Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќ≥трогенвм≥сн≥ орган≥чн≥ сполуки




Ќ≥тросполуки, ам≥ни та н≥трили Ї важливими нап≥впродуктами орган≥чного синтезу. Ќ≥тросполуками називають речовини, €к≥ м≥ст€ть н≥трогрупу Ц NO2, атом н≥трогену €коњ Ї безпосередньо повТ€заним з атомом карбону. «алежно в≥д того, б≥л€ €кого атому карбону розташована н≥трогрупа, н≥троалкани под≥л€ютьс€ на первинн≥, вторинн≥ та третинн≥.  р≥м того, розр≥зн€ють моно-, ди - та пол≥н≥тросполуки. Ќ≥тросполуки отримують н≥труванн€м насичених вуглеводн≥в за реакц≥Їю ћ.≤.  оновалова та взаЇмод≥Їю галогеналкан≥в з н≥тритом аргентуму. Ќ≥троалкани в≥дновлюютьс€ в ам≥ни.

јм≥носполуки розгл€даютьс€ €к пох≥дн≥ ам≥аку, в молекулах €ких один або к≥лька атом≥в г≥дрогену зам≥щен≥ на вуглеводнев≥ радикали (алк≥ли). ѕервинн≥ ам≥носполуки м≥ст€ть NH2 ам≥ногрупу, вторинн≥ - ñ NH групу та третинн≥ - ºN групу. «агальним способом отриманн€ первинних ам≥носполук Ї реакц≥€ в≥дновленн€ н≥тросполук (ћ.ћ. «≥н≥на), а також реакц≥€ √офмана Ц з галогеналкан≥в та ам≥д≥в кислот, в≥дновленн€м н≥трил≥в та оксид≥в. јм≥ни мають основн≥ властивост≥, утворюють у водному розчин≥ основи, з м≥неральними кислотами Ц сол≥, з карбоновими кислотами та њх пох≥дними вступають реакц≥ю ацилюванн€, з галогеналканами Ц в реакц≥ю алк≥луванн€, утворюють четвертинн≥ амон≥йн≥ сол≥ та основи, по-р≥зному реагують з н≥тритною кислотою; первинн≥ ам≥ни з хлороформом в лужному розчин≥ утворюють ≥зон≥трили.

јм≥ди кислот Ї пох≥дними карбонових кислот, в €ких г≥дроксил зам≥щено на ам≥ногрупу. ¬ажливий представник класу ам≥д≥в Ц повний ам≥д карбонатноњ кислоти Ц сечовина Ц к≥нцевий продукт обм≥ну н≥трогену в орган≥зм≥ людини та тварин. ѓѓ розчин Ї нейтральним. ”творюЇ сол≥ з одним екв≥валентом кислоти, при нагр≥ванн≥ розкладаЇтьс€, перетворюЇтьс€ в б≥урет.

ќсобливе значенн€ мають ароматичн≥ д≥азосполуки. « бензолу через н≥тробензол, ан≥л≥н ≥ дал≥ сол≥ д≥азон≥ю можна отримати практично будь-€ке функц≥ональне пох≥дне. ѕри плануванн≥ синтезу треба враховувати, що н≥трогрупа Ї сильним електроноакцептором та спр€мовуЇ електроф≥льний агент в мета-положенн€. —л≥д памТ€тати, що перед н≥труванн€м (або ≥ншою реакц≥ю з окислювачем) ам≥ногрупу треба захистити ацилюванн€м.

 

«адач≥ дл€ самост≥йноњ роботи

1. Ќавед≥ть ус≥ можлив≥ продукти парофазного н≥труванн€ ≥зобутану та пентану. Ќапиш≥ть механ≥зм реакц≥й. як≥ речовини, кр≥м н≥троалкан≥в, можуть утворитис€ за цих умов?

2. Ќапиш≥ть схему перетворенн€ ацетилену на так≥ н≥тросполуки: а) 2-н≥тропропан; б) 1,4-дин≥тробутан; в) 1-н≥тробутан.

3. ¬изначте будову сполуки складу C4H9NO2, €ка не взаЇмод≥Ї з н≥тритною кислотою. Ќе розчин€Їтьс€ у водному розчин≥ лугу, а при в≥дновленн≥ утворюЇ речовину C4H11N. «апропонуйте метод синтезу вих≥дноњ речовини.

