ структурноњ будови.

 

4. Ћ. ≤. Ѕожович вид≥л€Ї два основн≥ критер≥њ сформованост≥ особистост≥.

ѕерший критер≥й: людину можна вважати особист≥стю, коли в њњ мотивах ≥снуЇ ≥Їрарх≥€ в одному певному сенс≥, а саме, €кщо вона здатна долати власн≥ безпосередн≥ спонуканн€ заради чогось ≥ншого. ” таких випадках кажуть, що суб'Їкт здатний до опосередкованого повед≥нки. ѕри цьому передбачаЇтьс€, що мотиви, за €кими долаютьс€ безпосередн≥ спонуканн€, соц≥ально значущ≥. ¬они соц≥альн≥ за своњм походженн€м ≥ зм≥стом, тобто задан≥ сусп≥льством, вихован≥ в людин≥. ƒругий необх≥дний критер≥й особистост≥ - здатн≥сть до св≥домого кер≥вництву власною повед≥нкою. ÷е кер≥вництво зд≥йснюЇтьс€ на основ≥ усв≥домлених мотив≥в-ц≥лей ≥ принцип≥в. ¬≥д першого критер≥ю другого в≥др≥зн€Їтьс€ тим, що передбачаЇ саме св≥доме суп≥др€дн≥сть мотив≥в. ѕросто опосередковане повед≥нка (перший критер≥й) може мати в своњй основ≥ ≥ стих≥йно склалас€ ≥Їрарх≥ю мотив≥в, ≥ нав≥ть Ђстих≥йну моральн≥стьї: людина може не в≥ддавати соб≥ зв≥ту в тому, що саме змусило його до певних д≥й, тим не менш, його повед≥нка ц≥лком морально. ќтже, хоча в другому ознац≥ також маЇтьс€ на уваз≥ опосередковане повед≥нка, п≥дкреслюЇтьс€ саме св≥доме опосередкуванн€. ¬оно передбачаЇ на€вн≥сть самосв≥домост≥ €к особливоњ ​​≥нстанц≥њ особистост≥. ќсобист≥сть сл≥д розгл€дати €к складну систему, в €к≥й диференц≥юютьс€ та ≥нтегруютьс€ псих≥чн≥ властивост≥, що розвиваютьс€ в ≥ндив≥д≥ п≥д впливом соц≥альних фактор≥в в умовах зд≥йсненн€ ним д≥€льност≥ та сп≥лкуванн€ з ≥ншими людьми. ѕ≥дсумовуючи анал≥з наукових даних, можна стверджувати, що в основ≥ системноњ психолог≥чноњ структури особистост≥ лежать три базових вим≥ри: ≤ Ц соц≥ально-психолого-≥ндив≥дуальний Ц вертикальний; ≤≤ Ц д≥€льн≥сний Ц горизонтальний; ≤≤≤ Ц генетичний Ц в≥ковий, за допомогою €кого характеризуЇтьс€ р≥вень розвитку властивостей особистост≥, њњ задатк≥в ≥ зд≥бностей на певному етап≥ становленн€ ≥ндив≥да €к особистост≥.

÷≥ вим≥ри становл€ть систему основ ц≥л≥сноњ психолог≥чноњ структури особистост≥. ¬они повТ€зан≥ м≥ж собою за ортогонональним принципом, за €ким сп≥вв≥днос€тьс€ три вим≥ри простору.

 

5. ќсобист≥сть €к сукупн≥сть соц≥альних властивостей маЇ ц≥л≥сн≥сть та характеризуЇтьс€ структурою. ќсновними елементами структури особистост≥ Ї соц≥альн≥ статуси ≥ рол≥, спр€мован≥сть, соц≥альна активн≥сть (потреби, ц≥нност≥ тощо). —оц≥альний тип особистост≥ Ч певний ф≥ксований наб≥р суттЇвих, таких, що повторюютьс€, соц≥альних властивостей особистост≥, що ви€вл€ютьс€ у њњ св≥домост≥ та повед≥нц≥. як вже п≥дкреслювалось, про€ви ≥ндив≥дуального в людин≥ опосередковуютьс€ соц≥альним. –азом з тим, ≥ндив≥дуальн≥сть людини не розчин€Їтьс€ у соц≥альному, робл€чи њњ ун≥кальною, неповторною. “ипов≥, в≥дносно ст≥йк≥, так≥, що повторюютьс€, поЇднанн€ соц≥альних та ≥ндив≥дуальних властивостей особистостей, €к≥ знаход€тьс€ у конкретних умовах життЇд≥€льност≥, дозвол€ють ви€вити основу дл€ типолог≥зац≥њ особистостей.якщо соц≥альне в людин≥ дом≥нуЇ над ≥ндив≥дуальним, формуЇтьс€ демократичний тип особистост≥. якщо ж, навпаки, ≥ндив≥дуальне переважаЇ соц≥альне, формуЇтьс€ особист≥сть авторитарного типу. “олерантний тип особистост≥ (дл€ €кого характерне терпиме ставленн€ до думок, погл€д≥в, ≥дей, в≥рувань тощо, €к≥ не зб≥гаютьс€ з власними) ≥ конформний тип (пристосуванн€ особистост≥ до пануючих думок, погл€д≥в, ≥деал≥в, стандарт≥в повед≥нки тощо) формуютьс€ внасл≥док самодетерм≥нац≥њ процесу розвитку особистост≥.—оц≥олог≥€ особистост≥ оперуЇ пон€тт€ми ≥деального, базисного та реального (модального) тип≥в особистост≥.

 

якщо перш≥ два типи особистост≥ описуютьс€ теоретично, вид≥л€ютьс€ досить умовно, то реальний тип конструюЇтьс€ на основ≥ результат≥в конкретних соц≥олог≥чних досл≥джень.¬≥домий украњнський соц≥олог ™. √оловата враховуючи особливост≥ розвитку нашого сусп≥льства прот€гом 70-х pp. п≥сл€ б≥льшовицькоњ революц≥њ 1917 р. ≥ останнього дес€тир≥чч€ XX ст., запропонувала соц≥ально-≥сторично типолог≥ю особистост≥ з трьома головними типами:ѕерший тип характеризуЇтьс€ духовною обмежен≥стю та ≥нстинктивним пот€гом достадност≥.

“ипи особистост≥

Х ≥деальний Ч сукупн≥сть особист≥сних властивостей, €ка, на думку сучасник≥в, Ї бажаною, в≥д≥граЇ роль еталона, вз≥рц€;Х базисний Ч сукупн≥сть властивостей, €ка дозвол€Ї у найкращий спос≥б адаптуватис€ до конкретних умов життЇд≥€льност≥ у даний час, у даному сусп≥льств≥;Х реальний Ч сукупн≥сть сп≥льних дл€ член≥в даного сусп≥льства, типових властивостей особистост≥, що переважають на даному етап≥ розвитку сусп≥льства

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 458 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2250 - | 1975 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.