Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема. —кладанн€ схем колооб≥гу речовин у екосистемах




ћета: узагальнити знанн€ про кругооб≥г речовин, його типи, ланки, законом≥рност≥; на основ≥ отриманих знань скласти схеми кругооб≥гу де€ких речовин у б≥осфер≥.

ќбладнанн€: п≥дручник, схеми кругооб≥гу речовин, таблиц≥.

 

“еоретична частина.

 олооб≥г речовин Ц це обм≥н речовиною м≥ж аб≥отичною (неживою) та б≥отичною (живою) частинами б≥осфери. ¬ кожному колооб≥гу пров≥дну роль граЇ певна речовина. ¬углець, водень, кисень, азот, с≥рка ≥ фосфор та б≥л€ 30 простих речовин, що необх≥дн≥ дл€ утворенн€ живоњ речовини, безперервно перетворюютьс€ в орган≥чн≥ речовини або поглинаютьс€ в вигл€д≥ неорган≥чних компонент≥в автотрофами, а автотрофи використовуютьс€ гетеротрофами. “аким чином, б≥огенн≥ елементи безперервно циркулюють: розчин€ютьс€ в континенталь-них водах, винос€тьс€ в мор€ або потрапл€ють в атмосферу, а м≥ж цими середовищами в≥дбуваЇтьс€ пост≥йний газообм≥н, тобто в≥дбуваЇтьс€ б≥олог≥чний колооб≥г атом≥в. Ћюдство Ч частина б≥осфери, ≥з €коњ воно бере вс≥ засоби дл€ ≥снуванн€. ѕеретворююча д≥€льн≥сть людини в б≥осфер≥ наст≥льки велика, що може бути пор≥вн€на лише з гранд≥озними геолог≥чними процесами у звТ€зку з цим ¬.≤. ¬ернадський писав, що людство, п≥знаючи закони природи, удосконалюючи техн≥ку, своЇю працею створюЇ вищу стад≥ю ≥снуванн€ б≥осфери Ч ноосферу, або сферу розуму. Ћюдина далеко не завжди розумно п≥дходить до використанн€ природних скарб≥в нашоњ планети у результат≥ нерац≥ональноњ д≥€льност≥ людини лише прот€гом к≥лькох останн≥х стор≥ч безсл≥дно знищено багато вид≥в тварин ≥ рослин.

’≥д роботи:

I. «авданн€.

1. ѕ≥дготувати м≥сце роботи. ќзнайомитись з ≥нструкц≥Їю.

2. ¬иконати практичну роботу.

3. ќформити зв≥т. ¬≥дпов≥сти на питанн€.

II. ≤нструктивна картка.

1. як впливаЇ д≥€льн≥сть людини на колооб≥г азоту та вуглецю?

2. –озгл€ньте малюнок 8.1 та опиш≥ть колооб≥г вуглецю в

б≥осфер≥; –озкрийте роль людськоњ д≥€льност≥ у цьому процес≥.

Ќакресл≥ть схему колооб≥гу вуглецю.

ћалюнок 8.1 Ц  олооб≥г вуглецю в б≥осфер≥.

 

3. –озгл€ньте малюнок 8.2 та опиш≥ть колооб≥г азоту в б≥осфер≥. –озкрийте роль людськоњ д≥€льност≥ у цьому процес≥.

Ќакресл≥ть схему колооб≥гу азоту.

ћалюнок 8.2 Ц  олооб≥г азоту в б≥осфер≥.

 

7. ¬исновок про значенн€ кругооб≥гу речовин, його причини, насл≥дки втручанн€ людини у кругооб≥г речовин.

 

I≤I. ƒайте в≥дпов≥д≥ на питанн€.

1. ўо таке б≥огенна м≥грац≥€? ўо таке б≥огеоценоз, б≥оценоз, екосистема?

2. яку роль в≥д≥грають продуценти, консументи та редуценти в колооб≥гу

цих речовин?

3. ¬изначте й напиш≥ть правильн≥ ключов≥ слова.