4. Ќапиш≥ть схеми синтезу 2,6-дин≥троан≥л≥ну з хлорбензену. Ќавед≥ть умови та механ≥зм реакц≥й.

5. —клад≥ть схеми синтезу 3,4-дихлорн≥тробензену з бензену, а пот≥м перетвор≥ть його на 2-хлор-4-н≥троан≥л≥н.

6. Ќапиш≥ть структурн≥ формули сполук: 2-ам≥нопропану, гексаметиленд≥ам≥ну, йодиду тетраетиламон≥ю; N,N-диметил-ам≥ноциклогексану, г≥дроксиду диметилетилпроп≥ламон≥ю.

7. «азначте, €кий з наведених ам≥н≥в Ї найсильн≥шою основою: етилам≥н, диетилам≥н, триетилам≥н. ѕор≥вн€йте основн≥сть цих сполук ≥ ам≥аку. якими реакц≥€ми легко ви€вити на€вн≥сть, наприклад, етилам≥ну.

8. „ому в н≥тросполуках атом г≥дрогену б≥л€ a-карбонового атома дуже активним, а в ам≥нах г≥дроген в аналог≥чному положенн≥ в≥дносно NH2 групи Ї неактивним? Ќапиш≥ть реакц≥њ, €к≥ це п≥дтверджують.

9. Ќапиш≥ть схеми синтезу бутилам≥ну з таких сполук: а) бутил бром≥ду; б) масл€ного альдег≥ду; в) бутилового спирту.

10. ¬изначте будову сполуки C7H6ClNO2, €ка при нагр≥ванн≥ з водним розчином лугу утворюЇ речовину складу C7H7NO3, а при окисленн≥ Ц кислоту, що маЇ формулу C7H5NO4. ѕри н≥труванн≥ вих≥дноњ речовини утворюЇтьс€ один ≥зомер. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ ус≥х реакц≥й.

11. «апропонуйте схему синтезу з нафтал≥ну 2,4-дин≥тро-1-нафтолу, €кий використовуЇтьс€ €к жовтий барвник.

12. Ќавед≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й, за допомогою €ких можна розп≥знати ≥зомерн≥ н≥тробутани. Ќапиш≥ть схеми њх синтезу.

13. «апропонуйте схему синтезу м-бромтолуену з толуену (використовуйте властивост≥ ам≥ногрупи та д≥азосполук).

14. Ќавед≥ть структурн≥ формули сполук: а) хлориду п-н≥трофен≥лд≥азон≥ю; б) п-фен≥лазофенолу (п-г≥дроксиазобензену);
в) азобензену. «апропонуйте метод отриманн€ першоњ речовини з бензену.

15. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ посл≥довних реакц≥й, за допомогою €ких, через д≥азотуванн€ можна отримати: а) м-хлорфенол ≥з бензену; б) п-г≥дроксибензенову кислоту ≥з толуену.

16. як≥ д≥азо- та азоскладов≥ Ї необх≥дними дл€ синтезу азобарвник≥в? Ќапиш≥ть схему синтезу одного з них ≥з бензену.

17. Ќапиш≥ть реакц≥њ взаЇмод≥њ: а) метилпроп≥лам≥ну з йодистим метилом; б) диметилам≥ну з бром≥стим етилом;
в) метилдиетилам≥ну з хлористим метилом. ƒайте назву сполукам.

18. Ќапиш≥ть р≥вн€нн€ реакц≥й: а) метилам≥ну з оцтовим анг≥дридом; б) диетилам≥ну з хлоранг≥дридом оцтовоњ кислоти. „и можлива така реакц≥€ дл€ триетилам≥ну?

19. Ќапиш≥ть реакц≥њ отриманн€ ам≥н≥в в≥дновленн€м:
а) 2-н≥тробутану; б) дин≥трилу бурштиновоњ кислоти; в) н≥трилу оцтовоњ кислоти; г) 2-н≥тро-2-метилпентану. якого типу ам≥ни можна отримати такими методами?

20. Ќапиш≥ть посл≥довно реакц≥њ отриманн€: а) метилетилам≥ну з етилам≥ну; б) диметилетилам≥ну з етилам≥ну; в) диметилпроп≥лам≥ну ≥з 2-ам≥нопропану.

21. ѕродемонструйте х≥м≥чн≥ властивост≥ ам≥д≥в на приклад≥ ам≥ду пропановоњ кислоти (реакц≥њ г≥дрол≥зу, реакц≥њ з н≥тритною кислотою, з NaOBr, з –2ќ5 тощо).

22. Ќапиш≥ть структурн≥ формули сечовини та б≥урету. ћетоди отриманн€, г≥дрол≥з, взаЇмод≥€ з н≥тритною кислотою та утворенн€ солей сечовини.

23. Ќапиш≥ть реакц≥њ отриманн€ пропанн≥трилу: а) з ам≥д≥в карбонових кислот; б) дег≥дратац≥Їю оксиму; в) алк≥луванн€м натр≥й ц≥ан≥ду.

24. «апропонуйте методи синтезу акрилон≥трилу. Ќапиш≥ть реакц≥ю пол≥меризац≥њ ц≥Їњ сполуки. ƒе вона використовуЇтьс€?

25. ѕор≥вн€йте в≥дношенн€ до д≥њ н≥тритноњ кислоти:
а) бутилам≥ну; б) диметил≥зопроп≥лам≥ну; в) диетилам≥ну. Ќапиш≥ть та по€сн≥ть реакц≥њ.

—амост≥йна робота є 5

√≈“≈–ќ÷» Ћ≤„Ќ≤ —ѕќЋ” »

÷икл≥чн≥ сполуки, цикли €ких утворен≥ не т≥льки атомами кар≠бону, але ≥ атомами ≥нших х≥м≥чних елемент≥в, гетероатомами (н≥тро≠ген, сульфур й оксиген), називаютьс€ гетероцикл≥чними. √ете≠роцикл≥чн≥ сполуки класиф≥куютьс€ за числом член≥в (атом≥в) у гетероцикл≥, за числом к≥лець, €к≥ вход€ть до гетероциклу, а також за характером ≥ числом гетероатом≥в. √етероцикл≥чн≥ сполуки Ї надзвичайно численними, дуже поши≠реними у природ≥ ≥, вход€чи до складу природних барвник≥в, р€ду в≥там≥н≥в, антиб≥отик≥в, фермент≥в, алкалоњд≥в, л≥карських речовин та ≥н., мають важливе ф≥з≥олог≥чне значенн€. ¬елику к≥льк≥сть њх отримано за допомогою х≥м≥чного синтезу.

Ќайважлив≥шими Ї п'€ти- та шестичленн≥ гетероцикл≥чн≥ сполуки. ÷е пов'€зано з њх ст≥йк≥стю, €ка збер≥гаЇтьс€ в багатьох х≥м≥чних реакц≥€х та перетворенн€х. ¬ластивост≥ гетероцикл≥чних сполук залежать в≥д природи гетероатому та характеру зв'€зк≥в в цикл≥. Ќайпрост≥шими Ї п'€тичленн≥ гетероцикли з одним гете≠роатомом, а саме: фуран, т≥офен ≥ п≥рол. ¬они близьк≥ за будо≠вою, нагадують бензен, мають р€д сп≥льних властивостей ≥ аро≠матичний характер, вступають у реакц≥њ електроф≥льного зам≥≠щенн€, за €ких насамперед зам≥щуЇтьс€ водень у α-положенн≥.

јроматичний характер гетероцикл≥в ≥з погл€ду електрон≠ноњ теор≥њ по€снюЇтьс€ виникненн€м Їдиноњ шестиелектронноњ хмари, в утворенн≥ €коњ беруть участь дв≥ пари π-електрон≥в в≥д атом≥в карбону й одна непод≥лена електронна пара в≥д гете≠роатому. ÷им зумовлен≥ понижена активн≥сть ненасичених п'€тичленних гетероцикл≥в у реакц≥€х приЇднанн€ ≥ п≥двищена схиль≠н≥сть до реакц≥й зам≥щенн€.  р≥м того, фуран, т≥офен ≥ п≥рол Ї системами, €к≥ м≥ст€ть спр€жен≥ (коньюгован≥) подв≥йн≥ зв'€зки. «авд€ки цьому вони за своњми властивост€ми нагадують див≥н≥л ≥ його гомологи. Ќазван≥ сполуки можуть також перетворюватис€ одна в одну за реакц≥Їю ёр'Їва.