«апитанн€ 1. яке ключове слово в≥дноситьс€ до пон€тт€ Ђеколог≥€ї?
ј Ч к≥сна матер≥€;
Ѕ Ч взаЇмод≥€ м≥ж живими орган≥змами ≥ навколишн≥м середовищем;
¬ Ч жив≥ орган≥зми;
√ Ч середовище ≥снуванн€ живих орган≥зми.

«апитанн€ 2. який елемент включаЇ у себе пон€тт€ Ђоптимумї?
ј Ч зона з найб≥льшою еколог≥чною валентн≥стю;
Ѕ Ч зона в≥д м≥н≥муму до песимуму;
¬ Ч зона м≥ж стресами;
√ Ч найб≥льш спри€тлива зона.

«апитанн€ 3. як≥ ключов≥ слова в≥днос€тьс€ до пон€тт€ Ђпопул€ц≥€ї?
ј Ч особини р≥зних вид≥в;
Ѕ Ч особини, €к≥ займають одну територ≥ю;
¬ Ч особини, €к≥ можуть схрещуватись ≥ давати плодючих нащадк≥в;
√ Ч особини одного виду.

«апитанн€ 4. ўо таке гомеостаз попул€ц≥њ?
ј Ч в≥дхиленн€ в≥д норми;
Ѕ Ч властив≥сть, €ка не зм≥нюЇтьс€.

«апитанн€ 5. ўо таке етолог≥€?
ј Ч наука про взаЇмов≥дносини вид≥в;
Ѕ Ч наука про повед≥нку;
¬ Ч в≥дношенн€ орган≥зм≥в до середовища ≥снуванн€.

«апитанн€ 6. Ѕ≥оценоз Ч це:
ј Ч сукупн≥сть живих орган≥зм≥в;
Ѕ Ч ф≥тоценоз + б≥отоп;

«апитанн€ 7. ѕ≥д час переносу енерг≥њ по ланцюгах живленн€ у вигл€д≥ тепла втрачаЇтьс€:
ј Ч 10% енерг≥њ;
Ѕ Ч 80-90% енерг≥њ;
¬ Ч 30-40% енерг≥њ.

«апитанн€ 8. « одного троф≥чного р≥вн€ на ≥нший переходить енерг≥њ:
ј Ч 10%;
Ѕ Ч 40-60%;
¬ Ч 1%.

 

«апитанн€ 9. ” поданих запитанн€х треба визначити, правильно чи неправильно дан≥ в≥дпов≥д≥: Ђ+ї чи Ђ-ї.

ј)  онсументи Ч це автотрофн≥ орган≥зми.
Ѕ) –едуценти Ч це гетеротрофн≥ орган≥зми.
¬) ≈косистема тим ст≥йк≥ша, чим менша њњ р≥зноман≥тн≥сть.
√) ¬торинна продуктивн≥сть Ч це продуктивн≥сть продуцент≥в.
ƒ) ¬торинн≥ сукцес≥њ виникають у м≥сц€х, де ≥снувало ран≥ше житт€.
≈) ѕон€тт€ Ђекосистемаї вв≥в “енсл≥.

 

 

Ћ≥тература:

 

1) —.√.ћамонтов, ѕ.ѕ.«ахаров Уќбща€ биологи€Ф, ћ. Ф¬ища школаФ 1986г.

2)  .Ћиб≥дь УЅ≥олог≥€Ф, 1994 р.

3) Фќбща€ биологи€Ф, УѕросвещениеФ 1987 г.

4) ћ.™. учеренко, ё.√.¬ерес У«агальна б≥олог≥€Ф Ц  ; √енеза; 1998 р.

5) ƒ. .Ѕогданова У«агальна б≥олог≥€ в схемах ≥ таблиц€хФ Ц ƒонецьк 1998 р.

 

 


ƒ/з: І68 Ц 71;

ѕов≥домленн€: јкадем≥к ¬олодимир ≤ванович ¬ернадський

 

 

¬икладач: ѕримерова “.ћ.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 5040 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2291 - | 2000 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.