Ќайпрост≥ш≥ шестичленн≥ гетероцикл≥чн≥ сполуки з одним гетероциклом Ч п≥ран, т≥оп≥ран ≥ п≥ридин. Ќайважлив≥ший ≥з них Ч п≥ридин. …ого можна розгл€дати €к бензен, в молекул≥ €кого одна група ≡ CH зам≥щена на атом н≥трогену. «а х≥м≥чни≠ми властивост€ми п≥ридин багато в чому нагадуЇ бензен: в≥н Ї ст≥й≠ким до д≥њ окисник≥в, а п≥д час окисненн€ його гомолог≥в окиснюютьс€ т≥льки б≥чн≥ ланцюги з утворенн€м п≥ридинкарбонових кислот. ¬≥н вступаЇ в реакц≥њ електроф≥льного зам≥щенн€, за €ких у першу чергу зам≥щуЇтьс€ г≥дроген у β-положенн≥ в≥дносно гетероатома.

јроматичний характер п≥ридину по€снюЇтьс€ тим, що в його цикл≥ утворюЇтьс€ секстет електрон≥в в≥д атом≥в карбо≠ну й один р-електрон в≥д атома н≥трогену. ќдночасно, завд€≠ки на€вност≥ в цикл≥ атома н≥трогену, п≥ридин ≥ його гомологи Ї слабкими основами та ≥з сильними, м≥неральними й орган≥ч≠ними кислотами утворюють сол≥, €к≥ добре кристал≥зуютьс€.

ѕри вивченн≥ гетероцикл≥в треба в кожному випадку проводити аналог≥њ з в≥дпов≥дними пох≥дними бензену, €к≥ мають под≥бний розпод≥л електронноњ густини (т≥офен-бензен, п≥рол-фенол). Ќа в≥дм≥ну в≥д п'€тичленних гетероцикл≥в, близьких за реакц≥йною здатн≥стю до ароматичних сполук ≥з зам≥сниками ≤ роду, шестичленн≥ Ї аналогами ароматичних пох≥дних ≥з зам≥сниками ≤≤ роду (п≥ридин Ц н≥тробензен).

 

«адач≥ дл€ самост≥йноњ роботи

1. ѕо€сн≥ть, чому п≥рол Ї б≥льш реакц≥йноздатним н≥ж фуран. Ќапиш≥ть характерн≥ реакц≥њ дл€ цих сполук.

2. ѕо€сн≥ть, чому 2-ам≥ноп≥ридин н≥труЇтьс€ або сульфуЇтьс€ за м'€кших умов, н≥ж сам п≥ридин, ≥ зам≥щенн€ в≥дбуваЇтьс€ у положенн≥ 5. Ќапиш≥ть ц≥ реакц≥њ.

3. –озташуйте наведен≥ нижче сполуки у пор€дку зб≥льшенн€ њх основност≥ ≥ дайте по€сненн€: а) п≥ридин; б) 4-ам≥но; в) 4-метил;
г) 4-ц≥ано п≥ридин.

4. яким чином прост≥ п'€тичленн≥ гетероцикли можна перетворити один в одного (за реакц≥Їю ёрьЇва)?

5. як≥ х≥м≥чн≥ реакц≥њ довод€ть на€вн≥сть коньюгованих подв≥йних зв'€зк≥в у т≥офен≥, фуран≥ та п≥рол≥?

6. „им обумовлено основний характер п≥ридину та п≥ролу? як≥ реакц≥њ на це вказують?

7. Ќа конкретних прикладах покаж≥ть под≥бн≥сть п≥ролу до фенолу.

8. яка сполука утворитьс€ при д≥њ водов≥дб≥рних засоб≥в на 2,5-гександ≥он?

9. Ќавед≥ть схему перетворенн€ п≥ридину на н≥котинову кислоту.

10.Ќавед≥ть схеми реакц≥й, €к≥ ≥люструють амфотерний характер п≥ролу.

11. Ќапиш≥ть схему промислового способу добуванн€ фурфуролу.

12. ѕор≥вн€йте активн≥сть галоген≥в a-, b-, g- хлорп≥ридин≥в у реакц≥€х нуклеоф≥льного зам≥щенн€.

13. Ќапиш≥ть структурну формулу ≥ндиго; реакц≥њ сульфуванн€, окисленн€ та в≥дновленн€ ≥ндиго.

14.«апропонуйте €к≥сн≥ реакц≥њ на п≥рол, фурфурол та п≥ридин.

15. Ќапиш≥ть реакц≥њ: а) н≥труванн€ фурану; б) сульфуванн€ п≥ролу; в) ацилюванн€ т≥офену. як≥ реагенти потр≥бно використовувати та за €ких умов?

16. ƒл€ фурфуролу напиш≥ть реакц≥њ: а) окисненн€, б) в≥днов-ленн€; в) н≥труванн€; г) реакц≥ю  анн≥ццаро.

17. «апропонуйте схеми отриманн€: а) фуран Ѓ5-н≥тро-2-ацетилфуран; б) п≥рол Ѓметиловий естер п≥рол-2-карбоновоњ кислоти.

18. Ќавед≥ть схеми отриманн€ фурану, п≥ролу та т≥офену ≥з бурштинового диальдег≥ду та схему њх взаЇмного перетворенн€.

19. Ќапиш≥ть реакц≥њ дл€ п≥ридину: а) бромуванн€; б) н≥труванн€; в) сульфуванн€; г) взаЇмод≥њ з ам≥дом натр≥ю.

20. « €кими з перерахованих дал≥ сполук реагуЇ п≥ридин? Ќапиш≥ть можлив≥ реакц≥њ: а) HBr; б) H2SO4,, 0∞; в) H2SO4, SO3 350∞ C; г) Br2, CCl4; д) C2H5Br; е) NaNH2; ж) CH3COCl; з) KOH, H2O;
) CH3COOH.

21. Ќапиш≥ть у пор€дку зростанн€ реакц≥йноњ здатност≥ в умовах електроф≥льного зам≥щенн€: бензен, нафтален, т≥офен, п≥ридин. Ќапиш≥ть реакц≥њ бромуванн€ дл€ кожноњ сполуки. ¬каж≥ть умови њх проведенн€.

22. ѕерерахован≥ сполуки напиш≥ть у пор€дку зменшенн€ њх основност≥: п≥ридин, п≥рол, ан≥л≥н, ам≥ак, метилам≥н. ѕо€сн≥ть висновки.

23. Ќапиш≥ть структурн≥ формули: а) хлористого п≥ридину;
б) 5-н≥трон≥котиновоњ кислоти; в) 2-ам≥ноп≥ридину; г) ≥ндиго.

—амост≥йна робота є 6

ѕќЋ≤ћ≈–»

ѕрацюючи над задачами даноњ самост≥йноњ роботи потр≥бно, насамперед, враховувати, що тут ми маЇмо справу з групою орган≥чних речовин, €к≥ водночас мають властивост≥ вивчених ран≥ше клас≥в ≥ р€д специф≥чних, характерних т≥льки дл€ них, властивостей. ÷≥ речовини називаютьс€ пол≥мерами ≥ Ї високомолекул€рними сполуками, молекули €ких (макромолекули) складаютьс€ з пор≥вн€но нескладних угрупувань атом≥в, €к≥ повторюютьс€ велике число раз≥в ≥ зТЇднан≥ м≥ж собою х≥м≥чними звТ€зками. «а походженн€м пол≥мери д≥л€тьс€ на природн≥ (б≥опол≥мери) ≥ синтетичн≥, €к≥ можна отримати в результат≥ пол≥меризац≥њ або пол≥конденсац≥њ низькомолекул€рних речовин (мономер≥в). ѕри вивченн≥ будови пол≥мер≥в потр≥бно звернути увагу на те, що ланцюг макромолекули може бути в≥дкритим (л≥н≥йн≥ пол≥мери), розгалуженим (розгалужен≥ пол≥мери) або мати вигл€д просторовоњ с≥тки (с≥тчаст≥ пол≥мери). ўо стосуЇтьс€ складу ланцюга, то в≥н може складатис€ з однакових мономерних ланок (гомопол≥мери) ≥ р≥зних (сопол≥мери).

–обота над задачами цього розд≥лу потребуЇ детального розгл€ду механ≥зм≥в реакц≥й синтезу пол≥мер≥в (пол≥меризац≥њ та пол≥конденсац≥њ), оволод≥нн€ матер≥алом на такому р≥вн≥, щоб перекинути м≥сток в≥д х≥м≥чних властивостей пол≥мер≥в, в≥д њх структури до тих ц≥нних експлуатац≥йних €костей, €к≥ робл€ть цей клас речовин незам≥нним в багатьох галуз€х промисловост≥, в тому числ≥, ≥ в буд≥вництв≥.

«адач≥ дл€ самост≥йноњ роботи

1. Ќавед≥ть структурн≥ формули мономер≥в пол≥етилену, целюлози, натурального каучуку, пол≥хлорв≥н≥лу. яка особлив≥сть в будов≥ цих молекул дозвол€Ї використовувати њх дл€ синтезу пол≥мер≥в?

2. яка р≥зниц€ м≥ж високопол≥мерами та ол≥гомерами? як≥ використовуютьс€ стаб≥л≥затори та пластиф≥куюч≥ добавки до пол≥мер≥в?

3. –егул€рн≥ та нерегул€рн≥ пол≥мери. ѕо€сн≥ть на приклад≥ пол≥хлорв≥н≥лу.

4. —тереорегул€рн≥сть пол≥мер≥в. ѕо€сн≥ть на приклад≥ пол≥проп≥лену.

5. ¬иход€чи з етилену ≥ проп≥лену, покаж≥ть утворенн€ гомопол≥мер≥в та сопол≥мер≥в.

6. Ќа приклад≥ синтезу фенолформальдег≥дного пол≥меру продемонструйте утворенн€ л≥н≥йних, розгалужених та с≥тчастих пол≥мер≥в.

7. ѕодати схему пол≥меризац≥њ ≥зопрену. „ому з отриманого пол≥меру можна отримати гуму, а з пол≥проп≥лену н≥?

8. —хематично продемонструвати, що в≥дбуваЇтьс€ при вулкан≥зац≥њ каучуку.

9. ўо вкладаЇтьс€ в пон€тт€ Ђмолекул€рна масаї в випадку пол≥мер≥в? Ќапиш≥ть пол≥меризац≥ю проп≥лену та розгл€ньте будову цього пол≥меру, тип реакц≥њ утворенн€, механ≥зм.

10. ƒати характеристику ф≥зичним станам пол≥мер≥в.

11. ѕродемонструйте механ≥зм радикальноњ пол≥меризац≥њ на приклад≥ синтезу пол≥хлорв≥н≥лу.

12. ѕродемонструйте механ≥зм кат≥онноњ пол≥меризац≥њ на приклад≥ утворенн€ пол≥стиролу.

13. ѕродемонструйте механ≥зм ан≥онноњ пол≥меризац≥њ на приклад≥ утворенн€ пол≥метилметакрилату.

14. ¬ чому пол€гаЇ в≥дм≥нн≥сть реакц≥й пол≥конденсац≥њ в≥д реакц≥й пол≥меризац≥њ? Ќавед≥ть приклади.

15. ѕо€сн≥ть механ≥зм реакц≥њ пол≥конденсац≥њ на приклад≥ синтезу фенолформальдег≥дного пол≥меру.

16. ƒайте характеристику видам деструкц≥њ пол≥мер≥в.

17. ’арактеристика епоксидних пол≥мер≥в, механ≥зм пол≥меризац≥њ. «астосуванн€ в буд≥вництв≥.

18. ѕол≥естерн≥ пол≥мери. «астосуванн€ в буд≥вництв≥. ћехан≥зм пол≥конденсац≥њ,.

19. ѕо€сн≥ть, чому пол≥в≥н≥л≥денхлоридний пластик (саран) злипаЇтьс€ краще н≥ж пол≥етилен?

20. ѕродемонструйте механ≥зм реакц≥њ пол≥конденсац≥њ на приклад≥ утворенн€ целюлози.

21.  ремн≥йорган≥чн≥ пол≥мери. ќдержанн€, характеристика, застосуванн€ в буд≥вництв≥.

22. ќхарактеризуйте процеси, €к≥ в≥дбуваютьс€ при взаЇмод≥њ кремн≥йорган≥чного пол≥меру з≥ склом. як≥ властивост≥ матиме скло в результат≥ ц≥Їњ взаЇмод≥њ?

23.  ласиф≥кувати та дати приклади мономер≥в, €к≥ вступають в реакц≥њ пол≥меризац≥њ та пол≥конденсац≥њ.

24. Ќавед≥ть приклади пол≥мер≥в, €к≥ м≥ст€ть в основному ланцюз≥ атоми н≥трогену. Ѕ≥лки, пол≥уретани, пол≥ам≥ди, пол≥мерн≥ ам≥ни.

25. ѕол≥мери, €к≥ м≥ст€ть в основному ланцюз≥ атоми оксигену. ѕрост≥ та складн≥ пол≥естери, пол≥сахариди та њх пох≥дн≥.

26. ‘≥зико Ц механ≥чн≥ властивост≥ пол≥мер≥в.

27.  ласиф≥кац≥€ та номенклатура пол≥мер≥в.

28. як≥ ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ в≥дм≥нност≥ пол≥мер≥в дозвол€ють вид≥лити њх в окремий клас орган≥чних сполук?

29. ’арактеристика орган≥чних молекул, €к≥ можуть виступати в рол≥ мономер≥в в реакц≥€х синтезу пол≥мер≥в.

30. ’арактеристика реакц≥й пол≥меризац≥њ залежно в≥д характеру першоњ стад≥њ (радикальна, ан≥онна, кат≥онна).

31. ќсобливост≥ реакц≥њ пол≥конденсац≥њ, характеристика мономер≥в (дл€ ам≥нокислот, д≥ол≥в)

32. ѕол≥мераналог≥чн≥ перетворенн€ пол≥мер≥в.

33. ’арактеристика х≥м≥чних процес≥в, €к≥ лежать в основ≥ деструкц≥њ пол≥мер≥в.

34. Ќавести приклади природних, синтетичних та штучних пол≥мер≥в. –еакц≥њ њх утворенн€.

 

 

—писок л≥тератури

1. јртеменко ј.». ќрганическа€ хими€. Ц ћ.: ¬ысш. шк., 1980. Ц 440 с.

2. ѕетров ј.ј., Ѕаль€н ’.¬., “рощенко ј.“. ќрганическа€ хими€. Ц ћ.: ¬ысш. шк., 1981. Ц 592 с.

3.  омар ј.√. —троительные материалы и издели€. Ц ћ.: ¬ысш. шк., 1976. Ц 534 с.

4. ∆иганов ».»., «енченко ё.Ќ. «ащитные покрыти€ строительных конструкций. Ц  .: Ѕуд≥вельник, 1980. Ц 156 с.

5. Ѕеженуца Ћ.ѕ., ѕахаренко ¬.ј. ѕластмассы в строительстве. Ц  .: Ѕуд≥вельник, 1976. Ц 201 с.

6. ќлигоорганосилоксаны. —войства, получение, применение / ѕод ред. —оболевского ћ. ¬., —короходова ». »., √риневича  . ѕ. и др. Ц ћ.: ’ими€. Ц 1985. Ц 264 с.

7. Ѕобр≥вник Ћ.ƒ., –уденко ¬.ћ., Ћезенко √.ќ. ќрган≥чна х≥м≥€. Ц
K. Ц ≤рп≥нь: ѕерун, 2002. Ц 544 с.

8. ƒомбровський ј.¬., Ќайдан ¬.ћ. ќрган≥чна х≥м≥€. Ч K.: ¬ища. шк.,1992. Ц 302 р.

9. Ћастух≥ц ё.ќ., ¬оронов —.ј. ќрган≥чна х≥м≥€. Ч Ћ.: ÷ентр ™вропи, 2000. Ц 246 с.

10. Ќечаев ј.ѕ., ≈ременко “.¬. ќрганическа€ хими€. Ч M.: ¬ысш. шк., 1985. Ц 432 с.

11. ЅоЇчко ‘.‘. ќснови х≥м≥њ пол≥мер≥в. Ц  .: –ад. шк., 1976. Ц 175 с.

12. —улейманова ћ.√., ∆уравльова Ћ.ѕ., ќрган≥чна х≥м≥€ в задачах ≥ вправах. Ч K.: ќсв≥та, 1984. Ц 176 с.

13. √ерасименко A.A., Ѕорода “.ј., Ўапошникова «.Ѕ. ќрганическа€ хими€: Ћаборатор.-практ. работы. Ч K.: ¬ысш. шк., 1982. Ц 216 с.

14. јл≥сова ≈.¬.,  озл≥ковський я.Ѕ.,  улик Ќ.≤. та ≥н. ќрган≥чна х≥м≥€ в прикладах ≥ задачах: Ќавч. пос≥бник / «а ред. ёрченка ќ.√. Ц  .: ¬ища шк., 1993. Ц 192 с.

 


«ћ≤—“

 

«ј√јЋ№Ќ≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя...........................................................  
—амост≥йна роботає 1. ¬”√Ћ≈¬ќƒЌ≤ јЋ≤‘ј“»„Ќќ√ќ –яƒ”.............................................. ...............................................  
—амост≥йна робота є 2. ј–ќћј“»„Ќ≤ ¬”√Ћ≈¬ќƒЌ≤ “ј ѓ’ ѕќ’≤ƒЌ≤...................................................................................  
—амост≥йна робота є 3. ќ–√јЌ≤„Ќ≤ –≈„ќ¬»Ќ», ўќ ћ≤—“я“№ ќ —»√≈Ќ....................................................................  
–озд≥л 1. ќдноатомн≥ та багатоатомн≥ спирти....................  
–озд≥л 2. јльдег≥ди та кетони..................................................  
–озд≥л 3.  арбонов≥ кислоти та њх пох≥дн≥. ¬углеводи Е.........  
—амост≥йна робота є 4. Ќ≤“–ќ√≈Ќ¬ћ≤—Ќ≤ ќ–√јЌ≤„Ќ≤ —ѕќЋ” ».....................................................................................  
—амост≥йна робота є 5. √≈“≈–ќ÷» Ћ≤„Ќ≤ —ѕќЋ” ».....  
—амост≥йна робота є 6. ѕќЋ≤ћ≈–»....................................  
—писок л≥тературиЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ  

 

ƒЋя Ќќ“ј“ќ 

ƒЋя Ќќ“ј“ќ 


Ќавчально-методичне виданн€

ќ–√јЌ≤„Ќј ’≤ћ≤я

 

ћетодичн≥ вказ≥вки ≥ контрольн≥ завданн€

дл€ самост≥йноњ роботи студент≥в

денноњ та заочноњ форми навчанн€

спец≥альностей напр€му ЂЅуд≥вництвої

 

 

”кладач ѕ–»—я∆Ќј ќлена ¬олодимир≥вна

 

 

–едагуванн€ та коректура Ќ.ћ. «убарЇвоњ

 

 омпТютерна верстка ќ.¬. яворськоњ

 

 

ѕ≥дписано до друку 2007. ‘ормат 60х841/16

ѕап≥р офсетний. √арн≥тура јр≥ал. ƒрук на р≥зограф≥.

”м. друк. арк. 2,09. ќбл.-вид. арк. 2,25. ”м. фарбов≥дб. 19.

“ираж прим. ¬ид. є 109-≤≤≤/07. «ам. є

 

 Ќ”Ѕј, ѕов≥трофлотський проспект, 31,  ињв-680, 03680

 

¬≥ддруковано в редакц≥йно-видавничому в≥дд≥л≥

 ињвського нац≥онального ун≥верситету буд≥вництва ≥ арх≥тектури

 

—в≥доцтво про внесенн€ до ƒержавного реЇстру субТЇкт≥в

видавничоњ справи ƒ  є 808 в≥д 13.02.2002 р.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1488 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

2042 - | 1854 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.061 с.